Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Травень. - Страждання святих мучеників Петра, Діонисія, Андрея, Павла, Христини, Іраклія, Павлина і Венедима Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Травень..
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!                Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!                Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.                Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!                Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.                Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Страждання святих мучеників Петра, Діонисія, Андрея, Павла, Христини, Іраклія, Павлина і Венедима
   

Місяця травня на 18-й день

У часи гоніння на Церкву Божу, коли воїни Христові душі свої клали за Господа свого й ціла вселенна мученицькою була скроплена кров'ю, Петра, хлопця вродливого й міцного тілом, мужнього ж духом у святій християнській вірі, взяли в Лампсаку, граді Єлеспонтському, і до Опитима, ігемона, на допит привели. І спитав його ігемон: "Ти — християнин?" Відповів Петро: "Справді християнин". Сказав ігемон: "Ось маєш перед очима наказ непереможних царів, тому принеси жертви великій богині Венері". Відповів юнак: "Дивуюся, о ігемоне, що хочеш переконати мене, аби я поклонився жінці нечистій і блудній, що такі мерзотні чинила діла, їх же сором і переповісти. Хіба ви нині не караєте тих, що сміють робити такі блудодіяння, які ваша богиня робила? І якщо ви називаєте її явною блудницею, то як я настільки нечистій блудодійниці маю поклонитися і принести їй жертву? Годиться ж мені більше кланятися Богу живому й істинному, Цареві всіх віків — Христу, Господеві моєму, і приносити Йому жертву молитви, розчулення і хвали". Те чувши, ігемон звелів розтягнути юнака на колесах, деревом і залізом тіло його мучити, ламаючи кості. Раб же Божий наскільки більше мучений був, настільки міцніший і мужніший у силі Христовій, що його зміцнювала, виглядав. Підсміхався з безумства ігемонового, а до неба підносив очі, казав: "Дякую Тобі, Господи Ісусе Христе, що дав мені таку силу в терпінні, сподоби ж мене до кінця перемогти ворога найнечестивішого". Тоді побачив ігемон, що не може мужнього того юнака християнського, Петра святого, муками здолати, — звелів мечем відтяти йому голову.

Тим часом взяли Діонисія, мужа християнського, тримали його в темничних путах. Тоді захотів ігемон вийти з Лампсака до Троади, що межує з Єлеспонтом. Приведено було до нього двох воїнів, вірою християн, родом із Месопотамії, Андрія і Павла, яких взяли нечестиві. А з ними й Нікомаха привели, який голосно й ненастанно взивав: "Я християнин!" Ігемон же, бачивши, що Нікомах визнає себе християнином, спитав Андрея і Павла: "Ви що кажете?" Вони ж відповіли: "І ми християни". Сказав же ігемон до Нікомаха: "Принеси жертви богам за велінням царевим". Відповів Нікомах: "Хіба не знаєш, що християни не приносять бісам жертви?" І зразу звелів ігемон оголеного Нікомаха повісити на катівні й мучити його биттям і обдиранням тіла залізними кігтями. Коли ж мучений Нікомах близький був до кончини своєї і мав отримати вінець, його ж наче вже в руці своїй мав, раптом згубив його. Змінився ж із доброго ісповідання, відрікся Христа і крикнув, кажучи: "Ніколи я не був християнином і готовий богам принести жертви!" Тому зразу перестали мучити його і з катівні зняли. І коли окаянний той відступник приніс жертву ідолам і поклонився, — зразу напав на нього біс і вдарив ним об землю. І біснувався Нікомах, кусаючи язик свій зубами своїми і кривавою піною стікаючи, допоки не викинув погано свою окаянну душу. Після того християнка одна, дівчина шістнадцятилітня, на ім'я Христина, викрикнула з народу до біснуватого, кажучи: "О окаянний і загиблий чоловіче, нащо за одну коротку годину здобув собі вічну і невимовну муку?" Те чуючи, ігемон звелів зразу взяти ту дівчину і на середину її притягнути. І спитав її: "Чи ти християнка?" Відповіла дівчина: "Християнка, і плачу над загибеллю окаянного того чоловіка, що дочасної муки не стерпів, щоб отримати спокій вічний". Сказав до неї ігемон: "Ось нині він отримав спокій, принісши жертви богам, але щоб ви, християни, не насміхалися з нього, через те велика Діяна і Венера забрати його звідси захотіли. Хочу ж, аби й ти принесла жертви цим богиням, щоб не зазнати наруги встидної і не бути живою у вогні спаленою". Відповіла свята: "Бог мій більший від тебе, і тому погроз твоїх не боюся, покладаюся на Нього, що захистить мене і дасть мені у всьому терпіння". Тоді звелів ігемон віддати її двом юнакам блудним, аби наругу їй вчинили та осквернили. Андрея ж і Павла звелів вкинути до Діонисія в темницю. Юнаки ж безсоромні, взявши чисту і святу діву Божу, вели її з радістю у свою витальницю, хотіли похіть свою здійснити. І коли привели її до своєї кімнати, зразу загас у тілах їхніх природний любощів вогонь, й обмертвіли похотні уди. Аж до півночі намагалися осквернити її — нічого не досягли. Опівночі ж явився при дівчині юнак пресвітлий і цілу кімнату наповнив невимовним світлом. Юнаки ж ті зі страху попадали наче мертві і, ледь до тями прийшовши, припали до ніг святої, просячи її, щоб помолилася за них до Бога свого, аби ніяке зло не наздогнало їх. Вона ж, піднявши їх, сказала: "Не бійтеся, знайте ж, що юнак, якого ви бачили, — то ангел святий, від Христа, Бога мого, на збереження дівства мого до мене посланий, готовий він зразу умертвити кожного, хто посміє до мене торкнутися". І мала свята діва чиста Божий захист.

