Християнська бібліотека. Спільнота Подружжів у Кризі «Сихар». Шлюби без розлучень. Християнська бібліотека. Спільнота Подружжів у Кризі «Сихар».
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Шлюби без розлучень
   

Незвичайна хорватська традиція

У Широкому Брієгу, що у Герцеговині, серед 13-ти тисяч вірних немає жодного розлучення. Як далеко сягає людська пам'ять, не розпалася тут жодна сім'я. Чи Герцеговина тішиться особливою благодаттю Бога? Чи може існує якийсь чудотворний засіб проти демона поділу? Відповідь є дуже простою. Протягом століть під турецьким пануванням, а пізніше під комуністичним, хорвати були жорстоко переслідувані за християнську віру, а отже, з досвіду знали, що їх спасіння знаходиться тільки у Хресті Христа, і не залежить від проектів роззброєння, гуманітарної допомоги чи мирних договорів, хоча й вони потрібні. Джерелом спасіння є Хрест. Хорвати мають мудрість і не дають себе обманути у важливих для себе справах. Тому свій шлюб вони нерозривно пов'язують з Хрестом Ісуса Христа. Подружжя, яке народжує людське життя, вони оперли на хресті, який дає Боже життя.

Під час приготування до Таїнства Подружжя у Хорватії, парам молодят не говорять, що вони знайшли собі ідеальну особу, найкращу пару. Ні! Священик повідомляє їм: «Кожен з вас знайшов свій хрест. Це є хрест для тебе щоб його любити, щоб його нести, хрест, який не можна відкинути, лише кохати». Ці слова сказані у Франції викликали б у наречених шок, проте у Герцеговині хрест символізує любов, а розп'яття це домашній скарб.

Наречені, йдучи до храму беруть з собою розп'яття, яке священик благословляє. Під час виголошення подружньої присяги він відіграє головну роль. Наречена кладе свою праву долоню на розп'яття, а наречений свою на її долоню. З'єднані долоні опираються на хресті. Священик кладе стулу на їхні руки, і в цьому моменті вони промовляють слова подружньої присяги, обіцяють вірність згідно з церковним обрядом. Одружені отримують не одне одного, але хрест – джерело любові. Той, хто бачить їхні руки, з'єднані на хресті, розуміє, якщо чоловік залишить свою дружину або дружина свого чоловіка, тоді залишить хрест. А якщо хтось залишить хрест, вже нічого йому не залишиться, він втратив все, тому що залишив Ісуса. Після шлюбної церемонії подружжя забирають розп'яття і поміщають його на почесному місці у домі. Це місце стає центром родинної молитви, бо вони переконані, що з цього хреста народжене їхнє подружжя і майбутня сім'я. Коли з'являються проблеми, тоді перед тим хрестом шукають допомоги. Не йдуть до адвоката, психолога, ворожбита чи астролога, щоб урегулювати свої справи. Ні, йдуть до Ісуса, стають перед хрестом. Стають на коліна і перед Ісусом виливають свої сльози, виплакують свої страждання, а перш за все один одному вибачають. Не підуть спати з тяжким, ображеним серцем, тому що звернулися до Ісуса, бо тільки він має силу їх спасти. Будуть теж вчити своїх дітей приймати хрест кожного дня, щоб не лягали спати як язичники, не подякувавши Ісусові. Для дітей Ісус завжди є другом родини, якого шанують. Щоб почували себе у безпеці, не отримують на ніч обіймів, а кажуть Ісусу «на добраніч» і обіймають хрест. Засинають з Ісусом, а не з ведмедиком. Бачать, що Він тримає їх в своїх обіймах і не мусять нічого боятися, бо їх страхи розпорошує поцілунок, котрий вони дали Ісусові.

Джерело: Родинні справи Квартальних Душпастирства Родин № 88/4/2009


[ Повернутися до змісту книги: Спільнота Подружжів у Кризі «Сихар» ]

[ Скачати книгу (PDF): Спільнота Подружжів у Кризі «Сихар» ]

[ Джерело: sychar.org ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!