1. Про покаяння та час для нього, про його ознаки та плоди.

2. Про те, що, прагнучи догодити Богові, треба бути вільним від усього цьому супротивного, а також мати чисті наміри.

3. Про любов до Бога та її прояви.

4. Про пошану до Бога та зневагу до Нього.

5. Про ознаки взаємної любови.

6. Про відвагу, яку треба виявляти, визнаючи Бога та Ісуса Христа.

7. Про те, що для спасіння не досить на словах визнавати Господа для тих, хто переступає Його заповіді.

8. Про віру і про повноту слів Господніх.

9. Про знання і незнання обов'язків.

10. Про плоди гріха і плоди заповіді Божої.

11. Про Божі присуди і страх перед ними.

12. Про нехтування Божою волею та спротив їй, про послух їй та її виконання.

13. Про те, що ті, хто прагне догодити Богові, мають виявляти постійну готовність та ревність.

14. Про те, що для кожної доброї справи є свій слушний час.

15. Про те, що не слід, покладаючи надію на добрі діла инших, самому занедбувати доброчинність.

16. Про тих, які не чинять добрих справ, а вважають, що їм вистачить і життя поміж добрими людьми, що догодили Богові.

17. Як треба пристосовуватися до різних життєвих обставин.

18. У який спосіб і з яким настроєм треба виконувати Божі заповіді.

19. Про людей, які перешкоджають, і про тих, кому вони перешкоджають виконувати заповіді Божі.

20. Про хрещення, його значення і силу.

21. Про Причастя Тіла і Крови Христа та про значення Причастя.

22. Про те, яким чином хтось відчужується від Бога і завдяки чому наближається до Нього.

23. Про тих, котрі потрапляють у ті гріхи, що їх самі й ненавидять.

24. Про обман і правду.

25. Про марнослів'я і вміння доречно висловити свою думку.

26. Про те, що для підтвердження наших вчинків і слів передусім належить спиратися на свідчення Святого Письма, а потім уже на прийняті звичаї.

27. Про те, що людина має, наскільки це можливо, прагнути уподібнюватися до Бога і святих.

28. Про те, за якими прикметами слід розрізняти добрих і лихих людей.

29. Про те, яким чином маємо підтверджувати наші обітниці.

30. Про належну пошану до речей, присвячених Богові.

31. Про належне використання речей, призначених для святих.

32. Про належне і про те, як слід віддавати належне иншим.

33. Про спокусників і спокушених.

34. Про те, що обов'язком кожного є, в міру його сил, служити добрим прикладом для инших.

35. Про тих, що зневажають добро.

36. Про шану до святих і відповідне до них ставлення.

37. Про тих, котрі в міру своїх сил турбуються навіть і про незначні речі.

38. Про те, як належить виявляти гостинність.

39. Про непохитність серед спокус.

40. Про тих, що навчають нового.

41. Про те, як давати відсіч спокусникам, і про те, що до слабших у вірі слід ставитися з пощадою.

42. Про те, що Господь прийшов виконати Закон.

43. Про різницю між заповідями Закону і Євангелія.

44. Про те, що тягар Господній легкий, а тягар гріха — важкий.

45. Про рівність у шані і про смирення.

46. Про старанність у виконанні добрих діл, великих і малих.

47. Про багатство і бідність та їх наслідки.

48. Про добрі справи на користь спільноті.

49. Про того, хто судиться і мстить за себе чи за иншого.

50. Про мир і справи задля миру.

51. Яким має бути той, хто прагне виправляти ближнього.

52. Про те, що необхідно сумувати над грішниками, і про те, у яких випадках треба їх уникати, а в яких приймати.

53. Який осуд очікує тих, котрі пам'ятають те, що, на їх думку, є для них кривдою.

54. Про присуди та про їх засади.

55. Про ставлення до дарів Божих, про визнання їх такими та про вдячність за них.

56. Про молитву: коли, про що, як і за кого треба молитися.

57. Про величання заслугами.

58. Про те, як треба набувати Божих дарів і яким чином передавати їх иншим.

59. Про людські шану і славу.

60. Про різницю між Божими дарами та про згоду між людьми, які мають їх більше або менше.

61. Про те, що незначними є в людських очах ті, хто отримує благодать від Бога.

62. Про спокуси: коли їх слід уникати, коли їм протистояти і як зустрічати супротивника.

63. Про страх і відвагу в небезпеках.

64. Про радість у стражданнях за Христа.

65. Про те, що належить молитися в останні хвилини життя.

66. Про тих, котрі полишають лави борців за благочестя, і про тих, що змагаються разом з ними.

67. Про тих, котрі сумують за померлими.

68. Про різницю між теперішнім віком і майбутнім.

69. Про загальні й конкретні накази і заборони у Святому Письмі.

70. Про тих, кому доручено проповідь Євангелія: коли, кого, чого навчати і як треба себе вдосконалювати і сміливо проповідувати; як турбуватися за довірених вам, у якому стані душі і з яким старанням це робити; як позбутися вад, притаманних більшості, і до якої мети вести тих, кого навчають; як поводитися зі супротивниками і яким чином впливати на тих, що відмовляються, спонукані страхом, і як відійти від тих, що не приймають вас через недоброзичливість, і як рукоположити когось чи усунути рукоположених, і про те, що слід усім настоятелям вважати себе відповідальними за довірених їм, за їхні діла і слова.

71. Про вимоги до настоятелів.

72. Про те, як нам розрізняти духовних учителів і тих, що ними не є; як до них ставитися і як сприймати їх науку.

73. Про одружених.

74. Про вдів.

75. Про слуг і господарів.

76. Про дітей і батьків.

77. Про дівственних.

78. Про вояків.

79. Про правителів і підданих.

80. Про те, якими, згідно зі Словом Божим, мають бути християни та їх настоятелі.

МОРАЛІЯ

Про те, що віруючі в Господа мусять найперше покаятися — як вчив нас Йоан і сам Господь наш Ісус Христос; а ті, котрі зараз не покаються, гідні більшого осуду, ніж ті, що жили в доєвангельські часи.

Правило 1

Глава 1

Євангеліє від Матея: 3 того часу почав Ісус проповідувати і казати: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне (Мт. 4, 17). Тоді почав Ісус докоряти містам, в яких сталося найбільше його чуд, бо вони не покаялися: Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо, бо якби в Тирі і в Сидоні відбулися ті чуда, які явлені були вам, то вони давно вже покаялися б, сидячи у волосяниці й попелі, але Тиру і Сидону легше буде в день Суду (Мт. 11, 20-22) і т. д.

Про те, що тепер — час покаяння і відпущення гріхів, а в майбутньому віці настане час справедливого суду і відплати.

Глава 2

Євангеліє від Марка: Щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи (Мр. 2,10). Євангеліє від Матея: Істинно кажу вам: що лишень зв'яжете на землі, те буде зв'язане на небі, що лишень розв'яжете на землі, те й буде розв'язане на небі. І знову істинно кажу вам: коли б двоє з вас на землі дійшли згоди про якусь річ, то коли вони будуть просити про неї, — станеться їм від Отця Мого Небесного (Мт. 18,18-19). Євангеліє від Йоана: Бо надходить година, коли ті, що в гробах, почують голос Його, і ті, що чинили добро, повиходять для воскресіння і життя, а ті, що чинили зло, — на воскресіння і суд (Йо. 5, 28-29). До Римлян: Чи погорджуєш багатством Його доброти і довготерпіння, не відаючи, що Божа доброта провадить тебе до покаяння? А через нечулість свою і нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'явлення і справедливого суду Божого, який кожному воздасть за Його діла (Рим. 2,4-6). Діяння: Бо Бог не зважає на часи незнання, а тепер наказує усім людям, щоб вони скрізь каялися, бо він визначив день, коли хоче судити весь світ (Ді. 17, 30).

Про те, що ті, що каються, мусять гірко плакати і виявляти щирі ознаки, які свідчать про покаяння.

Глава 3

Євангеліє від Матея: І згадав Петро слово Ісусове, мовлене до нього: Перш ніж півень заспіває, ти тричі відречешся від Мене, і, вийшовши звідтіля, він гірко заплакав (Мт. 26, 75). 2 до Коринтян: Але Бог, що втішає принижених, утішив вас приходом Тита, і не лише його приходом, але й утішанням, яким ви його втішили, коли він розповів нам про вашу журбу, про ваш смуток, про вашу ревність до мене (2 Кор. 7, 6-7), і трохи далі: Ось те, що ви засмутилися для Бога, яку пильність велику це дало вам, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажання, яку відплату, яку ревність. Ви в усьому довели, що чисті в справі (2 Кор. 7, 11). Діяння: Багато з тих, що увірували, приходили, визнаючи і відкриваючи свої діла. А багато тих, що займалися чаклунством, позносили свої книги і спалили їх перед усіма (Ді. 19, 18-19).

Про те, що для тих, котрі каються, не досить лише відмежуватися від гріхів, але вони мають показувати плоди, достойні покаяння.

Глава 4

Євангеліє від Матея: Як побачив Він, що посходилося до Нього хреститися багато фарисеїв і садукеїв, то промовив до них: Породження єхидн, хто напоумив вас утікати від майбутнього гніву? Отож покажіть гідні плоди покаяння і не думайте запевняти себе: Наш батько Авраам. Кажу ж бо вам, що Бог може піднести Авраамові дітей із каміння цього. Бо вже прикладена сокира до коріння дерев. Отож, кожне дерево, що доброго плоду не родить, зрубується і в огонь вкидається (Мт. 3,7-11).

Після відходу з цього життя вже немає ні часу, ні нагоди для добрих справ, бо Бог у довготерпінні Своїм відміряв нам теперішнє життя для того, щоб чинити вгодне Йому.

Глава 5

Євангеліє від Матея: Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що взяли світильники свої і вийшли назустріч до молодого. П'ять з них були мудрі, а п'ять нерозумні. Нерозумні ж, взявши зі собою світильники, не взяли зі собою оливи, а мудрі ж набрали оливи в посудинки разом із своїми світильниками. Оскільки молодий забарився, то всі задрімали і поснули. А серед ночі здійнявся крик: Ось молодий наближається — виходьте назустріч, — тоді прокинулись усі ті діви і приготували свої світильники. Нерозумні звернулися до мудрих: Дайте нам зі своєї оливи, бо наші світильники гаснуть. Мудрі ж їм у відповідь мовили: Щоб, бува, не забракло нам і вам, то підіть краще до продавців і купіть собі. І коли вони пішли купувати, прибув молодий, то ті діви, що були готові, пішли з ним на весілля, і двері було зачинено. Згодом прийшли решта дів і сказали: Пане, пане, відчини нам. А він їм відказав: Істинно кажу вам, — не знаю я вас (Мт. 25,1-13). Євангеліє від Луки: Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам: багато хто будуть намагатися ввійти, але не зможуть. А як устане господар та замкне двері, а ви, стоячи на- зовні, зачнете стукати у двері і гукати: Пане, пане, відчини нам. А він вам у відповідь Не знаю я вас, звідки ви (Лк. 13, 24). 2 до Коринтян: Нині — пора сприятлива, нині — день спасіння. Ні в чому не робімо ніякого спотикання, щоб не заплямувати нашого служіння, але виявити в усьому себе слугами Божими (2 Кор. 6,2-4). До Галатів: Отож поки маємо нагоду, чинімо добро усім (Гал. 6, 10).

Правило 2

Про те, що не може служити Богові той, хто займається справами, супротивними благочестю.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Ніхто не може служити двом господарям: бо одного зненавидить, а іншого любитиме, одного буде триматися, а другим знехтує. Не можете ви служити Богові і мамоні (Мт. 6,24). 2 до Коринтян: Не впрягайтесь до чужого ярма з невірними. Бо що може бути спільного між праведністю і беззаконням, між світлом і темрявою? Яка згода у Христа з Веліялом? Або яка частка вірного з невірним? Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? (2 Кор. 6, 14-16).

Про те, що той, що слухається Євангелія, мусить найперше очиститися від усякої тілесної та духовної скверни, щоб завдяки цьому догодити Богові в ділах святости.

Глава 2

Євангеліє від Матея: Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовні кухоль і миску, а всередині вони наповнені здирства та розбещености. Фарисею сліпий, очисти спершу середину кухля і миски, щоб вони стали чисті й зовні (Мт. 23,25-26).2 до Коринтян: Отож, любі мої, маючи ці обітниці, очистімо себе від усякої духовної і тілесної скверни, — і творімо святиню у Божім страху (2 Кор. 7,1).

Про те, що не стане учнем Господнім той, хто не зречеться свого життя або хто допускає щось, що хоч трохи заважає йому виконувати Божі заповіді.

Глава 3

Євангеліє від Матея: Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, той не достойний Мене, і хто любить більше сина чи дочку, ніж Мене, той Мене не достойний. І хто не візьме свого хреста і не піде за Мною слідом, той Мене не достойний (Мт. 10, 37-38). А коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе і візьме свій хрест, і йде за Мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить ії(Мт. 16, 24-25).

Правило 3

Про те, що Господь проголосив, що перша і найбільша заповідь у Законі — любити Бога усім серцем, а друга — любити ближнього, як самого себе.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Ісус каже йому: Люби Господа, Бога свого, всім своїм серцем і всією своєю душею, і всіма своїми помислами. Це є найперша і найбільша заповідь. А друга подібна до неї: Люби свого ближнього, як самого себе (Мт. 22, 37-39).

Невиконання заповідей Христових — ознака відсутности любови до Бога і Христа Його, а доказом любови є виконання заповідей Христових і терпіння за Нього аж до смерти.

Глава 2

Євангеліє від Йоана: Той, хто має заповіді Мої і виконує їх, той Мене любить, той, хто Мене не любить, не береже Моїх слів (Йо. 14, 21-24). Якщо будете виконувати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, так само, як і Я, виконуючи заповіді Свого Отця, перебуваю в любові Його (Йо. 15,10). До Римлян: Хто нас відлучить від любови Христової? Чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? Як написано: За Тебе нас щодень умертвляють, нас вважають за овець, приречених на заколення. Але в цьому всьому ми перемагаємо завдяки Тому, Хто нас полюбив (Рим. 8, 35-37) і т. д.

Правило 4

Про те, що той, хто виконує волю Божу, шанує і прославляє Його, а той, хто переступає закон Божий, Його зневажає.

Глава 1

Євангеліє від Йоана: Я прославив Тебе на землі: виконав справу, яку Ти доручив Мені вчинити (Йо. 17,4). Євангеліє від Матея: Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Отця вашого Небесного (Мт. 5,16). До Филип'ян: Будьте чисті і бездоганні для дня Христового, сповнені плодів праведности через Icyса Христа, на славу і хвалу Божу (Фил. 1,10-11). До Римлян: Ти, що хвалишся законом, зневажаєш Бога порушенням його (Рим. 2,23).

Правило 5

Про те, що слід позбавлятися усілякої ненависти до всіх і любити ворогів, а за друзів, якщо виникне потреба, віддати й душу, маючи таку любов, яку виявив до нас Бог і Христос Його.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Ви чули, що сказано давніми: Люби ближнього свого і ненавидь свого ворога. Я ж кажу вам: любіть ворогів ваших (Мт. 5,43-44), і трохи далі: Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний (Мт. 5, 48). Євангеліє від Йоана: Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного (Йо. 3, 16). Оце моя заповідь: щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив. Ніхто більшої любови не має над ту, коли хто свою душу поклав би за друзів своїх (Йо. 15, 12-13). Євангеліє від Луки: І будьте синами Всевишнього, бо Він є добрим до невдячних і злих. Будьте ж милосердні, як і Отець ваш є милосердний (Лк. 6, 35). До Римлян: А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос помер за нас, коли ми ще були грішниками (Рим. 5, 8). До Ефесян: Отож наслідуйте Бога, як улюблені діти, і перебувайте в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе як приношення і жертву Богові (Еф. 5, 1-2).

Про те, що вірною ознакою учнів Христа є взаємна любов між ними в Ісусі Христі.

Глава 2

Євангеліє від Йоана: По тому довідаються всі, що ви є Моїми учнями, якщо любов матимете поміж собою (Йо. 13,35).

Про те, що будь-який вчинок, який завдає шкоди ближньому, ображає його й послаблює його віру, навіть якщо цей вчинок з якихось особливих міркувань дозволяє Святе Письмо, — свідчить про відсутність Христової любови до ближнього.

Глава 3

До Римлян: Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не з любов'ю ти поводишся. Не губи своєю поживою того, за кого Христос помер (Рим. 14,15).

Про те, що християнин має в міру своїх сил дбати про того, хто засмучує його.

Глава 4

Євангеліє від Матея: Тому, коли принесеш до жертовника свій дар, та там і згадаєш, що твій брат має щось проти тебе, — залиши свій дар перед жертовником і піди замирися перше з братом своїм, а тоді повертайся і принось свій дар (Мт. 5, 23-24). 1 до Коринтян: Коли на нас лихословлять, ми благословляємо, коли нас переслідують, ми терпимо, як лають, ми втішаємося (1 Кор. 4, 12-13).

Про те, що той, хто має любов Христову, иноді засмучує того, кого любить, для його ж користи.

Глава 5

Євангеліє від Йоана: Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, -ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш? Та від слів Моїх серце ваше наповнилося смутком. Та Я правду кажу вам: Краще для Вас, щоб Я відійшов. Якщо відійду, то Утішитель не прийде до Вас (Йо. 16, 5-7). 2 до Коринтян: Так що я ще більше радію, бо якщо й засмутив я вас посланням, то не каюся, а якщо б і каявся, то бачу, що послання те наповнило вас на певний час смутком, то тепер радію — не через те, що ви засмутилися, але з того, що ви засмутилися для покаяння, замутилися для Бога, щоб ні в чому не зазнати покарання від нас (2 Кор. 7, 7-9).

Правило 6

Про те, що треба без страху й сорому відважно визнавати Господа нашого Ісуса Христа і його вчення.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Що кажу Я вам потемки, — говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте, — проповідуйте те на дахах. І не бійтеся тих, що гублять тіло, а душі згубити не можуть, а дужче бійтеся того, хто може душу й тіло згубити в геєні (Мт. 10,26-28). Євангеліє від Луки: Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися, того Син Людський посоромиться, коли прийде у славі своїй, і Отчій, і святих ангелів (Лк. 9, 26). Друге до Тимотея: Отож, не соромся свідчити про Господа нашого, ані мене, Його в'язня, але страждай з Євангелієм, як добрий воїн Ісуса Христа (2 Тим. 1, 8).

Правило 7

Про те, що засуджувано того, хто вдає, ніби визнає Господа і слухається Його науки, але заповідям Його не підкоряється, навіть якщо за особливим влаштуванням він наділений духовними дарами.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Не кожен, хто каже Мені: Господи, Господи, -увійде до Царства Небесного, а той, хто чинить волю Мого Отця Небесного. Багато хто казатимуть Мені того дня: Господи, хіба не ім'ям Твоїм ми пророкували, хіба не ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, хіба не ім'ям Твоїм чуда великі творили? А Я їм оголошу тоді: Не знаю Я вас (Мт. 7, 21-23). Євангеліє від Луки: Чого Мене прикликаєте: Господи! Господи!, а не чините так, як Я кажу? (Лк. 6,46). До Тита: Вони твердять, немов знають Бога, але самі собі заперечують своїми вчинками, бо гидкі, і непокірні, і не здатні до всякого доброго діла (Тит. 1, 16).

Правило 8

Про те, що не треба піддавати сумніву слова Господні, а бути впевненим, що всі слова Божі істинні і всесильні, навіть коли б вони суперечили законові природи, бо в цьому виявляється подвиг віри.

Глава 1

Євангеліє від Матея. А в четверту нічну сторожу Ісус підійшов до них, йдучи по морю. І як побачили учні, що Він йде по морю, то настрашилися й казали: Привид. І від страху вони закричали. Тут озвався до них Ісус і промовив: Заспокойтеся, це Я, не бійтеся. Петро ж відповів Йому й сказав: Господи, якщо це Ти, то звели, щоб я прийшов до Тебе по воді. А Він відказав йому: Йди. І вийшов Петро з човна та й став іти по воді до Ісуса. Але. побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути й загукав: Господи, рятуй мене! Ісус одразу простяг руку й підхопив його, кажучи: Маловіре, чому засумнівався? (Мт. 14,25-31). Євангеліє від Йоана: Почали між собою юдеї сперечатися, кажучи: Як зможе Він нам дати тіла спожити. І сказав їм Ісус: Істинно, істинно кажу вам, якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського і пити не будете крови Його, то не матимете в собі життя (Йо. 6,52-53). Євангеліє від Луки: І промовив до нього ангел: Не бійся, Захаріє, бо почута твоя молитва, і дружина твоя Єлизавета сина народить тобі (Лк. 1, 13), а трохи згодом: І проказав Захарія до ангела: По чому пізнаю я це? Я вже старий, і дружина моя вже зістарилася. А у відповідь каже ангел йому: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою і звістити тобі цю добру новину. І ось німота тобою заволодіє, і не зможеш говорити, допоки не настане цей день. Бо ти не йняв віри моїм словам, які здійсняться свого часу (Лк. 1, 18-21). До Римлян: І не засумнівався через невірство, не вважав своє тіло за омертвіле, бо був десь уже столітнім, ані утроби Сариної за змертвілу, і не мав сумніву в обітниці Божій через невірство, але був міцним у вірі, віддавши славу Богові, і був впевнений, що Той, Хто пообіцяв, спроможний це виконати. Тому й зараховано йому це за праведність (Рим. 4, 19-22).

Про те, що той, хто не повірив Господу в малому, не повірить і у великому.

Глава 2

Євангеліє від Йоана: Якщо Я кажу вам про земне, і ви не вірите, як зможете повірити, коли буду говорити про небесне? (Йо. З, 12). Євангеліє від Луки: Той, хто вірний у найменшому, — вірний і у великому, а хто неправедний у найменшому, — і у великому неправедний (Лк. 16, 10).

Про те, що слід спиратися не на власні роздуми для підтвердження чи заперечення сказаного Господом, а знати, що Господні слова достовірніші за наші переконання.

Глава 3

Євангеліє від Матея: Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. А Петро відповів і сказав Йому: Хоч би і всі спокусилися в Тобі, — я не спокушуся ніколи. Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що цієї ночі, перш ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене (Мт. 26,31,33-34). А коли настав вечір, Він з дванадцятьма учнями сів за стіл. І, як вони споживали, Він говорить їм: Кажу вам, що один із вас видасть Мене. А вони засмутилися тяжко, і кожен з них став питати Його: Чи не я то, Господи? (Мт. 26,20-22). Діяння апостолів: І голос почувся до нього: Встань, Петре, заколи і їж. А Петро відказав: Нізащо, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи нечистого. І знову голос удруге до нього: Те, що Бог очистив, не вважай за огидне (Ді. 10, 13-15). Друге до Коринтян: Ми руйнуємо задуми та всяку гордість, що надимається проти пізнання Бога, і беремо в полон всяке знання на послух Христові (2 Кор. 10, 4-5).

Правило 9

Про те, що неприпустимо нехтувати знанням, яке нас стосується, а слід уважно прислухатися до слів Господа, розуміти їх і виконувати Його волю.

Глава 1

Євангеліє від Матея: А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу. А Ісус каже: Чи ж і ви не можете збагнути? Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вливається в черево та й викидається назовні? А що виходить із уст, те походить із серця, — воно опоганює людину (Мт. 15, 15-18). До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне при дорозі (Мт. 13, 19), і трохи далі: А те, що посіяно на доброму ґрунті, — це той, хто слухає слово і розуміє; він приносить плід і дає один у сто разів, другий — у шістдесят, а той — у тридцятеро (Мт. 13, 23). Євангеліє від Марка: І Він знову звернувся до народу і сказав: Слухайте Мене і розумійте (Мр. 7,14). До Ефесян: Отож пильнуйте, щоб поводитися обережно, не як нерозумні, але як розумні, цінуючи час, — дні-бо лукаві. Тому не будьте нерозумні, але пізнавайте волю Божу (Еф. 5, 15-17).

Про те, що не личить нам втручатися у справи, які нас не стосуються.

Глава 2

Євангеліє від Йоана: За тим же куснем тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Те, що ти робиш, — роби швидше. Але ніхто з тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого це Він йому сказав (Йо. 13,27-28). Діяння: А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Господи, чи не в цей час відбудуєш царство для Ізраїля? А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та пору, що їх Отець призначив Своєю владою (Ді. 1, 6-7).

Про те, що той, хто намагається догодити Богові, мусить запитувати, що він має для цього зробити.

