Християнська бібліотека. Старець Паїсій Святогорець. Про те, що тілесне каліцтво - це благословення Боже. Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Сімейне життя.
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про те, що тілесне каліцтво - це благословення Боже
   

Блаженної пам'яті старець Паїсій Святогорець

Слова. Том 4.

Сімейне життя

Частина п'ята - Про випробування в нашому житті

"Для того, щоб піти
в Солодкий Рай,
треба скуштувати у цьому житті
багато гіркого й отримати
на руки закордонний паспорт
пройдених випробувань"

Правильне ставлення до тілесного каліцтва

- Геронде, чи може каліцтво привести людину до комплексу неповноцінності?

— Ох, які ж це дурниці!

— Однак, Геронде, з інвалідами іноді відбувається саме це.

— Відбувається, тому що вони налаштовують себе неправильно. Зрозумівши, що каліцтво — це благословення від Бога, люди налаштовують себе правильно й від комплексу неповноцінності звільняються. Коли тілесне каліцтво має малюк, котрий не отримав духовної допомоги, щоб радіти цьому каліцтву, то в нього є пом'якшуючі обставини, якщо він страждає від неповноцінності. Але, якщо дитина виростає, а відчуття неповноцінності залишається, це значить, що вона не осягнула найглибшого сенсу життя. В однієї дев'ятирічної дівчинки виникла в оці пухлина, і лікарі видалили їй око. Діти в школі знущалися з нещасної дівчинки, і вона страждала. Її батько прийшов до мене в келію й розповів про те, що сталося. "Геронде, — сказав він мені, — я подумав, що якщо буду купувати їй усе, що вона в мене просить, то допоможу їй, тому що вона буде радіти й забувати про своє каліцтво. Подумати-то я подумав, але як я можу це зробити? Адже в мене ще п'ятеро маленьких дітей, які заздрять їй, тому що вони ще нічого не розуміють". — "Та що ж ти таке говориш? — відповів йому я. — Втіха, про яку ти розповідаєш — це помилкова втіха. Проблеми вона не вирішить. Якщо зараз ти будеш купувати їй будь-яке плаття, про яке вона тебе попросить, то пройде ще кілька років, і вона попросить купити їй "Мерседес". Де ти знайдеш стільки грошей? А потім вона почує, що в декого на ранчо стоять власні літаки, і буде вимагати, щоб ти купив їй літак. Що ти тоді робитимеш? Постарайся краще допомогти своїй дитині радіти, що в неї тільки одне око. Нехай думає, що вона мучениця. Багатьом святим мученикам виколювали очі, відрізали вуха, ніс, і світ глузував з них. Однак святі, страждаючи від хвороб і людських глузувань, не здавались і, не скоряючись, терпіли муки. Якщо дівчинка зрозуміє це й буде ставитися до свого каліцтва, славословлячи Бога, то Бог помістить її в чин сповідників. Подумай: Бог улаштував так, що дитині видалили око таким чином, що їй не було боляче, і потім Він ще й помістить її серед сповідників! По-твоєму, це дрібниці? Адже в дівчинки нема гріхів, щоб вона розплачувалася за них своїм каліцтвом. І від цього каліцтва вона буде мати чисту винагороду". Нещасний батько подякував мені й пішов у доброму настрої. І він дійсно допоміг своїй дочці зрозуміти, що її каліцтво було благословенням від Бога. Він допоміг їй славословити Бога. Так дівчинка виросла без відхилень, вступила на філологічний факультет університету, зараз працює викладачкою й радується більше, ніж інші дівчата — у яких є все, але які при цьому мучаться, тому що не зрозуміли найглибшого сенсу життя.

Якщо люди не розуміють найглибшого сенсу життя, то вони мучаться навіть від тих благословень і сприятливих можливостей, які Бог дає їм для їхнього спасіння. А ось той, хто налаштовує себе правильно, радується всьому. Він кульгавий? А він цьому радіє! Він не дуже розумний? А він цьому радіє! Ні кола, ні двора? І цьому він радіє.

