Християнська бібліотека - Коритись настоятелеві так, як піддається ковалеві залізо Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Теодор Студит: Поучення
Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.                Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.                Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!                Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?                Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?                Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!                І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!                І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.                Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.                Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Коритись настоятелеві так, як піддається ковалеві залізо
   

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"


Поучення 11

Про те, щоб коритись настоятелеві так, як піддається ковалеві залізо, і таким чином - жити без суєти

Браття, отці і чада! Я щоденно бачу як зростає сонм братства, наче плодовита нива - і потерпаю, що моє смиренне слово не лише недостатнє, але й сухе, не може охопити цілу ниву і навчанням - очистити, зорати і посіяти на ній зерно заповідей, щоб воно росло і дозрівало. Проте я стараюся, скільки моїх сил, принести вам хоч трохи користі, а ви, браття мої, за словом Господа (Лк. 8,15), як добра земля, і собі, і Йому даєте плід - спасіння ваших душ. Перед нами праця, про яку пророк Давид говорить: «І почав я міркувати... але важкий він був - той труд для мене. Аж поки не ввійшов я у святиню Вожу, не збагнув долю, що на них, [грішників], чекає» (Пс. 73, 16-17). Тому й необхідно трудитись і потіти у духовних подвигах, бути ревними у доброму і прагнути душею, щоб встигнути увійти у поприще і преподобною смертю отримати вінці переможців. Бо ви самі знаєте, що праця приносить заспокоєння, голод, спрага і труднощі приводять до невмирущої радості, з сухих зашерхлих уст витікає вода, що, як сказав Господь, «струмує в життя вічне» (Йо. 4, 14). Про це і псалмопівець Давид говорить: «Хто сіє у сльозах, з радістю буде жати» (Пс 126, 5). І згідно Писання, «знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете» (Йо. 13, 17). А «безумний не знає, дурень того не розуміє» (Пс. 92, 7), Та ви мудрі, розумні й розсудливі, а тому деякі чесноти вже осягнули, інші осягаєте і ще осягнете. Бо сповнення заповідей не має межі, і наскільки хто любить Бога, настільки пізнає, що перебуває далеко від (виконання) заповіді. Ось ми обмежуємо вас правилами і наставляємо, забороняємо деякі речі. В іншому ж - утверджуємо вас І полишаємо діяти, як належить. А ви слухаєтесь і коритеся, як залізо ковалеві, в усьому, чого 6 ми не вимагали за Богом. Таким чином, ви живете без клопотів, і ваше життя в безпеці. Але й самі ви, якщо знаєте щось добре, виконуйте це і радьте один одному. Адже ми всі маємо на оці спільну користь і подібні до корабля зі стерничим і командою, що плаває в морі. Так і я перебуваю серед вас. Я мушу стернувати, більше чувати і дивитись на небо, споглядаючи зорю правди, щоб управляти кораблем. Але й ви мусите чувати, допомагати: і, переходячи з одного боку на другий, спостерігти, щоб не захопила буря, і ми не наразилася на небезпеку, щоб через неуважність не сісти на мілину або через безпечність не вдаритися об скелю. Тримайте ж у ваших руках снасті й корабельні канати, вважайте, коли їх натягувати, а коли відпускати, щоб корабель нашої душі досяг пристані спасіння, бо саме для цього ми зреклися і світу, і плотських пожадань, і волі. Отож будьмо, браття, терпеливі й ретельні у трудах доброчестя, і я певен, що ми, увінчані, я будемо веселитися на небесах, там, де нема труду й болізні, печалі й Я зітхання. Озбройтесь мужністю і міццю, і нехай сяє і не погасне підтримуваний єлеєм терпіння світильник вашої старанності, щоб не наразилися ми на непоправну біду юродивих дів. Здобудьтесь на безмовність, чесніші мої браття! Я не заповідаю вам зовсім не говорити, бо цього й життя ваше не вимагає, а заповідаю не говорити зайвого і того, що приводить вас до сміху. Бо, як говорить премудрість, «в багатомовності гріха не бракуватиме» (Прип. 10, 19), а якщо стримуватимеш свій язик, будеш розумним і мудрим. Будьте уважні у своєму о послусі, не будьте недбалими в роботі і не псуйте потрібних речей: чи то буде віз, чи бур, чи тростина для письма, в когось - сокира, в іншого блюдо, кому що випаде. Бо через це доводиться втратити день, і час, потрібний для духовних справ, ми витрачаємо на дрібниці. Нагадую вам і про здержливість: не постіть понад визначену вам міру, щоб не ослабнути, бо сказано: «ти не відступиш від цього вироку ні праворуч, ні ліворуч» (Втор. 17, 11). Іди царською дорогою. Є важкі роботи, де особливо не приносить користі сувора здержливість. Будьте уважні до вашої праці й ретельні в усьому, і моліться, щоб Бог послав нам допомогу проти невидимих і видимих ворогів, у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава і влада з Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!