Глава 3

Євангеліє від Матея: І підійшли Його учні до Нього і сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий (Мт. 13, 36). І підійшов ось один і сказав до Нього: Учителю добрий, що маю зробити я хорошого, щоб мати життя вічне? (Мт. 19, 16). Євангеліє від Луки: А Йоан говорив до людей, які приходили хреститися в нього: Породження єхидн, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього? (Лк. З, 7), і трохи згодом: А люди питали його й говорили: Що ж нам робити? (Лк. З, 10). Так запитували й митники, і воїни. Діяння: Почувши це, вони зворушилися серцем та сказали Петрові й іншим апостолам: Що ж нам робити, браття? (Ді. 2, 37).

Про те, що той, кого запитують, має подбати про доречну відповідь.

Глава 4

Євангеліє від Луки: І підвівся ось законник один і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя успадкувати? Він же йому відказав: Що написано в законі? Як ти читаєш? А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе. Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Виконуй це, — і будеш жити (Лк. 10,25-28). До Колосян: Слово ваше нехай завжди буде ласкаве, приправлене сіллю: потрібно, щоб знали ви, як кожному належить відповідати (Кол. 4, 6).

Про те, що тяжчий осуд очікує тих, котрі, розуміючи, не виконують, але не менші небезпеки підстерігають і тих, що грішать від незнання.

Глава 5

Євангеліє від Луки: Той раб, що знав волю свого господаря, але не приготувався, не вчинив згідно з його волею, буде дуже битий; той же, що не знав, але вчинив варте покарання, буде мало битий (Лк. 12,47-48).

Правило 10

Плід гріха — смерть.

Глава 1

Євангеліє від Йоана: Хто Синові не кориться, не побачить життя, а гнів Божий перебуває на ньому (Йо. З, 36). До Римлян: Бо коли ви були рабами гріха, то були вільні від праведности. Який же плід тоді мали? Такий, за який тепер соромно, бо результат таких речей — смерть (Рим. 6, 20-21), і трохи згодом: Бо заплата за гріх — смерть (Рим. 6, 23). 1 до Коринтян: Гріх — то жало смерти (1 Кор. 15,56).

Плід Божих заповідей — життя вічне.

Глава 2

Євангеліє від Йоана: Істинно кажу вам: якщо хтось слова Мого дотримуватиметься, не побачить той смерти повік (Йо. 8, 51). Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, — то Він Мені заповідь дав, що Я маю казати та що говорити. І Я знаю, що Його заповідь — то вічне життя. Отже, те, що Я кажу, Я кажу так, як сказав Мені Отець (Йо. 12, 49-50). До Римлян: А тепер же, звільнившись від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець же — життя вічне (Рим. 6, 22).

Правило 11

Про те, що не можна легковажити присудами Божими, але слід їх страшитися, незважаючи на те, що відплата проходить не відразу.

Глава 1

Євангеліє від Матея: А дужче бійтеся того, хто може душу й тіло згубити в геєні (Мт. 10,28). Євангеліє від Луки: А коли раб той скаже у серці своїм: Затримується пан мій прийти — і зачне бити слуг та служниць, їсти, пити й напиватися, то прийде пан того раба в той день, коли він не очікує, і в годину, якої він не знає, розітне його навпіл і призначить йому долю разом з невірними (Лк. 12, 45-46). Євангеліє від Йоана: Ось ти оздоровився: не гріши вже більше, щоб не сталося тобі чого гіршого (Йо. 5,14). До Ефесян: Нехай ніхто не зводить вас марними словами, бо через них надходить гнів Божий на непокірних (Еф. 5, 6).

Про те, що той, хто, виправившись після перших гріхів, був пробачений, а тепер знову згрішить, готує для себе присуд гніву тяжчий, ніж попередній.

Глава 2

Євангеліє від Йоана: Ось ти оздоровився: не гріши вже більше, щоб не сталося тобі чого гіршого (Йо. 5, 14).

Про те, що коли хтось потрапляє під присуд гніву Божого, то решта, боячись цього, мають виправитися.

Глава 3

Євангеліє від Луки: В той час прийшли були дехто та й сповістили Йому про Галилеян, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами. Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви гадаєте, що ці Галилеяни, які так постраждали, були більшими грішниками від усіх Галилеян? Ні, кажу вам, але якщо не покаєтеся, то всі так загинете (Лк. 13,1-5). Діяння: Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер. І охопив страх великий усіх, що чули це (Ді. 5, 5). До Коринтян: Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погубителя. Усе це, що трапилося з ними, має бути нам повчальним прикладом, бо написано це для напоумлення нам, для яких настав кінець віку (1 Кор. 10, 10-11).

Про те, що часто буває, що хтось вчиняє дуже ганебне в покарання за попередню безбожність.

Глава 4

До Римлян: А що вони не вважали за потрібне пізнати Бога, видав їх Бог на збочення розуму, щоб чинили непристойне (Рим. 1, 28). 2 до Солунян: Від тих, що любови істини не прийняли, щоб ім спастися, — то через це наводить на них Бог оману, для того щоб вони повірили в неправду (2 Сол. 2, 10-11).

Про те, що навіть велика кількість грішників не зможе вблагати Бога, а лише той, хто чинить Йому приємне: чи то чоловік, чи жінка.

Глава 5

Євангеліє від Луки: Поправді кажу вам, що багато вдовиць було в Ізраїлі за днів Іллі, коли небо було зачинене на три роки і на шість місяців, так, що голод великий настав по всій тій землі, а Ілля до жодної з них не був посланий, лише в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки (Лк. 4, 25-26). 1 до Коринтян: Бо не хочу, браття, щоб ви не знали, що всі батьки ваші були під хмарою і всі пройшли через море, і всі охрестилися у Мойсея в хмарі та в морі, і всі їли ту саму духовну поживу, і всі пили той самий духовний напій, бо пили від тієї духовної скелі, що йшла слідом за ними, — а та скеля був Христос. Але не багато з них були милі Богові, і понищив Він їх у пустелі (1 Кор. 10, 1-5).

Правило 12

Про те, що всяке сперечання, навіть якщо воно спричинене дружнім і благочестивим ставленням, віддаляє від Бога того, хто сперечається; кожне слово Господнє треба приймати без сумнівів.

Глава 1

Євангеліє від Йоана: І почав Він мити ноги учням і витирати рушником, яким був підперезаний; коли ж підійшов до Симона Петра, той каже Йому: Господи, ти митимеш ноги мені? Ісус відповів йому і промовив: Що я роблю, ти не знаєш тепер, лише згодом зрозумієш. Говорить Йому Петро: Не митимеш ніг моїх повік. Ісус йому відповів: Коли не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною (Йо. 13, 5-8).

Про те, що не слід іти за людськими переданнями і відкидати заповідь Божу.

Глава 2

Євангеліє від Марка: Потім запитали Його фарисеї та книжники: Чому учні Твої не живуть за звичаями старших і немитими руками споживають хліб? А Він їм у відповідь сказав: Добре пророкував Ісая про вас, лицемірів, як написано: Оце народ устами шанує Мене, а серце його далеко від Мене. Даремно ж шанують Мене, навчаючи наук — людських заповідей. Занехаявши заповідь Божу, ви дотримуєтесь людських звичаїв (Мр. 7, 5-8).

Про те, що слід дотримуватися без винятку всього, що передано Господом у Євангелії та через апостолів.

Глава 3

Євангеліє від Матея: Ідіть і навчайте всі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця і Сина і Святого Духа, наставляючи їх дотримуватися того, що Я вам заповів (Мт. 28, 19-20). Євангеліє від Луки: І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно викопуючи заповіді й настанови Господні (Лк. 1, 6). Хто слухає вас, той Мене слухає; хто не кориться вам, Мені не кориться (Лк. 10, 16). 2 до Солунян: Отож, браття, будьте стійкі й тримайтеся передань, яких ви навчилися чи то за словом, чи то з наших послань (2 Сол. 2, 15).

Про те, що не слід шукати власної волі, якщо вона суперечить волі Господа, але у всякій справі треба шукати й виконувати волю Божу.

Глава 4

Євангеліє від Йоана: Бо не шукаю волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене (Йо. 5, 30). Євангеліє від Луки: І, впавши на коліна, почав молитися, кажучи: Отче, якщо хочеш, пронеси повз Мене цю чашу. Але нехай не Моя, а Твоя воля здійсниться (Лк. 22, 41-42). До Ефесян: Поміж якими і ми колись проживали у пожаданнях нашого тіла, виконуючи волю тіла і наших думок: і були ми за природою дітьми гніву, як і інші (Еф. 2, 3).

Правило 13

Про те, що завжди слід пильнувати і бути напоготові, старанно виконуючи справи Божі та будучи свідомим небезпеки.

Глава 1

Євангеліє від Луки: Нехай стегна ваші будуть підперезані, а світильники засвічені: будьте подібні до людей, які в очікуванні свого пана, коли він повернеться з весілля, щоб, як прийде і постукає, негайно йому відчинити. Блаженні ті раби, яких пан, прийшовши, застане, що пильнують вони. Істинно кажу вам, що підпережеться він, посадовить їх і, підійшовши, буде їм прислуговувати. І якщо прийде о другій чи третій сторожі і застане так само, то блаженні раби ті. Знайте ж це, що коли б знав господар, в який час прийде злодій, то він пильнував би і не дав би дому свого підкопати. Тому й ви будьте напоготові, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не очікуєте (Лк. 12,35-40). Перше до Солунян: А про часи та пору, брати, немає й потреби писати до вас, бо самі ви докладно знаєте, що прийде день Господній так, як злодій уночі (1 Сол. 5, 1-2), і трохи далі: отож не спіть, як інші, а чувайте й пильнуйте (1 Сол. 5, 6).

Про те, що всяка пора сприятлива для ретельного виконання справ, приємних Богові.

Глава 2

Євангеліє від Йоана: Я мушу виконувати діла Того, Хто послав Мене, допоки триває день (Йо. 9,4). До Филип'ян: Отож, любі мої, як ви завжди слухалися і не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у час моєї відсутности, зі страхом і тремтінням працюйте задля свого спасіння (Фил. 2, 12).

Правило 14

Про те, що не слід змішувати між собою непоєднувані речі, а треба знати слушний час для кожної справи чи слова.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Тоді приступили до Нього Йоанові учні та й кажуть: Чому ми та фарисеї постимо, а учні Твої не постять? Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але настануть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді, в дні ті, й постити будуть вони (Мт. 9, 14-15). До Галатів: Тому, брати, ми сини не рабині, але вільної. Христос визволив нас, щоб ми були вільні, тож будьте стійкі і не впрягайтеся знову в ярмо рабства (Гал. 4, 31, 5.1).

Правило 15

Про те, що не слід покладати надію на добрі діла инших, а свої занедбувати.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Отож, покажіть гідні плоди покаяння і не думайте запевняти себе: Наш батько Авраам (Мт. З, 8-9).

Правило 16

Про те, що декотрі, живучи разом з тими, що догоджають Богові, не виправляються, тож не отримують для себе жодної користи, хоча видається, що живуть так само, як вони.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали світильники свої і вийшли зустрічати молодого. П'ять з них були мудрі, а п'ять нерозумні. Нерозумні ж, взявши зі собою світильники, не взяли зі собою оливи, а мудрі ж набрали оливи в посудити разом із своїми світильниками (Мт. 25,1-4), і трохи далі: Згодом прийшли решта дів і сказали: Пане, пане, відчини нам. А він їм проказав: істинно кажу вам — не знаю я вас (Мт. 25,11-13). Євангеліє від Луки: Кажу вам: двоє будуть тієї ночі на одному ліжкові: одного заберуть, а другого залишать. Дві молотимуть разом: одну заберуть, а другу залишать. І кажуть вони Йому у відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли (Лк. 17, 34, 35-37).

Правило 17

Про те, що час надходить, слід розпізнавати за ознаками, що на них вказує Святе Письмо, й узгоджувати з ними свої дії.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Візьміть собі за приклад фігове дерево: коли віття його вже вкривається бруньками і з'являються листочки, то ви знаєте, що наближається літо. Так і ви, коли все це побачите, знайте, що близько — біля дверей (Мт. 24, 32-33). Як побачите хмару, що із заходу суне, то одразу кажете: буде дощ; і стається так. А коли віє південний вітер, то кажете: буде спека, і стається так. Лицеміри, прикмети землі й неба розпізнавати ви вмієте, то чому ж не розпізнаєте часу цього (Лк. 12, 54-56). До Коринтян: Бо часу залишилося мало, щоб одружені стали, як ті, що не одружені, а ті, що плачуть, — як ті, що не плачуть, і ті, хто радіє, — як ті, хто не радіє, і хто купує, — як ті, що не володіють, а хто цьогосвітнім користується, — як ті, що немов би не користуються, бо минає образ світу цього (1 Кор. 7, 29-31).

Правило 18

Про те, що заповіді Божі слід виконувати згідно з наказом Господнім. Той, хто робить це не так, як слід, хоча й видається, що виконує заповідь, проте не отримує похвали від Бога.

Глава 1

Євангеліє від Луки: Він сказав тому, що Його був покликав: коли ти готуєш сніданок чи обід, не клич друзів своїх, ані братів своїх, ані своїх родичів, ані багатих сусідів, щоб так само й вони не запрошували тебе, — і буде таким чином тобі віддяка. Але коли готуєш гостину, запрошуй убогих, калік, кривих, кульгавих та сліпих — і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддячити тобі. Віддасться ж тобі у воскресіння праведних (Лк. 14, 12-14).

Про те, що заповідь Божу слід виконувати не на догоду людям чи задля вдоволення якоїсь пристрасти; в усьому треба прагнути догодити Богові і прославити Його.

Глава 2

Євангеліє від Матея: Остерігайтеся виставляти свою милостиню на показ людям, щоб вони бачили це; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого Небесного. Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед людьми, як роблять це лицеміри по синагогах та на вулицях, щоб люди їх хвалили. Істинно кажу вам: вони мають вже нагороду свою (Мт. б, 1-2). До Коринтян: Тож, коли ви їсте чи п'єте або коли інше що робите, — усе на славу Божу робіть (1 Кор. 10, 31). До Солунян: Але як Бог визнав нас гідними, щоб доручити нам Євангелію, то ми говоримо так, щоб догодити не людям, а Богові, Який випробовує наші серця. Як ви знаєте, ми ніколи не вживали облесних слів ані не мали й гадки користолюбства, — Бог тому свідок, що не шукали ми слави у людей, ні у вас, ні в інших (1 Сол. 2, 4-6).

Про те, що заповіді Господні слід виконувати на совість, з легким серцем перед Богом і перед людьми. Хто чинить не так, заслуговує на осуд.

Глава 3

Євангеліє від Матея: Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовні кухоль і миску, а всередині вони наповнені здирства та розбещености. Фарисею сліпий, очисти спершу середину кухля і миски, щоб вони стали чисті й зовні (Мт. 23,25-26). До Римлян: Коли хто подає, то нехай подає у простоті (Рим. 12,8). До Филип'ян: Чиніть це без нарікань і сумнівів(Филнп.2,14).1 до Тимотея: Мета ж наказу — любов від чистого серця і доброго сумління (1 Тим. 1,5). Маючи віру та добре сумління, що його деякі відкинули та й втратили віру (1 Тим. 1, 19).

Про те, що ті, хто виявляють добросовісність у малих справах, отримають у справедливого суду щедру відплату.

Глава 4

Євангеліє від Матея: Гаразд, рабе добрий. Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів Пана свого (Мт. 25, 23), і трохи далі: Бо кожному, хто має, дасться, та й додасться аж з надлишком, а від того, хто не має, — забереться від нього й те, що має (Мт. 25,29). Євангеліє від Луки: Отож, коли в несправедливому багатстві ви не були вірні, — то хто вам правдиве довірить? І коли ви в чужому не були вірні, — хто ваше вам дасть? (Лк. 16, 11-12).

Про те, що заповіді Господні слід виконувати з великим бажанням, постійно прагнучи до все більших досягнень.

Глава 5

Євангеліє від Матея: Блаженні голодні і спраглі за праведністю (Мт. 5, 6). До Филип'ян: Браття, я не вважаю, що досягнув багато чого. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і поспішаючи до того, що попереду, я женусь до мети за нагородою високого покликання Божого в Христі Ісусі (Фил. З, 13-14).

Про те, що заповіді Божі належить виконувати згідно зі своїми силами, щоб усі просвітлювалися і Бог прославлявся.

Глава 6

Євангеліє від Матея: Ви — світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на вершині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, — і світить він усім у домі. Отак нехай світить ваше світло перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі вчинки та прославляли Отця вашого Небесного (Мт. 5, 14-16). Євангеліє від Луки: І ніхто, засвітивши світло, не покриває його посудиною і не ставить під ліжко, але ставить на свічник, щоб бачили світло, хто входить (Лк. 8, 16). До Филип'ян: Щоб ви були чисті і бездоганні для дня Христового, сповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу і хвалу Божу (Фил. 1, 10-11).

Правило 19

Про те, що неприпустимо ставати на перешкоді людині, яка виконує волю Божу чи згідно із заповіддю Божою, чи за власною волею. А той, хто виконує заповідь, не має прислухатися до тих, що стоять йому на заваді, навіть якщо це його близькі, але має бути стійкий у своєму рішенні.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Тоді прибуває Ісус із Галилеї до Йордану до Йоана, щоб той Його охрестив, але Йоан стримував Його і казав: Це я маю бути охрещений від Тебе, то чи Ти маєш йти до мене? У відповідь Ісус каже йому: Дозволь це зробити зараз, бо так годиться нам здійснити всю праведність (Мт. 3,13-15) і т. д. З того часу Ісус почав казати учням Своїм, що Він має йти до Єрусалиму й постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників і має бути вбитий, — і воскреснути третього дня. Відвівши його вбік, Петро став Йому докоряти і казати: Змилуйся над собою, Господи, такого нехай з тобою не станеться. А Він, обернувшись, промовив до Петра: Відійди від Мене, Сатано, ти спокуса для Мене, бо не про Боже думаєш, а про людське (Мт. 16,21-23). Євангеліє від Марка: І підносили Йому дітей, щоб він доторкнувся до них, а учні ж їм дорікали. Побачив це Ісус, обурився та й промовив до них: Дозвольте дітям приходити до Мене і не перешкоджайте їм, — бо таких Царство Боже (Мр. 10, 13-14). Діяння: Коли ми перебували там багато днів, то прибув з Юдеї якийсь пророк на ім'я Агав, і прийшов він до нас, взяв пояса Павлового і, зв'язавши себе по руках і ногах, сказав: Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того чоловіка, якому належить цей пояс, і видадуть в руки поган. Як почули це, то благали ми і тамтешні мешканці Павла, щоб не вирушав він до Єрусалиму. А Павло відповів: Що ви плачете та серце мені надриваєте? Бо за ім'я Господа Ісуса я готовий не тільки зв'язаним бути, а й померти. І не могли ми Його вмовити, і змовкли, сказавши: Нехай станеться воля Господня (Ді. 21, 10-14). 1 до Солунян: Вбили вони Господа Ісуса, і вигнали нас, і Богові не догоджають, і супротивні всім людям. Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, і тим самим доповнюють їм завжди провини їхні. Але гнів Божий, зрештою, спіткає їх (1 Сол. 2, 15-16).

Про те, що не слід стримувати того, хто виконує заповідь Божу, навіть якщо він робить це не цілком свідомо, але принаймні дотримується науки Господньої. Бо цим він нікому не перешкодить, а, навпаки, хтось може отримати користь від цього. Проте слід порадити йому, щоб думки узгоджувалися із вчинками.

Глава 2

Євангеліє від Матея: А як ти чиниш милостиню, — хай не знає твоя ліва рука, що робить права, щоб таємна була твоя милостиня: і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явне (Мт. 6, 2-4), і подібне каже про молитву. Євангеліє від Марка: Відповідає Йому Йоан і каже: Учителю, ми знаємо одного чоловіка, що Ім'ям Твоїм виганяє демонів і який не ходить з нами, тож ми заборонили йому. А Ісус каже: Не забороняйте йому, бо немає такого, що ім'ям Моїм чудо зробив би і зміг би невдовзі лихословити Мене. Той, хто не супроти нас, — той за нас (Мр. 9, 38-40). До Филип'ян: Одні, правда, через заздрощі й колотнечу, другі ж по добрій волі Христа проповідують, а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії, а ще інші через підступ звіщають Христа нещиро, прагнучи збільшити тягар моїх кайданів. І що ж з того? У всякому разі, чи облудно, чи щиро Христа проповідують, — тим я радію і буду радіти (Фил. 1, 15-18).

Правило 20

Про те, що віруючі в Господа мають бути охрещені в Ім'я Отця, і Сина, і Духа Святого.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Ідіть і навчайте всі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа (Мт. 28,19). Євангеліє від Йоана: Істинно, істинно кажу тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства (Йо. З, 3), і далі: Істинно, істинно кажу тобі: Коли хто не народиться з води і Духа, той не може ввійти в Царство Боже (Йо. З, 5).

Яку мету має хрещення і якою є його сила? Завдяки йому охрещений змінюється у всьому: в думках, у словах, у ділах і, отримавши силу, стає таким самим, як Той, Хто його народив.

Глава 2

Євангеліє від Йоана: Те, що народжене з тіла, — є тіло, а те, що народжене з Духа, — є дух. Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: треба, щоб ви народилися згори. Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля Він приходить і куди відходить. Так буває із кожним, хто народжений з Духа (Йо. З, 6-8). До Римлян: Так само й ви померли для гріха, а живете для Бога в Христі Ісусі (Рим. 6,11). Бо коли ми охрестилися в Ісуса Христа, — у смерть його охрестилися. Отож, ми поховані з Ним через хрещення на смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя. Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресіння, знаючи те, що наша давня людина розп'ята Ним, щоб знищилося тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха. Бо хто вмер, той виправдовується від гріха (Рим, 6. 3-7). До Колосян: Ви в Ньому були обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши людське гріховне тіло в Христосовім обрізанні. Ви були з Ним поховані у хрещені, у Ньому ви разом воскресли через віру в силу Бога, що воскресив Його з мертвих (Кол. 2, 11-12). До Галатів: Бо всі ви, що в Христа охрестилися, в Христа зодягнулися. Нема ані юдея, ані грека, нема ані раба, ані вільного, нема ані чоловіка, ані жінки — бо всі ви одно в Христі Ісусі (Гал. З, 27-28). До Колосян: Скинувши з себе давню людину з її вчинками, ви зодягнулися в нову, яка відновлюється для пізнання за образом Творця її, де немає ані грека, ані юдея, обрізання та необрізання, варвара, скіфа, раба, вільного, — але все і у всьому Христос (Кол. З, 9-11).

Правило 21

Про те, що для життя вічного потрібно причастя Тіла і Крови Христової.

Глава 1

Євангеліє від Йоана: Істинно, істинно кажу Вам: якщо ви не будете споживати Тіла Сина Людського і пити не будете Крови Його, то не матимете в собі життя. Хто Тіло Моє споживає та Кров Мою п'є, — той має життя вічне (Йо. 6, 53-54).

Про те, що не отримає жодної користи той, хто причащається без розуміння того, для чого дається причастя Тіла і Крови Христової; а той, хто причащається негідно, заслуговує на осуд.

Глава 2

Євангеліє від Йоана: Істинно, істинно кажу Вам: якщо ви не будете споживати Тіла Сина Людського і пити не будете Крови Його, то не матимете в собі життя (Йо. 6, 53), і трохи далі: А Ісус, знаючи це наперед, що учні Його нарікають на це, сказав до них: Це вас спокушає? А що ж, якщо побачите, що Син Людський підіймається туди, де Він раніше був? Тіло ніяк не допомагає, а дух є животворящим. Слова, що Я сказав вам, то — дух і життя (Йо. 6, 61-63). 1 до Коринтян: Тому той, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти Тіла і Крови Господньої. Нехай же людина випробовує себе і так нехай хліб їсть і з чаші нехай п'є. Хто їсть і п'є негідно, той суд собі їсть і п'є (1 Кор. 11, 27-29).

З якою метою треба споживати Тіло і Кров Христові? На спомин про Господній послух аж до смерти, щоб ті, хто живуть, жили не для себе, а для Того, Хто помер за них і воскрес (1 Кор. 5,15).