Звичайно, я розумію, які труднощі відчувають інваліди, і дуже молюся за них, особливо за дівчат. Адже для юнака інвалідність, каліцтво не настільки важкі. Однак дівчині, яка хоче вийти заміж, каліцтво переносити тяжко.

А як мучаться сліпі! Нещасні не можуть самі себе обслуговувати. Якщо вони йдуть, то шпортаються й падають... У своїх молитвах я прошу Бога дати сліпим хоча б трохи світла, щоб вони могли хоч якось обслуговувати себе у своїх потребах.

— От і я, Геронде, дратуюся через те, що не можу прочитати хоча б одну главу з Євангелія, тому що дуже погано бачу. А Ви говорили нам: якщо людина щодня читає по главі з Євангелія, то вона освячується.

— Чого ти через це дратуєшся? По-твоєму, якщо ти прочитаєш не главу, а тільки кілька віршів з Євангелія або тільки одне слово з Нього, або просто благоговійно поцілуєш цю священну книгу, то ти не освятишся? Але, крім того, ти ж бо не вчора прийшла до Христа. Чому ж ти не розмірковуєш про те, що прочитала й почула до цього дня? Головне — правильно себе налаштувати. Скажи собі так: "Зараз Бог хоче, щоб я була в такому стані. Кілька років тому Він хотів, щоб я була в стані іншому". Один побожний адвокат, зістарившись, втратив зір. Якось він мені сказав: "Помолись, святий старче, за те, щоб я міг читати хоча б трохи, й за те, щоб я міг впізнавати людей, яких люблю". — "Людей, яких ти любиш, — відповів я йому, — ти можеш впізнавати й за голосом. А що стосується читання... адже ти читав стільки років! Тепер твори Ісусову молитву. Цілком ймовірно, зараз Бог хоче від тебе саме цього". Після цієї розмови нещасний став відчувати радість більшу, ніж тоді, коли він міг бачити.

Небесна винагорода за каліцтво

Якщо, маючи каліцтво, ми терпимо й не нарікаємо, то дістаємо велику винагороду. Тому що всі покалічені люди відкладають собі якісь [духовні] заощадження. Приміром, у небесній ощадній касі на людину глуху відкритий рахунок за те вухо, яким вона не чує, на сліпого — за сліпе око, на кульгавого — за кульгаву ногу. Це велика справа! Якщо ці люди здійснять ще хоч невеликий подвиг проти душевних пристрастей, то вони будуть винагороджені й вінцями від Бога. Подивися — адже інваліди війни отримують особливу пенсію і, крім того, їх нагороджують орденами.

Якщо людина має красу, молодецтво, здоров'я й при цьому не подвизається, не прагне позбутися своїх недоліків, то Бог скаже їй: "У житті земному ти насолодився даними тобі благами: молодецтвом і тому подібним! Що ще Я тобі винен? Нічого". А от людина, котра має каліцтво: чи народилася вона з ним, чи успадкувала його від батьків або придбала пізніше, має радуватися, тому що в житті іншому вона дістане винагороду. Особливо, якщо вона не винна у своєму каліцтві. У цьому випадку вона буде мати винагороду чисту, без "відрахувань" і "утримань". Бо якщо людина все життя не може, приміром, витягнути ногу, не може сісти, не може вклонитися тощо, то це чимале [випробування]. В іншому житті Бог скаже такій людині: "Іди сюди, дитя Моє, і вже навічно сядь на цей трон". Тому я кажу, що мені в тисячу разів краще було б народитися розумово відсталим, сліпим або глухим, тому що в цьому випадку мене чекала б винагорода від Бога.

Якщо люди, маючи фізичні вади, не нарікають, а смиренно славословлять Бога й живуть з Ним, то в Раю вони посядуть краще місце. Бог помістить їх разом зі сповідниками й мучениками, які заради Христової любові віддали свої руки й ноги, і зараз у Раю вони із благоговінням цілують руки й ноги Христові.

