Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Як ставиться Католицька Церква до тих, хто просить про кремацію після смерті?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Як ставиться Католицька Церква до тих, хто просить про кремацію після смерті?
   

ПИТАННЯ: Як ставиться Католицька Церква до тих, хто просить про кремацію після смерті? І що про це сказано в Євангелії?

ВІДПОВІДЬ: У Євангелії нічого не сказано з приводу кремації. Упродовж століть ставлення Церкви до цієї практики змінювалося залежно від причин, за яких покійних піддавали кремації.

Якщо вибір кремації ґрунтувався на запереченні воскресіння, Церква її забороняла або відмовляла у відспівуванні тим, хто просив про кремацію. Сьогодні ж причина кремації, як правило, інша, вона не полягає в запереченні віри. Часто у великих містах ця практика пояснюється браком місць на кладовищах.

У 1963 році Священна Канцелярія (тобто сьогоднішня Конгрегація віровчення) опублікувала доктринальне вчення про кремацію. Це був один з перших документів, які схвалив Папа Павло VI. Текст документа містить посилання на Кодекс канонічного права, котрий діяв у той час. Ось цей текст:

«Церква завжди радила поховати тіла в землю: супроводжуючи цей жест ритуалами, покликаними наголосити на його символічному і релігійному значенні, а також за допомогою канонічних покарань тим, хто чинить проти цієї здорової практики. Особливо це відбувалося тоді, коли протистояння народжувалося від духу, ворожого християнським звичаям і церковним традиціям, підживлюване сектантством тих, хто хотів замінити поховання в землі кремацією на знак войовничого заперечення християнських догм, насамперед воскресіння з мертвих і безсмертя душі. Цей намір був суб'єктивним фактом, що зароджувався в душі прихильників кремації, і не був об'єктивним фактом, невіддільним від самої кремації. Дійсно, спалення тіла не стосується душі й не перешкоджає всемогутності Бога відновити тіло. Тому воно не містить об'єктивного заперечення цих догм. Таким чином, не йдеться про щось погане або суперечливе християнській релігії». Церква завжди це враховувала, – йдеться далі в тексті документу – коли при різних обставинах і через серйозні причини людина просила про кремацію. Тому в Священну Канцелярію надходило чимало прохань про пом'якшення церковної дисципліни щодо кремації. Ця практика поширювалася не з причин ненависті до Церкви і до християнських звичаїв, а з санітарних, економічних та інших міркувань.

Далі Священна Канцелярія радить і надалі зберігати звичай поховань покійних у землі та закликає віруючих не вдаватися до кремації без серйозних причин. Був змінений також канон, який наказував відмовляти відспівуванню в разі кремації. У відспівуванні було відмовлено тільки тим, хто вибирає кремацію з очевидних причин заперечення віри. А щоб не заохочувати паству до зміни благочестивого звичаю поховання Священна Канцелярія постановила, що обряд поховання і відспівування не може ні в якому разі відбуватися прямо в місці, де відбувається кремація, або при супроводі труни в місце кремації.

Ось що говориться про це в сучасному канонічному праві:

Канон 1176: «Церква настійно рекомендує дотримуватися благочестивого звичаю поховання тіл покійних. Однак не забороняється і кремація, якщо тільки їй не віддали перевагу з причин, що суперечать християнському віровченню ». А в каноні 1184 стверджується, що у відспівуванні треба відмовити, серед інших перерахованих випадків, «особам, які вважали за краще піддати своє тіло кремації з мотивів, що суперечать християнській вірі».



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у березені 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!