Глава 3

Євангеліє від Луки: І взявши хліб і склавши подяку, ламав і роздавав своїм учням, кажучи: Це є Тіло Моє, що за вас видається. Це чиніть на спомин про Мене. По вечері так само і чашу, говорячи: Ця чаша — Новий Завіт з Моєї Крови, що за вас проливається (Лк. 22, 19-20). 1 до Коринтян: Бо Господь Ісус ночі тієї, коли був виданий, взяв хліб і, склавши подяку, переломив і сказав: Прийміть, споживайте, це Тіло Моє, що за вас ламається, — це робіть на спомин про Мене. Так само й чашу взяв він по вечері й сказав: Ця чаша — Новий Завіт з Моєї Крови. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене. Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщайте, аж доки Він прийде (1 Кор. 11, 23-26). 2 до Коринтян: Бо Христова любов спонукує нас, які думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли. А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес (2 Кор. 5, 14-15), щоб численні стали однім тілом у Христі. Хліб, який ми ламаємо, чи не спільнота він Тіла Христового? Тому, що один хліб, одне тіло — нас багато, бо ми всі спільники одного хліба (1 Кор. 10, 16-17).

Про те, що той, хто причащається Святих Тайн, має піснями славити Бога.

Глава 4

Євангеліє від Матея: А коли вони споживали, Ісус, взявши хліб і склавши подяку, ламав і роздавав своїм учням... і т. д. (Мт. 26,26), до чого додає: А коли вони відспівали, то пішли на гору Оливну (Мт. 26, 30).

Правило 22

Про те, що чинити гріх — означає відчужуватися від Бога і віддаватися дияволові.

Глава 1

Євангеліє від Йоана: Кожен, хто чинить гріх, є рабом гріха (Йо. 8, 34). Ваш батько — диявол, і пожадання батька свого ви хочете виконувати (Йо. 8, 44). До Римлян: Бо коли ви були рабами гріха, то були вільні від праведности (Рим. 6, 20).

Про те, що близькість до Господа пізнається не за тілесною спорідненістю, а за старанністю у виконанні Його волі.

Глава 2

Євангеліє від Йоана: Хто від Бога, той слухає Божі слова (Йо. 8, 47). Євангеліє від Луки: І сповістили Йому кажучи: Матір Твоя і брати Твої стоять надворі і хочуть Тебе бачити. А Він відповів і промовив до них: матір Моя і брати Мої — це ті, хто чує і виконує слово Боже (Лк. 8,20-21). Євангеліє від Йоана: Ви — друзі Мої, якщо чинитимете все, що Я вам заповідаю (Йо. 15, 14). До Римлян: Бо всі, кого веде дух Божий, — сини Божі (Рим. 8, 14).

Правило 23

Про те, що той, хто мимоволі потрапляє в гріх, мусить усвідомлювати, що він уже перебуває під владою иншого гріха, якому він 62 добровільно служить і який вводить його в наступні гріхи, в які він не хотів би потрапляти.

Глава 1

До Римлян: Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я ж тілесний, проданий у владу гріха. Бо що я виконую, — не розумію я, бо чиню не те, що хочу, але роблю те, що ненавиджу. А коли роблю те, чого я не хочу, то погоджуюсь із Законом, що це є добре. А тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. Знаю-бо, що не живе в мені, тобто в тілі моїм добро; бо бажання відчуваю в собі, але щоб виконати добро, того не знаходжу в собі. Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це роблю. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені (Рим. 7, 14-20).

Правило 24

Про те, що не годиться обманювати, а завжди треба говорити правду.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Нехай ваше слово буде: так-так, ні-ні, а те, що більше цього, то від лукавого (Мт. 5,37). До Ефесян: Відкинувши неправду, кожен говоріть правду до свого ближнього (Еф. 4, 25). До Колосян: Не обманюйте один одного (Кол. 3,9).

Правило 25

Про те, що не годиться ставити зайвих чи суперечливих запитань.

Глава 1

2 до Тимотея: Нагадуй про це і засвідчуй перед Богом, щоб не сперечалися, бо не потрібно це, хіба що щоб відвернути слухачів (2 Тим. 2, 14). А від нерозумних і неуцьких суперечок ухиляйся, знаючи, що вони породжують сварки (2 Тим. 2, 23).

Про те, що недоречним є марнослів'я і немає від нього жодної користи. Бо говорити чи робити навіть добрі справи, які, проте, не зміцнюють віри, — означає засмучувати Святого Духа.

Глава 2

Євангеліє від Матея: Кажу ж вам, що за кожне пусте слово, що скажуть люди, дадуть вони звіт судного дня (Мт. 12,36). До Ефесян: Нехай жодне слово гниле не виходить з уст ваших, але тільки таке, що добре для розвитку віри, щоб воно подало благодать тим, що чують. Не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викуплення (Еф. 4, 29-30).

Правило 26

Про те, що кожне слово чи справа мають підтверджувати свідчення богонатхненного Святого Письма для переконання добрих і присоромлення злих.

Глава 1

Євангеліє від Матея: І ось приступив до Нього спокусник і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами. А Він промовив у відповідь: Написано: Не хлібом одним житиме людина, але кожним словом, що походить з уст Божих (Мт. 4, 3-4). Діяння: Усі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити різними мовами, як їм Дух промовляти давав (Ді. 2, 4), і всі були здивовані, безпорадні і говорили один одному: Як це таке може статися? А інші казали, глузуючи: Вони повпивалися молодим вином. Ставши ж Петро з одинадцятьма, подав голос і промовив до них: Мужі юдейські й мешканці Єрусалиму, нехай стане вам це відомо: послухайте моїх слів. Не п'яні вони, як ви думаєте, — бо третя година дня. А сталося те, що провістив пророк Йоіл: І буде останніми днями, — говорить Бог, — виллю від Духа Святого на кожне тіло, і будуть пророкувати (Ді. 2, 12-17) і т. д.

Про те, що слід використовувати також приклади, взяті з життя або спостережені в природі, для підтвердження наших слів і справ.

Глава 2

Євангеліє від Матея: Остерігайтеся фальшивих пророків, що приходять до вас в овечих шкурах, а всередині — вовки хижі. По їхніх плодах ви їх пізнаєте, бо не збирають винограду на тернинах, а смо-ковниці на будяках. Так ото кожне добре дерево родить добрі плоди, а гниле дерево родить лихі плоди (Мт. 7, 15-17) і т. д. Євангеліє від Луки: І фарисеї й книжники їхні нарікали та учням Його казали: Чому ви їсте й п'єте з митниками й грішниками? А у відповідь Ісус промовив до них: Лікаря потребують не здорові, а недужі (Лк. 5,30-32). 2 Тимотея: Бо жоден воїн не переймається житейськими турботами, щоб догодити полководцеві. А коли хто хоче змагатися, то вінка не одержує, якщо незаконно змагається (2 Тим. 2,4-5).

Правило 27

Про те, що не слід уподібнюватися до тих, хто відступає від науки Господньої, а натомість треба наслідувати Бога і святих Його в міру сили, даної Ним.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Ви знаєте, що правителі народів (поган) панують над ними, а вельможі їх утискують. Не так буде між вами, але хто з вас хоче бути першим, — нехай буде вам за слугу. А хто з вас хоче бути першим, — нехай буде вам за раба. Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб Йому служили, але щоб Він послужив і душу Свою дав на викуп за багатьох (Мт. 20,25-28). До Римлян: І не пристосовуйтеся до цього віку, але перемініться й оновіть ваш розум, щоб пізнати волю Божу (Рим. 12, 2). 1 до Коринтян: Наслідуйте мене, як і я Христа (1 Кор. 11, 1).

Правило 28

Про те, що не можна наївно й нерозважливо піддаватися людям, які зодягають личину істини, а кожного потрібно розпізнавати за ознаками, вказаними у Святому Письмі.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Остерігайтеся фальшивих пророків, що приходять до вас в овечих шкурах, а всередині — вовки хижі. По їхніх плодах ви їх пізнаєте (Мт. 7, 15-16). Євангеліє від Йоана: По тому довідаються всі, що ви Мої учні, якщо любов матимете поміж собою (Йо. 13, 35). 1 до Коринтян: Тому-то сповіщаю вам, що ніхто, хто говорить у Дусі Божому, не скаже: Анатема на Ісуса (1 Кор. 12, 3).

Правило 29

Про те, що кожен справами має підтверджувати своє покликання.

Глава 1

Євангеліє від Йоана: Бо ті справи, що Я чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав (Йо. 5, 36). Коли Я не чиню справ Свого Отця, то ви Мені не вірите. А коли Я чиню, то хоч ви Мені й не вірите, повірте справам Моїм, щоб ви пізнали й повірили, що Отець в Мені, а Я — в Ньому (Йо. 10, 37-38). 2 до Коринтян: Ні в чому не робімо ніякого спотикання, щоб не заплямувати нашого служіння, але виявляймо в усьому себе слугами Божими (2 Кор. 6, 3-4) і т. д.

Правило 30

Про те, що неприпустимо зневажати святі речі, використовуючи їх разом з речами загального вжитку.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Увійшов Ісус до храму Божого і вигнав усіх продавців і покупців із храму, і перекинув столи міняйлам та ослони — продавцям голубів і сказав до них: Написано: Дім Мій буде названий домом молитви, а ви зробили з нього печеру розбійників (Мт. 21, 12-13). 1 до Коринтян: Хіба ви не маєте домівки, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу церкву і присоромлюєте бідних? (1 Кор. 11, 22). А коли хто голодний, нехай їсть удома, щоб не сходилися ви на осуд (1 Кор. 11, 34).

Про те, що присвячене Богові потрібно шанувати як святиню доти, допоки на це буде воля Божа.

Глава 2

Євангеліє від Матея: Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе. Скільки разів я хотів зібрати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила своїх курчаток, — та ви не захотіли. Ось так ваш дім залишається порожнім для вас (Мт. 23,37-38).

Правило 31

Про те, що речами, які призначені тим людям, що посвятили себе Богові, не годиться наділяти инших, хіба що їх є в надлишку.

Глава 1

Євангеліє від Марка: А ця жінка грекиня була, родом сирофінікіянка. Вона стала благати Його, щоб з її дочки вигнав демона. А Він їй сказав: Дай, щоб перше наїлися діти, бо не годиться забирати хлібу дітей і кидати щенятам. А вона Йому у відповідь каже: Так, Господи. Але навіть щенята їдять під столом від дитячих крихт. І Він сказав їй: За слово оце йди собі — вийшов демон з дочки твоєї (Мр. 7,26-29).

Правило 32

Про те, що потрібно справедливо віддавати кожному те, що йому належить.

Глава 1

Євангеліє від Луки: І вони запитали Його і сказали: Учителю, ми знаємо, що Ти добре говориш, і навчаєш, і не звертаєш уваги на постаті, а правдиво наставляєш на Божу дорогу. Чи годиться нам сплачувати податок для кесаря, чи ні? Розуміючи їхню підступність, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте? Покажіть Мені динарій. Чиє зображення і напис на ньому? Вони відказали: Кесаря. Сказав Він до них: Тож віддайте кесареве кесарю, а Богові — Боже (Лк. 20, 21-25). До Римлян: Тож віддайте всім належне: кому податок — податок, кому мито — мито, кому страх — страх, кому почесті — почесті. Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного (Рим. 13, 7-8).

Правило 33

Про те, що не можна спокушати.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Якщо хто спокусить одного з малих цих, які вірують в Мене, то краще було б йому, щоб повісили йому на шию велике млинове жорно і вкинули його в море (Мт. 18, 6), і далі: Лихо людині, через яку приходять спокуси (Мт. 18, 7). До Римлян: Краще судіть про те, щоб не давати братові приводу для спотикання чи спокуси (Рим. 14, 13).

Про те, що спокусою є все, що суперечить волі Божій.

Глава 2

Євангеліє від Матея: З того часу Ісус почав говорити своїм учням, що Він має йти до Єрусалиму і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і має бути вбитий — і воскреснути третього дня. Відвівши його вбік, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся над собою, Господи, такого нехай з Тобою не станеться. А Він, обернувшись, промовив до Петра: Відійди від Мене, Сатано, — ти спокуса для Мене, бо думаєш не про Боже, а про людське (Мт. 16, 21-23).

Про те, що слід уникати таких дій і слів, навіть коли їх дозволяє Святе Письмо, які можуть спонукати инших до гріха або ослаблюють потяг до добра.

Глава 3

1 до Коринтян: Тож про споживання ідольських жертов ми знаємо, що ідол у світі ніщо і що іншого Бога немає, окрім одного. Бо хоча й існують так звані боги чи на небі, чи то на землі (неначе існує багато богів і багато панів), та для нас один Бог — Отець, що з Нього походить усе, ми ж — для Нього, і один Господь — Ісус Христос, що через Нього все постало, і ми — через Нього. Але не всі мають таке знання, бо деякі, призвичаївшись до ідола, ще й досі їдять так, наче споживають ідольські жертви, — і їхнє сумління, бувши немічним, споганюється. Їжа ж нас до Бога не наближає, бо коли ми їмо, то не набуваємо нічого, а коли не їмо, то нічого не втрачаємо. Але стережіться, щоб ця ваша свобода не стала якось за спотикання слабким! Коли ж бо хто бачить, що ти, маючи знання, сидиш за столом в ідольській божниці, чи ж сумління його, бувши слабким, не буде заохочене їсти ідольські жертви. І через знання твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер, і додає до цього: Грішачи так проти братів та вражаючи їхнє слабке сумління, ви проти Христа грішите. Ось тому, коли їжа спокушає брата мого, не їстиму м'яса повік, щоб не спокусити брата (1 Кор. 8, 10-13). Чи ми права не маємо їсти та пити? Чи ми права не маємо водити зі собою сестру, дружину, як інші апостоли, і Господні брати, і Кифа? Хіба я один і Варнава не маємо права не працювати? Хто коштом своїм, коли служить у війську? Або хто виноградника садить і не їсть з його плоду, або хто отару пасе — і не споживає молока від отари? (1 Кор. 9, 4-7).

Про те, що для того, щоб не спокусити когось, слід робити навіть те, що не вважається обов'язковим.

Глава 4

Євангеліє від Матея: Як прийшли ж вони до Капернауму, до Петра підійшли збирачі дидрахм та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми? Він відказує: Так. І як увійшов він до храму, випередив його Ісус і сказав: Як ти вважаєш, Симоне, царі земні з кого беруть мито чи податки? Від синів своїх чи чужих? Каже йому Петро: Від чужих. Тож промовив Ісус до нього: Отож вільні сини. Та щоб їх не спокусити, піди до моря, закинь вудку, і яку першу рибину зловиш, візьми й розкрий їй рота, — і знайдеш статера, — і віддай їм за Мене й за себе (Мт. 17, 24-27).

Про те, що хоча декотрі й спокушаються, слід виявляти непохитну відвагу у виконанні волі Господньої.

Глава 5

Євангеліє від Матея: Не те, що входить до уст, оскверняє людину, але те, що виходить із уст, — воно оскверняє людину. Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши слово, спокусилися? Він же у відповідь сказав: Усяка рослина, яку не Отець мій небесний насадив, буде вирвана з корінням. Облиште ви їх: це сліпі поводирі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обидва до ями впадуть (Мт. 15,11-14). Євангеліє від Йоана: Істинно, істинно кажу вам, якщо ви споживати не будете Тіла Сина Людського і пити не будете Крови Його, то не матимете в собі життя (Йо. 6, 53), і трохи далі: 3 цього часу відпало багато з учнів Його, і не ходили вже з Ним. Отож, сказав Ісус дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти? (Йо. 6,66-67). 2 до Коринтян: Бо ми для Бога пахощі серед тих, хто спасається, і серед тих, які гинуть: для одних-бо запах смерти для смерти, а для інших запах життя для життя. І хто здатен на це? (2 Кор. 2, 15-16).

Правило 34

Про те, що кожен у міру своїх сил має бути для инших взірцем добрих справ.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Навчіться від Мене, бо Я сумирний і покірний серцем (Мт. 11,29). 2 до Коринтян: Бо знаю про ваше бажання, і ним хвалюся, і за це хвалю вас перед Македонянами, бо Ахайя готова вже з минулого року, і ваша ревність заохотила багатьох (2 Кор. 9, 2). 1 до Солунян: І ви стали послідовниками нашими Господа, у великих утисках прийнявши слово з радістю Духа Святого, так що ви стали взірцем для всіх віруючих у Македонії та в Ахайї (1 Сол. 1, 6-7).

Правило 35

Про те, що той, хто навіть бачить в иншому плід Святого Духа, який у всьому зберігає однакове благочестя, але все-таки не приписує цього дії Святого Духа, а його супротивникові, — тим самим зневажає Святого Духа.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Тоді привели до Нього німого сліпця, що був біснуватий, — і уздоровив Він його, так що німий і сліпий став говорити і бачити. І здивувалися всі люди, і казали: Чи не Син це Давидів? А фарисеї, почувши, сказали: Він демонів виганяє не інакше, як Везельвулом, володарем демонів. А Він, знаючи думки їхні, промовив до них: Коли ж Духом Божим виганяю Я демонів, то настало вже для вас Царство Боже (Мт. 12,22-25,28), і далі додає їм: Тому-то кажу вам: Усякий гріх і блюзнірство проститься людям, але зневага на Духа не проститься. І як скаже хто слово супроти Людського Сина, то проститься йому; а як скаже хто супроти Святого Духа, не проститься йому, ані в цім світі, ані в майбутнім (Мт. 12, 31-32).

Правило 36

Про те, що тих, котрі дотримуються Господньої науки, слід приймати з великою дбайливістю і шаною на славу самого Господа, а хто таких не слухається і не приймає, заслуговує на осуд.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Той, хто вас приймає, — приймає Мене, а той, хто приймає Мене, — приймає Того, Хто послав Мене (Мт. 10,40). А коли хто вас не прийме і ваших слів не послухається, то, виходячи з дому чи міста того, обтрусіть порох з ніг ваших. Істинно, істинно кажу вам: легше буде землі Содомській і Гоморрській в день суду, ніж місту тому (Мт. 10, 14-15). Євангеліє від Йоана: Той, хто приймає Мого посланця, — приймає Мене; а той, хто приймає Мене, — приймає Того, Хто послав Мене (Йо. 13, 20). До Филип'ян: Але я вважав за необхідне послати до вас брата Епафродита, свого співпрацівника та соратника, вашого апостола і служителя в потребі моїй (Фил. 2, 25), і трохи далі: Тож прийміть його в Господі з усією радістю і майте таких в пошані (Фил. 2, 29).

Правило 37

Про те, що ревність, яку виявляють у міру власних сил, приємна Богові, навіть якщо її показують у незначних справах або якщо її виявляють жінки.

Глава 1

Євангеліє від Матея: І хто напоїть одного з малих цих бодай кухлем води холодної лише за те, що він є учнем, істинно кажу вам, — той не втратить нагороди своєї (Мт. 10, 42). Євангеліє від Луки: І поглянув Він угору і побачив заможних, що кидали дари свої до скарбниці. І побачив убогу вдовицю, що дві лепти туди вкинула. І сказав Він: Поправді кажу вам, що вдовиця ця вбога вкинула більше за всіх. Бо всі клали з надлишку в дар Богові, а вона поклала з убозтва свого все, що мала на прожиття (Лк. 21, 1-4). Євангеліє від Матея: Коли ж Ісус був у Витанії, у домі Симона прокаженого, підійшла до нього жінка, тримаючи алебастрову пляшечку дорогоцінного мира, і злила на Його голову, як сидів Він при столі. Угледівши це, учні обурилися та й сказали: Навіщо таке марнотратство? Можна було б це миро продати дорого, а гроші роздати убогим. Розуміючи це, сказав Ісус до них: Чого завдаєте прикрощів жінці? Вона ж добрий вчинок зробила для Мене (Мт. 26,6-10). Діяння: (до Лідії): А коли охрестилась вона й дім її також, то закликала нас і казала: Якщо ви визнали, що вірна я Господу, то прийдіть до господи моєї й живіть. І змусила нас (Ді. 16,15).

Правило 38

Про те, що християнин для братів і гостину має влаштовувати негучну й невибагливу.

Глава 1

Євангеліє від Йоана: Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра: Є тут хлопчина один, що має п'ять ячмінних хлібів та дві рибини, але що то для стількох? А Ісус відказав: Скажіть, нехай люди сідають. Була на тім місці висока трава. І всілося чоловіків числом близько п'яти тисяч. Взяв Ісус хліби, склав подяку і роздав тим, хто сиділи. Так само і з риб, скільки хто хотів (Йо. 6,8-11). Євангеліє від Луки: Одна жінка, Марта їй ім'я, прийняла Його в дім свій. У неї була сестра, що звалась Марія; вона, сівши в ногах у Ісуса, слухала слова Його. А Марта клопоталася багатьма справами. А спинившись, вона сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя полишила всі справи на мене одну? Скажи ж їй, щоб мені допомогла. Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого, а потрібно не багато чого, а то й одне. Марія ж обрала кращу частку, яка не відбереться від неї (Лк. 10, 38-42).

Правило 39

Про те, що у вірі треба бути стійким і не виявляти слабкости, відступаючи від добрих справ.

Глава 1

Євангеліє від Матея: А посіяне на кам'янистому грунті, — це той, хто слухає Слово, і з радістю одразу приймає його; але коріння в ньому немає, і дочасний він. Коли ж настають утиски чи переслідування за Слово, то він одразу спокушується (Мт. 13, 20-21). 1 до Коринтян: Отож, брати мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі (1 Кор. 15, 58). До Галатів: Дивуюся я, що ви так швидко відходите від того, хто покликав вас у благодаті Христовій до іншої євангелії (Гал. 1, 6).

Правило 40

Про те, що не слід прислухатися до тих, хто проголошує иншу науку, навіть якщо вони використовують різні хитрощі, щоб звести й переконати нестійких у вірі.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Дивіться, щоб вас хто не звів. Бо багато хто прийдуть в ім'я Моє і будуть казати: Я Христос. І зведуть багатьох (Мт. 24,5). Євангеліє від Луки: Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити і люблять привітання на ринках і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах, що хати удовиць поїдають і довго моляться напоказ, — вони приймуть тяжчий присуд (Лк. 20, 46-47). До Галатів: Але якби й ми або ангел з неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, — нехай буде проклятий. Як ми й раніше казали, знову кажу: Якщо хто вам не те благовістить, що ви прийняли, — нехай буде проклятий (Гал. 1, 8-9).

Правило 41

Про те, що слід уникати всього спокусливого, хоча й видається, що воно для нас природне й необхідне.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Лихо людині, через яку приходять спокуси. Якщо лишень нога твоя чи рука твоя спокушають тебе, — відітни їх і викинь від себе. Краще тобі увійти в життя кривим чи одноруким, ніж з обома ногами чи обома руками бути вкиненим у вогонь вічний. І якщо твоє око спокушає тебе, вирви його і викинь від себе (Мт. 18, 7-9).

Про те, що слід дбати про слабших у вірі і намагатися зробити їх досконалішими, однак дбати про них належить, не порушуючи заповіді Божої.

Глава 2

Євангеліє від Матея: Він очеретини надламаної не доломить і гнота догораючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги. І погани будуть надіятися на Ім'я Його (Мт. 12, 20-21). До Римлян: Слабого у вірі приймайте (Рим. 14, 1). До Галатів: Якщо людина й упаде в якийсь прогріх, то ви, духовні, настановлюйте її в дусі лагідности, пильнуючи, щоб самому не потрапити у випробування. Носіть тягарі один одного, і так виконуйте закон Христовий (Гал. 6, 1-2).

Правило 42

Про те, що слід добре усвідомлювати, що Господь прийшов не для того, щоб зруйнувати Закон чи пророків, а для виконання і доповнення їх тим, що досконаліше.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Не думайте, що Я прийшов зруйнувати Закон і пророків, — не зруйнувати Я прийшов, але виконати (Мт. 5, 17). До Римлян: Тож чи не скасовуємо ми Закон вірою? Зовсім ні, — ми зміцнюємо Закон (Рим. З, 31).

Правило 43

Про те, що якщо Закон забороняє погані звички, то Євангеліє забороняє навіть таємні душевні пристрасті.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Ви чули що сказано було давнім: Не вбивай; а хто вб'є, підлягає він судові. А Я кажу вам, що кожен, хто гнівається на брата свого безпричинно, — підлягає він судові (Мт. 5,21-22). До Римлян: Бо не той юдей, що є ним явно, і не те обрізання, що є явно на тілі, але той, що є юдеєм в тайні, і обрізання духовне — в серці, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога (Рим. 2, 28-29).

Про те, що якщо Закон вимагає часткового, то Євангеліє вимагає докладного виконання кожного доброго вчинку.

Глава 2

Євангеліє від Луки: Розпродай усе, що маєш, і роздай бідним — і матимеш скарбна небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною (Лк. 18, 22). До Колосян: Ви в Ньому були обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні (Кол. 2, 11).

