Древній патерик - Розмова старців між собою про помисли Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Древній патерик. Розмова старців між собою про помисли
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!                Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!                Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.                Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!                Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.                Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Розмова старців між собою про помисли
   

Древній патерик

РОЗДІЛ XXII. Розмова старців між собою про помисли


1. Питання: Як треба поводитися ченцеві в келії? Відповідь: Утримуватися від знайомства з людьми, щоби тоді, коли він мовчить, сам помисел очистив в собі житло для Бога.

2. Пит.: Чим має бути чернець?

Відп.: Чернець є голуб. Бо як голуб, виходячи в свій час на повітр'я, розпростирає свої крила і, якщо забариться поза своїм гніздом, попадає під удари хижих птахів і тратить свою миловидність, — так і чернець, що виходить на час богослуження, розпростирає свої думки та коли забариться поза своєю келією, попадаючи під напади демонів, затемнюється в помислах.

3. Пит.: Яким помислом виганяє диявол ченця з його келії?

Відп.: Диявол — то чародій, бо як чародій звірів ласкавими словами викликає звіря з його нори і, схопивши, кидає його на вулиці міста на посміх людям, а як він постаріє в нього, то врешті або вогнем його губить, або топить у воді, — так і чернець терпить те саме, коли, заманений помислами покидає свою келію.

4. Пит.: Коли брат вийде на службу і стріне на дорозі жінку, то як він може уникнути боротьби блуду?

Відп.: Боротьби не може уникнути, але може уникнути діла, коли під час зустрічі мовчатиме; бо як іскра від удару, стрінувшись з сіркою, вибухне вогнем, так і пуста розмова мужчини, звернена до жінки, породжує гріх.

5. Пит.: Яким помислом приходить блуд до чоловіка?

Відп.: Не одним, не двома, не п'ятьма й не десятьма, тільки дорогами, бо всі помисли, що від диявола, приховують у собі блуд.

6. Пит.: Чи є добре придбати собі два хітони?

Відп.: Той, що придбав два хітони, ще не стягнув на себе зла, що осквернює все тіло, бо душа не потребує зла, але тіло потребує покриття, сказано-бо: як маєте страву і одіж, то будьте цим задоволені.

7. Пит.: Як треба відправляти службу і якої міри посту дотримуватися ?

Відп.: Нічого більшого над те, що вам звелено, не робіть (див. Лк. З, 13), бо багато з тих, що забажали надзвичайного, не могли згодом сповнювати й малого.

8. Пит.: Як брат приневолюватиме мене випити чашу вина в його келії, чи добре піти геть?

Відп.: Утікайте від пиття вина і спасайтеся від нього, як сарна від сітей, бо не одні впали через це приневолювання падінням помислів.

9. Пит.: Чому я не можу перебувати з братами?

Відп.: Тому що не боїшся Бога, бо як згадаєш написане, що і в Содомі спасся Лот, не осудивши нікого, то спасешся і ти, хоча б кинувся жити посеред звірів.

10. Пит.: Коли спокусить мене брат, чи хочеш, щоби я вклонився йому?

Відп.: Вклонися йому і відразу ж віддали його від себе, бо ми знаємо, що авва Арсеній говорив: до всіх майте любов і від усіх ухиляйтеся.

11. Пит.: Яка корить чоловікові принести Євхаристію в церкві?

Відп.: Це діло — скарб, покладений перед Богом. І що ти покладеш тут, це прийме Він у горі.

12. Пит.: Що є гріх обмови?

Відп.: Гріх обмови не допустить чоловіка увійти перед Боже лице, бо написано: Я проганяв того, що тайно обмовляв свого ближнього.

13. Пит.: Чи бажати мені витерпіти муку задля Бога? Відп.: Коли хто в спокусі підтримає свого ближнього, то він рівний ангелові в печі, де перебувало троє юнаків.

14. Пит.: Чому, коли я стаю на молитву, мій помисел ухиляється вбік?

Відп.: Бо диявол від початку не хотів поклонитися Богові всіх, був скинутий з неба й позбавлений Царства Божого, він і нас відволікає від молитви, бажаючи і в нас діяти тим самим способом.

15. Пит.: Відкіля находять думки про приємність поживи й відтягають мене від посту?

Відп.: Тому що й Адама заманив цим диявол, то й на нас діє тим самим способом.

16. Пит.: Чому нечиста похіть так сильно воює в людині? Відп.: Бо диявол знає, що нечистота відчужує нас від Святого Духа, як говорить Бог: Не перебуватиме дух мій у чоловікові назавжди, бо він також є тіло (Бут. 6, 3).

17. Пит.: Чому диявол зваблює мене в спокуси і відтягає мене від моєї ручної роботи?

. Відп.: Бо сатана знає, що з праці рук є урожай милостині, й тому вкидає нас у спокуси, відволікаючи від діла й відбираючи у нас милостиню.

18. Пит.: Як може чоловік знищити намови лукавого? Відп.: Як риба не може перешкодити рибалці закидати вудку в море, та коли риба знає про шкоду від вудки й, відвернувшись від неї, спасається, а рибалка лишається з нічим, — так буває і з чоловіком.

19. Пит.: Чи є гріх для чоловіка ради помислу?

Відп.: Хвилі не чинять каменя негідним і наступ, залишаючись без дії, не робить чоловіка неправедним, бо написано, що всякий гріх, коли він недовершений, не є гріхом.

