Про те, щоб від душі бути старанним у всякому служінні

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 95-е

У дев'яту неділю. - Про те, щоб від душі, з послухом і вірою бути старанним у всякому служінні

Браття і отці! Боячись осудження за скритий у землю талант і пам'ятаючи слова Господа: «Лукавий слуго й лінивий/ ...Тож треба було тобі віддати мої гроші торгівцям, і я, повернувшись, забрав би своє з відсотками» (Мт. 25, 26-27), я з необхідності звертаюся до вас цими небагатьма словами. А вам, добрим торгівцям, належить сказане втілити в діло, що за Божою благодаттю ви й сповнюєте завдяки вашій добрій покорі. А проте, серед вас є такі, що не тільки не примножують даного їм, але й готові змарнувати те, що мають. Хто ж це такі? Це ті, що відмовляються від послухів і замість якого б то не було оправдання кажуть: «Прости». Що ти говориш, брате? Ти обіцяв послух до смерті, а нині відмовляєшся від служіння, до якого ти за благодаттю Божою здатний. Але ти говориш: «Мені страшно перепливати море». Це від зневіри: ти бачиш небезпеку там, де її й нема. Якщо ти будеш уповати на послух, то не тільки зможеш переплисти море, але й оголеним тілом зможеш пройти крізь воду за прикладом того блаженного послушника, який дотримаючись заповіді свого отця, не побоявся переплисти оту страшну ріку (Ніл), а перепливши, залишився неушкодженим. І були зачудовані ті, які бачили це. Послух може і звірів приборкувати: про це свідчить той послушник, який за повелінням Я старця зв'язав гієну. Послух творить чуда і з мертвими, і це засвідчив Акакій, який промовляв з гробу. Для чого ж я говорю те чи інше? Сам Єдинородний Син Божий «понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж - хресної» (Флп. 2, 8) і цим звершив спасенне відкуплення світу. Такі-ось плоди послуху.

А тепер, чи хочеш знати шкоду непослуху? Подумай про Адама, який ослухався Бога, скуштував забороненого плоду і ввів у світ смерть. Подумай про Саула і побачиш, що й він, ослухавшись святого пророка Самуїла, втратив разом і царство, і життя на Гелвуйських горах. Окрім н цього, згадай ще про Божого чоловіка, який був спокушений лжепророком, впав у гріх непослуху і був розтерзаний львом. А що було з блаженним апостолом Петром? З благоговіння перед Господом відмовившись від вмивання ніг, чи не почув він Нього: «Коли я тебе не вмию, ...не матимеш зо мною частки» (Йо. 13, 8). А що було з тим братом, котрий не послухався Євтимія Великого, відмовившись доглядати за монастирським скотом? За позірно благовидні відмовки чи не заволодів ним у ту ж мить біс, і послушник впав на землю, вивергаючи піну? Такий суд над тим, хто відмовляється від призначеного послуху і сперечається. Бо всякий непокірний послушник сперечається, а Господь справедливо посилає на нього немилостивого ангела. Так як «ми численні - одне в Христі тіло, кожен один одному член» (Рим. 12, 5), і один займає місце ока, другий - вуха, інший - місце носа, а той - язика, один - місце руки, а другий - нога, і якщо члени будуть діяти неналежно, а безчинно почнуть сперечатися, тобто око захоче чути, вухо - відчувати запах, ніс - розмовляти, язик - сприймати дотиком, і рука - ходити, то чи не розладнається ціле тіло? А якщо де так, то кожний нехай виконує своє служіння і нехай вживає на користь братства той дар, який прийняв від Бога, роздумуючи в своєму умі, що все наше в Божій руці. І що не кожний, хто плаває по морю, неодмінно знаходить там смерть, а хто живе на суші - там неодмінно і вмирає. Стаєгься ж так, як визначив Благий наш Бог ще до сотворення світу - всьому свій час, місце і спосіб. Відповідно до цього і кончина кожного настає. І я сказав це не стільки заради тих, про яких йде мова, бо я вже їх прийняв за послух, але й заради всіх, хто слухає, щоб вони були уважні і всіма своїми силами виконували обіти, які давали перед Богом і вибраними Його ангелами, не противились, хоча б повеління й грозило смертю. Бо так заповідають отці, і насамперед Василій Великий. Живучи так, ми не помремо в грісі, а житимемо у правді й отримаємо Царство Небесне у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава і влада, з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!