Про те, що не можуть стати гідними Царства Божого ті, хто не довів, що євангельська правда для них вища, ніж правда Закону.

Глава 3

Євангеліє від Матея: Якщо праведність ваша не переважить праведність книжників та фарисеїв, то не увійдете в Царство Небесне (Мт. 5, 20). До Филип'ян: Як хто інший має надіятися на тіло, так тим паче я, — обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з коліна Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за законом; я запекло переслідував був Церкву, бо за правдою закону був безгрішний. Але те, що для мене було надбанням, те задля Христа я вважав утратою, бо все я сприймаю як втрату задля переваги пізнати Христа Ісуса, мого Господа, що заради Нього я відмовився від усього і вважаю все за мотлох, щоб придбати Христа, щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від закону, але з тією праведністю, що з віри Христа і від Бога (Фил. З, 4-9).

Правило 44

Про те, що ярмо Христа приємне, тягар його легкий і приносить спокій тим, хто його взяв на себе; а все те, що суперечить євангельській науці, є важким і обтяжливим.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Прийдіть до Мене, усі втомлені та обтяжені, — і Я вас заспокою. Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я сумирний і покірний серцем, — і знайдете спокій душам своїм. Бо ярмо Моє приємне, а тягар Мій легкий (Мт. 11, 28-30).

Правило 45

Про те, що неможливо досягти Царства Небесного для тих, котрі у взаємних стосунках не виказують рівної поваги, подібно до взаємин поміж дітьми.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Істинно, істинно кажу вам: якщо не навернетеся і не станете, як діти, — не ввійдете в Царство Небесне (Мт. 18,3).

Про те, що той, хто прагне в Царстві Небесному досягти більшої слави, мусить тут обрати покору й останні місця.

Глава 2

Євангеліє від Матея: Отож, хто впокориться, як оце дитя, той стане найбільший у Царстві Небесному (Мт. 18,4). Але хто великим серед вас хоче бути, — нехай буде вам за слугу (Мт. 20,26). Євангеліє від Марка: І хто з вас бажає бути першим, — нехай буде всім за раба (Мр. 10,44). До Филип'ян: Не робіть нічого у чварах чи марнослав'ї, але у покорі вважайте один одного вищим від себе (Фил. 2, 3).

Правило 46

Про те, що порівняно з ретельністю, яку виказують у незначних справах, набагато більшою має бути наша ретельність у значних справах.

Глава 1

Євангеліє від Луки: Хіба ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел і не веде напувати? Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв'язав ось уже вісімнадцять років, не належить звільнити від цих пут навіть суботнього дня? (Лк. 13,15-16), і Він розповів їм притчу про те, що треба завжди молитись і не занепадати духом. У якомусь місті був один суддя, що Бога не боявся і людей не соромився. У тому ж місті жила одна вдова, яка ходила до нього й прохала: Захисти мене від мого супротивника. Але він довгий час не хотів. А згодом сказав до себе: хоч і Бога я не боюся і людей не соромлюся, але через те, що вдовиця оця докучає мені, то захищу її, щоб вона без кінця не ходила і не завдавала мені копоту. І промовив Господь: Послухайте, що говорить суддя цей неправедний. Тож чи Бог не захистить своїх обранців, що прикликають Його вдень і вночі? (Лк. 18, 1-7). 2 до Тимотея: Бо жоден воїн не переймається житейськими турботами, щоб догодити полководцеві. А коли хто хоче змагатися, то вінка не одержує, якщо незаконно змагається (2 Тим. 2, 4-5).

Про те, що ті, котрі нехтують чи занедбують важливіші справи, заслуговують на суворіший осуд, ніж ті, хто в менш важливих справах виявили страх завдяки вірі і ревність внаслідок похвального прагнення.

Глава 2

Євангеліє від Луки: Цариця південна на суд стане разом з мужами роду цього, — і засудить їх, бо вона прийшла з краю землі, щоб послухати Соломонову мудрість. А ось тут Більший, ніж Соломон (Лк. 11,31). Євангеліє від Матея: Мешканці Ніневії стануть на суд з цим родом, — і осудять його, бо вони покаялися через Йонину проповідь. А ось тут Більший, аніж Йона (Мт. 12,41).

Про те, що той, хто виявляє ревність у незначних справах, не може нехтувати значніших і, навпаки, виконуючи важливіші заповіді, водночас має встигати виконувати й менш значне.

Глава 3

Євангеліє від Матея: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м'яти, і ганусу, і кмину, але полишили те, що є важчим для виконання в Законі: суд, милосердя та віру. І це потрібно було робити, і того не полишати. Поводирі ви сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда ковтаєте (Мт. 23, 23-24).

Правило 47

Про те, що не треба збирати скарбів на землі, а на небі, і про те, як можна збирати скарби на небі.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Не збирайте скарбів для себе на землі, де нищать їх міль та іржа, і де злодії підкопуються і викрадають. Збирайте для себе скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищать, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть (Мт. 6, 19-20). Євангеліє від Луки: Продайте достатки ваші та й подавайте милостиню. Робіть калитки собі не старіючі, — невичерпний скарб на небесах (Лк. 12,33). Розпродай усе, що маєш, і роздай бідним, — і матимеш скарб на небі (Лк. 18,22).1 до Тимотея: Щоб були щедрими, приязними, збагачувались добрими ділами і збирали собі скарб як основу для майбутнього, щоб прийняти справжнє життя (1 Тим. 6, 18).

Правило 48

Про те, що треба бути милосердним і щедрим; а хто не такий — той заслуговує на осуд.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть (Мт. 5, 7). Євангеліє від Луки: Кожному, хто просить в тебе, подай (Лк. 6, 30). До Римлян: Байдужі не милосердні, вони знають присуд Божий, що ті, хто таке чинять, заслуговують на смерть (Рим. 1, 31-32). 1 до Тимотея: Щоб були щедрими, приязними (1 Тим. 6, 18).

Про те, що той, хто має більше, ніж йому потрібно для задоволення потреб, зобов'язаний усе це використати на доброчинність згідно із заповіддю Господа, Який і дарував нам усе, що маємо.

Глава 2

Євангеліє від Луки: У кого дві сорочки, — нехай віддасть тому, хто не має; і хто має поживу, — нехай чинить так само (Лк. З, 11).

1 до Коринтян: Бо що ти маєш, чого б ти не отримав (1 Кор. 4,7).

2 до Коринтян: Ваш достаток нехай допоможе нестаткові їхньому, щоб і їхній достаток допоміг при вашому нестаткові, і щоби була рівність, як написано: Хто мав багато, той не мав надлишку, а хто мало, — не мав нестатку (2 Кор. 8,14-15).

Про те, що згідно зі словом Господнім треба не збагачуватися, а бути бідним.

Глава 3

Євангеліє від Луки: Блаженні бідні тому, що Царство Боже ваше. Лихо вам, багатії, бо втіху свою ви вже отримуєте (Лк. 6, 20-24). 2 до Коринтян: Бо крайнє їхнє убозтво зарясніло для багатства їхньої щирости (2 Кор. 8, 2). 1 до Тимотея: А ті, що хочуть збагачуватися, потрапляють у випробування і пастки, та в численні нерозумні й шкідливі пожадання, які штовхають людей до загибелі і згуби. Бо корінь усіх лих — то грошолюбство, віддавшись якому, деякі відійшли від віри і піддали себе великим стражданням (1 Тим. 6, 9-10).

Про те, що не слід докладати зусиль, щоб здобути надлишок необхідного для життя, ані надмірностей і розкоші; треба бути чистим від будь-якого користолюбства чи манірности.

Глава 4

Євангеліє від Луки: Дивіться, остерігайтеся всякої жадібности, — бо життя людське не залежить від статків чи маєтків (Лк. 12,15). 1 до Тимотея: Прикрашайте себе не зачісками, не золотом чи перлинами, і не коштовними вбраннями (1 Тим. 2,9). Маючи поживу і прикриття, тим вдовільняймося (1 Тим. 6, 8).

Про те, що не слід турбуватися про задоволення власних потреб і покладати надії на засоби для теперішнього життя, але всі свої справи поручити Богові.

Глава 5

Євангеліє від Матея: Ніхто не може служити двом господарям: бо одного зненавидить, а іншого любитиме, одного буде триматися, а другим знехтує. Не можете ви служити Богові і мамоні. Тому кажу вам: не турбуйтеся про життя своє, — що будете їсти, чи що пити, чи в що зодягнетеся; чи ж не важливішим є життя за їжу, а тіло — за одяг? Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають в комори, бо Отець ваш Небесний годує їх. А ви чи не набагато вартніші за них? Хто ж із вас, турбуючись, зможе додати до зросту свого хоча б ліктя одного? І про одяг навіщо ви κлопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, не прядуть. Кажу ж вам: І сам Соломон у всій славі своїй не вдягався так, як одна з них.

Якщо польову траву, що сьогодні ось є, а завтра у піч буде вкинута, Бог так зодягає, — то чи не набагато краще Він зодягне вас, маловіри. Отож не журіться, кажучи: що ми будемо їсти, чи що пити, чи в що ми зодягнемося? Бо всього цього погани прагнуть. Отець бо ваш Небесний знає ваші потреби. Прагніть же найбільше Царства Божого і праведности Його, — а все це вам додасться. Отож не журіться про завтрашній день, бо завтра само за себе потурбується. Кожен день має досить своїх турбот (Мт. 6,24-34). Євангеліє від Луки: В одного багатія щедро вродила нива. І міркував він про себе, кажучи: Що мені робити, бо не маю куди зібрати плодів своїх. І сказав: Зроблю так: порозвалюю свої склади і збудую просторіші, і позбираю туди весь врожай та добра свої. І скажу я душі своїй: душе, маєш багато добра на багато років складеного, спочивай, їж та пий, веселися (Лк. 12, 16-19) і т. д. 1 до Тимотея: Наказуй багатим віку цього, щоб не надималися високо і щоб не покладалися на непевність багатства, але на Бога, Котрий щедро постачає нам все для прожиття (1 Тим. 6, 17).

Про те, що треба, згідно із Господньою волею, піклуватися і дбати про задоволення потреб братів.

Глава 6

Євангеліє від Матея: Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу. Я був голодний, і ви Мені дали їсти, Я хотів пити, і ви Мене напоїли, Я був мандрівником — і ви Мене прийняли, був нагий — і ви Мене зодягли, був недужим — і ви Мене відвідали, був у в'язниці — і ви Мене відвідали (Мт. 25, 34-36), і трохи далі: Істинно кажу вам: що тільки ви вчинили одному з найменших Моїх братів, — то те й Мені вчинили (Мт. 25, 40). Євангеліє від Йоана: А Ісус, звівши очі й побачивши, яка безліч народу до Нього йде, каже Филипові: де ми купимо хліба, щоб вони поїли? 1 до Коринтян: А щодо пожертвувань на святих, то й ви робіть так, як я постановив для церков Галатійських. Щосуботи нехай кожен з вас відкладає собі та збирає, залежно від того, як йому ведеться, так, щоб не робити оцих пожертов, коли я прийду (1 Кор. 16, 1).

Про те, що кожен, хто може, мусить працювати і ділитися з тим, хто має потребу. А той, хто не хоче працювати, не заслуговує і їсти.

Глава 7

Євангеліє від Матея: Працівник достоїн своєї поживи (Мт. 10, 10). Діяння: Я вам усе показав, що, працюючи так, треба допомагати слабим та пам'ятати слова Господні, бо Він сказав: набагато блаженніше давати, ніж брати (Ді. 20, 35). До Ефесян: Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить своїми руками добро, щоб мав подати нужденному (Еф. 4, 28). 2 до Солунян: Бо коли ми були у вас, то наказували вам це: якщо хто працювати не хоче, — нехай не їсть (2 Сол. З, 10).

Правило 49

Про те, що не треба судитися навіть задля того, що найнеобхідніше для тіла.

Глава 1

Євангеліє від Луки: Тому, хто вдарить тебе по правій щоці, підстав йому і другу, а для того, хто хоче плаща твого забрати, і сорочки не борони. А кожному, хто просить в тебе, — подай, і від того, хто хоче забрати твоє, назад не вимагай (Лк. 6, 29-30). 1 до Коринтян: Чи посміє хтось з вас, маючи яку справу до іншого, судитися в неправедних, а не у святих? (1 Кор. 6, 1), і трохи далі: Ганьба для вас, що судитеся між собою. Чому краще не зносите кривди? Чому краще не терпите збитків? Але ви самі кривду чините та обдираєте, та ще братів (1 Кор. 6, 7-8).

Про те, що не годиться сваритися чи мститись за себе, а, згідно із Господньою заповіддю, з усіма, наскільки це можливо, треба жити в мирі.

Глава 2

Євангеліє від Матея: Ви чули, що сказано: Око за око і зуб за зуб. А Я вам кажу не противитися злу. І коли хто вдарить тебе по правій щоці, — підстав йому й другу (Мт. 5, 38-39). Євангеліє від Марка: Любов майте в собі, і мир майте між собою (Мр. 9, 50). До Римлян: Не відплачуйте нікому злом за зло, думайте про добро для всіх людей. Якщо можливо, і наскільки це від вас. залежить, живіть в мирі з усіма людьми. Не помщайтеся, любі, але дайте місце гніву Божому (Рим. 12, 17-19). 2 до Тимотея: А раб Господній не повинен сваритися, але бути привітним до всіх (2 Тим. 2, 24).

Про те, що не слід мститися кривдникові, навіть щоб заступитися за скривдженого.

Глава 3

Євангеліє від Матея: Тоді приступили вони та руки наклали на Ісуса і схопили Його. А ось один із тих, що були з Ісусом, витягнув руку, вихопив меча свого і рубонув раба первосвященика, та й відтяв йому вухо. Каже ж йому Ісус: Поверни меча свого на своє місце, бо всі, що підняли меча, від меча й загинуть (Мт. 26, 50-52). Євангеліє від Луки: І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб приготувати Йому ночівлю, а ті не прийняли Його, бо йшов Він до Єрусалиму. Як побачили те учні Його Яків та Іван, то сказали: Господи, — хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба та й винищив їх, як вчинив був Ілля? А Він обернувся і заборонив їм. І пішли вони в інше село (Лк. 9, 52-56).

Правило 50

Про те, що й инших треба приводити до миру в Христі.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими будуть названі (Мт. 5, 9). Євангеліє від Йоана: Мир зоставляю вам. Мир Мій даю вам (Йо. 14, 27).

Правило 51

Про те, що спершу в собі самому треба виправити будь-який недолік, а потім уже виправляти недоліки иншого.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Чому ж ти бачиш скалку в оці брата свого, а колоди у власному оці не помічаєш? Але як ти можеш казати братові своєму: Дай-но вийму скалку з ока твого, коли ось колода в оці твоєму? Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого і тоді побачиш скалку в оці брата свого (Мт. 7,3-5). До Римлян: Ось тому не маєш виправдання ти, кожна людино, яка судиш, бо в чому осуджуєш іншого, — себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, який судиш. А ми знаємо, що справедливий суд Божий на тих, що чинять таке. Чи ти думаєш, людино, судячи тих, які чинять таке, а сам чиниш так само, — що омине тебе суд Божий? (Рим. 2, 1-3).

Правило 52

Про те, що до грішників не треба бути байдужим, а сумувати і плакати над ними.

Глава 1

Євангеліє від Луки: І коли Він наблизився, і побачив місто, то заплакав над нам, кажучи: Ой, як би хоч цього дня ти пізнало, що потрібне для миру твого. Та й тепер від очей твоїх сховане це (Лк. 19, 41-42). 1 до Коринтян: Всюди чутно, що між вами перелюб, і то такий перелюб, який не знаний і між поганами, — що хтось має собі за дружину батькову дружину. І ви запишалися, а не засмутилися радше, щоб був вилучений з-поміж вас той, хто таке вчинив (1 Кор. 5, 1-2). 2 до Коринтян: Щоб знову, коли я прийду до вас, не принизив мене мій Бог, і щоб не оплакувати мені багатьох, що перше згрішили були і не покаялася (2 Кор. 12, 21).

Про те, що не слід мовчати, коли хто грішить.

Глава 2

Євангеліє від Луки: Коли твій брат згрішить, докори йому (Лκ. 17, 3), і т. д. До Ефесян: І не беріть участь у безплідних ділах темряви, а краще викривайте (Еф. 5, 11).

Про те, що спілкуватися з грішниками можна лише для того, щоб скерувати їх до покаяння.

Глава 3

Євангеліє від Матея: Зійшлося багато митників і грішників, і посідали вони з Ісусом і учнями Його. Як побачили те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш з митниками і грішниками? А Ісус, почувши це, сказав до них: Лікаря потребують не здорові, а недужі. Ідіть же і навчіться, що то значить: Милосердя хочу, а не жертви. Бо прийшов Я кликати до покаяння грішників, а не праведних (Μт. 9,10-13). Євангеліє від Луки: Наблизились до Нього всі митники і грішники, щоб послухати Його. Книжники і фарисеї нарікали і казали: Приймає Він грішників і з ними їсть. А Він розповів їй таку притчу, кажучи: Хто з вас, маючи сотню овець і загубивши одну з них, не залишить в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде по загублену, аж поки не знайде її (Лк. 15, 1-4) і т. д. 2 до Солунян: А коли хто не послухає нашого слова через цього листа, зауважте тому, і не спілкуйтесь з ним, щоб він був присоромлений. Та не майте його за неприятеля, та напоумляйте його як брата. 2 до Коринтян: А якщо хто засмутив, не мене засмутив, але почасти, щоб не пригнітити усіх вас. Доволі для такого покарання, що від багатьох, так що краще навпаки, — вибачити і потішити, щоб часом не охопив його надмірний смуток (2 Кор. 2, 5-7).

Про те, що коли випробувано всі засоби для навернення тих, що перебувають у грісі (і все намарно), то слід полишити їх.

Глава 4

Євангеліє від Матея: А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж вами наодинці; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата. А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків. А коли не послухає іх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай буде для тебе як поганин і митник (Мт. 18, 15-17).

Правило 53

Про те, що християнин не може пам'ятати про кривди, а має щиро вибачати тим, хто перед ним завинив.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Якщо простите людям їхні провини, то простить і всім ваш Небесний Отець. А якщо не будете прощати людям їхніх провин, то й Отець ваш Небесний не простить вам (Мт. 6, 14-15).

Правило 54

Про те, що не годиться осуджувати один одного за ті діла, котрі дозволені Святим Письмом.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Не судіть, щоб вас не судили, бо яким судом судите, таким же судитимуть вас (Мт. 7, 1). Не судіть, і вас не судитимуть; не засуджуйте інших, і вас не будуть засуджувати (Лк. 6, 37). До Римлян: Один же вважає, що можна їсти все, а немічний споживає овочі. Той, хто може їсти, нехай не погорджує тим, хто не може їсти, а той, хто не може їсти, нехай не осуджує того, хто може їсти; бо Бог прийняв його. Хто ти такий, що судиш чужого раба? Він для Господа свого стоїть або падає, бо Бог має силу поставити його. Один розрізняє дні, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен тримається власного переконання. Хто зважає на день, — для Господа зважає, а хто не зважає на день, для Господа не зважає. Хто їсть — для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові (Рим. 14,2-6), і трохи далі: Отож кожен з нас сам за себе дасть звіт Богові. Тож не осуджуймо один одного (Рим. 14, 12-13). До Колосян: Тож. нехай ніхто з вас не судить за їжу, чи за питво, чи за чергове свято, чи за новомісяччя, чи за суботи, бо це — тінь майбутнього (Кол. 2, 16-17).

Про те, що не треба піддавати сумніву те, що дозволено Святим Письмом.

Глава 2

До Римлян: Блаженний той, хто не осуджує себе за те, в чому випробовується. А хто має сумнів, коли їсть, буде осуджений, бо не з віри це робить. А все, що не з віри, — те гріх (Рим. 14, 22-23). 2 до Колосян: Якщо ви вмерли з Христом, то чому ви, немов ті, що живуть у світі, слухаєтесь наказів: Не доторкайся, не куштуй, не рухай! Бо всі ці речі призначені на знищення, коли використовувати їх за наказами та наукою людською (Кол. 2, 20-22).

Про те, що не треба судити про непевні речі.

Глава 3

1 до Коринтян: Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожен отримає нагороду від Бога (1 Кор. 4, 5).

Про те, що слід в осудженнях бути неупередженим. Глава 4

Євангеліє від Йоана: Якщо людина приймає обрізання в суботу, щоб закону Мойсеєвого не порушити, то чом ж ви ремствуєте на Мене, що Я цілу людину оздоровив в суботу? Не судіть за зовнішніми проявами, але чиніть суд справедливий (Йо. 7, 23-24).

Про те, що не можна нікого засуджувати, перш ніж в його присутності не буде ретельно досліджено його справу, навіть якщо багато є тих, хто його звинувачує.

Глава 5

Євангеліє від Йоана: Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі і що був один із них: Хіба судить Закон наш людину, перше ніж не довідається, що вона вчинила? (Йо. 7, 50-51). Діяння: І коли там пробули вони чимало днів, то Фест виклав цареві справу Павлову і промовив: Є один чоловік, в'язень, залишений Феліксом, на якого, як я був у Єрусалимі, первосвященики й старшини юдейські подали скаргу, вимагаючи суду над ним. Я їм відповів, що римляни не мають звичаю видавати на суд людину, допоки звинувачений не матиме перед собою обвинувачів і не буде йому дано можливости боронитися від закидів (Ді. 25, 14-16).

Правило 55

Про те, що слід усвідомлювати й визнавати, що всіляке добро є благодаттю Божою, і навіть терпіння самих страждань за Христа — від Бога.

Глава 1

Євангеліє від Йоана: Не може людина нічого прийняти, якщо не дано їй з неба (Йо. 3,27). 1 до Коринтян: Бо що ти маєш, чого б ти не отримав (1 Кор. 4,7). До Ефесян: Благодаттю ви спасенні через віру. А це не від вас залежить, бо то — дар Божий; не від справ, щоб ніхто не похвалявся (Еф. 2, 8-9). До Филип'ян: А це від Бога, бо дано вам благодать за Христа, — не тільки вірувати в Нього, але й страждати за Нього, ведучи ту саму боротьбу (Фил. 1, 28-30), і т. д.

Про те, що не слід замовчувати благодіянь Божих, а треба дякувати за них.

Глава 2

Євангеліє від Луки: А той чоловік, з якого вийшли демони, був при Ньому. Ісус відпустив його, кажучи: Повертайся до дому свого і розкажи, які великі справи вчинив тобі Бог. І пішов він, і по цілому місту сповістив, які великі справи вчинив для нього Ісус (Лк. 8,38-39), і коли входив до одного села, зустрілися Йому десять прокажених, що трималися віддалік, і подали вони голос, і сказали: Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами. Побачивши їх, сказав Він: Підіть і покажіться священикам. І коли вони йшли, то очистилися. І один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся і почав гучним голосом славити Бога. І припав він обличчям до ніг Його, дякуючи Йому. А то самарянин був. Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилося? А де ж дев'ятеро? Чому не вернулися вони, щоб віддати Богові хвалу, окрім цього чужинця. І промовив Він йому: Підведись і йди, віра твоя спасла тебе(Лк. 17,12-19). 1 до Коринтян: Завдяки благодаті Божій я такий, як є (1 Кор. 15,10). 1 до Тимотея: Бо всяке творіння Боже добре і немає відкидатися, а прийматися з вдячністю (1 Тим. 4, 4).

Правило 56

Про те, що треба перебувати в молитвах і чуваннях.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Просіть — і буде дано вам, шукайте — і віднайдете, стукайте — і відчинять вам. Кожен, хто просить, — отримує, і хто шукає, — віднаходить, а хто стукає, — відчинять йому (Мт. 7, 7-8) і т. д. Євангеліє від Луки: І Він розповів їм притчу про те, що потрібно молитися завжди і не занепадати духом. У якомусь місті був один суддя (Лк. 18,1-2) і т. д. Вважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими турботами, і щоб день той не прийшов несподівано для вас. Бо прийде він, мов пастка, на всіх, що живуть по всій землі. Тож чувайте і моліться, щоб могли ви уникнути всього того, що має відбутися, та стати перед Сином Людським (Лк. 21,34-36). До Колосян: Перебувайте в молитві і чувайте в ній з вдячністю (Кол. 4,2). 1 до Солунян: Завжди радійте, безперестанку моліться (1 Сол. 5, 16).

Про те, що за щоденну поживу слід передусім подякувати Богові, а потім її споживати.

