Християнська бібліотека. Проповідь Архиєпископа Львівського Ігоря - Квітна неділя. Вхід Господній у Єрусалим Слово Господнє живе та діяльне. Проповідь Архиєпископа Львівського Ігоря.
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Квітна неділя. Вхід Господній у Єрусалим (проповідь)
   

КВІТНА НЕДІЛЯ. ВХІД ГОСПОДНІЙ У ЄРУСАЛИМ

Апостол: Флп4,4-9 Євангеліє: Йо 12. 1-3

Проповідь Архиєпископа Львівського ІгоряГосподь Бог, даруючи нам життя на землі, кличе нас до вічного життя в небі. Він створив нас бути святими, покликав до радості, щоб вільно співати Богові: "Осанна на висоті!" (Мр 11, 10). На жаль, існує щось, що затьмарює свободу людини та її щастя. Завжди найменше нечесне діло, найменша неправда, повсякденний гріх кидають дух неспокою в наші серця та душі. Можемо не розуміти цього до кінця, називати різні причини поганого настрою чи невдач, а причина одна - гріх, що ним самі ранимо себе, він залишає глибокий темний слід у наших душах. Носимо це в собі, приносимо у власний дім, до своїх рідних і друзів, на працю тощо. Так створюється своєрідне "нагромадження темноти", котру починаємо виділяти із себе. Коли б кожен із нас зміг усвідомити, наскільки сильно гріх отруює життя, то ми оминали б його та протистояли б йому. Тому, уболіваючи за нас, апостол Павло говорить нам: "Господь близько!" (Флп 4, 5). Ця близькість відганяє страх і дає шанс на оздоровлення. Що швидше ми усвідомимо, що потребуємо духовного лікування, то менш болісним воно буде. Апостол пригадує: щоб "ні про що не журитися", треба Богові довіряти. Адже Господь є значно ближче, ніж можемо уявити. "Бог - це не той, хто був чи буде, - Він є для мене саме тепер. Ісус прийшов для того, щоб зняти з нас тягар минулого і тривоги майбутнього. Він хоче, щоб ми відкрили для себе Бога тут і. тепер" ("Тут і тепер", Г. Ноуен).

Господь готовий до співпраці, але цього замало, тому що бракує другої сторони, тобто мене чи тебе. Діалог не може відбуватися односторонньо. Хтось сказав, що християнином бути важко, але корисно. Святий апостол Павло закликає нас до спілкування з Богом: "В усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою" (Флп 4, 66). Говоріть Богові про все, що вас турбує, і дякуйте за все. Бо все, що допускає Творець, корисне для духовного здоров'я. Наш Бог є Богом радості: "Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся!" (Флп 4, 4), - пропонує апостол Павло. І той смуток, що маємо, походить найперше з нашого серця та з нашого прив'язання до осіб або речей. Сумуємо, коли хтось довго не віддає нам грошей; не перепросить нас за вчинену образу; комусь краще живеться; хтось має більшу заробітну платню... Сумуємо, тому що маємо прив'язання до осіб та речей, планів, що нам не вдаються, або вигідного життя, а коли не виходить по-нашому - радість втрачена. Якісь поважніші вирішення питань породжують у нашому серці страх і неспокій, напружуються наші нерви.

Євангельський текст Квітної неділі нагадує, що Ісус Христос прибув до Витанії перед самою Пасхою, а водночас і перед своєю смертю, за шість днів. Тут він мав приятелів: Лазаря, котрого воскресив із мертвих, і двох його сестер. Ісус відвідав цю родину, також до них прийшло багато людей, щоб побачити не тільки Ісуса, а й Лазаря, котрого воскресив Христос. Спаситель прийняв послугу Марії, яка намастила його ноги дорогоцінним миром. Юда, апостол, незадоволено критикує вчинок Марії, підступно вдаючи, що турбується про бідних, оцінюючи миро в триста динарів, що їх він роздав би бідним. Насправді він турбувався за свою кишеню, бо за кілька днів продав Сина Божого за тридцять срібняків. Він був злодій. Подібно до Юди думають первосвященики і фарисеї, що постановили вбити не тільки Христа (пор. Йо 11, 53), а й Лазаря, котрого воскресив Ісус (пор. Йо 12, 10). Син Божий в'їжджає в Єрусалим, де одні люди з цього радіють, а інші шаліють, щоб вбити Його.

Подією в'їзду Ісуса в Єрусалим Господь бажає навчити нас, кому потрібно справді поклонятися. Він мирно в'їхав на осляті, а не на коні, і цей покірний в'їзд символізував перемогу мирним шляхом та дорогою любові. На конях їздили поневолювачі Ізраїля. Ця символіка підкреслює, що Ісус нікого не приневолює і не змушує насильно любити й почитати Його. Багато слабких зі страху схиляють голову перед сильними - у спілкуванні з Ісусом Христом стається не так. Ти можеш поклонитися Йому на знак пошани, але тільки добровільно. Господь бажає, щоб любов і шану віддавали Йому з охотою, а не в рабський спосіб. Така свобода приносить радість і спокій, глибокий Божий мир у людське серце, а світ правдивого миру не може дати (пор. Йо 14, 27). Дивні були люди, котрі так голосно вітали Христа й раділи Його в'їздові в Єрусалим, а за кілька днів ці самі особи кричали: "Геть! Геть! Розіпни його" (Йо 19, 15). Дивні речі довершуються й тепер у людському серці та в душі, коли людина, з одного боку, очищує своє серце від гріхів і віддає славу та честь Богові, а за якийсь час кидається в обійми гріха й тим самим видає Бога на розп'яття у своєму серці. Проганяє Бога від себе, котрий спас її від вічного терпіння ціною своєї смерті, а зав'язує дружбу із сатаною, що простелює дорогу до вічного терпіння, аби творити йому прокляте товариство. Наше життя влаштоване так, що співаємо "Осанна!" або "Розіпни!", тобто щодня нашим життям ми свідчимо про наше спасіння або осудження. Це конкретно залежить від нас, від мене особисто, не має значення, ким я є, якими володію знаннями чи якою владою, які достатки маю, чи я вільного стану, чи перебуваю в подружжі і т. д., - я виголошую для себе вирок спасіння або прокляття, середнього немає.

Коли в нашому житті на першому місці стоїть Бог, тоді немає чим турбуватися, можна бути певним, що все гаразд. Господь сам потурбується про все, тому що Він любить людину, а вона має віддячуватися Йому тим самим. Тож плекаймо любов до Бога, і нехай наше життя минає так, аби співати слова спасіння. Якою радістю наповнюється серце людини, коли вона старається про зростання Божої любові в її серці, а це здійснюється і тоді, коли ми каємося за наші гріхи. Наш Господь іде до нас, виходімо Йому назустріч і співаймо: "Осанна! Благословен, хто йде в ім'я Господнє!"

Собор Св. Юрія, м. Львів, 24.04.2005.

Слово Господнє живе та діяльне - ПроповідіДжерело: † Ігор (Возьняк)
Архиєпископ Львівський, УГКЦ

Книга: "Слово Господнє живе та діяльне", Проповіді

[ До змісту книги: "Слово Господнє живе та діяльне" ]

[ Cкачати книгу: "Слово Господнє живе та діяльне" ]

[ Купити книгу: "Слово Господнє живе та діяльне" ]

[ Читайте також: Християнські проповіді ]



Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!