Чому священик закликає до освячення Дарів не Сина, а Отця? Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Пояснення Божественної літургії
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чому священик закликає до освячення Дарів не Сина, а Отця?
   

1. Але чому ж священик закликає до освячення Дарів не Сина, який є, як сказано, і Священиком, і тим, хто освячує, а Отця?

2. Для того, щоб ти знав, що Спаситель освячує не як людина, а як Бог, з божественною силою, яка у Нього спільна з Отцем.

3. І сам Господь, бажаючи це показати, коли звершував таїнство, подивився на небо і показав хліб Отцеві. Тому Він так само являв себе і при звершенні деяких чудес — приймав вигляд того, хто молиться Богові, щоб показати, що це є справа не людської природи, за якою Він мав на землі Матір, а Його Божества, за яким Він має Бога за Отця. Коли ж Він зібрався вознестися на хрест, то, бажаючи показати дві свої волі — Божу і людську — волю свого Божества передав Отцеві, а волю своєї людської природи назвав бажанням: Однак не як я бажаю, — каже [Писання], — а лише — як Ти (Мт. 26, 39) і Хай не моя, а Твоя буде воля (Лк. 22, 42). Бо і сам Він бажав тієї волі, якою виконував волю Отця, це очевидно саме з тих слів, де Він відрізняє своє бажання від бажання Отця. Бо вислів «хай воля не моя, а Твоя буде» притаманний тому, хто бажає того ж. Це видно і з того, коли Він докоряв Петрові, який відраджував Його від хреста і смерти (пор. Мт. 16, 22. 23). І ще, коли говорив: Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати (Лк. 22, 15). Бажав, каже, Пасхи напередодні терпінь, ніби мовивши: «Сильно бажав я побачити приготування до моїх страждань». І досить про це.

[ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!
Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!