Про те, що ці Дари жертвуються Богові як первістки людського життя Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Пояснення Божественної літургії
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про те, що ці Дари жертвуються Богові як первістки людського життя
   

1. Якого ж виду ці Дари?

2. Стародавні [люди] приносили первістки від плодів, від овечих отар, від худоби чи від инших набутків. Ми ж, як первістки нашого життя, присвячуємо Богові ці Дари, які є для людини їжею, за допомогою якої підтримується тілесне життя. Життя ж не лише підтримується їжею, а їжа є символом життя: З Ним ми їли і пили після воскресення (пор. Ді. 10, 41), — говорили апостоли про Христа, щоб показати, що вони бачили Його живим. І Господь, який воскресив одного мертвого, звелів дати йому їсти, щоб за допомогою їжі запевнити всіх, що він живий. Тому цілком доречно буде вважати, що той, хто починає вживати їжу, поза сумнівом, починає жити.

3. Але, можливо, хтось скаже, що майже все, що приносили Богові стародавні, може бути їжею і для людини? Це були плоди, у які багато праці вкладали рільники, і ті тварини, яких споживали. І що ж? Чи те все було первістками людського життя?

4. Аж ніяк. Бо в них немає нічого такого, що було б власне їжею для людини. Вони є спільною поживою і для инших тварин: одні — для птахів і травоїдних, инші — для м'ясоїдних звірів. Людською ж їжею ми називаємо те, що притаманне саме людині, а потреба в приготуванні хліба для їжі і виготовленні вина для пиття властива тільки людині.

5. У цьому полягає сенс предложення Святих Дарів.


[ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!