 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення" Поучення 70-еНа Вознесіння Христа Спасителя. - Про те, що ми повинні з чистими помислами причащатися Пречистих Таїн Браття і отці! Нині настав світлий день Вознесіння. Цей празник є в здійсненням відкуплення Господа нашого Ісуса Христа, бо Він виконав і звершив усю волю Отця. Потім, супроводжуваний ангелами і людьми, вознісся у славі на небеса і нас воздвиг, і нашою природою, у своїй пресвятій плоті, возсів вище небес. Яке велике багатство Його слави і яка велич Його сили виявилися в тому, що Він знесилену, зневажену й принижену нашу природу підняв на Царський престіл і вчинив такою, що їй поклоняються усі небесні ангельські сили. Утримуючи це в нашій пам'яті, браття, жахнімось і устрашімось величі Божих дарів і провадьмо життя, достойне Глави Владики, як Христові члени, як одне з Ним тіло, як Його співпричасники і співнаслідники, - в чистоті, розсудливості, довготерпеливості, у благості, у Святому Дусі, в істинній любові, у слові істини і в силі Божій, з повсякчасним послухом і смиренномудрісттю, ретельністю й обережністю. Нехай між нами, як освяченими, не вимовляється жодне непристойне слово, нехай не буде вимовлене з непослухом жодне неналежне слово, хоч би воно здавалось добрим і потрібним. А той, хто осквернює свою плоті, - не член Христа. І злопам'ятний - не член Христа і не гідний Причастя. І той, хто має будь-яку іншу пристрасть, - не член Христа. Ось чому кожен мусить іспитати себе, щоб не бути нечистим і злопам'ятливим. А коли через сповідь очиститься і поправиться, тоді нехай причаститься Тіла і Крові Христових. Бо хто причащається недостойно, «не розрізняючи Господнього тіла», той наражається на великий осуд. Тому багато і вмирають: коли, одержимі недугою, не сповідаються і недостойно причащаються (див. 1 Кор. 11, 29-30). «Якби ми самі себе осуджували, то нас би не судили. Коли ж Господь нас судить, він нас тим поправляє, щоб не були ми засуджені зо світом» (1 Кор. 11, 31-32). Тому ми повинні бути чистими і преподобними, щоб достойно називатися Христовими членами і причащатися Святих Таїн. А якщо трапиться з нами через неуважність (і це не дивно, бо ми люди, а не ангели), що переможе нас лукаве пожадання або гнів, лють, ворожнеча, злопам'ятство чи інший який-небудь гріх, ненависний Богові, то відразу ж покаймося і увійдімо в лад і чин, що були перед цим. Бо ми освячуємось, якщо не нидіємо у грісі. А хто перебуває у грісі, той наражається на суворий суд. Чи ми не знаємо, що смерть приходить несподівано і без попередження викрадає нас? От і вчора, коли ми провідали хворого єпископа, застали його у млості та гарячці. Він тяжко страждав, звертав свій погляд туди й сюди і ніде, ні в кому не знаходив жодної допомоги, окрім самої совісті, правої чи неправої. Чи не те ж саме буде й з нами? Але що це? Чи не є це сон і тінь порівняно з майбутніми муками, порівняно з отим страшним і ніколи не згасаючим вогнем, де черв'як не умирає, і тьма не проминає, від кайданів не звільняють, тартар не має меж, скрегіт зубів не перестає, і всі інші муки - безконечні. Якщо б ми, браття, роздумували про це, то не догоджали би тілу, ніхто не заздрив ані не ображав би нікого, не гнівився, не сперечався, не осуджував, не обманював, не робив би ніякого зла. Отож, живімо в мирі, проливаймо багато сліз, будьмо лагідні, щиро люблячи один одного, старанно виконуймо все те, що нам заповідано, щоб уникнути вічної муки і отримати вічне життя у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава і влада, з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь. [ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ] [ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
