Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Лютий. - Пам'ять преподобного отця нашого Талалея Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Лютий..
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Пам'ять преподобного отця нашого Талалея
   

Місяця лютого в 27-й день

Був Талалей святий із Киликійського краю родом. Зневаживши ж суєту світу цього, прийшов спершу в обитель преподобного Сави Освяченого і полюбив постницьке в інокуванні перебування, прийняв на себе ангельський образ і за добродійне життя своє пресвітерського сану сподобився. Тоді, через декілька років, прийшов у град Сирійський, що Гавала називався і під митрополією Лаодикійською був. Від того града за двадцять стадій була одна могила велика, і бісівське на ній капище старе, й еллінська давня гробниця, і багато бісів там перебувало. Страшним же було те місце для всіх, хто через нього переходив: біси-бо не лише примарами і привидами страшили, але людинозгубно нападали та ранили багатьох, людей же і худобу. Про те чувши, преподобний Талалей пішов і там оселився, малу звівши хатинку, і жив для Бога, постницькими подвизаючися трудами й умертвлюючи себе злостражданнями, ненастанно вдень і вночі молячися. Біси ж не терпіли такого сусіда біля себе мати, зібрали свої нечисті полчища і страшилища і з люттю великою кинулися на нього нападати, безчинними голосами жахаючи й убивчо погрожуючи, і всіма своїми хитропідступними силами намагаючися відігнати святого з того місця, яке наче за своє власне здавна мали. А преподобний Талалей міцно в Бозі утверджувався, молитвою і знаменням хресним загороджуючися, стояв, як воїн хоробрий і непереможний у день боротьби, і насміхався з немічної їхньої сили. Таку з бісами боротьбу цілими днями, а найбільше ночами мужньо подвижник довгий час мав, врешті переміг їх, допомогою Вишнього, і втекли вони із соромом, не мігши здолати нездоланного воїна Христового. Прогнавши ж бісів, угодник Божий влаштував собі найтіснішу келію не в міру зросту свого: два лікті у висоту, а в ширину лікоть один — у ній же не лише стояти, але навіть сидіти просто не міг, великий-бо був тілом, — завжди голову до колін схилену мав, сидячи. У такій тісноті перебував він десять літ. Прийшов відвідати його єпископ Киринейський Теодорит і застав його, коли збирав він собі зі святого Євангелія користь. І коли спитав єпископ, чому таке вибрав життя, відповів святий: "Маю багато гріхів і вірю, що багато мук вічних чекають на мене. Тому знайшов для себе таку добровільну в'язницю, щоб, караючи тіло малими цими муками, від великих, сподіваних, врятуватися". І прийняв єпископ від нього велику користь. Дарував же Бог преподобному Талалею і чудотворення дар, щоб зцілювати всілякі хвороби і недуги не лише в людей, але і в худоби. Через те багато хто до нього, як до джерела цілющого, приходив і черпав здоров'я тілесне, разом же і душевне, бо елліни, які в навколишніх селах були, наверталися до Христа Бога. І всі, які в межах Гавальського града були, ідолопоклонники, між християнами живучи, їх же тоді було багато, просвітилися досконалою святою вірою через чуда, що їх святий Талалей творив, до пізнання істини приведені. І з допомогою тих новонавернених людей зруйнував преподобний капище бісівське і гробниці еллінські розкидав. І, очистивши те місце від давніх скверн бісівських, збудував на ньому церкву в ім'я всіх мучеників святих і повсякденне в ній Боже славослов'я влаштував. І прожив решту днів своїх у звичних для себе подвигах, і, угодивши врешті Богові, переставився до Нього у старості добрій. Про цього преподобного святий Софроній Єрусалимський у Лимонарії пише так: "Авва Петро, пресвітер Лаври святого Сави, розповідав нам про авву Талалея Киликійського, який перебував шістдесят років у чернечому образі, ніколи не перестаючи плакати. Розповідав усім про причину: "Час цей, браття, дав нам Бог на покання. І якщо його втратимо, дуже за те будемо покарані".


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VI (лютий)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VI (лютий)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VI (лютий)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!