Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Травень. - Страждання святих мучеників Єспера і Зої, дружини його, і дітей їхніх Киріяка і Теодула Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Травень..
Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам                Безперестанку моліться                Бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам                Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!                Через великі утиски треба нам входити у Боже Царство                Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!                Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне                Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Страждання святих мучеників Єспера і Зої, дружини його, і дітей їхніх Киріяка і Теодула
   

Місяця травня на 2-й день

Святі мученики Єспер і Зоя і двоє дітей їхніх, Киріяк і Теодул — подорожні на землі, як же Авраам, батько вибраних, і громадяни небесні — були купленими рабами Катала, римлянина, і жінки його Терції. Катал — знатний муж, прийшов у край Памфилійський з Риму, жив у граді, що називався Атталія, і там купив собі рабів із Фриґії — цих святих мучеників. Були вони доброю вірою прикрашені і надію в Господі мали, бо з християнського роду походили. Катал же, який купив їх, із жінкою своєю й иншими домашніми наслідували ідолопоклонницьке нечестя, поганами були і приносили жертви ідолам, богами своїми їх називаючи. Вірні ж раби Христові, бачивши їхнє суєтне нечестя, важким це для себе мали, через те не куштували з тих страв, що їм подавали, вважаючи їх ідоложертовними, у домі-бо, в якому жили, ідоли були поставлені. Зоя свята брала ту їжу, ставала біля воріт і казала воротареві: "Спочинь вдень, якщо ж треба буде, я збуджу тебе. Досить намучився вночі, бо багато людей виходило і заходило до пана нашого, їх же приваблює суєтна його віра, щоб поклонятися Фортуні, яку мають за богиню". Воротар же слухав, відступав трохи, спочивав у дворі поблизу воріт. Були ж і пси за воротами прив'язані: якщо хтось, окрім гостей, приходив чужий, зразу на нього кидалися. Зоя ж, бачивши жебраків і подорожніх, що приходили, кидала псам трохи їжі, щоб мовчали, инше ж давала жебракам і подорожнім, переконуючи їх ставати християнами. Була ж у неї денна служба годувати домашніх тварин всілякого роду. А чоловік її і сини иншу виконували дану їм роботу. Цілий день у службах своїх трудилися і, коли заходило сонце, їли трохи їжі з тих страв, про які знали без сумніву, що не осквернені ідоложертовним, які Божим промислом звідкілясь їм посилалися. І згадували слово Господнє, яке говорить: "Погляньте на птахів небесних, що не сіють і не жнуть, не збирають у житниці, і Отець небесний годує їх". Якось, коли відісланий був кудись блаженний Єспер на службу, сказали сини Киріяк і Теодул до матері: "Не можемо перебувати з нечестивими. Хіба не ти вчила нас із Божественного Письма, з нього пам'ятаємо слово апостолове: "Не впрягайтеся у ярмо з невірними". Якщо-бо, скоряючись Письму Божественному, Господні заповіді зберегти хочемо, а не підемо від поган, то Господь разом з ними порахує нас в число одне, і загинемо, як же й вони". Мати ж відповідала синам: "Як же можемо піти від них, о діти. Вони — наші пани і владу мають над тілом нашим". Казали сини: "Христос за нас передав себе в руки невірних юдеїв, і розп'ятий був, і похований, і в третій день воскрес. Тому якщо й ми тіла наші передамо нечестивому Каталу на муки за Христа і він, мучивши нас, уб'є, то знаємо, що душі наші жити будуть навіки. Ти-бо, о мати, веселих і радісних постав нас перед паном нашим, і що подасть Христос в уста нам, те перед паном говорити будемо". І готувалися обидва добрі юнаки, як мужні подвижники, на страдницький за Христа подвиг, вибираючи час, коли перед паном стати і визнати ім'я Ісуса Христа. І казали один одному: "Якщо дасть нам Христос Бог померти за Нього, то сподобимося Його бачити і будемо з Ним". Мати ж боялася за них, щоб не настрашилися мук, бо юні, щоб не схилилися до жертви ідольської, доти-бо господарі їхні не знали про них, що вони християни. Не хотіла мати вести дітей своїх перед господаря, сказали до неї сини: "Чому боїшся нечестивця того? Хіба не пам'ятаєш Писання: "Я промовлятиму перед царями про твої свідоцтва і не осоромлюся".

