Християнська бібліотека. Божественна комедія. Чистилище: Пісня 10. Християнська бібліотека. Божественна комедія.
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чистилище: Пісня 10
   

Зміст: "Божественна комедія"


Перше коло - Пихаті - Приклади смирення

1] Коли ми стали по той бік порогу,

2] Який моторна хитрість обмина,

3] Воліючи покручену дорогу,

4] Замкнулась знову брама голосна, -

5] Це я почув. Якби я озирнувся,

6] Чим виправдалась би моя вина?

7] Ми йшли вузьким шляхом, що простягнувся

8] В глухій розпадині туди й сюди,

9] Як в морі вал - набіг і вбік війнувся.

10] «Нам тут потрібні вмілість і труди, -

11] Почав вожай, - не вийти б ненароком

12] Звідтіль і звідси на свої ж сліди».

13] І ми таким повільним надто кроком

14] Посунули, що на спочин зайшов

15] Щербатий місяць шляхом одиноким,

16] Аж поки ми із кам'яних заков

17] Не вийшли на вершок стрімкої скелі,

18] Там, де гора униз пішла ізнов.

19] Я - стомлений, обидва - невеселі,

20] Непевні, досягли ми площини,

21] Відлюднішої, ніж тропа в пустелі.

22] Дорога йшла стрілою вздовж стіни,

23] Між прірвою й скалою край обриву

24] Й три людські зрости мала ширини.

25] Уступ тягнувсь направо і наліво,

26] І, скільки вистачало сил в очах,

27] Не видно змін було у нім, на диво.

28] Нога на цей ще не ступила шлях,

29] Коли побачив я перед собою

30] Широкі обводи по стрімчаках,

31] Всі біломармурові, із різьбою,

32] Що проти них не тільки Поліклет,

33] Сама природа вкрилася б ганьбою.

34] От ангел, щойно мов скінчивши лет,

35] Приносить вість, виплакувану звіку,

36] Про мир на всій землі, мету всіх мет,

37] З майстерністю на всю стіну велику

38] Зображений в величній красоті,

39] Не схожий на подобу без'язику,

40] Мов «Радуйся!», клянусь, казав він тій,

41] Що обертає, благосна, ключами,

42] Які любов хоронять в чистоті.

43] А вид її, осяяний словами,

44] Що «Се раба господня», виглядав,

45] Неначе образ, литий за взірцями.

46] «Для іншого увагу теж зостав», -

47] Сказав моєї керівник надії,

48] Що близько серця в нього я стояв.

49] І тут помітив я позад Марії,

50] Між образів, як вирослих з землі,

51] І обіч з тим, хто вів мене до мрії,

52] Іще картину, врізану в скалі.

53] Я обійшов Віргілія і вп'явся

54] У постаті на мармуровім тлі.

55] Ковчег, страшний для того, хто хапався

56] За діло не своє, тягли бики,

57] І віз під ним неначебто хитався.

58] Сім хорів створювали співаки,

59] І в мене сперечалось око з вухом:

60] Таки є звуки! Ні, нема-таки!

61] У зору спірка йшла також із нюхом

62] Про дим з кадильниць - витвір різьбаря, -

63] Чи пахне він, чи ні кадильним духом?

64] Перед ковчегом, сяйним, як зоря,

65] Ішов танцюючи псалмист побожний,

66] Що вищий був і менший за царя.

67] А на палаці - бачить міг би кожний -

68] Мелхола сумно поглядала вниз,

69] Як і належить пані цій вельможній.

70] Пішов я від Мелхоли й переніс

71] На інші образи свою увагу,

72] Вони ж біліли на увесь карниз.

73] Змальовано тут славу і повагу

74] Монарха, що чеснот його талан

75] Григорія подвигнув на звитягу.

76] Великий імператор цей - Траян.

77] Вдова, ридавши, за вузду спиняла

78] Коня в найліпшого з нехристиян.

79] Навкруг у корогвах з орлом стояла

80] Кіннота, і нечутна іздаля

81] Десь військова сурма похід співала.

82] Сердешна жінка наче примовля:

83] «Скарай убивць мого, владарю, сина.

