 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення" Поучення 62-еУ п'ятницю п'ятого тижня. - Як можна досягнути того, щоб без натуги працювати у діланні чеснот Браття і отці! Чеснота - це безнастанне і безупинне ділання, завжди спрямоване вперед. Вона нероздільна і постійно підносить ревних до щораз вищих ступенів досконалості. Тому й апостол говорить: не знаю, чи я прийняв ще благодать, чи пізнав, що є кінець чесноти, але «змагаю далі, чи не здобуду її, бо саме на те Христос Ісус і здобув мене». І ще каже: «забуваю те, що позаду», тобто чесноти, яких досяг, «і змагаюся до того, що попереду, женусь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі» (Флп. З, 12-14). Отож, добро не має зупинки, - чи ж хто-небудь міг здійснити це, тобто досягнути його кінця? А коли зупиняється добро, тоді починається зло. Ось чому і ми, браття, не відставаймо, ані не зупиняймось на дорозі чеснот, будьмо завжди рухливі та юні старанністю, переходячи «від сили в силу, доки досягнемо досконалості, зростаючи в міру сповнення Христа». А яким чином ми можемо це виконати? Якщо кожен день і кожну годину проводитимемо у ревності. А саме: коли надходить час утрені, негайно прокидаймося і йдімо на молитву. Закінчилась утреня - берімось зі старанням за своє рукоділля і, працюючи руками, роздумуймо в серці про Божественні слова, які були прочитані. Настав вечір: з вдячністю і зворушенням відійдім до сну, колінопреклонно і в мовчанці виконавши перед цим своє правило; тоді заснім. Остерігаймося також лукавих мрій. Готуючи себе таким чином і проводячи так дні й ночі, ми виконуватимемо те, про що говорить Божественний Давид: «День дневі передає слово, ніч ночі об'являє вістку» (Пс. 19, 3). Нехай не минає в нас день у пустослів'ї, сміху й лінощах, а ніч - у хтивих і блудних помислах. Бережімо не тільки тіло, але й душу, бо Господь хоче, щоб вона була чиста від лукавих помислів. Ми бажаємо найкращого? А що краще за чеснотливість, насолода від якої найприємніша і не перенасичує? Любимо красу і благоліпоту? А що прекрасніше від Господа нашого Ісуса Христа, за добротою якого все сповняється красою і благоліпотою. Злі ж пожадання, навпаки, оздоблюють душу і терзають її незрівнянно лютіше від диких звірів; тому вони не є насолодою і радістю, а мукою і страдницьким життям. Не зваблюйтесь, говорить Письмо, «Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні - успадкувати нетління» (1 Кор. 15, 50). Чи є людина, яку гріх, полонивши, не збезчестив і не віддав смерті? Чи є хтось, кого чеснота, захопивши, не піднесла і не прославила у світі? Не згадуючи про багатьох, скажемо тільки про двох: про Йосифа прекрасного і про первородного сина Давидового. Чи не був убитий Амон за те, що зблудив зі своєю сестрою? А Йосиф - за те, що возлюбив дівство – чи не став царем Єгипту? Воістину, чеснота прекрасна і спасительна, а гріх - злий і ненависний. Але ми, люди, наражаємось на страшну облуду і вибираємо радше смерть, аніж життя, любимо темряву більше від світла і тління більше від нетління. А що може бути більше гідне жалю? Дехто каже, що ми хочемо любити добро, але не можемо. Не хочемо ми його, тому й не любимо, і не по-справжньому його бажаємо, а фальшиво й удавано. Тому що ми самовладні і творимо те, що хочемо. Але, видно, гріховний навик з юності укріпив у нас пристрасті, а тому нам важко звільнитися від них. А що каже апостол? - «Я говорю по-людському через неміч вашого тіла. Бо так, як ви колись віддавали ваші члени на служіння нечистоті і беззаконню, щоб жити беззаконно, так тепер віддайте ваші члени на служіння праведності, на освячення» (Рим. 6, 19). Ось чому, браття, нам треба з терпеливістю і молитвою стукати, і благий наш Бог без сумніву відчинить нам двері, творячи в нас благоугодне перед собою і подаючи нам вічне життя у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава і влада з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь. [ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ] [ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
