Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чи обов’язково молитися вголос?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чи обов’язково молитися вголос?
   

Чи обов’язково молитися вголос?ПИТАННЯ: Чи обов'язково молитися вголос, в тому числі на Службі Божі?

ВІДПОВІДЬ: З приводу усної молитви Катехизм Католицької Церкви стверджує: «Усна молитва є невід'ємною приналежністю християнського життя. Ісус вчить апостолів, яких приваблювала мовчазна молитва їх Вчителя, усній молитві: «Отче наш». Він молився не лише богослужбовими молитвами синагоги; Євангелія показують нам, як Він підносить голос для того, щоб висловити Свою особисту молитву, від ликуючого благословення, зверненого до Отця, до скорботи в Гетсиманії» (2701).

Святий Тома Аквінський говорив про потрійну користь усної молитви:
«По-перше, це спонукання до внутрішнього благочестя, коли думка того, хто молиться, підноситься до Бога. Це відбувається тому, що людський розум за допомогою зовнішніх знаків, слів або жестів відкривається на пізнання і почуття. Святий Августин навчає, що «ми можемо спонукати самих себе, щоб зрощувати святі бажання словом та іншими знаками». Ось чому в особистій молитві ми повинні використовувати слова і знаки - в тій мірі, в якій вони допомагають розпалити внутрішні почуття. Якщо ж дух через них відволікається або вони йому заважають, тоді їх необхідно залишити...

По-друге, - пише далі святий Тома Аквінський, - до молитви можна додати слово для того, щоб виконати наш обов'язок - а саме зробити так, щоб людина служила Господу за допомогою всього, що вона отримала від Бога, тобто не тільки духом, але і тілом. (... ) По-третє, слово до молитви можна додати для того, щоб душа взяла гору над тілом, охопленим почуттями».

Особисту молитву не обов'язково вимовляти вголос, - її можна вимовляти в серці, і це відноситься як до молитов сформульованих, так і до спонтанної молитви, що виходить із серця, для якої часто неможливо навіть знайти відповідні слова. Що стосується спільної молитви і тим більше Літургії, то сама участь у них передбачає проголошення вголос.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у березені 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!