20. Пит.: Що значить написане: «коли хто матиме віру, як гірчичне зерно»?

Відп.: Як хлібороб, зоравши землю, засіває насіння, і зерно, коли знайде в землі сприятливі умови, пускає коріння і піднімає в гору стебло і паросток, так, що гніздяться на ньому небесні птиці, — так і чоловік: коли очистить своє серце, прийме Боже слово і перебуде в ньому, зроджує добрі помисли, так, що Божі заповіді перебувають у ньому.

21. Пит.: Чи добре жити в пустині?

Відп.: Сини Ізраїля, коли визволилися з єгипетської спокуси, й жили в шатрах, тоді пізнали, як треба боятися Бога, бо непотрібні були для них кораблі серед бурхливого моря; коли ж причалили до пристані, тоді стали торгувати. Так і чоловік: як не утвердиться на одному місці, не матиме розуміння правди. Бо над усі чесноти вибрав Бог безмовність, тому що написано: «на кого погляну, як не на лагідного і мовчазного, що тремтить перед моїми словами?»

22. Пит.: Чи добре бути посередником при суперечці брата? Відп.: Уникай цього, бо написано: затикають свої вуха, щоби не чути суду, й заплющують очі, щоб не бачити несправедливости.

23. Пит.: Наскільки корисно жити чоловікові на самоті? Відп.: Як борець, коли не боротиметься з людьми, не зможе навчитися штуки перемоги, коли вийде на двобій із противником, — так і чернець: як не буде наперед учитися з братами і не вивчить штуки помислів, не зможе жити самотнім і протистояти помислам.

24. Пит.: Коли буде потрібно йти на розмову з жінками, як треба зустрічатися з ними?

Відп.: Та потреба від диявола, бо диявол має багато нібито потрібних приводів. Коли й буде потреба йти на розмову з жінкою, не допускай, щоби вона говорила зайве, і сам ти, як станеш говорити, коротко виложи свою потребу, і відпусти жінку. Бо знай, коли загаїшся з нею, то її сопух приведе в нелад твій помисел.

25. Пит.: Яким помислом може чоловік втриматися від обмови?

Відп.: Як той, що бере в пазуху вогонь, попечеться, так і той, що бере участь у людських розмовах, не може лишитися чистий від обмови.

26. Пит.: Чи нічні видіння є від диявола?

Відп.: Як у день відволікає він нас чужими помислами, щоби ми не пильнували молитви, так в ночі займає наш ум видіннями, щоб під час сну перешкодити чистоті.

27. Пит.: Що треба робити чоловікові, коли в сні прийде на нього спокуса наруги над тілом?

Відп.: Коли хто застане свого противника в сні й стане топтати його ногами, то не може насміхатися над тим, що його потоптав, бо не перемогу він здобув, а радше осудження для себе. Так і спокуса, що напосяде у сні, не є справжньою.

28. Пит:. З чого може чоловік дістати благодать любити Бога?

Відп.: Коли хто бачить свого брата в грісі й стане взивати до Бога за поміч для нього, тоді дістане зрозуміння, як треба любити Бога.

29. Пит.: Яких чеснот або яких заповідей слід чоловікові дотримуватися, аби спастися йому?

Відп.: Є чотири чесноти, що відповідають чоловікові: піст, молитва, ручна робота і тілесна невинність. Воюючи супроти цих чеснот, сатана скинув Адама з раю, вжалив його укусом і, покривши соромом, спонукував його до втечі, щоби сховатися і не прийти перед Богом, аби не прощено йому гріха, коли б він поклонився Богові. Коли ж Адама прогнано з раю, задумав диявол лінивством засудити його і на инші гріхи, сподіваючись згодом розпукою утримати його в своїй владі. Але Чоловіколюбний Бог, знаючи каверзність диявола, дав Адамові роботу, сказавши: Обробляй землю, з якої ти взятий, щоби Адам серед клопотів за діло міг відвернутися від каверзного диявола. Отже, диявол кидається проти посту, проти молитви, проти ручної праці, бо ручна праця відганяє багато його злих підступів. Він кидається теж і проти невинности. Коли ж хто буде справний у сповненні цих чотирьох чеснот, володітиме й усіма иншими чеснотами.

30. Пит.: За які діла одержує чоловік ці чесноти?

Відп:. Коли хто хоче опанувати це мистецтво, то полишає всяке инше старання й впокорює себе самого, а за покору дістає дар мистецтва. Так і чернець: коли покине всяку людську турботу і впокорить себе самого нижче всякого чоловіка, не думаючи, що він кращий від когось або рівний комусь, ті чесноти знайдуть у ньому ділання і самі прийдуть. Бо сказано: «Іще ти будеш говорити, як скаже: ось, я прийшов».

31. Лиш.: Як може чоловік пізнати, що його молитва мила Богові?

Відп. Як чоловік не дотримається того, щоб не скривдити свого ближнього якимось тілесним чи душевним ділом, то його молитва буде гидка і Бог її не прийме, бо зойки скривдженого не допустять його молитви дійти до Бога. І як не помириться скоро зі своїм ближнім, то за весь час свого життя не очиститься зі своїх гріхів; бо написано: «Що зв'яжете на землі, буде зв'язане і на небі».

[ Назад ]     [ Зміст ]     [ Вперед ]

 

[ Cкачати книгу: "Древній патерик" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!