Древній патерик - Вислови старців, що постаріли в подвижництві Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Древній патерик. Вислови старців, що постаріли в подвижництві
І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Вислови старців, що постаріли в подвижництві
   

Древній патерик

РОЗДІЛ XXI. Вислови старців, що постаріли в подвижництві


1. Спитали старця: Що таке грошолюбство? І відповів: Недовір'я до Бога в тому, що Він піклується тобою, брак надії на Божі обітниці й любов до шкідливих приємностей.

2. Спитали ще: Що таке обмова? І відповів: Незнання Бога або слави Божої й заздрість ближнього.

3. Спитали: Що таке гнів? І відповів: Сварка, брехня і неосвіченість.

4. Спитали старця: Який має бути чернець? І відповів: Як на мене, мов один на самоті.

5. Спитав хтось старця: Чому я боюся, коли йду через пустелю? І відповів: Бо ти ще живий.

6. Іще спитав: Що треба робити, щоби спастися? А він плів мотузок і, не відриваючись від діла, відповів: Ось, як бачиш.

7. Спитали старця: Чому ти не буваєш ніколи безтурботним? І відповів: Бо я щоденно очікую смерти.

8. Ще спитали: Чому я безнастанно знеохочуюсь? І відповів: Бо ще не бачив ниви.

9. Спитали старця: Яке діло ченця? І відповів: Розмисел.

10. Спитали старця: Відкіля в мене спокуса до нечистоти? І відповів: Від ситної їди й сну.

11. Іще спитали старця: Яке є діло ченця? І відповів: Робити всяке добро і відкидати всіляке зло.

12. Спитали старця: Чим набувається покірливість душі? І відповів: як думаєш про саме зло, що в тобі.

13. Говорили старці, що молитва — це дзеркало для ченця.

14. Говорили старці, що немає нічого гіршого, над осудження.

15. Говорили старці: Ніколи не поступайся помислам.

16. Говорили старці, що вінець ченця — покірливість.

17. Говорили старці: Всякому помислові, що приходить до тебе говори: чи ти наш, чи від наших ворогів? І він доконче виявиться.

18. Говорили старці, що душа — це джерело: Як розкопуватимеш його, очиститься, коли засипеш — щезне.

19. Сказав старець: Я вірю, що Бог не є несправедливий і в тому, щоби вивести мене з в'язниці, і в тому, щоби вкинути до неї.

20. Ще сказав: У всьому себе насилувати — це Божа дорога.

21. Іще сказав: Чернець, що не працює, буде осуджений як зисколюб.

22. Сказав старець: Коли ми робимо зле, й Бог допускає це й терпить нам, то невже, — як робимо добре, — не буде нам допомагати?

23. Сказав старець: Не починай робити що-небудь, поки не випробуєш свого серця, чи задля Бога буде те, що маєш намір робити.

24. Іще сказав: Як чернець тільки тоді молиться, коли стає на молитву, то він зовсім не молиться.

25. Сказав старець: Двадцять літ провів я у боротьбі з помислом, щоби на всіх людей дивитися, як на одного.

26. Сказав старець, що найбільша з усіх чеснот — це розсудливість.

27. Сказав старець: Чим набувається покірливість душі? І каже: як думаєш тільки про свої гріхи.

28. Сказав старець: Що я міг придбати, того не робив удруге.

29. Іще сказав: Як земля не впаде додолу, так і той, що упокорюється, не впаде ніколи.

30. Сказав старець: Сором ченцеві, коли він, покинувши своє житло й розпочавши мандрування задля Бога, відтак піде на муку.

31. Іще сказав: Це покоління шукає не сьогоднішнього, а завтрашнього.

32. Сказав старець, що нашим ділом є спалювати дрова.

33. Іще сказав: Не бажай бути таким, що не заслуговує на погорду.

34. Сказав старець, що покора не гнівається і не викликає ні в кого гніву.

35. Іще сказав: Що гарне перебуває в келії ченця і наповнює його всіма добрами.

36. Сказав старець: Горе чоловікові, коли його ім'я більше за його діла.

37. Іще сказав: Сміх і зухвальство подібні до вогню, що спалює очерет.

38. Сказав старець: Що той, хто насилує себе задля Бога, подібний до чоловіка ісповідника.

39. Іще сказав: Хто буде немудрий задля Бога, того умудрить Бог.

40. Сказав старець: Чоловік, що кожної години має смерть перед очима, поконає недбайливість.

41. Іще сказав: Цього вимагає Бог від чоловіка: розуму, слова і діла.

42. Сказав старець: Що для чоловіка корисно боятися Божого суду, ненавидіти гріх, любити чесноту і завжди молитися Богові.

43. Сказав старець: Як віддих ніздрів усюди носимо зі собою, так і страх смерти та плач мусимо ми мати з собою завжди, поки існуємо.

[ Назад ]     [ Зміст ]     [ Вперед ]

 

[ Cкачати книгу: "Древній патерик" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!