 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
З книги Бакіта розповідає про своє життя Без сумніву, Бакіта могла похвалитися своєю красою і зграбністю. Вона була типовою африканською жінкою, з характерними для своєї раси гармонійними і правильними рисами: високе світле чоло, виразні скули вимальовували правильний овал обличчя, освітлений парою блискучих чорних очей, завжди рухливих через її природну сором'язливість. Мала вона чорне й пухке волосся, темну шкіру, яка навіть у старші роки не знала зморщок. Із-за виразно вимальованих уст, завждискладених у посмішку, виднілися білі здорові зуби [1]. Була вона висока та струнка, лише зрідка прискорений крок видавав її маленький недолік - невідворотній наслідок ударів під час рабства. Вона була лагідною й приємною у розмові. Гіркий життєвий досвід не змінив її добродушності. З добрим серцем сестра приймала жарти навіть сумнівного походження. Будучи за природою несімливою, вона виявлялася відважною й рішучою, коли потрібно було боротися за справедливість або за Божі діла. Все глибше й глибше вона усвідомлювала свою нікчемність людської істоти, що не була перешкодою, а зливалася з тим «Великим, що вчинив їй Всемогутній» (див. Лк 1, 49). 1 - Не існує попередніх фотографій Бакіти. Перша з них була зроблена у 1931 році. Фотограф Брунер з Триденту, після ознайомлення з книгою «Чудова історія», вирішив сфотографувати її героїню у трьох різних профілях.
[ Повернутися до змісту книги: Бакіта розповідає про своє життя ] [ Скачати книгу: Бакіта розповідає про своє життя ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