— Геронде, а якщо, наприклад, людина страждає глухотою й при цьому скиглить, нарікає на свою долю?

— Маленькі діти теж скиглять. Багато чому Бог значення не надає. Подивіться, адже хороші батьки, так само люблячи всіх своїх дітей, особливу турботу проявляють до дітей слабких або покалічених. Подібним чином і Бог, наш добрий Батько, чинить зі Своїми тілесно або духовно слабкими дітьми, аби тільки вони мали благе налаштування й давали Йому право втручатися в їхнє життя.

Розумово відсталі діти

Як же мучаться нещасні матері, що мають розумово відсталих дітей. Ці діти постійно влаштовують гучні сцени, усе бруднять... Справжнє мучеництво! Я був знайомий з матір'ю, малюк якої був розумово відсталим. Він уже виріс, став великим хлопцем, і вона не може з ним впоратися, тому що він влаштовує щось неможливе!.. Нечистотами вимазує стіни, меблі, простирадла... Мати наводить у будинку порядок, чистить і миє, розставляє все по місцях, а він перевертає все догори дном і бруднить нечистотами. Нещасна жінка ховає від нього миючі засоби, а він їх знаходить і випиває! Цілі шафи скидає з балкона вниз. Милістю Божою він дотепер ще нікого не вбив. А це ж триває не день, не два. Це триває роками.

— Геронде, а чи може людина розумово відстала мати смиренність і доброту?

— Як же не може! От взяти хоча б того розумово відсталого малюка, якого часто привозять сюди в монастир його батьки. Яка розумна людина має таку доброту, що є в нього? Як же він молиться, як же він кладе поклони! Коли, страждаючи від грижі, я не міг робити поклони, батьки сказали йому: "Панотець занедужав, не може класти поклони". — "Я за нього їх зроблю!" — сказало маля й почало бити за мене поклони! І він продовжував класти за мене ці поклони, обливаючись потом. Скільки ж у нього було любочестя, скільки великодушності! Якось один із сусідських дітей його побив, а він, у відповідь на побої, простягнув йому руку й сказав: "Будь здоровий". Бачиш як? Хто з людей "розумних" так робить, навіть якщо читає Євангеліє й цілу купу духовних книг? Сюди кілька днів тому приїжджала вся сім'я цього хлопчика, для того, щоб він зі мною зустрівся. Коли вони приїхали, він сів біля мене, а його маленька сестричка трохи далі. Побачивши, що сестра сидить далі від мене, він сказав їй: "Іди сядь поруч зі священиком" — і посадив її на своє місце. Ця дитина привела мене в розчулення, і я дав йому на благословення великий фініфтяний хрест, який мені привезли з Єрусалима. Взявши хрест у руки, хлопчик сказав: "Бабуся, бабуся!" — і показав, як він покладе цей хрест на могилу своєї бабусі! Уявляєте! Це маля нічого не хоче для себе, все хоче для інших! Він і сам піде в Рай "без іспитів", але й батьків своїх теж приведе до Раю.

Як би я хотів бути на його місці! І нехай я нічого б не розумів, і нехай би я не міг говорити! Бог дав мені всі блага, але, незважаючи на це, я ці блага невдячно розтратив. У житті іншому в порівнянні із цим малям навіть богослови відійдуть на задній план. Помисел говорить мені, що на Небі святі богослови не будуть у кращому положенні стосовно пізнання Бога, ніж такі діти. І можливо, таким дітям Праведний Бог дасть і щось більше, тому що в житті земному вони були багато чого позбавлені.

Душевні захворювання

— Геронде, якщо людина впадає в меланхолію, що вона має робити, щоб її перебороти?

— Необхідна божественна втіха.

— А як отримати цю втіху?

