Християнська бібліотека. Вражена блискавкою. Божа любов. Християнська бібліотека. Вражена блискавкою.
Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам                Безперестанку моліться                Бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам                Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!                Через великі утиски треба нам входити у Боже Царство                Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!                Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне                Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Божа любов
   

Зміст: "Вражена блискавкою"


А знаєте, про що мене постійно запитував Господь? Про безкорисливу, безумовну любов. Але тієї доброчинної, милосердної, християнської любові, тієї "caritas", яку Бог вкладає, як завдання і талант, в душу кожної дитини, мені завжди не вистачало. Такий висновок я зробила, переглянувши усі події мого життя. Господь вказав мені, коли моя душа почала відмирати, коли почалася духовна смерть моєї душі. Відтак я ще жила, дихала, працювала, але душа моя померла, захлинулася власною недоброзичливістю і ненавистю. Якби ви знали, який жалюгідний вигляд має душа згіркла, ненависна, обтяжена важкими гріхами!

Власне такою і була моя душа. Зовні я гарно виглядала і приємно пахла, але диявольська злосливість надавала нестерпного смороду моїй душі. Ось чому я не могла позбутися гіркоти, розчарувань і депресій. "Твоя духовна смерть почалася тоді, коли тобі стало байдуже до страждань твоїх ближніх, - сказав Господь. - Я хотів спам'ятати тебе, тож зумисне зосереджував твою увагу на стражданнях людських - за різних обставин і в різних частинах світу. Ти бачила, як викрадають і вбивають людей, як вони гинуть від вибухів бомб і лютування стихій, але їхні страждання не торкалися твого скам'янілого серця. Спостерігаючи за черговим трагічним випадком по телебаченню, ти могла тільки побіжно мовити: "Нещасні люди! Якого зазнали лиха!" - і відразу про них забувала. Твоє серце було тверде і холодне, мов камінь. Воно стало крижаним айсбергом через твої гріхи!".

І ось закрилася Книга мого життя. Чи можете уявити, який сором і сум я відчула? Але найбільш боляче було усвідомлювати, якою невдячною була я стосовно Бога Отця, свого Творця. Бо, попри усі мої гріхи, злосливість, легковажність і байдужість, Господь завжди мене шукав і не відступався від мене до останньої миті мого життя. Ішов за мною і чекав, що я з власної волі отямлюся і повернуся до Нього. Посилав людей, яких я ніби випадково зустрічала на дорогах свого життя, не здогадуючись, що вони були його знаряддям - в такий спосіб промовляв до мене, звертав на себе мою увагу, кликав мене. Щоб я спам'яталася, посилав мені випробування і втрати; як важкі колоди, кидав під ноги розчарування, і все це робив для того, щоб скерувати мене на дорогу до дому Отця. Він справді спробував усе. Але жодного разу не порушив моєї вільної волі. Як я могла не почути Його поклик і не відгукнутися на нього?!

Знаєте, ким є наш Бог, Отець усіх нас? Жебраком, який стоїть на узбіччі дороги і своїми сльозами намагається пом'якшити наші скам'янілі серця. Який глибокий смуток огортає Його Найсвятіше серце, коли Він бачить, що ми відвертаємося від Нього або вдаємо, що Його взагалі немає. Як часто зазнає Він принижень - не менших,як ті, на Хресті, - та приймає їх знову і знову, щоб ми спам'яталися, змінилися і повернулися до Нього, в дім Його Отця.

Тож коли я казала: "Господи, Ти засудив мене!", одразу збагнула, що Він не судив мене ніколи, що це я сама привела себе на суд. Власною волею, яку має кожне створіння і яку Бог свято шанує, я сама приймала рішення і робила вибір, тож вибрала собі диявола за. отця і провідника, а його облуда стала сенсом мого нікчемного життя.

