Християнська бібліотека. Спогади сестри Лусії з Фатіми - Розмова із сестрою Лусією від Ісуса і Непорочного Серця Марії Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Спогади сестри Лусії з Фатіми.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Розмова із сестрою Лусією від Ісуса і Непорочного Серця Марії
   

Зустріч сестри Лусії з архієпископом Тарсізіо Бертоне, Секретарем Конгрегації у справах віровчення, посланцем Святішого Отця, а також з єпископом Серафимом де Соуза Феррейра Сільва, ординарієм Лейро-Фатімської дієцезії, відбулася у четвер 27 квітня у монастирі св. Терези у Коїмбри. У сестри був світлий розум, вона була спокійна, дуже раділа тому, що Святіший Отець запланував візит до Фатіми, а також тому, що будуть беатифіковані Франциск і Жасінта, чого давно очікувала.

Ординарій прочитав особистий лист Святішого Отця, який пояснював причину візиту. Сестра Лусія була у захопленні, а тому перечитала лист ще раз сама, тримаючи його у руках. Вона пообіцяла відверто відповісти на всі питання.

Архієпископ Тарсізіо Бертоне вручив їй опісля цього два конверти: один зовнішній, який містив у собі другий з текстом третьої частини Фатімської таємниці. Сестра Лусія, доторкнувшись до нього, ствердила, що то її лист, а потім, перечитавши його, додала: "Це мій твір".

За допомогою єпископа Лейро-Фатімської єпархії був прочитаний і перекладений з португальської мови оригінальний текст. Сестра Лусія поділилася своїми думками, згідно з якими третя частина таємниці містить у собі пророче видіння порівняно з видіннями, відомими у світовій історії. Вона знову виразила переконання, що фатімське видіння стосується передусім боротьби атеїстичного комунізму з Церквою і християнами та описує величезні страждання людей, переслідуваних за віру у XX столітті.

На питання, чи головною постаттю у видінні є Папа, сестра Лусія відповіла ствердно і пригадала, що трійка пастушків надзвичайно вболівали над стражданнями Папи, Жасінта ж повторювала: "Coitadindo do Santo Padre, tenho muita реnа dos pecadores! (Біднесенький Святіший Отець. Дуже шкода цих грішників!)" Сестра Лусія говорить далі: "Нам невідоме було ім'я Папи, ми не знали, чи це був Бенедикт XII, чи Павло VI, чи Іван Павло II, тільки те, що Папа страждав, а відтак страждали ми".

Це стосується епізоду, в якому йдеться про єпископа, одягнутого в біле вбрання, тобто про Святішого Отця, як зрозуміли пастушки під час видіння, котрого смертельно ранять і він падає на землю. Сестра Лусія була цілком згодна зі святішим Отцем у тому, що то "материнська рука покерувала льотом кулі і таким чином Папа затримався в агонії на порозі смерті (Іван Павло II, Роздуми, направлені до італійських єпископів із лікарні Джемеллі 13 травня 1994 року)".

Оскільки сестра Лусія перед передачею тогочасному Лейро-Фатімському єпископу запечатаного конверта з третьою частиною таємниці написала на зовнішньому конверті про те, що його зможе відкрити лісабонський патріарх або єпископ Лейрії тільки після 1960 року, то архієпископ Бертоне запитав: "Чому, власне, після 1960 року? Чи цю дату визначила Мати Божа?" Сестра Лусія відповіла: "Ні, я сама визначила цю дату, оскільки, як на мене, до цього року не можна було зрозуміти усього. Нині можна краще зрозуміти значення послання. Я описала те, що бачила, а інтерпретація належить не мені, а Папі".

Наприкінці темою розмови був опублікований перед цим рукопис, який сестра Лусія написала як відповідь на численні листи шанувальників Матері Божої і паломників. Робота називається "Заклик Фатімського послання" і містить думки і міркування, що відображають почуття сестри Лусії, а також її чисту і просту духовність у катехитичному і паранетичному значенні. її запитали, чи вона була б задоволена, якби опублікували її роботу, на що та відповіла: "Якщо Святіший Отець дасть на це свою згоду, то я тільки радітиму, і навпаки, буду слухняною Святішому Отцю, яке б рішення він не прийняв".

Сестра Лусія пропонує свій текст на розгляд церковної влади і сподівається, що сприятиме у такий спосіб веденню людей доброї волі дорогою до Бога, кінцевої мети будь-яких людських прагнень.

На закінчення розмови вони обмінялися вервицями. Сестрі Лусії вручили вервицю, подаровану Святішим Отцем, вона ж у замін віддала кілька вервиць, зроблених власними руками.

Зустріч завершили уділенням благословення від імені Святішого Отця.


[ Повернутися до змісту книги: Спогади сестри Лусії з Фатіми ]

[ Скачати книгу: Спогади сестри Лусії з Фатіми ]

[ Читайте также: Фатима. Мария обращается к миру. ]

[ Смотрите также: Фатима. Фотогалерея. ]

[ Все фото из Фатимы: https://www.free-photos.biz/photographs/cities/photos_of_fatima/ ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!