Про освячення Дарів і про благодарення, яке йому передує

Тож тому, хто так добре і свято налаштований, що залишається, як не звернутися із благодаренням до подателя всіх благ — Бога? Тому, наслідуючи першого священика, який перед тим, як звершити таїнство Євхаристії, благодарив Бога і Отця, і сам священик перед звершувальною молитвою, якою священнодіє над святими Дарами, вшановує цим благодаренням Бога і Отця Господа нашого Ісуса Христа: «Благодарім Господа». І коли всі погодяться з цим і заспівають: «Достойно і праведно», він сам приносить благодарення Богові: віддавши Йому славослов'я, разом із ангелами прославивши Його, проголосивши подяку [Йому] за всі блага, які Він дарував нам справіку, і, спом'янувши врешті цей невимовний і незбагненний промисел Спасителя щодо нас, він потім священнодіє над Чесними Дарами і звершує всю жертву. Яким чином? Звістивши про ту страшну вечерю, коли [Христос] перед своїм стражданням довірив її своїм святим учням, коли взяв чашу, коли прийняв хліб і, воздавши благодарення, освятив і коли промовив [ті слова], за допомогою яких явив таїнство. Виголошуючи саме [ці] слова, священик потім кладе доземний поклін, молиться і благає, вживаючи до предлежачих Дарів божественні слова єдинородного Сина Божого, нашого Спасителя, щоб усесвятий і всемогутній Дух Божий спочив на них і щоб перетворив їх: хліб — у саме чесне і святе Тіло Христа, а вино — у саму чисту і святу Кров Його. Після цих молитов і слів уся священнодія звершена і закінчена, Дари освячені, жертва приготовлена, великий жертовний дар, священний Агнець, заколений за [гріхи] світу, тепер лежить на священному престолі. Бо хліб Тіла Господнього вже не образ, не дар, який має вигляд істинного дару, він уже носить у собі не зображення спасенних страждань, наче на картині, а є сам істинним даром, самим усесвятим Тілом Владики, що справді прийняло ті всі докори, образи, рани, розп'яте, пробите, яке засвідчило при Понтійському Пилаті добре ісповідання (пор. 1 Тим. 6, 13), яке терпіло побої, було понівечене, опльоване, яке звідало жовчі. Також і вино є самою Кров'ю, яка витекла із заколеного Тіла. Це те Тіло і та Кров, які з'єднані Духом Святим в одне Тіло, народжене від Пресвятої Богородиці, поховане, воскресле на третій день, вознесене на небеса і яке сидить праворуч Отця.

[ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!