Наступного дня весь люд града, зрушений від жерців ідольських, прийшов до ігемона, просячи, аби християн, утримуваних у темниці, віддав у їхні руки. Ігемон же вивів в'язнів Діонисія, Андрея і Павла, кажучи до них: "Годиться вам принести жертву великій богині Діяні". Святі ж відповіли: "Ні Діяни, ані иншого якогось біса, якого ви шануєте, не знаємо, ані ніколи не шанували иншого бога, окрім Бога нашого Ісуса Христа". Народ же, ці святих мучеників слова чуючи, підняв голос великий до ігемона, щоб передав їм в руки цих, що ображають богів їхніх. Тому ігемон спершу звелів бити мучеників, тоді, досить побитих, віддав їх народові. Вони ж, зчепивши святих шнуром за ноги, волочили з великим галасом за град, щоб там камінням побити. І коли били мучеників святих, довідалася про те свята діва Христина — поспішила, кричачи і плачучи, на місце те, впала на святих, яких били, кажучи: "Хай помру і я з вами на землі, аби змогти з вами разом жити на небі". Сповіщено було ігемонові, що дівчина, на осквернення віддана, яку якийсь юнак світлий із рук блудників визволив, втікши, впала на тіла християн битих. Звелів ігемон відтягнути її осібно, убити мечем. І так ці святі мученики, разом подвизаючись проти диявола, і світу, й ігемона Опітима, сподобилися переможцями стати, допомогою Христовою: святий Петро — різними муками, святі ж Діонисій, Андрей і Павло — камінням, а свята Христина — мечем замучені. Це ж було у Лампсаку в Децієве царство.

Святі ж мученики Граклій, Павлин і Венедим були громадянами Атен і там з великою смілістю Христа явно проповідували, всіх нечестивих переконували, аби від суєтного ідолослужіння відступили, охрестилися в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Через те взяли їх й атенському князеві передали. І допитував їх князь, визнавали Бога істинного, Творця всього творіння, ідолів же бездушних — камінням, і деревом, і ділом рук людських називали. Мучені були муками різними. Потім з учнями їхніми в піч вогненну вкинено їх — загинули і прийняли вінці нетлінні від Христа, Бога нашого, Йому ж слава навіки. Амінь.

У той самий день пам'ять святих мучеників Симеона, Ісаака і Вахтисія, які в Персії за царювання Саворія за Христа постраждали.

У цей день у Пролозі покладено пам'ять святої преподобномучениці Теодосїї, яка в Константинограді за святі ікони постраждала, але про неї написано у Великій Мінеї Четьї 29-го дня цього місяця, тому і в книзі цій так буде.


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том IX (травень)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том IX (травень)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том IX (травень)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!