84] Хай і мене поглине з ним земля!»

85] Він каже: «Кари не втече провина,

86] Як вернемо». Вона: «Ти б хоч зирнув,

87] А то ще набіжить лиха година,

88] Й не вернеш ти». А він: «Я б не вернув, -

89] Наступник зробить». А вона: «Що в тому,

90] Як викона хтось те, що ти забув?»

91] А він: «Веде обов'язок додому,

92] Бо справедливість дужча од війни,

93] І жалість заступає путь відому».

94] Для кого не існує новини,

95] Той тут створив для всіх видиму мову,

96] Нову для нас, бо ми - землі сини.

97] І поки милувавсь я знову й знову

98] На образи покори, любі тим,

99] Хто знає руку різьбаря чудову, -

100] «Багато духів кроком нешвидким, -

101] Шепнув поет, - з мого підходять боку, -

102] Угору ми за ними вслід ходім».

103] На все нове пожадливому оку

104] Слова ці стільки додали снаги,

105] Що вмить на стежку глянув я широку.

106] Хотів би я, читачу дорогий,

107] Щоб ти не знітивсь, звірившися чуду,

108] Як саме Бог велить платить борги,

109] І в формі мук побачив би полуду,

110] Бо суть настане після всіх страждань,

111] Які скінчаться в день Страшного суду.

112] Почав я: «Вчителю, там суне, глянь,

113] Щось неподобне зовсім, незбагненне,

114] І сповнивсь я непевності й вагань».

115] І він мені: «Моє хоч око вчене,

116] Та їх придавлює такий тягар,

117] Що помилився погляд навіть в мене.

118] Ти краще придивися до примар,

119] Що йдуть під брилами уздовж дороги, -

120] То й зможеш уявити ступінь кар».

121] Пихатий християнський роде вбогий,

122] В сліпих думках у тебе голова:

123] Ногам ти віриш, хоч задкують ноги.

124] Хіба не бачиш ти, що ми черва,

125] Що з нас метелик ангельський виходить

126] І мчить туди, де істина жива?

127] Чом півнем розум твій себе поводить?

128] Не знаєш ти, що ми - комахи, глей,

129] Де розвій лиш невивершений бродить?..

130] Коли як слупи статуї людей

131] Стоять, і кожна стелю підпирає,

132] Притиснувши коліна до грудей,

133] То вигляд їх несправжніх мук звертає

134] На справжні муки глядачів чуйних;

135] Я також співчуття звернув безкрає

136] На більш чи менш зігнутих духів тих,

137] Яких згинали більші й менші брили,

138] Й здавалося, найбільш терплячий з них

139] Немов зітхав: «Немає більше сили!»

- - -

Коментарі:

20. Досягли ми площини... - тобто першого кола Чистилища, де спокутується гріх пихи.

32. Поліклет (друга половина V сторіччя до н. є.) - старогрецький скульптор і теоретик мистецтва, автор так званого «канону», тобто вчення про ідеальні співвідношення частин людського тіла і про його пропорції.

34-45. Перший барельєф зображує євангельську легенду про благовіщення, коли до діви Марії з'явився ангел і провістив, що вона стане матір'ю Ісуса Христа, і діва слухняно і з смиренням прийняла цю вість.

55-56. Натяк на біблійний міф про Озу, який нагло вмер, коли хотів торкнутися ковчега.

65-69. Другий барельєф змальовує смирення біблійного царя Давида, чоловіка Мелхоли, під час перевезення ковчега.

73-93. Третій барельєф відтворює легенду про те, як імператор Траян смиренно вислухав докори вдови і вчинив правий суд.

75. За середньовічною легендою, папа Григорій виблагав у Бога спасіння для душі прославленого своєю справедливістю й добротою римського імператора Траяна (75-117). Траян був визволений з Пекла, жив удруге, як християнин і досяг райського блаженства. Душі навіть найви-датніших своїми чеснотами нехристиян мусили перебувати, за уявленнями Данте і його сучасників, у першому колі Пекла.

94. Для кого не існує новини - тобто для Бога.

125. Метелик ангельський - людська душа.


Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!