Глава 2

Євангеліє від Матея: Взяв Він п'ять хлібів і дві рибини, споглянув на небо, поблагословив і поламав ті хліби і дав учням, а учні народові (Мт. 14,19). Діяння: А промовивши це, взяв хліб та подякував Богові перед усіма і, розломивши, став їсти (Ді. 27, 35). 1 до Тимотея: Бо всяке творіння Боже добре і не має відкидатися, а прийматися з вдячністю (1 Тим. 4, 4).

Про те, що той, хто молиться, не має говорити зайвого або просити в Господа марних та недостойних речей.

Глава 3

Євангеліє від Матея: А як молитеся, не говоріть зайвого, як погани. Вони ж бо гадають, що будуть вислухані за своє багатослів'я. Отож не уподібнюйтесь до них, бо знає Отець ваш Небесний, в чому маєте потребу, перше, ніж попросите Його (Мт. 6, 7-8). Євангеліє від Луки: І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не розпорошуйтеся на клопоти. Бо всього цього погани прагнуть, а Отець ваш Небесний знає, чого вам потрібно (Лк. 12, 29-30).

Як треба молитися і в якому душевному стані перебувати під час молитви.

Глава 4

Євангеліє від Матея: Отче наш, що на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде Воля Твоя — і решту (Мт. 6, 9). Шукайте ж найперше Царства Божого і праведности Його (Мт. 6, 33). Євангеліє від Марка: А коли стаєте до молитви, прощайте, коли що маєте проти когось (Мр. 11, 25). 1 до Тимотея: Отож, хочу я, щоб чоловіки молилися на кожному місці, здіймаючи чисті руки без гніву та сумнівів (1 Тим. 2, 8).

Про те, що треба молитися один за одного і за наставників у слові істини.

Глава 5

Євангеліє від Луки: І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб пересіяти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя (Лк. 22, 31-32). До Ефесян: Моліться повсякчас у дусі, і для того чувайте постійною молитвою за всіх святих і за мене, щоб дано було мені слово відкрити уста мої і сміливо сповіщати таємницю Євангелія, для якого я є посланцем у кайданах, щоб сміливо його сповіщати, як належить мені (Еф. 6, 18-20). 2 до Солунян: Зрештою, моліться за нас, щоб слово Господнє ширилося та славилося у всьому, як і у вас (2 Сол. З, 1).

Про те, що слід молитися і за ворогів.

Глава 6

Євангеліє від Матея: Моліться за тих, хто чинить вам прикрощі і переслідує вас, щоб стали ви синаш Отця вашого, що на небі (Мт. 5,44-45).

Про те, що не годиться, щоб чоловік молився чи пророкував з покритою головою, а жінка з відкритою.

Глава 7

1 до Коринтян: Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, а голова Христові — Бог. Кожен же чоловік, що молиться чи пророкує з покритою головою, осоромлює свою голову. І кожна жінка, що молиться чи пророкує з непокритою головою, — осоромлює свою голову (1 Кор. 11, 3-5) і т. д.

Правило 57

Про те, що не личить пишатися власними заслугами та принижувати инших.

Глава 1

Євангеліє від Луки: А для деяких, що були переконані, ніби вони праведні, і що погорджували іншими, розповів Він оцю притчу. Два чоловіки увійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник. Фарисей, ставши, так молився про себе: Боже, дякую тобі, що я не такий як інші люди: здирники, неправедні, перелюбники, або як цей митник. Я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю. А митник, стоячи віддалік, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди і казав: Боже, змилуйся наді мною грішним. Кажу вам, що оцей повернувся до дому свого виправданим більше, ніж той. Бо той, хто підноситься, буде понижений, той, хто понижує себе, буде піднесений (Лк. 18, 9-14).

Правило 58

Про те, що не слід вважати, що дару Божого можна набути за гроші чи хитрощами.

Глава 1

Діяння: Як побачив же Симон, що через покладання апостольських рук дається Святого Духа, та приніс їм гроші, і сказав: Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого лишень покладу руки, одержав би Духа Святого. Та промовив до нього Петро: Нехай срібло твоє буде тобі на погибель, бо ти замислив набути дар Божий за гроші. В цім ділі немає тобі ні частки, ні наділу, бо серце твоє не щире перед Богом. Отож, покайся за це лихе діло своє і проси Господа, — може, буде прощений задум серця твого. Бо я бачу, що ти пробуваєш у жовчі гіркій та в путах неправди (Ді. 8, 18-23).

Про те, що кожного, по вірі його, Бог наділяє дарами задля спільної користи.

Глава 2

До Римлян: І ми маємо різні дари згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво, — то в міру віри (Рим. 12, 6). 1 до Коринтян: І кожному дається виявлення Духа на спільну користь. Одному ж бо Духом дається слово мудрости, іншому — слово знання тим же Духом, ще іншому — віра тим же Духом, а іншому — дари уздоровлення тим же Духом, ще іншому — пророкування, а ще іншому — розпізнавання духів, а тому — різні мови, а іншому — тлумачення мов (1 Кор. 12, 8-10).

Про те, що, прийнявши благодать Божу задаремно, слід задаремно й віддавати, а не шукати з неї зиску заради власних насолод.

Глава 3

Євангеліє від Матея: Уздоровляйте недужих, очищайте прокажених, виганяйте демонів: задарма ви дістали, задарма й віддавайте. Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів (Мт. 10, 8-9). Діяння: Промовив Петро: Срібла й золота в мене немає, але що я маю, даю тобі. В їм'я Ісуса Христа Назарянина встань та й ходи. І, узявши його за правицю, підвів його (Ді. 3,6). 1 до Солунян: Але як Бог визнав нас гідними, щоб доручити нам Євангелію, то ми говоримо так, щоб догодити не людям, а Богові, Який випробовує наші серця. Як ви знаєте, ми ніколи не вживали облесних слів, ані не мали й гадки користолюбства, — Бог тому свідок, ані не шукали слави у людей, ні у вас, ні в інших. Хоч могли ми бути вам в тягар, як Христові апостоли, але ми були тихими серед вас, мов та годувальниця серед своїх дітей. Так будучи настільки лагідними з вами, хотіли передати вам не лише Божу Євангелію, але й душі свої, бо стали ви любими нам (1 Сол. 2,5-8).

Про те, що, прийнявши із вдячністю і старанно використавши на славу Божу перший дар, людина отримує й инші дари. А хто так не чинить, той позбавляється попереднього дару, не удостоюється дару, приготовленого для нього, і зазнає покарання.

Глава 4

Євангеліє від Матея: І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них? А Він відповів і промовив: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, — їм же не дано. Бо хто має, то дасться йому і додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має. Я тому говорю до них притчами, що вони дивляться, але не бачать, і, слухаючи, не чують, і не розуміють. І над ними збувається пророцтво Ісаї (Мт. 13,10-14). Так само ж один чоловік, вирушаючи з дому, покликав своїх рабів і доручив їм майно своє. Одному він дав п'ять талантів, другому два, а ще одному один, і відійшов. А той, що взяв п'ять талантів, взяв їх та негайно пустив в обіг, — і набув він п'ять інших талантів. Так само вчинив і той, що взяв два, — ще два інших набув (Мт. 25, 14-17), і трохи далі: Бо кожному, хто має, — дасться, хто ж не має, — відніметься від нього й те, що він має. А раба непотрібного вкиньте до кромішньої темряви, — буде там плач і скрегіт зубів (Мт. 25, 29-30).

Правило 59

Про те, що християнин не має прагнути слави від людей ані надмірних почестей, а мусить стримувати тих, що його надмірно прославляють чи мають занадто високу думку про нього.

Глава 1

Євангеліє від Матея: І підійшов ось один і сказав до Нього: Учителю добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне? Він же йому відказав: чого звеш Мене добрим? Ніхто не е добрим, окрім одного Бога (Мт. 19, 16-17). Євангеліє від Йоана: Від людей не приймаю Я слави (Йо. 5,41) і трохи далі: Як ви можете вірити, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, ви не прагнете? (Йо. 5,44). Євангеліє від Луки: Лихо вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках (Лк. 11,43). 1 до Солунян: Але як Бог визнав нас гідними, щоб доручити нам Євангелію, то ми говоримо так, щоб догодити не людям, а Богові, Який випробовує наші серця. Як ви знаєте, ми ніколи не вживали облесних слів, ані не мали й гадки користолюбства, — Бог тому свідок, ані не шукали слави у людей, ні у вас, ні в інших (і Сол. 2,5-6). Діяння: А як входив Петро, Корнилій зустрінув його і до ніг йому впав і вклонився. Та Петро підвів його і промовив: Устань, бо й я сам людина (Ді. 10,25-26). Діяння: У призначений день Ірод зодягнувся в царські шати, на підвищенні сів, і до народу говорив. А натовп кричав: Голос Божий, а не людський. І ангел Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І став він поживою черв'якам (Ді. 12, 21-23).

Правило 60

Про те, що оскільки дари Святого Духа різні і один не може мати всіх дарів, і всі не можуть володіти одним і тим самим даром, то треба, щоб кожен мудро і з вдячністю використовував даний йому дар і щоб усі перебували у взаємній згоді в любові Христовій, як члени тіла. Тому той, хто порівняно з иншим має менше дарів, не має впадати в розпач, а той, хто має більше дарів, — не може зневажати не наділеного ними. Бо ті, що відмежовуються один від одного і розділяються, заслуговують на погибель.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Кожне царство, яке поділиться в собі самім, запустіє, і кожен дім, що поділиться в самому собі, не встоїть (Мт. 12, 25). До Галатів: Коли ж ви кусаєте і їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили ви один одного (Гал. 5, 15). Євангеліє від Йоана: Та не лише за них я благаю, але заради тих, що через їхнє слово вірують в Мене, щоб були вони всі одне ціле, як Ти, Отче, в Мені, а Я — в Тобі, щоб одно були в нас і вони (Йо.17,20-21). Діяння: Велике число тих, котрі увірували, мали одне серце і одну душу, і жоден з них не вважав нічого з майна своїм власним, але все у них було спільним (Ді. 4, 32). До Римлян: Через дану мені благодать кажу кожному з вас: Не надто мудруйте, більше, ніж належить міркувати, але думайте помірковано, в міру віри, як кожному Бог наділив. Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени виконують не однакову дію, так багато нас є одним тілом в Христі, а окремо ми один одному члени. І ми маємо різні дари згідно з благодаттю, даною нам (Рим. 12, 3-6) і т. д. 1 до Коринтян: Тож благаю вас, брати, в ім'я Ісуса Христа, щоб говорили ви те саме, і щоб не було поміж вами поділу, але щоб були ви об'єднані одним розумінням і однією думкою (1 Кор. 1, 10). Бо як тіло одне, хоч і має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх і багато, то — тіло одне; так і Христос. Бо ми всі одним Духом охрещені в тіло одне, — чи то юдеї, чи греки, чи раби, чи вільні один для одного є членами (1 Кор. 12,12-13) і т. д. До Филип'ян: Щоб думали ви одне й те ж, щоб мали ту саму любов, не робіть нічого у чварах чи марнославстві, але у покорі вважайте один одного вищими від себе. Нехай кожен дбає не про своє, а й за тим, що в інших (Фил. 2, 2-4).

Правило 61

Про те, що не можна погорджувати соратниками Господньої благодаті через їх простоту, бо до них Бог найбільш ласкавий.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що втаїв це від мудрих і розумних, а відкрив немовлятам. Так, Отче, бо в цьому було Твоє вподобання (Мт. 11,25-26), і прийшов Він до своєї батьківщини, навчав їх в їхній синагозі, так стали вони дивуватися і казати: Звідки у нього ця мудрість і ці сили чудесні? Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його — Яків, Йосип, Симон і Юда? І чи сестри Його не всі з нами? Звідки ж у Нього все це? І спокушалися Вони через Нього. А Ісус сказав до них: Немає пророка без пошани, — хіба тільки у вітчизні своїй та в домі своїм (Мт. 13, 54-58). 1 до Коринтян: Зважайте, брати, на ваше покликання, що небагато мудрих за тілом, небагато сильних, небагато шляхетних. Але Бог вибрав глупоту світу, щоб присоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб присоромити сильне, і нешляхетне світу, і погорджене, і незначне вибрав Бог, щоб спростувати значне, так щоб не похвалялося перед Богом жодне тіло (1 Кор. 1, 26-29).

Правило 62

Про те, що ті, хто увірував в Бога й охрестився, одразу мають бути готові терпіти випробування навіть від своїх домашніх аж до смерти. Бо хто не готовий до цього, то в несподіваних небезпеках легко впадає в сумніви.

Глава 1

Євангеліє від Матея: І охрестившись, Ісус одразу вийшов з води. І ось відкрилися небеса, й побачив Духа Божого, що спускається, як голуб, і сходить на Нього. І ось з неба залунав голос: Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав (Мт. З, 16-17). Потім Ісус був відведений Духом в пустиню, щоб диявол Його випробовував (Мт. 4, 1). Оце посилаю я вас, як овець між вовків. Будьте ж мудрі, мов змії, і невинні, мов голуби. Стережіться людей, бо вони видаватимуть вас на суди і бичуватимуть по синагогах. І до правителів і царів поведуть вас через Мене, на свідчення їм і поганам (Мт. 10, 16-18), і трохи далі: І видасть на смерть брат брата, а батько дитину. І діти повстануть проти батьків, і повбивають їх. І за Ім'я Моє усі будуть вас ненавидіти. А хто витерпить до кінця, той буде спасенний (Мт. 10, 21-22), і хто не візьме свого хреста і не піде за мною слідом, той Мене не достойний. (Мт. 10,38). Євангеліє від Йоана: Сказав Я вам оце, щоб ви не спокусилися. Вас виженуть із синагог, прийде година, коли кожен, хто смерть вам заподіє, вважатиме, що виконує службу Божу. І це вам чинитимуть, бо не пізнали Отця, ані Мене (Йо. 16, 1 -3). Євангеліє від Луки: Бо вони на кам'янистому грунті, — ті, коли чують, то слово приймають з радістю, та кореня не мають вони, бо дочасно вірують, а в часи випробувань відпадають (Лк. 8, 13).

2 до Коринтян: Не хочу, брати, щоб ви не знали про утиски, яких ми зазнали в Азії, бо були ми понад міру і понад силу були ми обтяжені і в такому безвихідному становищі, що не сподівались навіть зберегти життя. Але ми самі внутрішньо прийняли присуд на смерть, щоб не покладатися нам на самих себе, а на Бога, що воскрешає мертвих. (2 Кор. 1, 8-9). 2 до Тимотея: Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Icyсі, переслідувані будить (2 Тим. З, 12).

Про те, що ніхто не має сам себе піддавати випробуванням раніше часу, допущеного Богом, а, навпаки, слід молитися, щоб не зазнати випробування.

Глава 2

Євангеліє від Матея: Отож, так моліться: Отче наш, що на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє (Мт. б, 9), і трохи далі: І не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого (Мт. 6, 13). Євангеліє від Йоана: Після цього ходив Ісус по Галілеї, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що шукали юдеї нагоди, щоб убити Його. А надходило юдейське свято — Кучки. Отож сказали до нього брати Його: піди звідси, і вирушай до Юдеї, щоб і учні твої побачили діла, Які Ти чиниш, бо ніхто не робить нічого в тайні, але прагне заявити про себе. І коли Ти таке чиниш, то вияви себе світові. Бо навіть брати Його не вірили в Нього. А Ісус промовляє до них: Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш, вас світ ненавидіти не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його лихі. Ідіть ви на це свято, а Я ще не піду на це свято, бо не виповнився ще мій час. Це сказавши до них, Сам залишився у Галилеї. Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він вирушив на свято, — не відкрито, але ніби потай (Йо. 7, 1-10). Євангеліє від Луки: Вставайте та моліться, щоб не потрапити у спокусу (Лк. 22, 46).

Про те, що в певний час належить ухилятися від зловмисників. А той, кому належить зазнати випробувань, мусить молитися і просити, щоб мати силу знайти вихід і щоб сповнилася воля Божа.

Глава 3

Євангеліє від Матея: А коли будуть вас переслідувати в одному місті, утікайте до іншого (Мт. 10,23). Фарисеї ж пішли і зібрали раду проти Нього, щоб Його погубити. А Ісус, пізнавши це, пішов звідти (Мт. 12,14-15). Євангеліє від Луки: А Він, впавши на коліна, молився: Отче, якщо хочеш, пронеси мимо Мене чашу цю. Та проте не Моя, а Твоя воля нехай здійсниться (Лк. 22, 41-42). 1 до Коринтян: Потрапили ви у випробування зовсім не інше, як людське, але вірний Бог, Який не допустить, щоб ви потрапили у випробування понад ваші сили, але у випробуваннях покаже й вихід, щоб ви могли їх знести (1 Кор. 10,13).

Про те, що християнин у кожному випробуванні, яке випадає на його долю, мусить пам'ятати, що на цей випадок сказано у богонатхненному Писанні, і таким чином зберегти себе неушкодженим і зробити марними спроби супротивників.

Глава 4

Євангеліє від Матея: Потім Ісус був відведений Духом в пустиню, щоб диявол Його випробовував. І постив Він протягом сорока днів і сорока ночей. І ось приступив до Нього спокусник і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами. А Він промовив у відповідь: Написано: Не хлібом одним житиме людина, але кожним словом, що походить з уст Божих (Мт. 4, 1-4) і т. д.

Правило 63

Про те, що християнин не має лякатися випробувань чи мати сумніви щодо Божої опіки над ним, — навпаки, має бути сміливим, бо з ним Господь, Який влаштовує всі його справи і зміцнює в усьому, а з Ним і Дух Святий, Який навчає і того, як відповідати супротивникам.

Глава 1

Євангеліє від Матея: І не бійтеся тих, що гублять тіло, а душі згубити не можуть, а дужче бійтеся того, хто може душу й тіло згубити в геєні. Чи не два горобці продаються за гріш? І ні один з них не впаде на землю без волі Отця вашого. А вам навіть волосся на голові пораховано. Отож, не бійтеся, бо вартніші ви багатьох горобців (Мт. 10,26-31). Євангеліє від Луки: А коли водитимуть вас до синагог, і до правителів, і до володарів, не турбуйтеся, як чи що ви маєте відповідати, чи що говорити. Дух бо Святий вас навчить тієї години, що належить говорити (Лк. 12,11-12). Євангеліє від Марка: І знялася буря величезна, і хвилі заливали човен, так що він аж переповнився. А Він був на кормі та й спав на подушці. Розбудили Його учні і кажуть до Нього: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо? І прокинувся Він, і наказав вітрові, і до моря сказав: Стихни, ущухни. І затих вітер, і настала глибока тиша. І сказав Він до них: Чому ви такі полохливі? Чому віри не маєте? (Мр. 4,37-40). Діяння: А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, і хто належав до саддукейської єресі, переповнилися заздрощами, і наклали руки вони на апостолів, і вкинули їх до громадської в'язниці. Але ангел Господній вночі відчинив двері в'язниці, вивів їх і проказав: Рушайте, станьте і говоріть до народу у храмі всі слова цього життя. Вислухавши це, ввійшли вони вранці в храм та й стали навчати (Ді. 5, 17-21). 2 до Коринтян: Не хочу, брати, щоб ви не знали про утиски, яких ми зазнали в Азії (2 Кор. 1, 8), і трохи далі: Який від смерти такої нас визволив і визволяє і на Якого ми надіємося, що й ще визволятиме (2 Кор. 1, 10).

Правило 64

Про те, що треба завжди з усього радіти, навіть коли терпітимеш страждання аж до смерти за ім'я Господа і Його заповіді.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнім є Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити і гнати вас будуть, і будуть облудно намовляти на вас усяке лихе слово із-за Мене. Радійте і веселіться — нагорода бо ваша велика на небесах (Мт. 5, 10-12). Євангеліє від Луки: Блаженні ви, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як лихе, ім'я ваше за Сина Людського. Радійте того дня й веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах (Лк. 6, 22-23). Діяння: І зібравши апостолів, побили їх і наказали не говорити про Ісусове їм'я, та й відпустили їх. А вони поверталися із суду, радіючи, що удостоїлися прийняти зневагу за ім'я Господа. І щоденно в храмі і по домах безупинно навчали і звіщали Євангелію Ісуса Христа (Ді. 5, 40-42). До Колосян: Якої я, Павло, є служителем. Тепер я радію в стражданнях своїх за вас, і доповнюю нестачу скорбот Христових в тілі своїм за тіло Його, що є Церквою (Кол. 1, 23-24).

Правило 65

Про те, що слід належним чином молитися і в годину смерти.

Глава 1

Євангеліє від Матея: І близько дев'ятої години скрикнув Ісус гучним голосом: Елі, Елі, лама сабахтані, тобто: Боже мій, Боже мій, навіщо Ти Мене покинув (Мт. 27,48). Євангеліє від Луки: І скрикнув Ісус голосом гучним і промовив: Отче, в руки твої віддаю свого духа. І, це сказавши, віддав духа (Лк. 23,46). Діяння: І побивали камінням Степана, що прикликав і казав: Господи, не вважай їм це за гріх. І, промовивши це, спочив (Ді. 7, 59).

Правило 66

Про те, що не можна полишати без допомоги тих, хто бореться за благочестя.

Глава 1

Євангеліє від Йоана: Ісус відповів їм: Тепер віруєте? Ось надходить година, і вже настала, щоб ви розпорошилися кожен до власного свого, а Мене покинули Самого (Йо. 16,31 -32). 2 до Тимотея: Ти знаєш про те, що відвернулись від мене усі, що в Азії, а між ними Фігел і Гермогел. Нехай Господь подасть милосердя Онисифоровому дому, бо він часто мене підтримував, і кайданів моїх не соромився, а коли він прибув до Риму, то шукав мене вперто і знайшов. Нехай Господь дасть йому знайти милість від Господа в той день. І скільки він послужив був в Ефесі, ти краще знаєш (2 Тим. 1, 15-18). 2 до Тимотея: При першій моїй обороні нікого не було зі мною, але всі мене полишили. Нехай їм це не буде зараховане (2 Тим. 4, 16).

Про те, що слід молитися за тих, що перебувають у випробуваннях.

Глава 2

Євангеліє від Луки: Симоне, Симоне, ось сатана домагався, щоб пересіяти вас, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя (Лк. 22, 31-32). Діяння: Отож Петра у в'язниці стерегли, а церква ревно молилася Богові за нього (Ді. 12, 5).

Правило 67

Про те, що ті, котрі твердо переконані у воскресінні мертвих, не мають сумувати за померлими.

Глава 1

Євангеліє від Луки: А за Ним йшов великий натовп чоловіків і жінок, які плакали та голосили за Ним. Обернувся Ісус та промовив до них: Дочки Єрусалимські, не ридайте за Мною (Лк. 23, 27-28). 1 до Солунян: Не хочу я, брати, щоб ви не знали про померлих, щоб ви не сумували, як інші, які не мають надії. Бо якщо ми віруємо, що Ісус помер та воскрес, так і померлих через Ісуса приведе Бог з Ним (1 Сол. 4, 13).

Правило 68

Про те, що не слід очікувати, що й після воскресіння залишиться властиве для віку цього, але треба зрозуміти, що в майбутньому віці настане життя ангельське і вільне від усіх турбот.

Глава 1

Євангеліє від Луки: Ісус же промовив їм у відповідь: Одружуються і виходять заміж сини цього віку. А ті, що будуть достойні того віку і воскресіння з мертвих, не будуть ні женитися, ні виходити заміж. Бо вмерти вже не можуть, і рівні вони ангелам, і вони сини Божі, синами воскресіння будучи (Лк. 20,34-36). 1 до Коринтян: Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть і в якому тілі прийдуть? Нерозумний, те, що ти сієш, не оживе, якщо спершу не помре. І коли ти сієш, то сієш не майбутнє тіло, але голе зерно, яке трапиться, пшениці чи якесь інше, а Бог йому тіло дає, яке захоче (1 Кор. 15,35-38), і трохи далі: Так само і воскресіння мертвих: сіється в тлінні — встає в нетлінні, сіється в неславі — встає в славі, сіється в немочі — встає в силі, сіється тіло природне — встає тіло духовне (1 Кор. 15, 42-44).

Про те, що не треба сподіватися, що прихід Господа буде тілесний і в якомусь місці, а слід очікувати Його появи у славі Отця одразу на цілій землі.

