Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Що таке «духовне причастя» і як його приймати?.
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Що таке «духовне причастя» і як його приймати?
   

ПИТАННЯ: Що таке «духовне причастя» і як його приймати?

ВІДПОВІДЬ: Під духовним причастям ми розуміємо єднання людської душі з Богом у Пресвятій Трійці. Воно засноване на обітниці Господа: «Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об'явлю себе» (Євангелія від св. Івана 14,21); «Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло» (Євангелія від св. Івана 14.23).

Апостоли розуміли ці слова як можливість особистого єднання з Господом у власному серці. Ось чому святий Петро писав: «Господа Христа святіть у ваших серцях» (Перше соборне послання св. апостола Петра 3,15).

У Середні віки також склалося переконання, що Господь, Який приходить до нас у Таїнстві Євхаристії, залишається в нас духовно навіть коли закінчується Його матеріальна присутність в частинках Пресвятих дарів. Про це, наприклад, пише святий Бонавентура.

Про духовне причастя згадує Тридентский собор. Згідно розумінню духовного причастя, яке тоді склалося, воно означає не тільки єднання з трьома Божественними іпостасями, але і єднання з душею Ісуса, тобто з компонентом Його людського єства. Таким чином, духовне причастя означає оживлення присутності Ісуса в нашій душі, подібно до Євхаристійного причастя.

Але, зрозуміло, духовне причастя не є Таїнством. Якщо Євхаристійне причастя можна приймати тільки в стані благодаті, тобто після сповіді з тяжких гріхів, то духовне причастя можливе для всіх. Воно може стати знаком благодаті для тих, хто не може приступати до Таїнства, але бажає з'єднатися з Ісусом Христом, молячись про дар покаяння і навернення.

Духовне причастя можна здійснювати завжди і всюди, і полягає воно в молитовному настрої душі до справжнього єднання думок і почуттів з Господом. Тоді воно приносить духовні плоди. Найкраще здійснювати духовне причастя разом зі слуханням Слова Божого, разом з духовними роздумами. Духовне причастя можна приймати за допомогою особливих молитовних формулювань, але в духовних роздумах і спогляданні Ісуса Христа в Пресвятих Дарах воно здійснюється і без додаткових слів. Духовне причастя відбувається, наприклад, під час Євхаристійного благословення.

У сучасних документах Учительства Церкви про духовне причастя згадується в контексті Таїнства Шлюбу. У 1994 році Конгрегація віровчення оприлюднила Послання католицьким єпископам з питання причащання розлучених, які вступили у нові зв'язки. Його положення діють донині. Зокрема, в 6 параграфі цього документа, який в свою чергу посилається на інші документи тієї ж Конгрегації, рекомендується розлученим, які вступили в новий цивільний шлюб, слідувати практиці духовного причастя, оскільки, як відомо, повторний шлюб в такому випадку недійсний, і ці особи відлучають себе від Євхаристійного причастя.

Як приклад духовного причастя можемо привести практику, що склалася під час Літургії в прямому ефірі радіо Ватикану . У цій Літургії приймають духовну участь численні вірні, що з тієї чи іншої причини не можуть приступати до Таїнства Євхаристії. Причина може полягати не тільки в смертних невисповіданих гріхах, а й в інших перешкодах, таких як елементарна відсутність священиків. Існує, наприклад, наступне формулювання духовного причастя:

«Ісусе, вірую, що Ти - в Пресвятих Дарах.
Ісусе, люблю Тебе понад усе і бажаю Тебе всією душею.
Я не можу зараз прийняти Тебе таємниче, прийди в моє серце хоча б духовно. Ісусе, обіймаю Тебе, не дай мені ніколи розлучитися з Тобою.
Ісусе, моє благо, моя ніжна любов, поклоняюся Тобі кожну мить;
Ісусе, Спасителю мій, благослови мою душу».



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у травні 2015 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!