Одного дня ішов пан їхній звідкілясь додому в час обідній, вийшли перед ворота назустріч йому обидва брати, Киріяк і Теодул, і сказали: "Добре ідеш, пане видимих тіл наших, душ наших невидимих Господом є Ісус Христос, живий на небі Бог". Катал же здивувався з таких слів. Сказав: "Втратили розум діти, дивне якесь ім'я приносять мені, Богом же і Господом називаючи якогось Ісуса Христа. Покличте мені батька і матір їхню". Пішли ж слуги, не знайшли батька, тільки матір привели. І сказав до неї Катал: "Де твій чоловік?" Відповіла вона: "Хіба не твоїм велінням посланий в село Тритонію на якесь діло?" Сказав до неї Катал: "Якби і ви там-таки у Тритони були, не збентежили б душі моєї, розповідаючи, що иншого маєте Бога, про нього ані я, ані инший ніхто не чув ніколи. Проте нині не хочу допитувати вас про те, що кажете мені, але коли моя Терція народить мені дитину (була-бо вагітна) і буду приносити жертву великій богині Фортуні, тоді і вас маю допитати". І зразу звелів Зою святу з дітьми відіслати до чоловіка в село Тритонію. Вони ж, туди відведені, раділи і веселилися, кожен з них співав і говорив: "Господь пасе мене і нічого мене не позбавить, на місці злачному там мене оселить". І знову: "Вивів Ти нас з пекла, і з руки смерти врятував нас". Вважали-бо святі дім панів за пекло, Катала — за смерть, ідолів — за вогонь пекельний. За якийсь час народився в Катала син, і святкували нечестиве те народження, і жертви ідолові градському, нечистій богині Фортуні, приносили, і всі громадяни співраділи і співсвяткували з Каталом народження його дитини. Свята ж Зоя молила ся до Бога за мужа свого і за дітей, щоб не увійшли в спокусу. Катал же після нечестивого свого бенкетування сказав до жінки своєї Терції: "Хай возвеселяться нині всі домашні і раби наші зі святкуванням". Вона ж сказала: "Хай радіють усі". І зразу, як же иншим рабам, так і Єсперові, і жінці його, і дітям послали з ідоложертовного бенкету глек вина і таріль м'яса. Зоя ж свята, побачивши здалеку несені від пана дари, зітхнула і сказала: "Господи, Боже, сердець людських випробовувачу невимовний, будь з нами, подорожніми. Окрім Тебе, Господи, иншого бога не знаємо, утверди нас у твоєму ісповіданні". І, підійшовши до того, хто приніс м'ясо, схопила те м'ясо і кинула псам, так само й вино пролила на землю. Раб же, що приніс те, скоро повернувся і розповів панові, що зробила Зоя. Катал же, те чувши, сповнився гніву і зразу послав привести їх у дім свій. Коли ведені були святі, Зоя утверджувала чоловіка і дітей, кажучи: "Не біймося люті нечестивого Катала і приготованих нам від нього мук, але перетерпімо їх мужньо, хай терпінням увійдемо в град Христовий небесний зі святими Його". Став перед ними Катал, сказав до них: "На кого покладалися, коли посміли погано зробити, псам кинувши наші дари? Я не так переживаю через своє безчестя, як через безчестя великої богині Фортуни". Свята ж Зоя відповіла: "Надія і уповання наше — Ісус Христос, Син Бога живого. А ті, кого ти богами називаєш, є бісами". Сказав Катал: "Тому звелю мучити синів твоїх. Подивимось, чи зможе визволити їх Христос, його ж Богом називаєте". Коли ж обоє дітей були оголені, і на катівні повішені, і кігтями залізними дерті, мати свята, стоячи перед ними і дивлячись на страждання їхні, укріплювала їх, кажучи: "Терпіть, діти мої, мужньо терпіть, не бійтеся цих мук, яких нечестивий Катал вам завдає". Вони ж відповідали: "Нічим є ці муки, скажи нечистому катові більші придумати, щоб досконалим стражданням вінці ми отримали". Вона ж сказала до Катала: "Чому не звелів накласти дітям моїм великі муки? Більші накласти поспіши, у цих-бо не відчувають болю". Тоді нечестивий Катал дуже бив святу Зою і блаженного Єспера, звелів з дітьми вкинути їх у піч вогненну, вельми розпечену, і сторожа до печі приставив. Святі ж мученики співали в печі й хвалили Господа. Чувши ж мучеників у печі живих, що співали, Катал дивувався вельми, як така сила вогненна не може їх умертвити і спалити на попіл. Думав же, що волхвуванням якимось християни ті перемагають вогненну силу, і думав, якою б иншою, лютішою, мукою убити їх. Сказано ж було від Святого Духа мученикам святим у вогненній печі: "Кріпіться, шукає-бо Катал, щоб більшими муками згубити вас". Вони ж, те чувши, молилися, кажучи: "Господи Ісусе Христе, прийми в мирі душі наші". І зразу святі свої душі передали в руки Божі місяця травня в другий день, за царювання Адріяна. Наступного ж дня Катал нечестивий зі своїми прийшов до печі, знайшов мученичі тіла, вогнем не ушкоджені, лежали вони лицями на схід — вже-бо душі їхні святі приєдналися до лику святих мучеників, і ангелів, і архангелів, і був голос з небес, що говорив: "Увійдіть, праведні, в рай Господа свого. Ти ж, нечестивий Катале, підеш у геєну мучитися навіки у вогні невгасимому". І так нечестивого Катала прийняла безкінечна мука, святих же Христових мучеників небо прийняло, й оселилися в радості вічній, в Христі Ісусі, Господі нашому, Йому ж слава навіки. Амінь.

 


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том IX (травень)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том IX (травень)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том IX (травень)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!