Християнська бібліотека - Як можна досягнути того, щоб без натуги працювати у діланні чеснот Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Теодор Студит: Поучення
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Як можна досягнути того, щоб без натуги працювати у діланні чеснот
   

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"


Поучення 62

У п'ятницю п'ятого тижня. - Як можна досягнути того, щоб без натуги працювати у діланні чеснот

Браття і отці! Чеснота - це безнастанне і безупинне ділання, завжди спрямоване вперед. Вона нероздільна і постійно підносить ревних до щораз вищих ступенів досконалості. Тому й апостол говорить: не знаю, чи я прийняв ще благодать, чи пізнав, що є кінець чесноти, але «змагаю далі, чи не здобуду її, бо саме на те Христос Ісус і здобув мене». І ще каже: «забуваю те, що позаду», тобто чесноти, яких досяг, «і змагаюся до того, що попереду, женусь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі» (Флп. З, 12-14). Отож, добро не має зупинки, - чи ж хто-небудь міг здійснити це, тобто досягнути його кінця? А коли зупиняється добро, тоді починається зло. Ось чому і ми, браття, не відставаймо, ані не зупиняймось на дорозі чеснот, будьмо завжди рухливі та юні старанністю, переходячи «від сили в силу, доки досягнемо досконалості, зростаючи в міру  сповнення Христа».

А яким чином ми можемо це виконати? Якщо кожен день і кожну годину проводитимемо у ревності. А саме: коли надходить час утрені, негайно прокидаймося і йдімо на молитву. Закінчилась утреня - берімось зі старанням за своє рукоділля і, працюючи руками, роздумуймо в серці про Божественні слова, які були прочитані. Настав вечір: з вдячністю і зворушенням відійдім до сну, колінопреклонно і в мовчанці виконавши перед цим своє правило; тоді заснім. Остерігаймося також лукавих мрій. Готуючи себе таким чином і проводячи так дні й ночі, ми виконуватимемо те, про що говорить Божественний Давид: «День дневі передає слово, ніч ночі об'являє вістку» (Пс. 19, 3). Нехай не минає в нас день у пустослів'ї, сміху й лінощах, а ніч - у хтивих і блудних помислах. Бережімо не тільки тіло, але й душу, бо Господь хоче, щоб вона була чиста від лукавих помислів.

Ми бажаємо найкращого? А що краще за чеснотливість, насолода від якої найприємніша і не перенасичує? Любимо красу і благоліпоту? А що прекрасніше від Господа нашого Ісуса Христа, за добротою якого все сповняється красою і благоліпотою. Злі ж пожадання, навпаки, оздоблюють душу і терзають її незрівнянно лютіше від диких звірів; тому вони не є насолодою і радістю, а мукою і страдницьким життям. Не зваблюйтесь, говорить Письмо, «Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні - успадкувати нетління» (1 Кор. 15, 50). Чи є людина, яку гріх, полонивши, не збезчестив і не віддав смерті? Чи є хтось, кого чеснота, захопивши, не піднесла і не прославила у світі? Не згадуючи про багатьох, скажемо тільки про двох: про Йосифа прекрасного і про первородного сина Давидового. Чи не був убитий Амон за те, що зблудив зі своєю сестрою? А Йосиф - за те, що возлюбив дівство – чи не став царем Єгипту? Воістину, чеснота прекрасна і спасительна, а гріх - злий і ненависний. Але ми, люди, наражаємось на страшну облуду і вибираємо радше смерть, аніж життя, любимо темряву більше від світла і тління більше від нетління. А що може бути більше гідне жалю?

Дехто каже, що ми хочемо любити добро, але не можемо. Не хочемо ми його, тому й не любимо, і не по-справжньому його бажаємо, а фальшиво й удавано. Тому що ми самовладні і творимо те, що хочемо. Але, видно, гріховний навик з юності укріпив у нас пристрасті, а тому нам важко звільнитися від них. А що каже апостол? - «Я говорю по-людському через неміч вашого тіла. Бо так, як ви колись віддавали ваші члени на служіння нечистоті і беззаконню, щоб  жити беззаконно, так тепер віддайте ваші члени на служіння праведності, на освячення» (Рим. 6, 19). Ось чому, браття, нам треба з терпеливістю і молитвою стукати, і благий наш Бог без сумніву відчинить нам двері, творячи в нас благоугодне перед собою і подаючи нам вічне життя у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава і влада з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!