Християнська бібліотека. Божественна комедія. Чистилище: Пісня 5. Християнська бібліотека. Божественна комедія.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чистилище: Пісня 5
   

Зміст: "Божественна комедія"


Передчистилище - Недбайливі і загиблі не своєю смертю

1] За вожаєм пішов, не поспішавши,

2] Й смиренно не підводив голови,

3] Коли, на мене пальцем показавши,

4] З юрби позаду хтось гукнув: «Диви,

5] Крізь другого не йде проміння з дива,

6] І він собі ступає, як живий!»

7] Я озирнувсь і вгледів, як щаслива

8] Цікаво роздивляється юрма

9] Мене, мене і темну пляму зліва.

10] «Чого хвилюється твій дух дарма,

11] Чому баритись? - вчитель мій промовив. -

12] Таж діла до їх слів тобі нема!

13] За мною йди, і хто б не марнословив,

14] Будь наче горда вежа кам'яна,

15] Що не схитне її ніякий повів.

16] У кого думка думку обмина,

17] Не скоро той зустрінеться з метою,

18] Штовхають-бо гадки одну одна».

19] Що міг сказать я, крім «Іду з тобою!»?

20] І у рум'янцях зашарівсь густих -

21] Змиває часом краска гріх собою.

22] А душі далі йшли, їх крок не тих,

23] І линуло молитви стоголосся,

24] «Помилуй мя», журливе, стих у стих.

25] Як глянули, що світлу довелося

26] З моїм зіткнутись тілом, - спів ущух,

27] І «О!» хрипке і довге протяглося.

28] І начебто гінці, за духом дух,

29] До нас підбігло двоє й попросило:

30] «Назвіть себе та ублажіть нам слух».

31] Учитель їм: «Перекажіть ви сміло

32] Отим, хто розпитатись вас послав,

33] Що в нього справді з м'яса й крові тіло.

34] Коли їм стежку тінню він урвав,

35] Хай, взнавши істину, його вшанують,

36] Щоб він для них колись в пригоді став».

37] Так прудко води в горах не шумують,

38] І промені, які несуть нам суш,

39] У серпні хмар так швидко не руйнують,

40] Як кинулись гінці назад, між душ,

41] Аби до нас всім роєм приєднатись,

42] Неначе вершники, що мчать чимдуж.

43] «Це люд, приречений весь час тинятись,

44] Біжить благать тебе, - сказав поет, -

45] Ти слухай їх, але не смій спинятись».

46] «О душе, йдеш ти до щасливих мет

47] З тим самим тілом, даним ще ізроду...

48] Та не стреми так свій неспинний лет!

49] Кого впізнаєш з нас, щоб мать нагоду

50] Про нього на землі розповісти?

51] Чого спішиш? Чому не зменшиш ходу?

52] Нам довелось тягар гріхів нести

53] Аж до хвилини смерті не своєї,

54] Коли осяяв пломінь нас святий.

55] Розкаяні і прощені, до неї

56] Ми в мирі з Богом тихо підійшли

57] У сяйнім блиску світлої киреї».

58] А я: «Не ті в вас риси, що були,

59] І я нікого розпізнать не можу,

60] Та, духи, що для святості жили,

61] Кажіть - я все зроблю во славу Божу,

62] Во ім'я миру, що мене веде,

63] Коли із світу в світ я переходжу».

64] Сказав один: «Тут клятв ніхто не жде,

65] Тобі, як всі, й без клятви довіряю,

66] Аби ти не знесилився ніде.

67] До тебе мову перший я звертаю,

68] Прошу: як завітаєш у краї,

69] Що близ Романьї й Кардового краю,

70] То в Фано просьби принеси свої,

71] Щоб ревно там за мене хтось молився,

72] Тяжкі гріхи змиваючи мої.

73] Я звідти родом, ранами ж покрився

74] І втратив кров, яка дає життя,

75] В онуків Антенора, бо змилився,

76] Шукавши в них безпечного буття;

77] На мене ж д'Есте був лихий без міри,

78] Несправедливий більш, ніж думав я.

79] Якби тоді поїхав я до Міри,

80] То серед інших, може б, досі жив, -

81] Мене ж в Ор'яко наздогнали звірі,

82] Побіг в болото я, між комишів,

83] І там упав, бо в мулі грузли ноги,

84] І річку крові власної уздрів».

85] І другий дух сказав: «Коли дороги

86] Ти пройдеш всі, куди умом сягнув,

87] То удостой мене жалю й помоги.

