Невидима боротьба Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Про чотири ворожі спокуси в годину смерти. Друга спокуса: відчай
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про чотири ворожі спокуси в годину смерти. Друга спокуса: відчай
   

Невидима боротьба

ЧАСТИНА ДРУГА - ГЛАВА 11

Про чотири ворожі спокуси, які приходять в годину смерти.

Друга спокуса в годину смерти - відчай.

Друга спокуса в годину смерти, якою ворог намагається вра­зити нас, є страх при згадуванні великої кількості наших гріхів. Страху цього уникнути не можна, але він зменшується вірою у відкуплення гріхів наших хресною смертю Христа Спасителя. А ворог, затемнюючи цю віру, роздмухує страх за гріхи, аби придушити вся­ку надію на спасіння і вразити безнадійністю та відчаєм. Тому, брате мій, заздалегідь готуйся до відбиття такого нападу, й від цього часу постанови, наближаючись до воріт смерти, міцніше тримати пере­можне наше знамено - хрест Христовий, тобто мати в серці міцну віру у відкупительну силу хресної смерти нашого Господа. Коли ж, вступаючи в ці ворота насправді, відчуєш напади відчаю, то пере­дусім поспіши усвідомити, що вони є навіюванням ворога, а не результатом пригадування своїх гріхів. Такому пригадуванню власти­во породжувати смирення, сокрушення та скорботу в серці за обра­зу праведного Бога, але й усе милостивого; тому воно, хоч вражає страхом, але таким, який не гасить надії на Божу милість і, будучи нею просякнутий, дає місце сміливому упованню спасіння, відби­ваючи всяке почуття відкинутости. Знаючи це, ти не можеш не ви­знати, що коли пригадування гріхів придушує тебе і кидає у відчай, забираючи всяку надію на спасіння і вражаючи страхом відкину­тости, то все це є диявольськими підступами. Якщо усвідомиш це, тобі вже не важко буде мати тверде уповання: воно й розжене всякий відчай.

Тверде уповання занурює в споглядання Божого милосердя, в безодню якого той, хто відчув його, кидає превелику кількість своїх в гріхів, утверджуючись у переконанні, що Бог хоче й шукає нашого спасіння, а не згуби. Зміцнюватися це переконання може завжди, а найбільше через безмежну силу хресної смерти Господа Спасителя. Тому нам завжди треба ховатися у тінь хреста, особливо у таких випадках. Входячи у ворота смерти, ось якою молитвою треба помолитися до Господа Бога твого: "Господи! Я маю багато причин боятися, щоб Ти не осудив мене й, за Твоєю правдою, не відкинув мене за мої гріхи; але ще більшу маю сміливість надіятися на помилування, через безмежне Твоє милосердя, в Христі Ісусі, нашому Відкупителеві й Спасителі. Тому молю безмірну Твою благість, поми­луй мене, бідне створіння, яке осуджується своїми гріхами, але омивається безцінною Кров'ю Твого Сина та Бога нашого, нехай прославляє Тебе навіки. Всього себе віддаю в Твої руки, зроби зі мною за Твоєю милістю. Ти - єдиний Владика мого життя".


[ Назад ]     [ Зміст ]     [ Вперед ]

[ Cкачати книгу: "Невидима боротьба" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!