Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чи не є Хрещення немовлят насиллям над особистістю?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чи не є Хрещення немовлят насиллям над особистістю?
   

ПИТАННЯ: Чи не є Хрещення немовлят своєрідним насильством над їх особистістю? Чи не краще залишити це на їх розсуд, коли вони стануть дорослими?

ВІДПОВІДЬ: Звичай хрестити немовлят сходить до найдавніших часів історії Церкви. Про це, починаючи з другого сторіччя, є свідоцтва.

Але вже в Святому Письмі ми можемо знайти вказівки на цю тему. Наприклад, коли розповідається, що цілі родини приймали Хрещення.

Ось кілька епізодів з Діянь Апостолів: «Хрестилася вона й її дім», - йдеться в розповіді про Лідію в Книзі Діянь Апостолів. Те ж саме розповідається про в'язничного вартового, який став свідком чудесного звільнення апостола Павла: «Хрестився сам і всі домашні його». «Хрестив я дім Степанів», - повідомляє Св. Павло в Першому посланні до Коринтян.

У цих сім'ях, безсумнівно, були і діти, яких хрестили нарівні з іншими.

До нашого питання можна застосувати і слова Господа: «Пустіть дітей приходити до Мене і не бороніть їм, бо таких Царство Боже» (Євангелія від св. Марка 10,14).

Безумовно, діти не в змозі прийняти віру самостійно і усвідомлено. Але на їх місці акт віри роблять батьки, хресні батьки і вся Церква.

Хрещення дитини жодною мірою не можна вважати актом «насильства» над особистістю. Адже і в інших сферах життя дитини саме батьки приймають рішення за неї, замінюючи собою її волю і висловлюючи її.

Хрещення немовлят - це знак любові Бога, Який полюбив нас першим і Котрий дарує нам безоплатно. За допомогою Хрещення дітям дається нове життя, - благодать, - яка гарантує їм справжню свободу, свободу від гріха і омани.

Підрісши, діти можуть і обуритися тим, що батьки відмовили їм у благодаті, яка визволяє від влади диявола і спрямовує їх до Бога, до Ісуса Христа, до Таїнств, до святості. На жаль, діти можуть, навпаки, втратити отриману віру. Але в цьому випадку їм немає в чому звинуватити батьків: адже вони передали їм благо, в яке самі вірили.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у березені 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!
Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!