88] Я з роду славних Монтефельтро був,

89] Бонконте - я, і ні Джованна мила,

90] Ніхто не дбав, щоб спини тут не гнув».

91] Спитав я: «А яка ж вина вчинила

92] Так в Кампальдіно чи біда яка,

93] Що зникла назавжди твоя могила?»

94] «О, там же, в Казентіно, до струмка, -

95] Дух відповів, - що з назвою Арк'яно

96] Від Апеннін, з-під Ермо, витіка,

97] У день страшний загибелі, нерано,

98] З пробитим горлом ледве я дійшов,

99] Червонячи весь шлях свій кров'ю з рани;

100] І язиком, зважнілим для розмов,

101] «Маріє», - встиг шепнуть, як ти вже знаєш,

102] Лишаючи тілесний свій покров.

103] Живим скажи усе, що знати маєш.

104] Господній ангел взяв мене, й грозу

105] Зчинив той, з Пекла: «Гей, чого займаєш!

106] Коли вже за одну його сльозу

107] Тому, з небес, віддасть нетлінне кара,

108] То тлінному візок я підвезу!»

109] Відомо, як у висі гусне пара,

110] А з неї в небі остигає мла,

111] І далі вже пливе блакиттю хмара.

112] До злої волі, що шукає зла,

113] Додавши глузду, зняв він дим із вітром,

114] Бо звіку здатність ця в нього була,

115] І ввечері погнав наказом хитрим

116] Од Пратоманьйо аж до Апеннін

117] Хмарину й струсонув густим повітрям,

118] Що обернув ураз на воду він, -

119] І залило притьмом яри без ліку,

120] Бо грунт не міг увесь ввібрати плин.

121] Зусюди повінь цю несло велику,

122] Що завжди в русло головне зверта,

123] Й не стримати було навалу дику.

124] І труп мій кинула бистрінь крута

125] З Арк'яно в хвилі Арно по зливанню,

126] На грудях розриваючи хреста,

127] Що з рук я склав у мить страшну, останню.

128] Мій труп тягло між заростей рясних,

129] Аж поки мулом засмоктало й тванню».

130] «Коли ти вернешся з блукань трудних

131] І кожна пригадається подія, -

132] Сказала тихо третя після них, -

133] То не забудь, прошу, й мене: я - Пія.

134] Знайшла я в Сьєні світ, в Мареммі - тьму.

135] Це знає той, кого манила мрія,

136] Я ж подала для персня перст йому».

- - -

Коментарі:

24. «Помилуй мя». - «Помилуй мене (Боже)» - початок покаянного псалма.

38. І промені, які несуть нам суш - серпневе пекуче сонце. 64-84. Сказав один - це Якопо дель Кассеро (або Кассаро), народжений у місті Фано, в Анконській області, що лежала між Романьєю і Неаполітанським королівством, де тоді владарював Карл II. Року 1298-го, їдучи до Мілана, Якопо, щоб обминути володіння свого ворога, маркіза Фер-рарського Адзо VIII д'Есте, обрав шлях крізь землі, що належали Падуї, але рушив не на місто Міру, а на Ор 'яко, і тут його вбили найманці д'Есте. 75. В онуків Антенора - тобто падуанців. - За стародавньою легендою, місто Падую заснував Енеїв супутник троянець Антенор. 79. Міра - місто між Ор'яко і Падуєю.

85-129. Бонконте - син графа Гвідо да Монтефельтро, очолював аретинських гібелінів у невдалому для них бою з флорентійськими гвель-фами (серед яких, між іншим,-був молодий Данте), що відбувся 1280 року біля містечка Кампальдіно, в області Казентіно. Бонконте в цьому бою загинув, а тіло його зникло. Данте дає тут свою версію для пояснення цієї обставини.

89. Джованна - дружина Бонконте. 95. Арк'яно - притока Арно, річка в області Казентіно. 104-108. Господній ангел взяв мене... - Ангел взяв до Чистилища нетлінну душу Бонконте, який у момент смерті звернувся до Богоматері, а той, з Пекла (тобто диявол) загрожує наробити капостей («підвезти візка») тлінному (тобто тілу, трупові).

130-136. Пія із сьєнського роду Гвастеллоні після смерті чоловіка, одного з Толомеїв, другим шлюбом вийшла за Нелло, або Паганелло деї Паннок'єскі, який убив її з ревнощів у своєму замку в Мареммі, по дорозі між Пізою і Сьєною.


Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!