Отож Книга цього нікчемного життя була закрита, а сама я ще й досі висіла над страшною, чорною прірвою. Була переконана, що впаду, і вже уявляла собі, як там, внизу, відчиняються ворота, через які я потраплю до пекла. Тому почала голосно кричати і благати усіх святих, щоб мене врятували. Я навіть не здогадувалась, що пам'ятаю стількох святих, адже ніколи не була ревною католичкою, та тієї миті мене не обходило, хто прийде на допомогу - св. Иосиф Обручник чи св. Франциск з Асижу, аби лишень порятував. Але ніхто не квапився мені допомогти. Запала могильна тиша, і в тій тиші я відчула безнадійну пустку. Я знала, що там, на землі, мене оплакують як добру, гарну, чуйну людину, бо таку репутацію я собі штучно створила, але це мене вже не тішило. Ніхто з тих, котрі чекали моєї смерті на землі, навіть найгірші мої вороги, не уявляли собі, де я можу опинитися за мить, бо не вірили в існування пекла. І так міркуючи, я звела очі догори і раптом зустрілася з очима своєї матері. "Мамо! - гукнула. - Я засуджена на вічні муки. Звідти, куди мушу йти, ніхто не повертається, тож ми ніколи більше не побачимося!".

Тієї миті моїй матері була вділена велика ласка: досі нерухома, вона підняла два пальці догори, наче вказуючи напрям, куди мені потрібно дивитися. Відтак я відчула жахливий біль, бо з моїх очей спали два великі шматки полуди, що були причиною моєї духовної сліпоти, і я побачила Господа нашого Ісуса Христа в усій Його красі. Раптом прийшли на пам'ять слова однієї моєї пацієнтки, котра дала мені добру пораду. Вона сказала: "Бачу, що ви матеріалістка, але якщо потрапите в дуже скрутну, небезпечну ситуацію - а це неодмінно станеться - зверніться до Господа нашого Ісуса Христа і попросіть Його, щоб охоронив вас від небезпеки і захистив своєю Найсвятішою Кров'ю".

"Господи Ісусе! Змилуйся наді мною! - з великим жалем і соромом мовила я. - Пробач мені! Дай другий шанс!".

Немає слів, щоб описати найщасливішу мить мого перебування в засвітах. Господь Ісус витягнув мене з тієї жахливої, чорної прірви і, коли взяв за руку, усі диявольські потвори повідчіплялися від мене, а Господь підніс мене вгору, на ту поверхню, про яку я розповідала раніше. "Повернешся на землю, - мовив з великою ніжністю і любов'ю. - Даю тобі другий шанс. Але не завдяки молитвам твоїх рідних і друзів, бо так і має бути, вони повинні молитися і благати за тебе. Повертаєшся завдяки молитвам багатьох людей, яких ти зовсім не знаєш і не здогадуєшся, що вони гірко плакали та молилися за тебе, і то був вияв їхньої безкорисливої любові.

Тієї миті я побачила сотні світильників, що палахкотіли навколо мене і побачила тих, хто за мене молився: їхні серця були сповнені чистою, безкорисливою любов'ю, а вони ж довідалися про мій випадок випадково - з газет, з радіомовлення, з телебачення. І були зворушені до глибини душі, тож співчували мені і молилися за мене. Чимало з них навіть складали пожертви для мого порятунку - ось що таке сила молитви! Пам'ятайте: Богослужіння - це найкращий дар для кожної людини, бо євхаристія є безпосередньою присутністю Бога у світі.

І коли я вдивлялася отак в сотні світильників, побачила раптом один, що вирізнявся найбільшим і найяскравішим світлом, тож поцікавилась, хто та людина, серце якої випромінює стільки безкорисливої любові. І Господь показав мені бідного чоловіка, індіанця за походженням, що жив у гірському селі, розташованому біля підніжжя Sierra Nevada de Santa Marta. To був звичайний селянин, який докладав великих зусиль, аби прогодувати власну родину, бо пожежа знищила його збіжжя, лис покрав з курника курей, а окупанти забрали до війська неповнолітнього сина. Але він не припиняв ходити на Богослужіння і щиро дякував Богові за життя, за щастя мати родину і дітей. Уся його молитва була суцільною подякою і любов'ю. Під час останнього Богослужіння мав при собі дві купюри вартістю 10 і 5 песо і, попри свою бідність, поклав на тацю першу. Я ж зазвичай клала фальшивки, які іноді отримувала від своїх пацієнтів... Після Богослужіння на гроші, що зосталися, той чоловік купив собі трохи сиру і хліба, а що в сільській крамниці бракувало паперу, то їжу загорнули йому в газету. Була то "El Espectador" з фотографіями мого звуглілого тіла, що лежало на вулиці, на мокрій землі... І ось, коли цей простий чоловік, щоб спожити свій невибагливий харч, розгорнув газету і побачив фотографії, написи під якими навіть не вмів прочитати, не зволікаючи ні хвилини, став на коліна і почав гірко плакати та молитися. "Отче небесний, Господи Боже мій, змилуйся над моєю сестричкою, - благав, - порятуй її, допоможи їй, Господи, не дай, щоб загинула і заопікуйся нею. Якщо порятуєш її, обіцяю, що пішки відбуду прощу до святині в Буга (марійське місце паломництва в південній Колумбії) і дотримаю своєї обітниці, а Ти допоможи моїй сестричці і порятуй її!".

