Християнська бібліотека. Божественна комедія. Чистилище: Пісня 14. Християнська бібліотека. Божественна комедія.
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!                Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!                Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.                Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!                Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.                Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чистилище: Пісня 14
   

Зміст: "Божественна комедія"


Друге коло - Заздрісні - Приклади покараних заздрощів

1] «Це хто повз нас іде, хоч ще навіки

2] Смерть не дала ширяти тут і там,

3] І розтуля, й склепляє він повіки?»

4] «Не знаю, хто він, знаю, що не сам.

5] Ти ближче, так почни привітну мову,

6] Щоб не боявсь одповідати нам».

7] Так двоє тіней кинули по слову,

8] Одна одну старавшись підвести,

9] І підняли обличчя крізь закову.

10] Одна з них мовила: «О душе, ти

11] Прямуєш в небо, не лишивши тіла, -

12] Зроби ж нам втішну ласку, сповісти,

13] Звідкіль ідеш? І чим ти заслужила,

14] Що нагорода в тебе є така,

15] Яку дістати б кожна з душ хотіла?»

16] І я: «В Тоскані річка є вузька,

17] Що, свій початок взявши в Фальтероні,

18] Сто миль неутомимо протіка.

19] Там я з'явивсь у смертній оболоні,

20] А називать моє ім'я - дарма:

21] Його не досить знають ще сторонні».

22] «Як намір твій досяг мого ума,

23] То йдеться, зрозуміло всім, про Арно», -

24] Сказала тінь, що не була німа.

25] І друга мовила: «Мабуть, не марно

26] Він зараз назву річки проминув?

27] Хіба про чудисько говорять гарно?»

28] І дух, який питання це почув,

29] Так одповів: «Не знаю: хай би скоро

30] Із річкою весь діл її загув!

31] Бо з витоку її із гір (Пелоро,

32] Одірвана від пасма висота,

33] Панує десь удалині просторо)

34] До вустя аж, що воду поверта

35] У море, звідки небозвід розвіяв,

36] А в річку знов вода зібралась та, -

37] Цураються чеснот, неначе зміїв,

38] Чи то якесь нещастя в цих краях,

39] Чи інше щось-то плодить лиходіїв.

40] Ті, хто живе по клятих берегах,

41] Із власною природою не в ладі,

42] Мов паслись на Цірцеїних лугах.

43] Спочатку в порченім свинячім стаді,

44] Що гідне жолудів, не страв людських,

45] По вбогій річка ця тече леваді,

46] А там стікає до дворняг лихих,

47] Гавкучих, та з негострими зубами,

48] І верне пику, зневажавши їх.

49] Чим далі, то скоріше мчить пісками

50] Зловісна, нещаслива річка ця

51] Серед собак, які стають вовками.

52] І, визволившись раптом із кільця,

53] Біжить поміж шахраюватих лисів,

54] Що не бояться жодного сильця.

55] Я не замовкну, хоч той вуха звісив.

56] Хай пам'ята, що все це не байки,

57] Що справжній дух мої слова підвисив.

58] Я бачу, в гай край лютої ріки

59] Заходить твій племінник полювати,

60] А здобиччю йому стають вовки.

61] Та й ну живе їх м'ясо продавати

62] І різать їх, немов старих тварин, -

63] У них - життя, а честь - у себе брати.

64] А гай стає з кривавих цих годин

65] Такий, що протягом тисячоріччя

66] Не зеленітиме ніколи він».

67] Мов той, хто, вражений сумною річчю,

68] Якийсь-то роблячи непевний рух,

69] Зміняє вираз радого обличчя, -

70] Так і душа, напружуючи слух,

71] Вмить засмутилась, знітилась без сили,

72] Почувши, що промовив гнівний дух.

73] Слова цього й лице того збудили

74] До них мою увагу, я й спитавсь,

75] Як звуть їх і чого б вони хотіли.

76] І дух, що з першим вигуком звертавсь,

77] Сказав мені: «Ти ждеш од мене звука,

78] Якого я від тебе не діждавсь.

79] Та Бог - твій захист і твоя зарука,

80] А благодать - як місяцевий лик;

81] Отож ти знай, що Гвідо я дель Дука.

