Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Червень. - Страждання святих мучеників Фронтасія, Северина, Северіяна і Силана Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Червень..
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Страждання святих мучеників Фронтасія, Северина, Северіяна і Силана
   

Місяця червня в 4-й день

Святого Фронтасія, Северина, Северіяна і Силана блаженний Фронтон, перший петрагорійський єпископ, послав проповідувати слово Боже, щоби всюди сіяли його. їх же Сквиридон-ігемон схопив і спитав, кажучи: "Скажіть мені, звідки ви? І якими іменами називаєтеся? І чому не лише не приносите жертви богам, а й тих, що хочуть пожертвувати, відвертаєте, і храми їхні руйнуєте, і не знаю, якою владою це робите". Фронтасій відповів: "О ігемоне, позбавлений божественної чесноти, чому нас питаєш, коли всю правду винищити намагаєшся? Але розсуди перед тим, хто душу твою і тіло створив, і зрозумієш правду. Ідоли ж язичницькі — діла рук людських, ані собі користи принести, ані иншим помогти не можуть". Сквиридон сказав: "Бачу, що сміливі ви в багатослівності, якої від учителя вашого навчилися". Северин і Северіян відповіли: "Багатослів'я наше правдиве. Ти шануєш ідолів — каміння, демонам поставлене, глухе, німе, суєтне". Сквиридон сказав: "Здобудете життя, якщо жертви принесете богам". Відповів святий Фронтасій: "Здобуток наш — жити й померти в Христі". Тоді ігемон, звернувшись до Силана, що знався на музичних співах, на гуслях, кимвалах милозвучних і лірах, спитав: "Ти, юначе, чому жертви не принесеш?" Святий Силан відповів: "Я Господу моєму — Ісусові Христу — жертву приношу, який благодаттю хрещення свого світ омив від скверни". Ігемон сказав: "Як обмив?" Відповів Силан: "Господь мій Ісус Христос сказав учням своїм: "Ідіть у світ, проповідуйте, хрестячи в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Хто повірить і охреститься — спасенний буде, а хто не повірить — осуджений буде". Так і ти, о ігемоне, якщо повіриш в Христа й охрестишся — спасенний будеш. Якщо ж не повіриш — засуджений будеш". Ігемон же розгнівався, звелів їх за град на місце смертне вивести і муками жорстокими мучити. Ще ж, як Спасителеві нашому Ісусові Христу, що був терновим вінцем вінчаний, залізні цвяхи, на подобу вінця тернового, у голови їхні встромив і до стовпа прибив. Було ж у голові кожного по дев'ять цвяхів. Проте лютий гнів ката ніяк не зміг відвернути від Христа воїнів Його. Коли ж такими муками здолати їх не зміг, видав на них останній суд — щоб голови їм відтяти. Святі ж мученики, схиливши коліна до землі й Богові доручаючи душі свої, шиї ж спекуляторам простягаючи, за Христа муки прийняли. Коли, відтявши голови, нечестиві воїни кинули на наругу мученицькі тіла, у землю не поховані, тоді божественна сила, що була з ними, таке зробила чудо. Тіла їхні раптом — Святий Дух зійшов на них — ожили і, взявши кожен свою голову, що близько лежала, у руки свої, без людської допомоги на свої ноги встали і так до ріки, що називалася Іл, прийшли, і на води зійшли, немокрими ногами, наче по сухій землі, ходили. Перейшовши ж ріку, на високий горб зійшли, а всі на те з жахом дивилися і дивувалися. І, дійшовши до церкви Пречистої Богоматері Діви Марії, у якій святий Фронтон-єпископ молився, увійшли всередину, схилили коліна, голови свої перед ноги його поклали, тіла свої хрестоподібно на землі розпростерли — і стали мертві. Святий же Фронтон-єпископ з Аніяном-пресвітером і з багатьма людьми поховав Фронтасія, Северина і Силана у вищезгаданому храмі з честю і піснями небесними, у повітрі чутними. Северіяна ж, на прохання одної доброчесної жінки, на иншому місці, що було в її володінні, не дуже далеко від святих його співстраждальців чесно поховали. Постраждали ж святі мученики, коли царював у Римі Клавдій, у нас же володів Господь наш Ісус Христос, Йому ж з Отцем і Святим Духом честь і слава навіки. Амінь.


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том X (червень)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том X (червень)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том X (червень)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!