Християнська бібліотека - Про те, щоб зі страхом Божим виконували свій послух уставщик, паламар і опікун над хворими Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Теодор Студит: Поучення
Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.                Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.                Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!                Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?                Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?                Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!                І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!                І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.                Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.                Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про те, щоб зі страхом Божим виконували свій послух уставщик, паламар і опікун над хворими
   

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"


Поучення 1

Про те, щоб зі страхом Божим, а не з якої-небудь пристрасті виконували свій послух уставщик, паламар і опікун над хворими

Браття і отці! Як тоді, коли я був з вами, так і тепер, пропоную вам моє смиренне слово. Отож, послухайте уважно. І нехай мої слова не в; будуть марними, але промовлятимуть до тих, хто слухає, щоб я побачив ваш поступ завдяки цим настановам. Недавно ми розсталися, і я не знаю, чи ви такі ж, якими я вас залишив. Бо знаю, що диявол не  спить і не занедбує справу погублення ваших душ, але старається, чуває і сіє бур'ян в тих, які душевно сплять. Про це ж говорить Божественне і священне Євангеліє (Мт. 13, 25). Отже ж, будьте пильні й уважні, діти мої, Богом покликані, щоб нікому з вас не трапилося впасти в сіті диявола. Мені любо чути про успіхи кожного з вас. Мене тішать в одному послух, в другому смиренномудрість, в іншому - старанність; а смути і безчинства - ображають і засмучують. Моя душа ненавидить сина непослуху, відкидає того, який нарікає, і гордого; відвертається від нероби, тому що такий недостойний навіть споживати їжу. Наклепника і пустослова взагалі не приймає, лінивого відганяє.

Однак, я думаю: чи сам я не наражаюся на все це? Бо хто я, окаянний, якого щоденно перемагають такі (пристрасті)? Але від них відвертається сам Господь наш і Бог, який своїми Божественними писаннями перестерігає нас перед усяким злом і спонукає до чеснот. Та я не можу цим заспокоїтись і занедбати таку велику і пов'язану з небезпеками справу - справу окормлення ваших душ, тому що я пастир - хоч і не добрий, та все ж пастир, і не знаю, як це зі мною сталося. А ви - зібрані Богом мої благопослушні вівці, які, за словом Господнім, щодня простують царського дорогою. Пасіться ж, діти мої, і ходіть за Божою волею. Ті, яких зваблює обжерливість, не відставайте від тих, що йдуть доброю дорогою, і будьте задоволені спільного їжею. Ворог бо ваших душ диявол слідкує за вами, і за малу кількість зеленої трави викрадає заблукалу вівцю. Послухайте мене, вашого пастиря, і не нехтуйте моїми словами; бо відстала вівця збивається з дороги, остаточно губиться й гине.

Зрозумійте, про що говорю, - я бо знаю, що ви розважливі. Спастися важко. Дорога вузька, прикра і многотрудна, необхідно працювати, чувати, постити, здержуватись і перебувати в добровільній убогості, поки не досягнемо такої чеснотливосгі, яка б виявлялася без натуги і спокійно. Тоді й поживемо весело. Бачите, діти мої, що з усіх братів тільки ви перебуваєте тут. Всі шанують вас як таких, що живуть у богобереженому місці, і вважають вас такими, що доповнюють убогість їхніх чеснот; тому справедливість вимагає, щоб ви і церковні служби виконували ретельніше, і пильнували мовчанку та благочинність.

Зважаючи на намір кожного, Господь Бог подасть нагороду. На кожний день готуються вінці тим, хто трудиться. Тому ти, дитя моє уставщику, чувай і пильнуй, як перший у великій справі Божественної служби і псалмоспіву. Будь уважний і розторопний щодо часу псалмоспіву. Буди співаків і точно виконуй належне: сідальні і стихири, і вважай, щоб кого-небудь не спокусити. Якщо хтось здібний до співу, нехай співає, нехай не буде з заздрості злегковажений. А хто здібний до читання - призначай того читати. Нерідко буває, що і не через заздрість, а просто через недбальство, лінощі і необачність уставщик порушує порядок і спричинює декому велику спокусу. Горе йому! Нехай не станеться це з тобою, дитя моє, тому що доведеться відповісти перед Богом. Отже, будь уважний і пильнуй за відправою богослужень і в святкові дні, і в будні, і вибирай достойних братів: одного дня накажи читати одному, іншого дня - другому, беручи до уваги гарний голос співця, ясність і швидкість вимови читця. Дивись також, які будуть відвідувачі, цим принесеш користь і їм.

Нехай все буде благовидно і згідно з чином, щоб, сподобившись так улаштувати, радів ти зі святими і з братством на небесах. Пильнуй, щоб псалми читалися без затинання. Вибирай, призначай їх і виконуй спів їх згідно чину; і нехай все співають на один напів у належній тональності, ні вище, ні нижче належної. Треба бо триматися середини, тому що так наказували нам і святі отці. Ретельно навчай братів стихир і сідалень, призначених уставом, особливо, якщо хтось здібний і приходить до тебе з глибокою смиренномудрістю. Цим ти помножиш Богом даний тобі талант, і почуєш ці благословенні слова: «Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим» (Мт. 25, 21).