— Людина має "вчепитися" за Христа, і Христос їй цю втіху дасть. Адже часто любочестя переплітається з егоїзмом. Більшість шизофреніків — люди чутливої душі. З ними відбувається дріб'язкова подія, або вони не можуть перебороти якісь труднощі й дуже страждають. Дехто може вбити людину й поводитися так, немов нічого не відбулося. Тоді як людина чуйна, випадково наступивши на лапку кошеняті, страждає й не може заснути. Ну а якщо вона не зможе заснути дві-три ночі, то потім, звичайно, побіжить до лікаря.

— Геронде, психологи кажуть, що душевно хвора людина дістане допомогу, якщо усунути причину [її хвороби].

— Так, але тільки за умови, що ця причина існує. Бо ж іноді люди заплутуються в помислах, які можуть звести їх з розуму навіть у тих випадках, коли те, що відбувається — природне й, якщо можна так висловитися, виправдане. "Можливо, у мене спадкова душевна хвороба? Може, я хворий?" — мучаться такі люди. Я був знайомий з юнаком, який, коли вчився, читав по одинадцять годин на добу. Він отримував стипендію й допомагав своїй родині, тому що його батько був хворим. Під кінець навчання він знесилився, тому що був людиною чутливою, тонкою. У нього постійно боліла голова, і він захистив диплом з величезними труднощами. Потім він почав мучитися помислами, начебто страждає спадковою душевною хворобою. Та яка там ще спадковість? Тут навіть, якщо людина просто читає по одинадцять годин на день, це приведе її до виснаження. А що вже говорити, якщо людина вчиться, допомагає батькам і при цьому ще має чуйну душу!..

— Геронде, одна дитина, після того, як її батько наклав на себе руки, почала впадати в меланхолію, зневіру. Можливо, це спадкове?

— Можливо, дитина дістала душевну травму. Не можна сказати з абсолютною точністю, що причина тут у спадковості. Крім того, ми не знаємо, у якому стані перебував її батько, що послужило причиною самогубства. Звичайно, якщо батько — людина замкнута, то дитині потрібна допомога. Адже якщо дитина теж буде такою і при цьому матиме помисел про те, що в неї погана спадковість, то вона може дійсно захворіти.

Бог завжди допускає людині пройти через випробування, які їй під силу. Але, крім тяжкості випробувань, до них додається тяжкість людських глузувань, так що душа згинається від цієї додаткової ваги й починає нарікати. Своїми глузуваннями люди ще більше зводять божевільних з розуму. Адже на початковій стадії божевілля можна стримуватися в певних рамках. За давніх часів психіатричних лікарень не було, і якщо людина божеволіла, її закривали в кімнаті на залізні засуви. Пам'ятаю одну божевільну жінку, її звали Перистера. Її тримали замкненою в будинку. Діти кидали у вікна камінням, знущалися з неї. Нещасна шаленіла, гримала засувами, кричала й викидала з будинку все, що потрапляло під руку. Однак у житті іншому ти побачиш, що Перистера буде вище багатьох "розумників" і "розумниць".

Пам'ятаю ще один випадок. В якійсь сім'ї старша дочка була трохи недоумкуватою. Але в неї було дуже багато доброти. Вона мала сорок років, але поводилася так, немов їй було п'ять. Які ж спокуси влаштовували їй і дорослі, і діти! Одного разу батьки залишили її готувати їжу, а самі пішли працювати в поле. Брат цієї дівчини повинен був прийти з поля, привезти кукурудзу й забрати готовий обід у поле, щоб пообідали і батьки, і робітники. Нещасна нарвала в городі кабачків, баклажанів, квасолі й налаштувалася усе це варити, а її молодша сестра — не дівчина, а справжня спокуса — взяла за вухо осла, підвела його до зібраних овочів, і осел усе поїв. Нещасна нікому нічого не сказала й знову пішла в город за овочами. Поки вона знову їх рвала, приїхав з поля брат, а вона тільки ставила їжу на вогонь. Брат розвантажив мулів і, побачивши, що їжа ще не готова, став її бити! Яке ж страждання випадало щодня на її долю! Її нещасна мати просила в Бога, щоб спершу вмерла дочка, а потім вона, оскільки вважала, що за дочкою буде нікому доглядати. І дійсно, спершу вмерла дочка, а потім мати.

