Про те, що нинішня дочасна Пасха є прообразом і подобою майбутньої вічної Пасхи

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 58-е

В хрестопоклінну середу. - Про те, що нинішня дочасна Пасха є прообразом і подобою майбутньої вічної Пасхи, і про терпіння

Браття і отці! От ми і дочекалися з Божою поміччю середи Святої Чотири десятий ці, і радіє душа кожного християнина, що наближається Свята Пасха, щоб відпочити тоді від великого труду і подвигів посту. Але до чого я тепер це сказав? До того, що ціле наше дочасне життя уподібнюється до Святої Чотиридесятниці, приготовляючи нас до тієї вічної пасхи. Хоч велика і почесна нинішня пасха, але згідно вчення святих отців, вона є образом іншого - отої небесної пасхи. Бо ця пасха триває один день, надходить і відходить, та ж - вічна і безконечна, Тут празники і урочистості змішані з мирськими спокусами і скорботами, а в майбутній пасці не буде жодної скорботи, жодного болю чи печалі, а все буде - радість і вічна веселість. Там безнастанний радісний псалмоспів і суголосний спів тих, що святкують. Там багата, сповнена вічних благ, трапеза. Там нове пиття, про яке на Тайній Вечері сказав Христос своїм апостолам: «Не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до дня того, як питиму його новим з вами в Царстві Отця Мого» (Мт. 26, 29). Про цю царську насолоду вічними благами Він сказав своїм учням, коли хотів вознестись на небеса: «...іду бо напоготовити вам місце» і житло, а тоді «повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де Я» (Йо. 14, 2-3). І ще говорить: «І взнаєте того дня, що Я в Моєму Отці, і що ви в Мені, а Я в вас» (Йо. 14, 20). І ще говорить: «Отче/ Хочу, щоб ті, яких Ти Мені передав, перебували там, де і Я, щоби й вони були зо Мною та й бачили мою славу, яку Ти дав Мені, бо полюбив єси Мене перед заснуванням світу» (Йо. 17, 24), тобто перед тим, як Ти сотворив світ. Ці слова Христос сказав не тільки про самих апостолів, але й про всіх християн. Слухай, що Він сказав вище: «Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в Мене» (Йо. 17, 20), тобто: «Не тільки за учнів Моїх, Отче, але й за всіх, які увірують в Мене завдяки їхній науці, щоб були всі одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я - в Тобі». Чи може бути що-небудь більш утішительним від цих слів Господа нашого Ісуса Христа, які виявляють Його любов до нас. Яку душевну жорстокість вони не пом'якшать і яке серце не зворушиться від них? Мені здається, що не тільки людське серце і душу, але й саму природу каміння такі Христові слова можуть розчулити і викликати сльози.

Пам'ятаючи це, всі святі, що благодогодили Богові, витримали те, що витримали: скорботи приймали як радощі, утиски як відраду, мучеництво як насолоду, піст і страждання як спокій і смерть як життя. Ось чому і ми, браття, оскільки стремимо до того ж бажання вічного царства, шукаємо й очікуємо тієї ж небесної пасхи, то й наслідуймо, скільки спроможемось, життя наших попередників святих отців. Мужньо витримуймо труднощі й випробування цього часу, не піддаваймося печалі й недбальству, а ще з більшим старанням принукуймо себе до доброчинства і виконання Божих заповідей, до дбайливості й пильності супроти змія, тобто диявола, який придумує різні хитрощі, аби отруїти наші душі. Бо він приймає образ ангела світла, а діла перекручує і виставляє їх такими, якими вони по суті не є: тьму виставляє світлом і гірке - солодким. Так він спокусив і праотця нашого Адама, представивши йому плід непослуху прекрасним і бажаним. І звідав Ддам смертоносного й гіркого плоду, і був вигнаний з раю. Ми ж, пізнавши тепер мерзенні диявольські діла і обман, будьмо дуже обережними й уважними: коли він показуватиме добрими гріх і непослух, з негайно звертаймо очі душі і тіла до Бога і остерігаймось, щоб нас не спокусив хитрий і підступний диявол і не прогнав з раю, тобто від Божих заповідей. Що ж це за плід непослуху, який здається прекрасним і бажаним? Це неправедне тілесне пожадання, лукава хіть плоті і самі оті постидні пристрасті, яких, браття, по можливості, уникаймо, щоб звільнитись від ворожих пут, а там - зазнати насолоди вічної пасхи з и усіма святими у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава І о влада з Отцем і Святим Духом нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!