Глава 2

Євангеліє від Матея: Тоді, якщо скаже хтось до вас: Ось Христос тут, чи там, — не вірте. Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть творити великі знамення і чудеса, так що звели б, якщо можна, і вибраних (Мт. 24, 23-24). Євангеліє від Марка: Ви ж пильнуйте, бо Я сказав вам усе наперед. Але в ті дні, по скорботі отій, сонце затьмариться, і місяць не дасть свого світла, і зорі спадатимуть з неба, і сили небесні захитаються. І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах у силі і славі великій (Мр. 13, 23-26). 1 до Солунян: Бо це вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, — не випередимо ми покійних. Сам бо Господь із наказом, при голосі архангела, і при звуках сурми Божої зійде з неба, і першими воскреснуть померлі у Христі (1 Сол. 4, 15-16).

Правило 69

До того, що категорично заборонено, приєднується також і погроза.

Глава 1

Євангеліє від Матея: 3 серця виходять лихі помисли, убивства, перелюби, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, блюзнірства. Ось те, що опоганює людину (Мт. 15, 19-20); ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і його ангелам. Я був голодний, — каже, — і ви не нагодували Мене; Я був спраглий, і не напоїли Мене; Я був чужинцем, і не прийняли Мене; Я був роздягнутий, і не одягнули Мене; Я був недужий і у в'язниці, і не відвідали Мене (Мт. 25, 41-43). Євангеліє від Луки: Лихо вам, багатії, бо втіху свою ви вже отримуєте. Лихо вам, що тепер ситі, бо зазнаєте голоду. Лихо вам, що смієтеся нині, бо заридаєте і заплачете. Лихо вам, коли всі люди про вас говоритимуть добре (Лк. 6,24-26). Зважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими турботами, і щоб день той не прийшов несподівано для вас (Лк. 21,34). До Римлян: А що вони не вважали за потрібне пізнати Бога, видав їх Бог на збочення розуму, щоб чинили непристойне. Вони сповнені всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби (Рим. 1,28-29) і т. д. Бо: не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не пожадай, і як усяка інша заповідь (Рим. 13,9) і т. д. 1 до Коринтян: Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложці, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні захланні — Царства Божого не вспадкують (1 Кор. 6, 9-10). 2 до Коринтян: Нехай не буде між вами суперечок, заздрощів, гніву, обману, обмов, нашіптувань, пихи, безладдя (2 Кор. 12, 20). До Галатів: Вчинки тіла явні, це: перелюб, нечистота, розпуста, ідолослужіння, чари, чвари, сварки, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, вбивство, п'янство, гулянки і подібне до цього. Про них я вас попереджаю, як і попереджав був, що ті, хто чинять таке, не вспадкують Царства Божого (Гал. 5,19-21). Не будьмо марнославними, не змагаймося один з одним, не заздрім один одному (Гал. 5,26). До Ефесян: Усіляке роздратування, і гнів, і лють нехай буде забрано від вас разом з усяким злом (Еф. 4,31). А розпуста і всяка нечистота, зажерливість, — нехай навіть не згадуються поміж вами, як і належить святим; і непристойність, чи марнослів'я, чи жарти, що не прийнятні для вас (Еф. 5,3-4). До Колосян: Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасті, лихі пожадання, зажерливість, що вона є ідолослужінням, — бо через це гнів Божий приходить на непокірних. Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лють, злобу, блюзнірство, безсоромні слова з ваших уст, не обманюйте один одного (Кол. З, 5-8). 1 до Тимотея: Для беззаконних та для неслухняних, нечестивих і грішників, безбожних і нечистих, тих, хто зневажають батька і матір, для душогубців, розпусників, мужоложців, розбійників, обманщиків, кривоприсяжників і для всього іншого, що тільки суперечить здоровій науці за славою Євангелії блаженного Бога, яка мені ввірена (1 Тим. 1, 9-11). В останні часи деякі відступляться від віри, — ті, хто приймуть духів обману і вчень демонів, хто лицемірно говорить неправду, і спалив сумління своє, хто забороняє одружуватися, наказує стримуватися від їжі, яку Бог створив для прийняття з вдячністю віруючими і тими, хто пізнав істину (1 Тим. 4, 1-3). А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до благочестивої науки, — той загордів, нічого не знає, але захворів на суперечки і сварки, що від них постають заздрощі, чвари, блюзнірства, лукаві підозри, постійні сварки поміж несвідомими людьми і позбавленими правди, котрі вважають, що благочестя — то зиск. Сторонись таких (1 Тим. 6, 3-5). 2 до Тимотея: В останні дні настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самозакохані, грошолюбні, зарозумілі, гордовиті, пихаті, блюзніри, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, байдужі, непримиренні, осудливі, нестримні, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, пихаті, що більше люблять розкоші, ніж Бога, — вони на вигляд благочестиві, але сили Його зреклися. Сторонися таких (2 Тим. З, 1-5). До Тита: Бо колись і ми були нерозумні, неслухняні, обмануті, служили різним пожаданням і насолодам, жили в злобі і заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного (Тит. 3,3).

До того, що явно схвалене, долучається й обітниця благословення.

Глава 2

Євангеліє від Матея: Блаженні убогі духом, бо їхнім є Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони потішені будуть. Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю. Блаженні зголоднілі і спраглі за праведністю. Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими будуть названі. Блаженні переслідувані за правду, бо їхнім є Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити і гнати вас будуть, і будуть облудно намовляти на вас усяке лихе слово із-за Мене. Радійте і веселіться, — нагорода бо ваша велика на небесах (Мт. 5, 3-12). Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу. Я був голодний, і ви Мені дали їсти, Я хотів пити, і ви Мене напоїли, Я був мандрівником, — і ви Мене прийняли, був нагий, — і ви Мене зодягли, був недужим, — і ви Мене відвідали, був у в'язниці, — і ви Мене відвідали (Мт. 25, 34-36). До Римлян: А коли дар служіння, — будь на служінні, коли вчителювання, — учителюй, коли утішання, — втішай. Коли хто подає, то нехай подає у простоті, хто головує, то нехай з пильністю, хто милосердний, то нехай з лагідністю. Любов нехай буде нелицемірною, ненавидьте зло, приставайте до добра. Любіть один одного братньою любов'ю, керуйтеся повагою один до одного. У старанні не лінуйтеся, палайте духом, служіть Господові. Тіштесь надією, терпіть утиски, перебувайте постійно в молитві. Долучайтеся до потреб святости. Будьте гостинними. Благословляйте тих, хто переслідує вас; благословляйте, а не проклинайте. Радійте разом з тими, хто радіє, і плачте разом з тими, хто плаче. Думайте поміж собою однаково, не гордіться, але наслідуйте покірних. Не вважайте себе за мудрих, не відплачуйте нікому злом за зло, думайте про добро для всіх людей. Якщо можливо, і наскільки це від вас залежить, живіть в мирі з усіма людьми. Не помщайтеся, любі, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені належить помста, Я відплачу, — каже Господь. Отож якщо ворог твій голодний, — накорми його, якщо спраглий, — напій його. Не перемагай злом, а перемагай зло добром (Рим. 12, 7-21). 2 до Коринтян: Ні в чому не робимо ніякого спотикання, щоб не заплямувати нашого служіння, але виявляти в усьому себе слугами Божими, в утисках, в ударах долі, у скруті, в ранах, у в'язницях, в розрусі, у трудах, у недосипанні, у постах, у чистоті, у роздумах, у довготерпінні, у доброті, у Святому Дусі, у любові нелицемірній, у слові істини, у силі Божій, зі зброєю праведности у правиці й лівиці, через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманщики, але ми правдиві, як незнані і не пізнані, як умираючі, та ось ми живі, як карані, але ми не вбиті, як сумуючі, але завжди веселі, як убогі, але багатьох ми збагачуємо, як ті, що нічого не мають, але всім володіють (2 Кор. 6,2-10). Зрештою, брати, радійте, вдосконалюйтеся, тіштеся, будьте одностайні, живіть в мирі (2 Кор. 13,11). До Галатів: А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, доброчинство, віра, лагідність, стриманість, чистота (Гал. 5, 22). До Ефесян: Благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього вас покликано, з усілякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, з Любов'ю терплячи один одного, пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру. Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в єдиній надії вашого покликання (Еф. 4, 1-4). Будьте один до одного добрими, милосердними, прощаючи один одному, як і Бог через Христа простив вам (Еф. 4, 32). Отож, наслідуйте Бога як улюблені діти, і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе як приношення і жертву Богові (Еф. 5,1-2). До Филип'ян: Отож коли є в Христі яка втіха, коли є яке заохочення до любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя, то доповніть радість мою, щоб всі ви думали одне й те саме, щоб мали ту саму любов, одну душу й один розум, не робіть нічого підступом чи заради марнославства (Фил. 1, 1-3). Наостанку, брати, що тільки є правдивого, що тільки гідного, що тільки праведного, що тільки чистого, що тільки гідного хвали, коли є яка чеснота, коли є яка хвала, — думайте про це. Чого й від мене ви навчилися і прийняли і почули і побачили в мені, — робіть це (Фил. 4,8-9). До Колосян: Отож, якщо воскресли ви через Христа, то прагніть того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці. Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі, бо ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом (Кол. З, 1-3). Отож, зодягніться як Божі обранці, святі і улюблені, у щире милосердя, доброту, смирення, лагідність, довготерпіння (Кол. З, 12). 1 до Солунян: Напоумляйте нерозважливих, потішайте малодушних, підтримуйте слабких, з усіма будьте довготерпеливі. Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх. Завжди радійте, невпинно моліться, за все дякуйте, бо така воля Божа про вас у Христі Ісусі. Духа не загашайте, пророцтвами не гордуйте, досліджуючи усе, дотримуйтеся доброго. Стережіться лихого у всякому виді (1 Сол. 5,14-22). До Тита: Щоб старі чоловіки непитущі були, благочестиві, розсудливі, здорові у вірі, у любові, у терпінні. Щоб старі жінки в своїм стані так само були такими, як належить святим: не обмовниці, не п'яниці, навчали добра, щоб наставляли молодих жінок любити чоловіків, любити дітей, щоб були розсудливі, чисті, господарю, добрі, покірні своїм чоловікам, щоб не зневажалося слово Боже (Тит. 2, 2-5). Нагадуй їм, щоб корилися правителям і владі, були готові до всякого доброго діла, щоб не зневажали нікого, не були сварливі, а покірні, виявляючи лагідність до всіх людей (Тит. З, 1-2). До Євреїв: Братолюбство нехай перебуває поміж вами. Не забувайте про любов до чужинців, бо деякі, не відаючи, гостинно прийняли ангелів. Пам'ятайте про в'язнів, немов із ними ви ув'язнені, та про тих, хто страждає, немов і самі ви перебуваєте в їхньому тілі. Нехай у всіх буде чесний шлюб, і ложе бездоганне, а розпусників і перелюбників судитиме Бог. Не будьте грошолюбними, а задовольняйтеся тим, що маєте (Євр. 13, 1-5).

Правило 70

Про те, що ті, яким доручено проповідь Євангелія, мають — перебуваючи в молитві та благанні — настановити дияконами або священиками гідних, попереднє життя котрих було бездоганне.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Тоді сказав Він учням своїм: Жнива справді великі, та робітників мало. Тож благайте Господаря жнив, щоб вислав робітників на жнива (Мт. 9,37-38). Євангеліє від Луки: А коли настав день, покликав Він учнів своїх і вибрав із них дванадцятьох, яких і назвав апостолами: Симона, якого Він Петром назвав, брата його Андрія, Якова й Йоана, Пилипа й Варфоломія, Матея і Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом, Юду Якового, і Юду із Каріота, що й став зрадником (Лк. 6,13-16). Після того призначив Господь й інших сімдесят і послав їх по двоє поперед себе до кожного міста та місця, куди сам мав іти. І промовив до них: Хоч жнива великі, та робітників мало. Тож благайте Господаря жнив, щоб вислав робітників на жнива Свої(Лк. 10,1-2). Діяння: Першу книгу написав я, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав, аж до дня, коли через Духа Святого накази дав Він апостолам, яких вибрав, і вознісся (Ді. 1,1 -2). І поставили двох, Йосипа, що Варсавою зветься і який був названий Юстом, та Матея. А помолившись, промовили: Ти, Господи, знавець усіх сердець, вкажи, котрого ти вибереш з цих двох, щоб він зайняв місце цього служіння і апостольства, від якого Юда відпав, і щоб вирушав він на своє місце. І дали жеребки їм, і випав жереб на Матея, і зарахований він був до одинадцятьох апостолів (Ді. 1, 23-26). 1 до Тимотея: Коли хто прагне єпископства, доброго діла він хоче. Отож, єпископ має бути бездоганним, чоловіком однієї дружини, непитущим, розсудливим, чесним, гостинним, здатним навчати, не п'яницею, не задирою, але сумирним, не сварливим, не сріблолюбним, щоб добре порядкував у власному домі, тримаючи дітей у слухняності, з усією гідністю. Бо хто не вміє порядкувати у власно -му домі, то як він зможе турбуватися про Церкву Божу. Потрібно, щоб він був не новонаверненним, щоб не запишався і не впав в осуд чи пастку диявола. А слід, щоб він мав і добре свідоцтво від світських, щоб не потрапив в осуд і пастку диявола. Так само диякони мають бути чесні, нелицемірні, не віддані вину, не захланні, а такі, що мають таємницю віри при чистім сумлінні. Отож, нехай вони перше будуть випробувані, а потім уже служать, якщо виявляться бездоганними (1 Тим. З, 1-10). До Тита: Заради цього залишив я тебе на Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене, настановив священиками по містах, як я тобі наказав, — коли хто бездоганний, чоловік однієї дружини, має вірних дітей, чистих від закидів у розпусті чи неслухняності. Потрібно-бо, щоб єпископ був бездоганний як Божий домоврядник, не самозакоханий, не гнівливий, не п'яниця, не задира, не захланний, але гостинний, добролюбний, розсудливий, справедливий, побожний, стриманий, що тримається істинного вчення, щоб був спроможний заохочувати до здорової науки і переконувати супротивних (Тит. 1,5-9).

Про те, що під час рукопокладання не можна легковажити і бути необачним: усе невипробуване небезпечне. А викритого у скоєнні гріха не слід покривати, щоб самому не стати спільником гріха і щоб инші не зазнали шкоди, а краще, щоб мали страх.

Глава 2

1 до Тимотея: Нікого поспішно нерукопокладай, і не ставай спільником чужих гріхів (1 Тим. 5,22). Не приймай скарги проти священика, хіба що на підставі свідчень двох або трьох свідків. А тих, що грішать, викривай перед усіма, щоб і інші мали страх (1Тим. 5, 19-20).

Про те, що обраний не може сам розпочинати проповідувати, а має очікувати часу, призначеного на те Богом, і лише тоді починати проповідь, коли це буде йому доручено, і проголошувати тим, до кого він посланий.

Глава 3

Євангеліє від Матея: Цих дванадцятьох послав Ісус і їм наказав, кажучи: До поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте, а краще вирушайте до овець загиблих дому Ізраєлевого (Мт. 10,5-6). І ось жінка — хананеянка, з тих околиць прийшовши, заголосила до Нього кажучи: Змилуйся наді мною, Господи, Сину Давидів: Демон тяжко мучить мою дочку. Він же не відповів їй ні слова. І підійшли учні Його, і почали Його просити і казали: Відпусти її, бо кричить нам вслід. А Він відповів їм і сказав: Не посланий Я ні до кого іншого, а тільки до овець загиблих дома Ізраєлевого (Мт. 15,22-24). Євангеліє від Йоана: Бо Я від Бога вийшов і прийшов, але не Від Себе Самого прийшов, а Він Мене послав (Йо. 8, 42). Діяння: А ті, що розсіялися від переслідувань, які почалися через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, нікому не проповідуючи Слово, а тільки Юдеям (Ді. 11, 19-20). До Римлян: Павло, раб Ісуса Христа, обраний апостолом, призначений для проповідування Євангелії Божої (Рим. 1,1). Але як почують без проповідника? І як будуть проповідувати, якщо не будуть послані? (Рим. 10, 14-15). 1 до Тимотея: Павло, апостол Ісуса Христа, з волі Бога, Спасителя нашого, і Христа Ісуса, надії нашої (1 Тим. 1,1).

Про те, що покликаний до проповіді Євангелія має підкоритися своєму покликанню, а не ухилятися від нього.

Глава 4

Євангеліє від Луки: І промовив Він: Іди за мною. А той каже: Господи, дозволь мені перше батька свого поховати. Промовив до нього Господь: Полиши мертвим ховати своїх мертвих. А ти іди і звіщай про Царство Боже (Лк. 9,59-60). До Галатів: Бо коли уподобав мене Бог і вибрав від утроби моєї матері і покликав благодаттю своєю, щоб об'явити через мене про свого Сина, щоб благовістив я про Нього серед поган. І не зважав я на тіло і кров, і не йшов до Єрусалиму, до тих, котрі переді мною стали апостолами, а йшов до Аравії, а пізніш знов повернувся до Дамаску (Гал. 1, 15-17).

Про те, що не можна проповідувати инших учень.

Глава 5

Євангеліє від Йоана: Істинно, істинно кажу вам, що той, хто входить в кошару не дверима, а перелазить деінде, — той злодій і розбійник, а той, хто входить дверима, — той вівцям пастух (Йо. 10,1-2), і трохи далі: Я двері вівцям. Всі, хто проходили, — злодії і розбійники, і вівці не слухали їх (Йо. 10, 7-8). До Галатів: Але якби й ми або ангел з неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, — нехай буде проклятий. Як ми й раніше казали, знову кажу: Якщо хто вам не те благовістить, що ви прийняли, — нехай буде проклятий (Гал. 1,8-9). 1 до Тимотея: А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до благочестивої науки, — той загордів, нічого не знає (1 Тим. 6, 3-4).

Про те, що тих, котрих нам довірено, слід навчати всього того, що Господь передав у Євангелії та через апостолів, та всього того, що цьому відповідає.

Глава 6

Євангеліє від Матея: Ідіть і навчайте всі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, наставляючи їх дотримуватися того, що Я вам заповів (Мт. 28,19-20). Діяння: Коли проходили вони через міста, то передавали їм, щоб берегли вони ті настанови, які видали в Єрусалимі апостоли та старші (Ді. 16, 4). 1 до Тимотея: Цього навчайте та до цього закликайте (1 Тим. 6, 2). До Тита: Ти проголошуй те, що відповідає здоровій науці (Тит. 2, 1).

Про те, що коли той, кому довірено слово Господньої науки, змовчить про щось необхідне для Божого служіння, то він буде винний у крові тих, які потраплять у небезпеку, чи вчинять щось заборонене, чи занедбають свої обов'язки.

Глава 7

Євангеліє від Луки: Горе вам, знавці Закону, бо взяли ви ключі пізнання; але самі не ввійшли і тим, що хотіли ввійти, перешкоджаєте (Лк. 11,52). Діяння: А коли прибули з Македонії Сила і Тимофій, Павло став проповідувати, і свідчити юдеям, що Ісус — то Христос. А як вони противилися і блюзнірствували, то він обтрусив одяг свій і промовив до них: Кров ваша — на вашу голову. Я чистий. Відтепер піду я до поган (Ді. 18, 5-6). Діяння: Тому свідчу я вам сьогодні, що чистий я від крови вашої. Бо я не ухилявся сповіщати вам усю волю Божу (Ді. 20, 26-27).

Про те, що коли щось не визначене у Святому Письмі як наказ, слід скеровувати кожного до того, що краще.

Глава 8

Євангеліє від Матея: Бо є скопці, що такими народились з лона матері; є скопці, яких оскопили люди, і є скопці, що оскопили самі себе задля Царства Небесного; хто може збагнути, нехай збагне (Мт. 19, 12). 1 до Коринтян: Що ж до дівства, то наказу від Господа я не маю, даю пораду як той, що помилуваний Господом і гідний довіри. Отож, з огляду на теперішні утиски визнаю за краще, що чоловікові добре залишатися так. Вільний від дружини? Не шукай дружини (1 Кор. 7, 25-27) і т. д.

Про те, що не можна вимагати від инших того, чого сам не виконуєш.

Глава 9

Євангеліє від Луки: Горе і вам, знавці Закону, бо ви накладаєте на людей тягарі, що їх важко носити, а самі і пальцем не доторкуєтеся до тягарів (Лк. 11, 46).

Про те, що наставник у слові має бути для инших найкращим взірцем усього, передусім мусить сам виконувати те, чого навчає.

Глава 10

Євангеліє від Матея: Прийдіть до Мене, усі втомлені та обтяжені, — і Я вас заспокою. Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я сумирний і покірний серцем (Мт. 11, 28-29). Євангеліє від Йоана: І коли обмив ноги учням Своїм, то надів Свій одяг і, знову сівши при столі, сказав до них: Чи знаєте ви, що вчинив Я вам? Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є. Отже, якщо Я, Господь, обмив ваші ноги, то і ви повинні один одному обмивати ноги. Бо Я вам показав приклад, щоб і ви чинили один одному так, як Я вчинив вам (Йо. 13,12-15). Діяння: Я вам усе показав, що, працюючи так, треба допомагати слабим (Ді. 20,35). 1 до Коринтян: Наслідуйте мене, як я — Христа (1 Кор. 11, 1). 1 до Тимотея: Хай ніхто не зневажає тебе з огляду на молодість, але стань взірцем для віруючих — словом, поведінкою (1 Тим. 4, 12) і т. д.

Про те, що наставник у слові не може вдовольнятися лише своїми добрими справами, а й мусить завжди ставити перед собою завдання зробити своїх підопічних досконалішими.

Глава 11

Євангеліє від Матея: Ви — сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Ні до чого не буде вона вже придатною, хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди (Мт. 5, 13). Євангеліє від Йоана: Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене, і того, хто приходить до Мене, не прожену геть. Бо зійшов Я з неба не на те, щоб чинити Свою волю, але Отця, Котрий послав Мене. А воля Того, Хто послав Мене, є такою: Кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, матиме життя вічне (Йо. 6,37-40). 1 до Солунян: Бо хто є нашою надією, і радістю, і вінцем хвали? Чи не ви перед нашим Господом Ісусом Христом під час Його приходу? Адже ви — наша слава і радість (1 Сол. 2, 19).

Про те, що наставник у слові має обходити всі доручені його опіці села та міста.

Глава 12

Євангеліє від Матея: Тож обходив Ісус цілу Галилею, навчаючи в синагогах, проповідуючи Євангелію Царства, оздоровлюючи всяку хворобу і всяку недугу (Мт. 4,23). Євангеліє від Луки: І Він заходив у міста й села, проповідуючи про Царство Боже і звіщаючи Євангелію. І з ним було дванадцятеро (Лк. 8, 1).

Про те, що слід усіх закликати до послуху Євангелієві і мужньо звіщати Слово, свідчити істину, хоча багато хто перешкоджатиме цьому, переслідуючи і вбиваючи їх.

Глава 13

Євангеліє від Матея: Що кажу Я вам потемки, — говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте, — проповідуйте те на дахах. І не бійтеся тих, що гублять тіло, а душі згубити не можуть (Мт. 10, 27-28). Оскільки до весілля все вже готове, а запрошені виявилися недостойними, то йдіть на роздоріжжя, і кого лишень зустрінете, кличте на весілля (Мт. 22,8-9). Євангеліє від Йоана: Відповів йому Ісус: Я говорив світові відкрито. Я завжди навчав у синагогах і в храмі, куди сходяться всі юдеї, і таємно не говорив нічого (Йо. 18, 20). Діяння: Привівши, вони поставили їх перед синедріоном, і запитав їх первосвященик: Чи не заборонили ми вам з погрозою навчати про це ім'я? А ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цього Чоловіка. Відповів Петро, й апостоли заговорили: Слід коритися більше Богові, ніж людям (Ді. 5, 27-29). Окрім того, Святий Дух у кожному місті свідчить мені, кажучи, що очікують мене кайдани та утиски, але я тим нітрохи не переймаюся і не дорожу життям своїм, лише б з радістю завершити дорогу свого служіння, яке я одержав від Господа Ісуса: Засвідчити Євангелію Божої благодаті (Ді. 20, 23-24). 1 до Солунян: Адже ви самі знаєте, брати, що наш прихід до вас не був приємним, але ми натерпілися і зазнали зневаг, як ви знаєте, у Филипах, проте ми у всякій борні сміливо проповідували вам Євангеліє Бога нашого (1 Сол. 2, 1-2).

Про те, що слід молитися за те, аби ті, які увірували і досягали успіху, дякували за нього Богові.

