 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Місяця березня в 7-й деньЗатворник один в монастирі славний був, чесне мав життя від юности, уникнув-бо всіх житейських насолод і, в тісній келії замкнувши себе, працював для Бога, умертвлюючи тіло своє постом і всенічними стояннями, молитви Владиці всіх приносячи з великими сльозами, за себе і за цілий світ, усім розумом своїм у богомислії вправляючись. їжу ж малу у час, для себе звичний, приймав з руки келаря, а з того, що посилав Бог через християн у монастир братам: золото і срібло, їжу і вино, нічого ніколи не брав. І було йому про тих, що беруть милостиню, видіння таке. Одного дня старійшина града увійшов до монастиря того принести милостиню і дав всім по срібному. Прийшов і до затворника, несучи золотого, і просив старця взяти його. Засоромився ж старець поважного мужа, взяв золотого і поклав його у кишеню свою. Тоді вночі, закінчивши своє звичне правило, ліг на рогозині, хотівши трохи заснути. І був у піднесенні, і бачив себе, що стояв з иншими монастиря того братами в широкому полі. Ціле ж поле сповнене було тернини, і юнак якийсь страшний (був же то ангел Господній) прийшов, примушував усіх монахів монастиря того, кажучи: "Жніть терня". Прийшов також до нього і мовив: "Підпережися і жни терня ". Коли ж затворник не хотів і відмовлявся, сказав ангел: "Не маєш виправдання, найнявся-бо вчора з тими монахами, що з тобою, взяли в того христолюбця по срібному, а ти золотого взяв, і більше маєш трудитися від инших, жнучи терня, бо більший найм узяв. Це ж терня, що бачиш, — діла того чоловіка, у якого ти вчора милостиню взяв. Підійди-бо і жни з иншими". Коли збудився зі сну затворник і про бачене роздумав, став сумний. І, пославши, прикликав того, що дав йому милостиню, і просив його, щоб взяв свого золотого. Христолюбець же не хотів взяти і казав до затворника: "Візьми його собі, отче, чи кому хочеш віддай". Тоді сказав старець: "Не хочу чужих гріхів терня жати, не можу і свого багацько гріховного терня винищити". Кинув золотого того з келії своєї і замкнув віконце. Муж той, довідавшись про причину відмови старця від милостині його, почав виправляти життя своє і більшу убогим і жебракам робити милостиню, згадуючи Писання, що милостинею і вірою гріхи очищуються. У той самий день пам'ять преподобного отця нашого Павла Ісповідника, єпископа Плусіядського града у Витинії який у час іконоборної єресі багато зла за честь святих ікон витерпів і у вигнанні постраждав. [ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ] [ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ] [ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ] [ Жития святых на русском языке. Все тома. ] [ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)] [ Lives of saints in English ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
