Християнська бібліотека - Про перенесення всіх скорбот, щоб отримати Царство Небесне Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Теодор Студит: Поучення
Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.                А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.                Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.                А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.                Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.                А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;                ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;                не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.                Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.                Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.                А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.                А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.                А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.                Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.                Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.                А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про перенесення всіх скорбот, щоб отримати Царство Небесне
   

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"


Поучення 77

Про перенесення всіх скорбот, що трапляються з нами у спільноті, щоб отримати Царство Небесне

Отці мої, браття і діти! Щодня я благодарю Бога Отця мого за те, що Він укріплює і утверджує вас у страдницькому подвигу вашого послуху, і смиренно молю Господа, щоб Він ще більше відкрив ваші мисленні очі, аби ви бачили всі Його путі і сприйняли бажання Божественної любові до Нього. Також прошу, щоб Він приборкав усілякі плотські пожадання і щоб ви перемогли пристрасті і були досконалими і виповненими добрих діл. А це, як вам відомо, діти, стається не без труду і страждань, і не за короткий час, а великим трудом і подвигом: день і ніч спонукувати себе і принукувати своє єство, і зносити все скорботне, що трапляється з нами у нашій спільноті, чи то від людей, чи від бісів. Бо хто в цьому не знесилюється, а за Божою благодаттю зносить і перетерплює докір, тяжкий наказ, епітимію або відлучення, чи суху їжу, предстояння, ганьблення і тому подібне, той «матиме від Господа благословення і ласку від Бога свого спасіння» (Пс. 24, 5) і сподобиться Царства Небесного.

Дуже похвально і вельми блаженно мужньо зносити такі скорботи, щоб бути і причасниками Господніх страстей, щоб не вважати за тягар і не зражуватися скорботами, тобто не гнівитися, не сваритися, не бути зухвалими і гордими, - не перечити і не ворогувати, не бути самовольними і не сперечатися, не бути уїдливими і наклепниками, ябедниками й обманниками, не обмовляти і не заздрити, не вслухуватись і не жартувати; смію сказати - не змагатися у боротьбі й бігу, бо чую, що дехто з вас дійшов тепер і до такого безумства. Та як можуть такі йти за Христом і бути Його дітьми? Чи не будуть вони швидше дітьми гніву, непокірливими синами і спадкоємцями не вічних благ, і безконечних мук? Бо ж чи не ангельський ваш чин, браття? Чи не святе ваше життя? Чи не Богом вказана вам путь? Послухай, що говорить великий апостол: «Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував був, то я себе самого оголошую переступником» (Гал. 2, 18). Ми відреклися ветхої людини, тлінної через обман многоликого змія. Ми відкинули колишню гірку спробу непослуху, через який увійшла у світ многоболісна смерть. Ми покинули гріхи нашого страдницького існування спочатку водою святого Хрещення і Святим Духом, а потім за великим Божим чоловіколюбством - вдруге, хрещенням покаяння і послуху. Ваші обіти написані в Бога при свідченні Його святих ангелів. Вони написані і в мене, окаянного, коли ви були пострижені, просвітились і облачились у нову людину, створену за Богом у преподобності й правді. Навіщо ж ви знову повертаєтесь назад? Навіщо знову повертаєтесь у свою блювотину? Чому ж ви, за словом Господнім, виявляєтесь не підготовленими до Царства Небесного, бо «поклав[ши] руку на плуг... озирає[тесь] назад» (Лк. 9, 62)? Господь свідок, що я люблю вас, а тому й говорю вам це, скорблячи, переживаючи й піклуючись про вас. Що сказано в Старому Завіті про ізраїльтян? Те, що вони своїм серцем вернулись у Єгипет, тому що згадували про червону цибулю, про м'ясо, про єгипетські казани і тамтешнє окаянне життя (див. Бих. 16,3). Так і ми звернулись до світу і до того, що у світі; і що ми робили там, те саме робимо і тут.

Який жаль! Ми повинні б бути, як ангели, а тим часом не дорівнюємо і благочестивим мирянам, бо від лінощів мало-помалу впадаємо навіть у смертні гріхи. Та благаю вас, нехай це моє смиренне поучення послужить для тих, які не падали, утвердженням, для тих, які згрішили, - ліком, для лінивих - пересторогою, для старанних - заохоченням, для поборюваних - допомогою, для засмучених - підтримкою і, коротко кажучи, «всім - усім». Якщо ви любите своє спасіння, то задля вас - і моє слово, і моє дихання, бо я усвідомлюю мій нерозум і мою безсловесність. Нехай же Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа поправить те, в чому ми згрішили, і поправлене - утвердить, і нехай поповнить те, що оскудіває. І як Він вивів нас із мирського Єгипту і з пустелі гріха, так нехай переведе вас і через лукаве море пристрастей, розсуваючи і висушуючи його і роблячи зручною дорогу до чесноти. І як Він назвав нас, так нехай назве і ще: «рід вибраний,... народ святий» (1 Пт. 2, 9), і нехай оселить нас на землі благ-чеснот, а після смерті - на землі лагідних. Бо Йому належить слава нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!