Глава 14

Євангеліє від Йоана: Та не лише за них я благаю, але заради тих, що через їхнє слово вірують в Мене, щоб були вони всі єдине ціле, як Ти, Отче, в Мені, а Я — в Тобі, щоб і вони були єдине ціле в Нас (Йо. 17, 20-21), і трохи далі: Отче, хочу, щоб ті, яких Ти дав Мені, були зі мною там, де Я (Йо. 17,24). Євангеліє від Луки: Тієї години звеселився Ісус Духом і сказав: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що приховав це від мудрих і розумних, а відкрив це немовлятам. Так, Отче, бо так було Тобі до вподоби (Лук. 10, 21). До Римлян: Передусім дякую Богові Моєму через Ісуса Христа за всіх вас, бо ваша віра звіщається в цілому світі. Свідком мені є Бог, Якому я служу своїм духом у Євангелії Його Сина, що завжди про вас пам'ятаю у своїх молитвах (Рим. 1, 8-9). До Филип'ян: Бог мені свідок, що в сердечній любові Ісуса Христа я тужу за всіма вами. І молюся про те, щоб ваша любов все більше зростала у пізнанні і у всякому відчутті, щоб ви досліджували все краще та щоб були чистими і бездоганними для дня Христового, сповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу і хвалу Божу (Фил. 1,8-11).

Про те, що для слави Божої слід сповіщати й инших про добрі діла, що їх здійснила благодать Божа.

Глава 15

Євангеліє від Луки: Коли апостоли повернулися, то розповіли Йому, що вони зробили (Лк. 9, 10). Діяння: Прибувши і зібравши церкву, вони розповіли про те, що Бог вчинив через них (Ді. 14, 27). До Ефесян: Щоб ви знали, що зі мною, чим я займаюся, то все вам сповістить Тихик, улюблений брат і вірний служитель у Господі, якого я послав до вас саме для того, щоб довідалися ви про наші справи (Еф. 6, 21-22).

Про те, що слід турбуватися не лише про присутніх, а й про відсутніх, і робити все для їх повчання.

Глава 16

Євангеліє від Йоана: Я маю й інших овець, не з цієї кошари, тож треба Мені й їх привести. І почують вони Мій голос, і буде одна отара, і один Пастир (Йо. 10,16). 1 до Солунян: Тому, не маючи сил вже далі терпіти, вирішили ми за краще залишитися в Атенах, і послали ми брата нашого, Тимотея, служителя Божого в Євангелії Христа, щоб він зміцнив вас і потішив у вашій вірі (1 Сол. З, 1-2).

Про те, що слід прислухатися до тих, котрі закликають до добрих справ.

Глава 17

Євангеліє від Матея: Коли Він казав це, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди ж, поклади на неї свою руку, і вона оживе. І піднявся Ісус, і пішов за ним (Мт. 9, 18-19). Діяння: Оскільки Лідда розташована недалеко від Йоппії, то учні, почувши, що Петро там, послали по нього двох чоловіків, закликаючи: Не полінуйся прийти до нас. Встав Петро і пішов з ними (Ді. 9, 38).

Про те, що тих, які приймають слово істини, слід утверджувати, постійно навідуючи.

Глава 18

Діяння: А через декілька днів сказав Павло Варнаві: Ходімо і відвідаємо братів наших у всіх містах, де ми звіщали слово Господнє, і погляньмо, як вони живуть (Ді. 15, 36). 1 до Солунян: Ми ж, брати, були розлучені з вами на короткий час, — особисто, але не серцем, — та з великим бажанням намагалися побачити ваші обличчя. Тому хотіли прийти до вас я, Павло, — і один раз, і другий, але перешкодив нам сатана (1 Сол. 2, 17-18). 1 до Солунян: Тому, не маючи сил вже далі терпіти, вирішили ми за краще залишитися в Атенах, і послали ми брата нашого, Тимотея, служителя Божого в Євангелії Христа, щоб він зміцнив вас і потішив у вашій вірі. Щоб ніхто не захитався в цих утисках. Адже ви самі знаєте, що на те ми призначені (1 Сол. З, 1-3).

Про те, що ті, хто любить Господа, з великою любов'ю й усією старанністю та всіляким чином турбуються про тих, кого навчають, наставляючи привселюдно й наодинці, навіть якщо їм загрожують через це смертельні небезпеки.

Глава 19

Євангеліє від Йоана: Добрий пастир душу свою кладе за овець (Йо. 10, 11). Коли ж вони поснідали, каже Ісус Симонові Петрові: Симоне Йонин, чи любиш ти Мене більше за оцих? Відповідає Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що я Тебе люблю. Каже Він йому: Паси ягнята Мої. Каже йому вдруге: Симоне Йонин, чи любиш ти Мене? Той каже: Так, Господи, Ти знаєш, що люблю я Тебе. Каже Він йому: Паси вівці Мої. Каже йому втретє: Симоне Йонин, любиш Мене? Засмутився Петро, що питає його втретє: Чи ти любиш Мене? І до Нього: Господи, Ти все знаєш. Ти знаєш, що я люблю Тебе. Каже йому Ісус: Паси вівці Мої (Йо. 21,15-17). Діяння: Першого ж дня тижня, як зібралися учні для ламання хліба, Павло промовляв до них і, маючи намір відбути наступного дня, затягнув промову до півночі (Ді. 20,7), і трохи далі: Піднявшись на гору, він переломив хліб і спожив, і промовляв довго, аж до світання, а потім відбув (Ді. 20, 11). Я не ухилявся ні від чого, щоб сповіщати вам корисне, щоб навчати вас принародно і по домах, засвідчуючи юдеям і грекам покаяння перед Богом і віру в Господа нашого Ісуса (Дії. 20, 20-21). Тому пильнуйте, пам'ятаючи, що я три

роки, вдень і вночі, зі слізьми не припиняв напоумлювати кожного з вас (Ді. 20, 31). 1 до Солунян: Самі знаєте, брати, про нашу працю та труднощі: вдень і вночі ми працювали, щоб не обтяжити когось із вас, і проповідували вам Євангелію Божу (1 Сол. 2, 9) і т. д.

Про те, що наставник у слові має бути милосердний, співчутливий, а найбільше до тих, що страждають душевно.

Глава 20

Євангеліє від Матея: Як побачили те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому Вчитель ваш з митниками і грішниками? А Ісус, почувши це, сказав до них: Лікаря потребують не здорові, а недужі. Ідіть же і навчіться, що то значить: Милосердя хочу, а не жертви. Бо прийшов я кликати до покаяння грішників, а не праведних (Мт. 9, 11-13). Побачивши натовпи, змилосердився Він над ними, бо вони були розгублені, неначе вівці, що не мають пастуха (Мт. 9,36).

Про те, що слід, виявляючи милосердя, турбуватися також і про тілесні потреби довірених нам людей.

Глава 21

Євангеліє від Матея: Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоб вони не охляли в дорозі (Мт. 15, 32). Євангеліє від Марка: І приходить до Нього прокажений, благає Його і, впавши на коліна, каже до Нього: Якщо хочеш, Ти можеш очистити мене. Ісус, змилосердившись, простягнув руку Свою, доторкнувся до нього і каже йому: Хочу, стань чистим (Мр. 1, 40-41). Діяння: Тими днями, коли зростало число учнів, почалися нарікання греків на юдеїв, що при щоденному служінні ті полишають поза увагою їхніх вдів. Скликавши громаду своїх учнів, дванадцятеро сказали: Не годиться нам, полишивши Боже слово, прислуговувати при столах. Виберіть, брати, з-поміж вас сімох надійних мужів, сповнених Духа Святого й мудрости, і ми поставимо їх на це служіння (Ді. 6, 1-3).

Про те, що наставник у слові не може, виконуючи менш значні справи, забувати про важливіші.

Глава 22

Діяння: Скликавши громаду своїх учнів, дванадцятеро сказали: Не годиться нам, полишивши Боже слово, прислуговувати при столах (Ді. 6,2), і трохи далі: Ми ж постійно перебуватимемо в молитві та служінні слова (Ді. 6, 4.).

Про те, що не годиться величатися ані набувати зиску словом учення на догоду слухачам, для задоволення власних забаганок чи потреб; але слід бути такими, якими належить бути тим, хто говорить перед Богом і на славу Божу.

Глава 23

Євангеліє від Матея: Усі діла вони роблять, щоб їх бачили люди: поширюють свої філактерії та побільшують китиці свого одягу. Люблять почесні місця на бенкетах і перші місця в синагогах, вітання на майданах, і щоб звертались до них люди: Учителю, учителю. Ви ж не дозволяйте називати себе вчителями, бо один у вас Наставник, а всі ви — брати. І отцем вашим не називайте нікого на землі, бо один є Отець ваш, що на небесах. Не називайтеся і наставниками, бо один є наставник ваш — Христос (Мт. 23, 5-10). Євангеліє від Йоана: Моя наука не є Моєю, але Того, Хто Мене послав. Якщо хтось хоче чинити Його волю, той пізнає вчення, чи воно від Бога, чи Я від Себе Самого говорю. Хто говорить від себе самого, той шукає власної слави, а Той, Хто шукає слави для Того, Хто послав Його, Той правдивий і не має в Ньому неправедности (Йо. 7, 16-18). 2 до Коринтян: Бо ми не такі, як багато хто, що Боже слово використовують для зиску, але ми проповідуємо щиро, так, як від Бога, перед Богом, у Христі (2 Кор. 2,17). 1 до Солунян: Бо заклик наш не з обману, ані з нечистоти, ані від лукавства. Але як Бог визнав нас гідними, щоб доручити нам Євангелію, то ми говоримо так, щоб догодити не людям, а Богові, Який випробовує наші серця. Як ви знаєте, ми ніколи не вживали облесних слів, ані не мали й гадки користолюбства, — Бог тому свідок, ані не шукали слави у людей, ні у вас, ні в інших. Хоч могли ми бути вам тягарем, як Христові апостоли (1 Сол. 2, 3-7).

Про те, що наставник у слові не може надуживати своєю владою, зневажаючи підлеглих, ані вивищуватися над ними, а, навпаки, свій сан вважати підставою для упокорення перед ними.

Глава 24

Євангеліє від Матея: Хто ж є вірним і мудрим рабом, що його поставив пан над домом своїм, щоб вчасно давати їм їжу? Блаженний той раб, якого пан, коли прийде, знайде, що він чинить так. Поправді кажу я вам, що він поставить його над усім маєтком. А коли той злий раб скаже у серці своєму: Забарився мій пан прийти, і почне бити інших рабів, їсти й пити з п'яницями, то прийде пан того раба в день, у який він не очікує, і в годину, якої не знає. І розітне його навпіл, і визначить його долю з лицемірами. Буде там плач і скрегіт зубів (Мт. 24,45-51). Євангеліє від Йоана: Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є. Отже, якщо Я, Господь, обмив ваші ноги, то і ви повинні один одному обмивати ноги (Йо. 13, 13-14). Євангеліє від Луки: І постала суперечка між ними, хто з них більший. А Ісус сказав до них: Царі народів панують над ними, а ті, що володіють ними, звуться доброчинцями. У вас же не так: більший серед вас нехай буде як менший, і начальник — як слуга. Бо хто більший: той, що сидить, чи той, що прислуговує? Чи не той, що сидить? Я ж серед вас як Той, Хто прислуговує (Лк. 22, 24-27). Діяння: А з Мілета, пославши в Ефес, він скликав пресвітерів Церкви. Коли ж прибули вони до нього, промовив їм: Ви знаєте, що з першого ж дня, відколи прийшов до Азії, перебував з вами весь час, служачи Господеві з усією покорою, зі слізьми та випробуваннями, що їх зазнав через змови юдеїв(Ці. 20,17-19). 2 до Коринтян: Бо, будучи мудрими, ви радо терпите нерозумних, ви терпите, якщо хтось вас поневолює, якщо хтось об'їдає, якщо хтось обдирає, якщо хтось величається, якщо хтось б'є вас по лиці. На сором це кажу, бо ми стали неначе безсилими в цій долі (2 Кор. 11,19-21).

Про те, що не можна проповідувати Євангелія задля суперечок або керуючись заздрощами і суперництвом.

Глава 25

Євангеліє від Матея: Ось Мій слуга, Якого Я обрав, Улюблений Мій, що Його вподобала Моя душа. Я покладу Духа Мого на Нього, і Він сповіщатиме суд народам. Він не буде сперечатися, ані кричати, і ніхто не почує на вулицях Його голосу (Мт. 12,18-19). До Филип'ян: Одні, правда, через заздрощі й колотнечу, другі ж по добрій волі Христа

проповідують, а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії. А інші через підступність звіщають Христа, думаючи, що збільшать тягар кайданів моїх (Фил. 1, 15-17).

Про те, що для проповіді Євангелія не слід користуватися людськими перевагами, аби Божа благодать не була применшена.

Глава 26

Євангеліє від Матея: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що втаїв це від мудрих і розумних, а відкрив немовлятам (Мт. 11,25). 1 до Коринтян: Бо послав мене Христос не хрестити, але сповіщати Євангелію не словами людської мудрости, щоб не знецінити хреста Христового (1 Кор. 1, 17). І прийшов я до вас, брати, звіщати Божу таємницю не вишуканими словами й мудрістю, а вважав я слушним не знати нічого серед вас, окрім Ісуса Христа, і то розп'ятого. І я перебував серед вас у немочі, і у великому трепеті, і слово моє, і проповідь моя — не в переконливих словах людської мудрости, але в прояві духу і сили, щоб ваша віра була не через людську мудрість, а через Божу силу (1 Кор. 2, 1-5).

Про те, що не слід вважати, що успіх проповіді залежить від наших власних домислів, а в усьому слід покладатися на Бога.

Глава 27

2 до Коринтян: Таку ж певність на Бога ми покладаємо через Христа, не тому, що ми спроможні щось розмірковувати, наче від самих себе, але наша спроможність — від Бога, Який і зробив нас здатними бути слугами Нового Завіту (2 Кор. 3,4-6). Цей скарб ми маємо у глиняних посудинах, щоб велич сили була Божа, а не наша (2 Кор. 4, 7).

Про те, що той, кому доручено проповідь Євангелія, не має набувати нічого понад необхідне.

Глава 28

Євангеліє від Матея: Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів, ані торби у дорогу, ні двох сорочок, ані взуття, ані палиці: бо працівник вартий своєї поживи (Мт. 10,9-10). Євангеліє від Луки: Не беріть у дорогу ані палиці, ані торби, ані хліба, ані грошей, ані двох сорочок (Лк. 9, 3). Діяння: Ви самі знаєте, що срібла, чи золота, чи одягу я не жадав ні від кого (Ді. 20, 33). 2 до Тимотея: Бо жоден воїн не переймається житейськими турботами, щоб догодити полководцю (2 Тим. 2, 4).

Про те, що не треба брати на себе турботи про житейські справи на догоду людям, які пристрасно займаються ними.

Глава 29

Євангеліє від Луки: Озвався до Нього хтось із натовпу: Учителю, скажи моєму братові, щоб він поділився зі мною спадщиною. Чоловіче, хто Мене настановив суддею або розподілювачем поміж вами? (Лк. 12, 13-14). 2 до Тимотея: Бо жоден воїн не переймається житейськими турботами, щоб догодити полководцю (2 Тим. 2, 4) і т. д.

Про те, що ті, хто забуває, що волю Божу треба звіщати сміливо, а не щоб догодити слухачам, роблять себе їхніми рабами і вже не підкоряються владі Господній.

Глава 30

Євангеліє від Йоана: Як ви можете вірити, коли славу один від одного приймаєте, а до слави тієї, що від Бога Єдиного, ви не прагнете? (Йо. 5, 44). До Галатів: Бо коли б догоджав я ще людям, то не був би рабом Христовим (Гал. 1, 10).

Про те, що той, хто навчає, мусить поставити собі за мету допомогти всім стати мужем досконалим, в міру зростання повноти Христової, залежно від чину кожного.

Глава 31

Євангеліє від Матея: Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний (Мт. 5, 48). Євангеліє від Йоана: Та не лише за них Я благаю, але заради тих, що через їхнє слово вірують в Мене, щоб були вони всі одне ціле, як Ти, Отче, в Мені, а Я — в Тобі, щоб були в Нас і вони одне ціле (Йо. 17, 20-21). До Ефесян: Він і поставив одних апостолами, інших пророками, ще інших пастирями та вчителями, щоб приготувати святих для справи служіння, для розбудови тіла Христового, аж поки всі ми досягнемо єдности віри й пізнання Божого Сина, — досконалого мужа в міру зростання Христової повноти (Еф. 4, 11-13).

Про те, що тих, хто вороже налаштований, слід терпляче і з лагідністю напоумляти, очікуючи від них покаяння, допоки на нас покладено обов'язки турбуватися про них.

Глава 32

Євангеліє від Матея: Він не буде сперечатися, ані кричати, і ніхто не почує на вулицях Його голосу. Він очеретини надламаної не доломить і гнота догораючого не погасить, поки не допровадить правосуддя до перемоги (Мт. 12, 19-20). 2 до Тимотея: А раб Господній не повинен сваритися, але бути привітним до всіх, здатним навчати, терпеливим, таким, що лагідно напоумляє вороже налаштованих, чи не дасть їм Бог покаяння для пізнання істини, і щоб вирвались вони із пастки диявола (2 Тим. 2, 24-26).

Про те, що не слід сперечатися з тими, котрі через страх чи обережність відмовляються прийняти проповідників Слова.

Глава 33

Євангеліє від Луки: І просили Його усі люди Гадаринської землі відійти від них, бо були охоплені великим страхом. Він увійшов до човна й повернувся (Лк. 8, 37).

Про те, що слід уникати тих, які через байдужість не приймають євангельської проповіді, і не приймати від них жодних благодіянь, навіть необхідних для тілесних потреб.

Глава 34

Євангеліє від Матея: А коли хто вас не прийме і ваших слів не послухається, то, виходячи з дому чи міста того, обтрусіть порох з ніг ваших (Мт. 10, 14). Євангеліє від Луки: А коли в яке місце прийдете, і вас не приймуть, вийдіть на вулицю та й скажіть: Навіть порох, що прилип до наших ніг із вашого міста, струшуємо вам. А окрім того, знайте, що наблизилося до вас Царство Боже (Лк. 10, 10-11). Діяння: А коли прибули з Македонії Сила і Тимофій, Павло став проповідувати і свідчити юдеям, що Ісус — то Христос. А як вони противилися і блюзнірствували, то він обтрусив одяг свій і промовив до них: Кров ваша — на вашу голову. Я чистий. Відтепер піду я до поган (Ді. 18, 5-6).

Про те, що слід уникати тих, які, незважаючи на всіляку турботу, виявлену до них, залишаються непокірні.

Глава 35

Євангеліє від Матея: Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе. Скільки разів Я хотів зібрати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила своїх курчаток, — та ви не захотіли. Ось так ваш дім залишається порожнім для вас (Мт. 23, 37-38). Діяння: Потрібно було вам проповідувати слово Боже, але оскільки ви відкинули його і самі себе робите недостойними вічного життя, то ми звертаємося до поган. Бо так заповів нам Господь: Поставив Я тебе як світло поганам, щоб Ти був для спасіння аж до краю землі (Ді. 13,46-47). До Тита: Людину-єретика, після першого та другого напоумлення, оминай, знаючи, що він зіпсувався і грішить, засуджуючи самого себе (Тит. З, 10-11).

Про те, що стосовно до всіх і в кожній справі слід поводитися, як велять нам слова Господні, і виявляти неупередженість.

Глава 36

1 до Тимотея: Засвідчую тобі перед Богом і Ісусом Христом та вибраними ангелами, щоб ти зберіг це без пересуду, нічого не роблячи з упередженням (1Тим. 5, 21).

Про те, що наставник у слові має все говорити й чинити з обачністю і виважено, щоб догодити Богові як людина, яка зобов'язана отримати схвалення і свідчення навіть тих, котрі їй довірені.

Глава 37

Діяння: Ви знаєте, що з першого ж дня, відколи прийшов я до Азії, перебував з вами весь час, служачи Господеві з усією покорою, зі слізьми та випробуваннями (Ді. 20, 18-19), і трохи далі: Ви самі знаєте, що срібла, чи золота, чи одягу я не жадав ні від кого. Вам відомо, що моїм потребам і потребам тих, що зі мною, прислужилися ось ці руки (Ді. 20, 33-34). 1 до Солунян: Ви свідки, і Бог тому свідок, якими святими, праведними та незаплямованими були ми для вас, віруючих. Ви це добре знаєте (1 Сол. 2, 10).

Правило 71

Про те, що сказано стосовно єпископів та пресвітерів.

Глава 1

1 до Тимотея: Якщо хто бажає єпископства, — той бажає доброї справи, але єпископ має бути бездоганним (1 Тим. З, 1-2) і т. д. Старшому не докоряй, але умовляй, як батька, стався до молодших — як до братів, до старших жінок — неначе до матерів, до молодших — наче до сестер, з усякою чистотою (1 Тим. 5, 1-2).

2 до Тимотея: Уникай пожадань юности, а прагни праведности, віри, любови, миру з тими, що кличуть до Господа від чистого серця. А від нерозумних і неуцьких суперечок ухиляйся, знаючи, що вони породжують сварки. А раб Господній не повинен сваритися, але бути привітним до всіх (2 Тим. 2,22-24). Ти ж пішов слідом за моєю вірою, вченням, поведінкою, намірами, терпінням, переслідуваннями, стражданнями (2 Тим. 3,10-11). До Тита: Заради цього залишив я тебе на Криті, щоб ти впорядкував незавершене, настановив священиками по містах, як я (Тит. 1, 5) і т. д.

Про дияконів

Глава 2

Діяння: І вони обрали Степана, чоловіка, сповненого віри і Святого Духа, а також Пилипа, Прохора і Никанора та інших, яких і поставили перед апостолами, а ті, помолившись, поклали на них руки (Ді. 6, 5-6). 1 до Тимотея: Так само диякони мають бути чесні, нелицемірні, не охочі до вина, не користолюбні (1 Тим. З, 8).

Правило 72

Про те, що ті, кого навчають Святого Письма, мають досліджувати сказане вчителями, і те, що узгоджується зі Святим Письмом, приймати, а те, що йому суперечить, відкидати, а ще більше обминати тих людей, які дотримуються супротивних учень.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Горе людині, через яку приходять спокуси. І якщо твоє око спокушає тебе, вирви його і викинь від себе (Мт. 18, 7-9), так само сказано щодо руки і ноги. Євангеліє від Йоана: Істинно, істинно кажу вам, що той, хто входить в кошару не дверима, а перелазить деінде, — той злодій і розбійник (Йо. 10, 1), і трохи далі: За чужим же вони не підуть, а будуть утікати від нього — бо не знають його голосу (Йо. 10, 5). До Галатів: Але якби й ми або ангел з неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, — нехай буде проклятий (Гал. 1,8). 1 до Солунян: Не гордуйте пророцтвами. Усе досліджуючи, дотримуйтеся доброго. Остерігайтеся лихого в будь-якій личині (1 Сол. 5, 20-22).

Про те, що ті, хто не має багатого знання Писання, мають із плодів Духа пізнавати характерні ознаки святих і приймати тих, що є такими, а уникати тих, що є иншими.

Глава 2

Євангеліє від Матея: Остерігайтеся фальшивих пророків, що приходять до вас в овечих шкурах, а всередині — вовки хижі. По їхніх плодах ви їх пізнаєте (Мт. 7, 15-16). До Филип'ян: Будьте моїми послідовниками, брати, і приглядайтеся до тих, хто поводиться за нашим прикладом (Фил. З, 17).

Про те, що тих, які правильно навчають слово істини, слід приймати так, неначе приймаємо самого Господа, і на славу Того, який їх послав, — Ісуса Христа, Господа нашого.

Глава 3

Євангеліє від Матея: Той, хто вас приймає, — приймає Мене (Мт. 10, 40). Євангеліє від Йоана: Той, хто приймає Мого посланця, — приймає Мене (Йо. 13, 20). Євангеліє від Луки: Хто слухає вас, той Мене слухає (Лк. 10, 16). До Галатів: Та ви моїм тілесним випробуванням не погордували, не відштовхнули мене, а прийняли як Божого янгола, як Ісуса Христа (Гал. 4, 14).

Про те, що люди, які не підкоряються посланцям Господа, безчестять не лише їх, але й Того, Хто їх послав, і накликають на себе присуд, важчий, ніж для мешканців Содому і Гоморри.

Глава 4

Євангеліє від Матея: А коли хто вас не прийме і ваших слів не послухається, то, виходячи з дому чи міста того, обтрусіть порох з ніг ваших. Істинно, істинно кажу вам, легше буде землі Содомській і Гоморрський в день суду, ніж місту тому (Мт. 10,14-15). Євангеліє від Луки: Хто слухає вас, той Мене слухає; хто не кориться вам, Мені не кориться (Лк. 10,16). 1 до Солунян: Тож той, хто відкидає, не людину відкидає, але Бога, Який і дав нам Свого Святого Духа (1 Сол. 4, 8).