Уявіть собі: звичайний, бідний селянин, який ніколи не нарікав на Бога, хоч не раз терпів спрагу і голод, розумів, що таке справжня, безкорислива любов, тому й обіцяв Господеві відбути прощу за порятунок людини, якої він ніколи не зустрічав у своєму житті.

"Тепер ти знаєш, що таке любити ближнього свого, - сказав Господь. - Повернешся на землю і про те, що довелося тобі пережити, розкажеш не тисячу, а багато тисяч разів. Не всі люди зміняться під впливом твоєї розповіді, але судити їх буду з більшою суворістю, коли постануть переді Мною. Як і тебе, коли ти вдруге потрапиш на суд". Ісус сказав, що суворо судять і помазаників Божих - тих, котрі Ним посвячені, а також тих, котрі знають про чудеса, здійснені Богом, але не вірять в них. Бо немає гірше глухого, який не хоче чути, і сліпого, який не хоче бачити...

Насамкінець маю зробити ще одне повідомлення: те, про що я розповіла вам, дорогі брати і сестри у Христі, не є ні шантажем, ні залякуванням, ні погрозою. Це другий шанс і друга нагода, яку дає вам безмірна доброта нашого Бога. Скористайтесь з цієї нагоди, адже вона може бути й останньою. Завдяки нашому милосердному Господу я повернулася до життя і завдяки ласці Божій змогла розповісти вам все це. Тож коли відкриється перед вами Книга вашого життя, коли кожен з вас помре і перейде у вічність, усі ви побачите себе такими, якими ви є насправді; в присутності Бога побачите і почуєте свої найглибші думки і найпотаємніші почуття. Пам'ятайте: усе буде явним, приховати не вдасться нічого. Але найпрекрасніше попереду: ви стоятимете перед Господом, будете бачити і чути Його.

Невтомно, як жебрак, Він благає нас навернутися, повернутися до Нього, в дім Його Отця і почати усе спочатку, ставши новими створіннями з Ним і через Нього. Але без Його допомоги це неможливо.

Нехай Господь, наш Бог, благословить нас усіх і щедро обдарує ласками.

Слава Богові Отцеві, котрий нас створив і з ніжною любов'ю турбується про кожного з нас. Слава Божому Синові, котрий своїм стражданням на Хресті, відкупив нас від гріхів і обмив своєю Найдорожчою Кров'ю. Слава Святому Духові, котрий нас просвічує і скріплює силою своїх дарів, потішає та підтримує на життєвій дорозі і буде з нами повік, аж до Твого другого пришестя, Господи. Прийди, щоб все оновилося і було створене Царство Твоє, Царство миру й любові.

Глорія Поло.


Зміст: "Вражена блискавкою"

Скачати книгу: "Вражена блискавкою"

Джерело: www.gloriapolo.net


English: The Testimony of Gloria Polo.

Deutsch: Gloria Polo. Der Blitz hat eingeschlagen.

Polski: Orędzie Glorii Polo.

Slovenská: Svedectvo pani dr. Glorie Polo.

Русский: Глория Поло. Свидетельство. (перевод с немецкого)
Русский: Глория Поло. Поражённая молнией. (перевод с польского)


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!