Невидима боротьба Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Діло молитви в невидимій боротьбі
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Діло молитви в невидимій боротьбі
   

Невидима боротьба

ЧАСТИНА ПЕРША - ГЛАВА 53

Діло молитви в невидимій боротьбі.

Говорячи про молитву, я звертав твою увагу переважно на те, як піднести молитву на належний для неї щабель. Тобі могло здатися дивним, що, коли мова в нас про невидиму боротьбу й тобі хочеться знати, яку допомогу подає в цій боротьбі молитва, ти чуєш тільки про те, як молитву зробити справжньою. Не дивуйся, тому що тіль­ки молитва тут і стає переможною зброєю в невидимій боротьбі, щойно стане справжньою, тобто ввійде в серце та буде безнастанно в ньому діяти. З цього моменту вона стає непроникливою, непере­можною і непролазною огородою душі, яка не допускає до неї ні воро­жих стріл, ні пристрасних нападів тіла, ні підлещень зі сторони обманливого світу. Самою присутністю в серці вона перериває неви­диму боротьбу. Тому і говорилось тобі: поспіши прив'язати до серця дію молитви і подбай про те, щоб вона була там в постійному русі. Це те саме, що сказати: зроби так, будеш переможцем і без боротьби. Так і є насправді. Але поки набере твоя молитва такої сили, вороги не дадуть тобі спокою. Тобі й хвилини не обійтись без боротьби чи її небезпеки. Чи допоможе тут молитва? Звичайно, і більше, ніж всяка инша зброя духовної боротьби. Вона завжди притягує Божу допомогу, й сила Божа відбиває ворогів; тільки аби вона була пильною і віддана на волю Божу. Місце її на самому початку відбивання ворожих нападів. Ось як відбувається це діло. Коли увага, як пильний сторож, дає знати про ворожі підступи й відчуються їх стріли, тобто або помисл пристрасний, або рухи пристрасні з'являться всередині, - то ревнуючий про спасіння дух, пізнавши в цьому злобне вороже діло, напруженням своїх сил нещадно відбиває це від серця, не даючи туди проникнути, й у цей час, в майже одному з цим внутрішньому акті підноситься молитвою до Господа, призиваючи Його на допомогу. Допомога ця приходить, вороги розсіюються і бо­ротьба втихає.

Св. Іван Колов дуже точно зображає це так, розповідаючи про себе: "Я подібний до чоловіка, який сидить під великим деревом і бачить, що до нього наближається багато звірів і змій. Оскільки він не може встояти проти них, то швидко вилізає на дерево й ряту­ється. Так і я: сиджу в своїй келії і бачу злі помисли, які повстають проти мене і, якщо в мене не вистарчає сил проти них боротись, то прибігаю до Бога за посередництвом молитви, й таким чином ряту­юсь від ворога" (Достопом. сказання, п. 11).

Св. Ісихій пише про це у своєму слові про тверезість і молитву: "Треба тобі гострим і пильним оком дивитися внутрі, щоб пізна­вати тих, хто входить. Пізнавши, відразу протиріччям сокрушай го­лову змія, і зітханням клич в цей час до Христа Господа. І отримаєш тоді досвід невидимого Божого заступництва" (п.22). І ще: "І так щоразу, коли нападуть на нас лукаві помисли, почнімо призивати Господа нашого Ісуса Христа, й відразу побачимо, що вони почнуть розсіюватися як дим в повітрі, - як показав нам досвід" (п. 98).

І ще: "Мисленну боротьбу будемо вести в такому порядку: пер­ше діло - увага; потім, як помітимо, що підійшов ворожий помисл, кинемо на нього із серця з гнівом слова клятви; третє за цим ділом - помолитися проти нього, звертаючи серце до призивання Господа Ісуса Христа. Нехай розвіється цей демонський привид відразу, щоб ум не пішов слідом за цією мрією, мов дитина, яку обманув який-небудь вправний фокусник" (п. 105). І ще: "Заперечення звичайно загороджує подальший хід помислам, а призивання імени Ісуса Христа виганяє їх із серця. Як тільки з'явиться в душі образ якого-небудь предмету, наприклад образ чоловіка, який нас образив або жіночої краси, або срібла та золота, то відразу виявляється, що при­вели таку мрію в наше серце духи - злопам'ятства, нечистоти, гро­шолюбства та инші. Якщо ум наш досвідчений, навчений і звик стерегти себе від ворожих нападів, і ясно бачить, як вдень, обман­ливі мрії та обману лукавих, то відразу відпором, запереченням та Ісусовою молитвою легко погашує розпалені стріли диявола, не дозволяючи пристрасній мрії тягнути за собою і наші помисли, та помислам цим з'єднуватися з образом, або люб'язно розмовляти з ним і вдаватися в багатодумство, або згодитися з ним, - за чим ідуть погані діла, як ніч за днем".

І багато подібних місць знайдеш ти у св. Ісихія. В нього зустрі­неш повний нарис і всієї невидимої боротьби. Я радив би тобі час­тіше перечитувати його слово про тверезість і молитву.


[ Назад ]     [ Зміст ]     [ Вперед ]

[ Cкачати книгу: "Невидима боротьба" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!