Про благодарення і славослов'я, які йдуть після цього Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Пояснення Божественної літургії
Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам                Безперестанку моліться                Бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам                Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!                Через великі утиски треба нам входити у Боже Царство                Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!                Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне                Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про благодарення і славослов'я, які йдуть після цього
   

1. Це завершальний момент усього священнодійства, і тут таїнство Божественної Євхаристії завершується. Бо Дари вже освячені; освятили священика і весь священний лик навколо нього, і за їхнім посередництвом звершили й освятили й решту зібрання Церкви.

2. Тому і сам священик, і вірні, які стоять біля нього, на закінчення складають Богові подяку і славослов'я. Єрей проголошує: «Благословен Бог [наш] завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь».

3. А народ співає хвалебну пісню, переймаючи її із пророчих слів: Нехай сповняться уста наші хвалення Твого, Господи, щоб ми співали славу Твою (пор. Пс. 71 (70), 8). Не гідні ми, Владико, кажуть [вірні], навіть і пісню Тобі принести за ті блага, яких Ти нас сподобив, але Ти і це даруй. Яким чином? Сповнивши уста наші хвали, як Ти даєш молитву тим, які моляться, щоб ми знали, про що слід просити і як, так само і для прославлення Твого даруй силу вустам [нашим].

4. Потім вони просять, щоб за Його поміччю зберегти освячення, яке вони прийняли, і не зрадити благодаті, і не втратити дару. «Збережи нас у Твоїй святині» — нас, тих, які що роблять? — бо потрібна і з нашого боку співдія — «Ввесь день поучатися правді Твоїй». Правдою, або ж справедливістю, називають тут премудрість Божу, яку споглядають у Святих Таїнствах, і чоловіколюбство, як це пояснив [апостол] Павло: Бо я не соромлюся, — каже він, — Євангелія Христа, бо справедливість Божа об'являється в ній у всьому і для всіх, хто вірує (пор. Рим. 1, 16 — 17; 3, 22). Роздумування про цю справедливість може зберегти в нас освячення. Бо воно примножує і віру в Бога, і запалює любов, і не дозволяє нічому поганому увійти в душу. Отже, не даремно ми говорили раніше, що без відповідних таїнствам помислів, неможливо, щоб освячення перебувало і залишалося у нас.


[ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!