Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Як християнин повинен ставитися до нудизму і натуризму?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Як християнин повинен ставитися до нудизму і натуризму?
   

Як християнин повинен ставитися до нудизму і натуризму?ПИТАННЯ: Як християнин повинен ставитися до нудизму і натуризму?

ВІДПОВІДЬ: Деякі частини людського тіла, особливо пов'язані із статевою сферою, прийнято вважати «інтимною зоною» людини. Іван Павло II говорив, що сексуальна сфера людини - це її найбільш інтимний аспект.

Саме тому, наприклад, жоден одружений чоловік не хотів би, щоб його дружина виставляла напоказ свою наготу, стаючи об'єктом поглядів, нехай навіть просто цікавих, - але також і хтивих. Тіло дружини належить чоловікові, і тільки він може увійти в його таємницю, в таємницю виключного дару, таємницю її дарування себе чоловіку і дітям. Точно так само, жодна заміжня жінка не хотіла б, щоб тіло її чоловіка було виставлено напоказ: це тіло зберігає в собі таємницю приналежності і дару, яку може осягнути тільки вона і яка належить тільки їй.

Зазвичай людина наділена інстинктом, що спонукає приховати свою наготу від чужих поглядів. Цей інстинкт - не що інше, як захист себе самого від поглядів, які можуть збіднити людину, зірвати покриви з таємниці її «я», з найбільш інтимного, що є у людини.

Крім цього, не треба забувати, що практично неможливо дивитися на наготу інших людей з абсолютною нейтральністю, - за винятком тих ситуацій, коли метою оголення не є показ своєї наготи як такої: наприклад, медичний огляд.

Коли людина збіднюється зсередини, у неї стає все менше причин, щоб захищати чи приховувати свою інтимну сферу. Про людей, психологічна та моральна сприйнятливість яких переходить через цю грань, святий апостол Павло писав: «Слава - в їхньому соромі» (Послання св. апостола Павла до филип'ян 3,19).

При цьому треба зауважити, що в деяких культурах (які ми називаємо «примітивними» в тому сенсі, що вони не досягли нашого рівня соціального, економічного і культурного розвитку) - в деяких культурах нудизм нічого спільного не має ні з «пляжним» нудизмом, ні з світоглядом натуристів. Представники цих культур не виставляють наготу напоказ і зберігають інстинктивну сором'язливість, якщо стають об'єктом нескромних поглядів.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у березені 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!