Але що не кажи, ті, у кого є розумова відсталість, перебувають у кращому становищі, ніж інші. Такі люди багато чого не усвідомлюють, і тому вони переходять в інше життя без іспитів.

Правильне ставлення батьків до каліцтва своїх дітей

Є такі матері, які, довідавшись під час вагітності, що дитина народиться калікою або розумово відсталою, роблять аборт і вбивають своє дитя. Вони не думають, що в цієї дитини теж є душа. Багато батьків приходять і кажуть мені: "Моя дитина буде неповноцінною? Чому Бог робить так? Я не можу цього витримати". Яка ж безсоромність стосовно Бога несе в собі таке ставлення, яка впертість, який егоїзм! Такі люди, якщо Бог їм допоможе, стануть ще гіршими. Одного разу до мене в келію разом з батьком прийшов студент, що від помислів пошкодився розумом. Цього юнака лікували електрошоком. Нещасний у себе вдома терпів чималі утиски. Він відрізнявся благоговінням. Роблячи земні поклони, бився головою об землю. "Можливо, Бог пожаліє землю, — говорив він, — і пожаліє мене за те, що її вдарив". Тобто він думав про те, що Бог, зглянувшись на землю, якій стало боляче від його удару, пожаліє і його! Це справило на мене враження! Себе цей юнак уважав негідним. Коли йому ставало гірше, він приїжджав на Святу Гору. Я упорядковував його помисли, один-два місяці він жив більш-менш добре, а потім усе починалося спочатку. Його батько не хотів, щоб їхні знайомі бачили його дитину, тому що це зачіпало його самолюбство. Він страждав від власного егоїзму. "Мій син компрометує мене в очах людей", - заявив він мені. Почувши це, син сказав йому: "Слухай, краще смирися! От я — псих і поводжуся природно! Ти що, хочеш загнати мене в тісні рамки пристойностей? Знай, що в тебе дитина псих, і поводься природно. Ти що, один маєш дитину психа?"

— "Оце так! — подумав я. — Хто ж з них двох божевільний?"

Бачите, до чого нерідко доводить егоїзм? Батько може навіть побажати загибелі своєї дитини! Коли я жив у миру, то був знайомий з однією розумово відсталою дитиною. Батьки, ідучи в гості, не брали її зі собою, щоб їм не було за неї соромно! І наді мною сміялися, тому що я з цією дитиною розмовляв. Однак ця дитина займала в моєму серці місце краще, ніж ті, хто з неї сміявся.




[ Повернутися до змісту книги: Старець Паїсій Святогорець "Сімейне життя". Том 4. ]

[ Cкачати книгу: Старець Паїсій Святогорець "Сімейне життя". Том 4. ]

[ Cкачати книгу в аудіоформаті: Старець Паїсій Святогорець "Сімейне життя". Том 4. (на російській мові) ]

[ Купити книгу - Паїсій Святогорець "Сімейне життя" ]



Паїсій Святогорець "Слова" (українською):

Паисий Святогорец "Слова" (на русском):

[ Паїсій Святогорець "З болем та любов'ю про сучасну людину" Том I ]

[ Паїсій Святогорець "Духовне пробудження" Том II ]

[ Паїсій Святогорець "Духовна боротьба" Том III ]

[ Паїсій Святогорець "Сімейне життя" Том IV ]

[ Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти" Том V ]

[ Паисий Святогорец "С болью и любовью о современном человеке" Том I ]

[ Паисий Святогорец "Духовное пробуждение" Том II ]

[ Паисий Святогорец "Духовная борьба" Том III ]

[ Паисий Святогорец "Семейная жизнь" Том IV ]

[ Паисий Святогорец "Страсти и добродетели" Том V ]




Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!