 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
В наш час занепаду віри іде наступ темних сил зла, які борються проти правди Божої. І нам, віруючим, треба особливо пам'ятати, що ніхто інший як ченці - посники і молитвеники - є передовими борцями проти сил зла. Бо Сам Господь сказав: "Цей рід (сатанинський) виганяється тільки молитвою і постом" (Мф 17, 21). їх - цих подвижників Христових -ми повинні пам'ятати і любити, всіляко допомагати, просячи у них допомоги духовної. Ми, православні християни, знаючи велику силу молитви і посту, повинні щоденно творити молитву і мірою сил наших пости-тися у визначені дні, щоб набути стриманості, зміцнити душу у добрих і святих намірах і виробити у собі духовну силу, щоб з поміччю Божою можна було протистояти підступам диявольським. "Скільки мудреці світу мучили і мучать себе та інших дослідженнями про блаженне життя, - каже святитель. - Кого вони зробили блаженним? їхня наука, звичайно, не для дитячого розуміння і діяльності, бо їхнє власне розуміння ніколи не виходить остаточно з боротьби з власними непорозуміннями: їхня власна діяльність не пам'ятає їхнього вчення (тобто вони самі не виконують свого вчення). Ось нікчемність гордості людської. І навпаки, ось велич простоти Божої: Бог прорік небагато простих заповідей, і в них виклав учення про життя, яке і для мудрих глибоко знаменне, і для дітей доступне, і несвідомих просвіщає, й освіченими керує, і душі людські очищає, і суспільства людські охороняє, і тимчасове життя добровпорядковує, і вічне влаштовує". Але не слід забувати, що тільки тоді заповіді Божі для нас будуть дійові і спасительні, коли в серці у нас пануватиме свята любов Христова до Бога і ближнього. Про те сказав Сам Господь: "На цих двох заповідях — на любові до Бога і до ближнього — стоїть увесь Закон і Пророки", тобто справжнє й істинне життя. Бо можна знати істини віри одним розумом і пам'яттю, але яке убоге, нежиттєве і безплідне таке пізнання! Можна дотримуватися істин віри, обертаючи їх на правила життя; але й це пізнання, хоч і значно вище за перше і необхідне для вдосконалення, - холодне, сухе, і замість втіхи часто творить дух рабства на страх (Див.: Рим. 8, 15). Тільки живе відчуття серця робить ярмо самозречення благом і тягар заповідей легким (Див.: Мф 11, ЗО); тільки живе відчуття в душі небесного і божественного ріднить людину з небом і дає їй змогу зрозуміти життя будучого віку (Див.: Символ віри); тільки свята любов укладає більш-менш тісний і справжній союз людини з Богом і Христом, а тому така людина має живу віру і живе уповання. Таку живу віру і живе уповання, тобто справжнє, істинне життя, ми можемо мати, якщо перебуватимемо у святій соборній, апостольській, православній Церкві Христовій і житимемо життям Церкви, яка є союз любові та в якій незмінно, за обітницею Божою, перебуває Дух Святий, посилаючи Свої благодатні дари в Таїнствах Церкви, для зміцнення нас на шляху спасіння. Маючи такий неоціненний скарб - святу православну Церкву, ми з цілковитим усвідомленням цієї великої радості приєднаємо свій голос до голосу, усім нам дорогого і вікопомного о. Іоана Кронштадтського, який засвідчив істину своїх слів багатьма чуде сами як за життя, так і після смерті. Він каже: "О Церква Божа, Свята Соборна, Апостольська! Яка ти велична, премудра, правед на і спасаюча!.. Слава Церкві Православній! Слава Христу Богові - святійшому Главі, єдиному Главі Церкви Божої на землі". АМІНЬ. [ Повернутися до змісту книги: "Закон Божий" ] [ Cкачати книгу: "Закон Божий" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові! |
|
|
|
|
|
