Пояснення третього антифону Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Пояснення Божественної літургії
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Пояснення третього антифону
   

1. Наступний [антифон] видається ніби стрітенням Господа, який уже прийшов і явився. Тому він співається під час внесення і появи Євангелія, яке символізує Христа. Пророк же співав цей псалом, маючи перед очима душі явлення Христа, особливо це видно із його радости за Нього і втіхи, якою він і сам сповнений, і закликає всіх инших до сопричастя: Ходіте, заспіваймо Господеві (Пс. 95 (94). 1). Людина до приходу Господа не раділа, тому що лише Христос приніс нам радість; і якщо хтось на землі радів до того, як Він прийшов, то радів, будучи посвяченим у Його тайни, як Авраам [...], сповнений був радощів, — каже [Святе Письмо], — звидіти день мій — і звидів, і втішився (Йо. 8, 56). І сам Давид мовить: Поверни мені радість спасення Твого (Пс. 51 (50), 14). Бо яку радість за Христа мав він до гріха, а, позбувшись її через гріх, благав Бога про її повернення.

2. Тому, кажучи: Прийдіте і просвітлімось, звіщав про прихід Світла. А мовлячи: Прийдіте, возрадуємося Господеві, показував, що Він явився і приніс радість.

3. Потім називає Його Спасителем і Господом. А Писання називає Христа Спасителем, спасенням і способом спасення, бо із богоначальних сутностей один Син був самозвершителем нашого спасення. І через Нього все звершено, як сказав апостол Павло: Через себе здійснив очищення наших гріхів (пор. Євр. 1, 3). Це і Він сам явив в образі Доброго пастиря, який не инших послав шукати за вівцею, яка згубилася, а сам її розшукував і знайшов, і взяв, і приніс на раменах. Тому й назвали Його Ісусом — ім'ям з відповідним значенням.

4. Ідім перед лицем Його з ісповіданням (пор. Пс. 95 (94), 2), [каже Писання], називаючи лицем Його явлення. Не сподіваймось побачити Його, коли Він уже ввійде у дім, а стріньмося з Ним у сповіді, отже, у славослов'ї, і псалмами воскликнім Йому (пор. Пс. 95 (94), 2), віддаймо Йому шану, належну Богові. Він зволив явитися «в образі раба», ми ж не забудемо в Нім Владику, не спокусімось плоттю, роздумуючи над з'явленим, не захопімся плеканням ницих думок про високе. Бо Бог — великий Господь і цар великий по всій землі (пор. Пс. 95 (94), 3) сховався у цій плоті. І до цього пророк додає всі наступні, гідні Бога піснеспіви.

5. Такими є пророчі вислови, і так доречно їх співають.


[ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!