Про те, що науку Господніх заповідей треба приймати як шлях до життя вічного і Царства Небесного і старанно дотримуватися її, навіть якщо це і видається важким.

Глава 5

Євангеліє від Йоана: Істинно, істинно кажу вам, що той, хто слухає Моє слово і вірить Тому, Хто послав Мене, має життя вічне і на суд не приходить, але перейшов від смерти до життя (Йо. 5, 24). Діяння: Звістивши Євангеліє тому місту і навчивши багатьох, повернули назад до Лістри, Іконії та Антіохії. Вони зміцнювали душі учнів, закликаючи перебувати у вірі. Бо ми маємо через великі випробування увійти до Царства Небесного (Ді. 14,21-22).

Про те, що викриття і покарання слід приймати як ліки, які знищують пристрасті і повертають здоров'я. Це свідчить про те, що люди, які вдають із себе поступливих на догоду иншим і не викривають грішників, — руйнівники і зловмисники, які повстають проти істинного життя.

Глава 6

Євангеліє від Матея: А коли згрішить брат твій, то викрий його. Коли послухається тебе, — то придбав ти брата свого (Мт. 18, 15). 1 до Коринтян: Як зберетеся ви та мій дух, силою Господа нашого Ісуса, то слід віддати такого сатані на погибель тіла, щоб дух спасся Господнього дня (1 Кор. 5,4-5). 2 до Коринтян: Хоч послання те наповнило вас на певний час смутком, то тепер радію — не через те, що ви засмутилися, але з того, що ви засмутилися для покаяння. Замутилися для Бога, щоб ні в чому не зазнати покарання від нас. Бо смуток для Бога приносить покаяння для спасіння, про яке не годиться жалкувати (2 Кор. 7, 8-10). До Тита: 3 тієї причини викривай їх нещадно, щоб стали здоровими у вірі (Тит. 1, 13).

Правило 73

Про те, що не годиться чоловікові розлучатися з жінкою чи жінці з чоловіком, хіба що хтось буде упійманий на перелюбі чи перешкоджатиме иншому бути благочестивим.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Сказано ж, що коли хтось розлучиться зі своєю дружиною, то нехай дасть її відпускного листа. А Я ж вам кажу, що кожен, хто розлучається зі своєю дружиною, за винятком подружньої зради, той штовхає її на перелюб, і хто одружується з одруженою, той чинить перелюб (Мт. 5,31-32). Євангеліє від Луки: Коли хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини і дітей, братів і сестер, а до того ж і душі своєї, — той не може бути Моїм учнем (Лк. 14, 26). Євангеліє від Матея: Кажу ж вам, що кожен, хто розлучиться зі своєю дружиною, за винятком подружньої зради, і одружиться з іншою, чинить перелюб; і хто одружиться з розлученою, чинить перелюб (Мт. 19, 9). 1 до Коринтян: А тим, котрі одружилися, не я наказую, а Господь: нехай дружина з чоловіком не розлучаються. Якщо ж і розлучиться, нехай залишається неодруженою або ж нехай помириться з чоловіком; і чоловік хай не розлучається з дружиною (1 Кор. 7, 10-11).

Про те, що не годиться тому, хто розлучився зі своєю дружиною, одружуватися з иншою, ані тій, яка розлучилася зі своїм чоловіком, одружуватися з иншим.

Глава 2

Євангеліє від Матея: Кажу ж вам, що кожен, хто розлучиться зі своєю дружиною, за винятком подружньої зради, і одружиться з іншою, чинить перелюб; і хто одружиться з розлученою, чинить перелюб (Мт. 19, 9).

Про те, що чоловіки мають любити своїх дружин такою любов'ю, якою Христос полюбив Церкву, віддавши Себе за Неї, щоб освятити Її.

Глава 3

До Ефесян: Чоловіки, любіть своїх дружин, як Христос полюбив Церкву і віддав Себе за Неї, щоб її освятити, очистивши купіллю води в слові (Еф. 5,25-26), і трохи далі: Чоловіки так повинні любити своїх дружин, як власні тіла (Еф. 5, 28) і т. д.

Про те, що дружини мають коритися своїм чоловікам, як і Церква Христові, бо такою є воля Божа.

Глава 4

До Ефесян: Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господові, бо чоловік є голова дружини, як і Христос — голова Церкви, і Він же — Спаситель тіла. Як Церква кориться Христові, так і дружини повинні коритися своїм чоловікам в усьому (Еф. 5, 22-24). До Тита: Щоб наставляли молодих любити чоловіків, любити дітей, щоб були розсудливі, чисті, господарні, добрі, покірні своїм чоловікам, щоб не зневажалося слово Боже (Тит. 2, 4-5).

Про те, що жінки не мають прикрашатися, щоб виглядати привабливішими, а мусять докладати старання і турботу до добрих справ і їх вважати справжньою прикрасою, яка личить християнкам.

Глава 5

1 до Тимотея: Так само й жінки нехай одягаються скромно, із соромливістю і стриманістю, прикрашають себе не зачісками, не золотом чи перлинами, і не коштовними вбраннями, але добрими ділами, як це й належить жінкам, що присвятили себе побожності (1 Тим. 2,9-10).

Про те, що жінки в Церкві мають мовчати, а вдома провадити бесіди про приємне Богові.

Глава 6

1 до Коринтян: Жінки ваші в церквах нехай мовчать, бо не годиться їм говорити, а належить коритися. Якщо ж хочуть чогось навчитися, хай удома запитують своїх чоловіків, бо не личить жінці в церкві говорити (1 Кор. 14,34-35). 1 до Тимотея: Жінка нехай мовчки навчається повній покорі. Жінці навчати не дозволяю ані панувати над чоловіком, але нехай перебуває у мовчанні. Бо Адам був створений першим, а потім Єва. І не Адам спокусився, а жінка, будучи спокушена, потрапила в переступ. Та спасеться вона народженням дітей, якщо із розсудливістю перебуватиме у вірі, любові і святості (1 Тим. 2, 11-15).

Правило 74

Про те, що вдова, яка ще міцна тілом, має жити в турботах і завзятті, пам'ятаючи, що сказав апостол про Сарну.

Глава 1

Діяння: У Йоппії була одна учениця на ім'я Тавита, що в перекладі означає Сарна. Вона чинила добрі діла і творила багато милостині (Ді. 9,36), і трохи далі: Усі вдови обступили його, плачучи і показуючи сорочки і плащі, які робила Сарна, коли була з ними (Ді. 9, 39). 1 до Тимотея: Хай вдовою вважається та, що має не менше шістдесяти років і була дружиною одного чоловіка, відома своїми добрими ділами: виховала дітей, приймала подорожніх, вмивала ноги святим, втішала пригнічених, виконувала всяке добре діло( 1 Тим. 5, 9-10).

Про те, що вдові, яка чинить добрі справи, що про них апостол нам казав, і перебуває в стані справжнього дівства, слід постійно молитися і постити вдень і вночі.

Глава 2

Євангеліє від Луки: І була тут Анна, пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира, вона дожила до глибокої старости, проживши з чоловіком сім років від дівоцтва свого. Була вона вдовою вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом і молитвами (Лк. 2, 36-37). 1 до Тимотея: Справжня і самотня вдова надіється на Бога, день і ніч перебуває в благаннях і молитвах, а та, що живе в розкошах, мертва за життя (1 Тим. 5, 5-6).

Правило 75

Про те, що раби мають добровільно коритися своїм земним господарям на славу Божу, якщо їхні накази не суперечать Божим заповідям.

Глава 1

До Ефесян: Раби, коріться земним господарям, як Христові, зі страхом і тремтінням в щирості ваших сердець. Не працюйте тільки про людське око як ті, що догоджають людям, але як раби Христа щиро виконуйте волю Божу, служачи з охотою, неначе Господові, а не людям. Знайте, що кожен одержить від Господа залежно від того, що зробив доброго, — чи він раб, чи вільний (Еф. 6,5-8). 1 до Тимотея: Ті, що перебувають в ярмі рабства, нехай шанують своїх панів, щоб ім'я Боже і вчення не зневажалося. Ті ж, що мають віруючих панів, нехай їх не зневажають, бо вони є братами. Але нехай ще старанніше служать, бо ті, що приймають доброчинства, є вірними та улюбленими (1 Тим. 6, 1-2). До Тита: Раби щоб корилися у всьому своїм панам, догоджали, не перечили, не крали, але постійно виявляли усіляку добру відданість, щоб в усьому бути прикрасою нашого Спасителя, Бога (Тит. 2,9-10).

Про те, що господарі мають пам'ятати про правдивого Господаря, і так, як їм служать раби, у міру своїх сил служили і їм у страхові Божому і смиренності перед ними за прикладом Господа.

Глава 2

Євангеліє від Йоана: Ісус, знаючи, що все дав Йому Отець в руки і що від Бога Він вийшов і до Бога іде, встав з-за столу, зняв одяг Свій і, взявши рушника, підперезався. Потім налив води до вмивальниці і почав мити ноги учням та обтирати рушником, яким був підперезаний (Йо. 13,3-5), і трохи далі: Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є. Отже, якщо Я, Господь, обмив ваші ноги, то і ви повинні один одному обмивати ноги. Бо Я вам показав приклад, щоб і ви чинили один одному так, як Я вчинив вам (Йо. 13, 13-15). До Ефесян: І ви, пани, чиніть так само їм: облиште погрози, знаючи, що і ви, і вони мають Господа на небесах, а Він не зважає на особу (Еф. 6, 9).

Правило 76

Про те, що діти мають шанувати батьків і слухатися їх в усьому, щоб не порушувати заповідей Божих.

Глава 1

Євангеліє від Луки: І каже до Нього мати Його: Дитино, чому Ти нам таке вчинив? Ось батько Твій і я, страждаючи, шукали Тебе (Лк. 2, 48), і трохи далі: І вирушив Він з ними, і прибув в Назарет, і був слухняним для них (Лк. 2,51). До Ефесян: Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливо. Шануй батька і матір — така перша заповідь з обітницею: щоб тобі було добре і щоб ти був довголітнім на землі (Еф. 6, 1-3).

Про те, що батьки мають виховувати своїх дітей в науці і настановах Господніх з лагідністю і довготерпінням, не подаючи жодного приводу для гніву чи журби.

Глава 2

До Ефесян: А ви, батьки, не дратуйте своїх дітей, а виховуйте їх в науці і настановах Господніх (Еф. 6,4). До Колосян: Батьки, не дратуйте своїх дітей, щоб вони не занепадали духом (Кол. З, 21).

Правило 77

Про те, що дівственні мають бути вільні від усяких турбот цього віку, щоб вони могли, не відволікаючись, дякувати Богові думками і тілами своїми, сподіваючись на Царство Небесне.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Є скопці, що оскопили самі себе задля Царства Небесного; хто може збагнути, нехай збагне (Мт. 19, 12). 1 до Коринтян: Я ж хочу, щоб ви не мали клопотів. Неодружений турбується про Господнє — як догодити Господу; а одружений турбується про цьогосвітні справи — як догодити жінці. Так само по-різному чинять жінка і дівчина: неодружена турбується про Господнє, щоб бути святою і тілом, і духом, одружена турбується про цьогосвітнє, як догодити чоловікові. Кажу це для вашої користи, щоб не накласти на вас ярмо, але щоб ви належно і ревно, не відволікаючись, трималися Господа (1 Кор. 7, 32-35).

Правило 78

Про те, що воїни не мають кривдити й обмовляти инших.

Глава 1

Євангеліє від Луки: Питали його й воїни, кажучи: А ми що маємо робити? І Він їм відповів: Нікого не кривдіть, не обмовляйте і вдовольняйтеся своєю платнею (Лк. З, 14).

Правило 79

Про те, що правителі мусять виконувати присуди Божі.

Глава 1

До Римлян: Правителі страшні не для тих, хто чинить добрі діла, але для тих, хто чинить злі. Хочеш не боятися влади? Чини добро — і матимеш від неї похвалу. Правитель — Божий слуга, він тобі на добро. Але якщо зло робиш, бійся, бо не даремно він носить меч, він бо є Божим слугою, що карає того, хто чинить зло (Рим. 13, 3-4).

Про те, що піддані мусять коритися владі в усьому, що не суперечить Божим заповідям.

Глава 2

До Римлян: Кожна людина нехай кориться вищій владі, бо немає влади, яка б не була від Бога, а чинні влади встановлені Богом. Хто противиться владі, противиться Божій постанові; хто противиться, — накликає осуд на себе. Правителі страшні не для тих, хто чинить добрі діла, а для тих, хто чинить злі (Рим. 13, 1-2) і т. д. Діяння: Слід коритися більше Богові, ніж людям (Ді. 5,29). До Тита: Нагадуй їм, щоб корилися правителям і владі, були готові до всякого доброго діла (Тит. З, 1).

Правило 80

Якими мають бути, згідно зі Святим Письмом, християни? Як учні Христові, які мають за взірець лише те, що бачать у Ньому чи чують від Нього.

Глава 1

Євангеліє від Матея: Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене (Мт. 11,29). Євангеліє від Йоана: Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є. Отже, якщо Я, Господь, обмив ваші ноги, то і ви повинні один одному обмивати ноги. Бо Я вам показав приклад, щоб і ви чинили один одному так, як Я вчинив вам (Йо. 13, 13-15).

Як вівці Христові, котрі слухаються лише голосу свого Пастиря і йдуть за Ним.

Глава 2

Євангеліє від Йоана: Мої вівці слухаються Мого голосу, і знаю Я їх, і вони йдуть слідом за Мною (Йо. 10,27), і трохи раніше: За чужим же вони не підуть, а будуть утікати від нього, — бо не знають чужого голосу (Йо. 10, 5).

Як галузки Христові, що в Ньому укорінені і в Ньому плодоносять, і чинять та мають усе те, що Йому властиве і Його гідне.

Глава 3

Євангеліє від Йоана: Я є Виноградна Лоза, ви — галузки (Йо. 15,5).

Як члени Христові, які в усякій дії заповідей Господніх чи дарів Святого Духа досконалі і гідні Голови, якою є Христос.

Глава 4

1 до Коринтян: Чи ви не знаєте, що тіла ваші — то члени Христові? (1 Кор. 6,15). До Ефесян: Перебуваючи в любові правдомовними, щоб в усьому досягли ми зростання Того, Хто є Головою, — Христа. Від Нього — все тіло, складене і надійно сполучене різними зв'язками в міру дії кожного окремого члена тіла, зростає в любові задля власного розвитку (Еф. 4, 15-16).

Як невіста Христова, що зберігає чистоту і чинить лише згідно з волею Нареченого.

Глава 5

Євангеліє від Йоана: Хто має наречену, є нареченим (Йо. 3,29). 2 до Коринтян: Бо заручив я вас одному чоловікові, щоб, наче чисту діву, поставити перед Христом (2 Кор. 11,2).

Як святі Божі храми, чисті, наповнені лише тим, що придатне для служіння Божого.

Глава 6

Євангеліє від Йоана: А коли хто Мене любить, той заповіді Мої виконуватиме, і Отець Мій його полюбить, і до Нього прийдемо і замешкаємо з Ним (Йо. 14,23). 2 до Коринтян: Адже ви — храм Живого Бога. Бо писання каже: Оселюся в них, і ходитиму серед них, і буду їхнім Богом (2 Кор. 6, 16).

Як жертва Богові, незаплямована і бездоганна, яка в кожному членові і в кожній частині зберігає здорове благочестя.

Глава 7

До Римлян: Тож закликаю вас, брати, заради Божого милосердя повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумне служіння ваше (Рим. 12, 1).

Як діти Божі, які перемінюються в образ Божий, наскільки це даровано людині.

Глава 8

Євангеліє від Йоана: Діти, не довго пробуду Я з вами (Йо. 13, 33). До Галатів: Діти мої, я знову терплю нестерпні муки, допоки не відобразиться у вас Христос (Гал. 4,19).

Як світло у світі, що й самі не чинять зла, і тих, які наближаються до них, просвітлюють для пізнання істини, щоб вони стали тим, чим мають бути, чи викрили себе, чим вони є.

Глава 9

Євангеліє від Матея: Ви є світлом світу (Мт. 5,14). До Филип'ян: Серед яких ви сяєте, мов світила у світі (Фил. 2,15).

Як сіль на землі, так що ті, хто спілкується з ними, обновлюються духом на нетління.

Глава 10

Євангеліє від Матея: Ви є сіль землі (Мт. 5,13).

Як слово життя, бо вірять, що, помираючи для теперішнього, мають надію на істинне життя.

Глава 11

До Филип'ян: Серед яких ви сяєте, мов світила у світі, зберігаючи слово життя для похвали мені в день Христовий (Фил. 2, 15-16).

Якими мають бути, згідно зі Святим Письмом, ті, кому довірено проповідь Євангелія? Як апостоли, як служителі Христові, як вірні домоврядники Божих тайн, що на ділі і на словах постійно виконують лише накази Господні.

Глава 12

Євангеліє від Матея: Оце посилаю я вас, як овець між вовків (Мт. 10,16). Ідіть і навчайте всі народи (Мт. 28,19). 1 до Коринтян: Нехай кожен сприймає нас як служителів Христових і домоврядників Божих таємниць. Від управителів вимагається, щоб кожний був вірний (1 Кор. 4, 1-2).

Як проповідники Царства Небесного, що прагнуть знищити все, що має силу смерти, яка криється в гріхові.

Глава 13

Євангеліє від Матея: Ідіть і проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне (Мт. 10, 7). 2 до Тимотея: Свідчу перед Богом та Icyсом Христом, Який має судити живих і мертвих під час Свого при -ходу і в Своєму Царстві: Проповідуй слово Боже (2 Тим. 4, 1-2).

Як зразок і приклад благочестя для скерування на пряму дорогу тих, що йдуть за Господом, і викриття Тих, які в чомусь ухиляються від неї.

Глава 14

До Филип'ян: Забуваючи те, що позаду, і поспішаючи до того, що попереду, я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі. Отож, хто досконалий, так нехай і думає. Коли що інше думаєте, то це Бог вам відкриє і окрім того, чого ми досягли, так само поступаємо й далі (Фил. З, 13-16). 1 до Тимотея: Хай ніхто не зневажає тебе з огляду на молодість, але стань взірцем для віруючих — словом, поведінкою (1 Тим. 4, 12). 2 до Тимотея: Старайся поставити себе перед Богом гідним, бездоганним працівником, що наставляє в науці істини (2 Тим. 2, 15).

Як око в тілі, що розрізняє добре і погане та скеровує члени Христові до того, для чого вони призначені.

Глава 15

Євангеліє від Матея: Світильником для тіла є око. Тому, якщо твоє око буде чистим, все твоє тіло буде світлим (Мт. 6, 22).

Як пастирі овець Христових, які не побояться і душу свою за них покласти, лишень щоб передати їм Євангеліє Боже.

Глава 16

Євангеліє від Йоана: Я — Пастир добрий. Добрий Пастир душу Свою кладе за овець (Йо. 10, 11). Діяння: Пильнуйте себе самих та всю отару, над якою вас Дух Святий поставив єпископами, щоб пасли Церкву Божу (Ді. 20, 28).

Як лікарі, які з великим співчуттям згідно із наукою Господа зцілюють недуги душі, дарують здорове життя і постійне перебування у Христі.

Глава 17

Євангеліє від Матея: А Ісус, почувши це, сказав до них: Лікаря потребують не здорові, а недужі (Мт. 9, 12). До Римлян: Сильні повинні нести немочі слабких (Рим. 15, 1).

Як батьки і вихователі своїх дітей, які зі щирими почуттями любови у Христі хочуть передати їм не лише Євангеліє Боже, а й свою душу.

Глава 18

Євангеліє від Йоана: Діти, не довго пробуду я з вами (Йо. 13, 33). 1 до Коринтян: Я ж через Євангелію породив вас у Христі (1 Кор. 4, 15). 1 до Солунян: Мов та годувальниця серед своїх дітей. Так, будучи настільки лагідними з вами, хотіли передати вам не лише Божу Євангелію, але й душі свої, бо стали ви любими нам (1 Сол.2,7-8).

Як Божі співпрацівники, які присвятили себе для Церкви, щоб чинити справи, гідні Бога.

Глава 19

1 до Коринтян: Бо ми є Божими співпрацівниками; ви є Божою нивою, Божою будівлею (1 Кор. З, 9).

Як ті, що насаджують галузки Божі, і нічого иншого, крім виноградної лози, яка є Христос, і нічого безплідного, але з усією турботою удосконалюють те, що властиве цій лозі і сприяє її родючості.

Глава 20

Євангеліє від Йоана: Я є правдива Виноградна Лоза, а Мій Отець Виноградар. Усяку галузку в Мені, яка не приносить плоду, Він відтинає, а всяку, яка родить плід, очищає, щоб рясніше родила (Йо. 15, 1-2). 1 до Коринтян: Я ж насадив, Аполлос поливав, але зростив Господь (1 Кор. З, 6).

Як будівничі храму Божого, які готують душу кожного, щоб зробити її відповідною до фундаменту, що його заклали апостоли і пророки.

Глава 21

1 до Коринтян: Згідно з Божою благодаттю, яка мені дана, я, мов той мудрий будівничий, заклав фундамент, а інший будує на ньому. Тож нехай кожний пильнує, як будує. Адже ніхто не може покласти іншого, окрім уже закладеного, а ним є Ісус Христос (1 Кор. З, 10-11). До Ефесян: Тож ви більше вже не чужі і не приходьки, а співгромадяни святих і близькі для Бога, збудовані на фундаменті, закладеному апостолами і пророками, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос. На Ньому вся будівля, досконало збудована, зросте у святий храм у Господі, в Якому і ви разом будуєтеся Духом в оселю Божу (Еф. 2,19-20).

Глава 22

Що властиве християнинові? Віра, яка діє через любов.

Що властиве вірі? Безсумнівна впевненість в істині богонатхненних слів, якої не можуть похитнути жодні міркування, породжені законами природи, чи вдаване благочестя.

Що властиве віруючому? Бути цілком переконаним у силі сказаних слів і не наважуватися нічого відкинути й нічого додати до них. Бо все, що не від віри, є гріх — як каже апостол (Рим. 14,23). Бо віра породжується від слухання, а слухання — через слово Боже, тому все, чого немає в богонатхненному Письмі, — не від віри і є гріхом.

Що властиве любові до Бога? Зберігати заповіді для Його слави.

Що властиве любові до ближнього? Шукати не своєї вигоди, а вигоди того, кого любиш для користи душі і тіла.

Що властиве християнинові? Народитися згори через хрещення водою і духом.

Що властиве народженому від води? Так, як Христос один раз помер за гріх, так і він має бути мертвим і бездіяльним для всякого гріха згідно з написаним: Бо коли ми охрестилися в Ісуса Христа, — в смерть Його охрестилися. Отож, ми поховані з Ним, через хрещення на смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя. Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресіння, знаючи те, що наша давня людина розп'ята з Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха (Рим. 6, 3-6).

Що властиве народженому від Духа? Стати таким відповідно до даної йому віри, яким є Той, з Якого він народився, як написано: Те, що народжене з тіла, — є тіло, а те, що народжене з Духа, — є духом (Йо. З, 6).

Що личить народженому згори? Скинути зі себе стару людину з її вчинками і пожаданнями і зодягнуться в нову, оновлену для пізнання за образом Сотворителя її, згідно зі сказаним: Ті, які в Христа охрещені, в Христа зодягнулися (Гал. З, 27).

Що личить християнинові? Очиститися від усілякої скверни тіла і духа Кров'ю Христовою, творити святість в страхові Божому і любові Христовій, не мати плями чи зморшки або подібного, але бути святим і бездоганним і споживати Тіло і Кров Христові. Хто їсть і п'є негідно, той суд собі їсть і п'є (1 Кор. 11, 29).

Що личить тим, що споживають хліб і п'ють чашу Господню? Постійно пам'ятати Того, Хто за нас помер і воскрес.

Що личить для тих, хто про це пам'ятає? Не жити вже більше для самих себе, але для Того, Хто за них помер і воскрес (2 Кор. 5, 15).

Що личить християнинові? Згідно з наукою Євангелія Господнього помножувати Його праведність в усьому, щоб була вона більшою від праведности книжників і фарисеїв.

Що личить християнинові? Любити один одного, як і Христос полюбив нас.

Що личить християнинові? Бачити перед собою Господа в усьому.

Що личить християнинові? Щодня і щогодини чувати і, в досконалості догоджаючи Богові, бути напоготові, знаючи, що Господь прийде несподівано.