 І ти, паламарю, виконуй зі страхом і великою старанністю доручений тобі послух, тому що він від Бога і є божественним. Пильнуй за освітленням храму, як за твоїми двома очима, бо це - світло, яке світиться перед Богом. І якщо той, хто засвічує світло перед земним царем, пильно дбає, щоб догодити цареві, тим більше ти, дитя моє, потурбуйся догодити Цареві всіх і Богові, якому поклоняються і якого славлять усі творіння. Ти повинен запалювати лампади зі страхом і н старанністю: чисть їх, слідкуй за ґнотом і давай йому помірне світло. Гніт повинен бути в центрі лампади, щоб лампада не тріснула. Єлей, що залишився від лампад, вживай належно. Якщо можливо - знову запалюй його, якщо ж ні, то принаймні вживай на інші чисті потреби. З усіх лампад особливу увагу звертай на невгасимі, тому що вони служать образом старозавітного невгасимого світильника, що був у святилищі, у Святая Святих, і горів постійно. Завжди замітай церкву двічі на тиждень і пильнуй, щоб не запорошувалися церковні ікони. Вважай, щоб не пошкодив ти що-небудь з церковних речей, хоч би й найменше.

Всі браття, будьте уважні, щоб навіть і пусте слово не виходило з ваших уст. Руки мої - ті, що трудяться. Працюйте ж, руки мої, і не втомлюйтесь бути завжди простягненими до належного, тому що рука Господня утверджує вас і з одного боку, і з другого; не противтеся іншим членам, оскільки ви виконуєте потреби решти тіла. Мої очі - ви, наглядачі: дивіться ж так, щоб бачити правду, передбачаючи і осле рігаючи від гріхопадіння братів, і ви будете достойні того, що й на вас зглянеться Бог. Маю і ноги: ноги мої, ходіть у правді, в заповідях Божих. Ці ноги мужньо і з радістю носять тягарі (Гал. 6, 2) братії, і якщо вони перебуватимуть в цьому доброму наставленні, то ніщо не порушить їхнього спокою. Я не хочу вас забавляти цим моїм пустослів'ям, а хочу підштовхнути недбалих до ретельності, лінивих до старанності і малодушних до мужності. Та й чого нам бути малодушними? Чи не відійдемо ми звідси найближчим часом? Чи не залишиться від нашого тіла, як говорить Василій Великий, лише кілька костей? Тому радійте, веселіться і втішайтеся вашим старанням. Ні від чого не відвертайтесь. Ні від душевної, ні від тілесної праці, тому що й тілесне наше, коли буває згідно Бога, зачислюється як духовне. Ось настав час збирати маслини. Послав Промислитель багатий врожай. Отже, не будьмо недбалими, щоб не пропав він марно. Бо відомо, що хто ретельний в тілесному, той ретельний і в духовному. Спонукуйте і пробуджуйте один одного до молитви, послуху і смирення. А працюючи, всі однаково трудіться і старайтеся, кожний в міру своїх сил, всі разом збираючи маслини і допомагаючи найбільш слабосилим, щоб і вони працювали охоче і не знемагали. А хто в цьому пустий, лінивий і відстає від інших, той і в духовному - холодний і не має успіху. Ви, землероби, втіхо моя, всі разом виходьте орати і не залишайте незораного місця, а кладіть борозни рівно, близько одну до одної, щоб увійшло зерно пшеничне в землю і принесло багатий плід. Один одного підохочуйте і спонукуйте до добра, в усьому поступаючи благопристойно і чинно. Наслідуйте передового орача. Цей же, в свою чергу, нехай управляє іншими. І всі ви, наслідуючи один одного, допомагайте один одному. Таким чином, за словом Божим, ви будете «Христове тіло, і члени кожний зокрема» (1 Кор. 12, 27). І я вірю, що Христос буде вашим главою. Коли ж будете мати главою Христа, кого вам боятися? Або яких благ не отримаєте від нього? Небом і землею будете володіти і станете наслідниками всіх обіцяних благ.

І до тебе, чадо моє кухарю, слово моє. Щодня ти обпікаєшся вогнем, працюєш, колючи дрова, вариш їжу, носиш воду, миєш і чистиш овочі. Твоє лице чорніє від диму, твій одяг брудниться і ціле твоє тіло покривається сажею. Ти вмиваєшся потом і гориш від праці, приготовляючи їжу, щоб запропонувати її браттям при трапезі. Ти будеш мати частку зі святими і упокоїшся на лоні Авраама, лише терпи і проводь дні свої в радості. І будь такий старанний у своїй праці, щоб і вві сні послух твій не виходив з думок. Казани твої та інший подібний посуд не повинен стояти з малою кількістю води на великому вогні, не повинні також стояти на вогні без потреби, коли їжа вже зварилася. Вимивай посуд, щоб він не просякав запахом і щоб їжа для братії не була несмачною. Страви в тебе повинні бути добре зварені, а особливо овочі: червону цибулю розварюй, щоб вона не залишалася сирою і не була без користі. З самого ранку, як вогонь, рвися до свого послуху і, добре виконавши свою справу, вийдеш переможцем,

Коротко кажучи, маючи добрий напрям життя, ідіть цією дорогою перебувайте в одному Божественному розумі. А я завжди з вами думками і духом, хоча через обставини на короткий час розлучений з вами фізично. Господь Бог отця мого, який відводить і виводить мене з безодні моїх гріхів вашими святими молитвами, нехай захистить і укріпить вас, нехай зішле на вас благодать, нехай зцілить вас душевно й тілесно і дарує вам Царство Небесне в Христі Господі нашому. Йому слава і влада зі Святим Духом, нині І повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!