82] Так пломінь заздрощів мене пропік,

83] Що як, бувало, бачу радість в кому,

84] Ти б в мене бачив зеленавість щік.

85] Я тут з того насіння й жну солому.

86] О людство! Чом кохаєшся ти в тім,

87] Коли йому завада - ось у цьомуі

88] А це - Ріньєр, якого знатний дім

89] Да Кальболі пригадує смиренно,

90] Бо не зрівнятись у чеснотах з ним

91] Ані потомкам, що живуть шалено,

92] Ні всім, хто збудував собі житло

93] Між По й горою, й морем, аж до Рено.

94] Там всі ґрунти так зіпсувало зло

95] І стільки там отруйного коріння,

96] Що путнє щось уже б і не зросло.

97] Де добрий Ліцйо, Гвідо де Карпінья,

98] Манарді вчений, Траверсаро П'єр?

99] Перевелись романців покоління!

100] В Болоньї замість Фабро хто тепер?

101] В Фаенці, перейнявши Фоско вдачу,

102] Хто б зріс в мізерії й величним вмер?

103] Тосканцю, не дивуй, що гірко плачу,

104] Як Гвідо згадую да Прата я,

105] А Уголіно д'Адзо де побачу?

106] Тіньйозо Федеріго де сім'я?

107] Споруди Анастаджі й Траверсарі

108] (Там спадщина чеснот їх, де й моя!)?

109] А дами й рицарі! В якому чарі

110] Блискучих їх трудів і їх забав

111] Любов і чемність виступали в парі!

112] О Бреттіноро', чом ти не зникав,

113] Як вся твоя сім'я й ще дехто гідний,

114] Щоб ухилитись від злочинних справ?

115] Хвала Баньякавало - він безплідний.

116] А Кастрокаро - сором, Коньйо - теж,

117] їх замок стане всяким графам рідний.

118] В Пагані знов родитимуть без меж.

119] Хоча їх Демон у труну з собою

120] Не візьме всю неславу їхніх веж.

121] О Уголін де' Фантолін! З тобою

122] Гаразд, бо вже нема чого гадать,

123] Що вкриє хтось твоє ім'я ганьбою.

124] Іди, тосканцю! Хочеться ридать,

125] А не казати про нащадків злого!

126] Такі думки лиш серце нам гнітять».

127] Ми знали, що шляхетні душі строго

128] Пильнують нас; вони були німі,

129] То значило, що ми знайшли дорогу.

130] Нараз, коли ми рушили самі, -

131] Мов грім, що небо пронизав безкрає,

132] Розлігся голос у свинцевій тьмі:

133] «Хто стрінеться - мене забити має!»

134] І раптом щез, неначе грому вдар,

135] Що, хмару розпанахавши, зникає.

136] Ще слух наш не спочив од тих примар,

137] Як знов на всю загуркотало силу,

138] Неначе вдруге вдарило із хмар:

139] «Я -Аглавра, обернута на брилу!»

140] І крок назад ступив я, щоб зійтись

141] З поетом і вхопити руку милу.

142] Повітря заспокоїлося скрізь,

143] І він сказав: «Щоб людям не загинуть,

144] Міцні вудила їм би придались.

145] Але ви кидаєтесь все поглинуть,

146] І вудка ворога вас тягне враз, -

147] Вузда й поради мудрі марно линуть.

148] На себе глянуть небо кличе вас,

149] Показуючи світ в красі блискучій,

150] А ви у землю дивитесь весь час, -

151] За це вас і карає Всевидючий».

- - -

Коментарі:

1-6. Розмовляють душі двох представників знатних сімей з області Романьї: гібелін Гвідо дель Дука (перша терцина) і гвельф Ріньєрі да Кальболі.

17. Фальтерона - гора в Апеннінах на схід од Флоренції.

31. Пелоро (нині Фаро) - найближчий до Італії мис острова Си-цилії, яка, на думку середньовічних учених, колись одірвалась од материка.

42. Цірцея - чарівниця, яка обертала людей на тварин (ант. міф.).

43. Спочатку в перченім... - спочатку Арно тече долиною Казенті-но, маєтками графів Твіді, володарів Ромени й Порчано.

48. Далі, біля Ареццо, річка круто повертає на захід. 51. Вовки - флорентійці.

53. Лиси - жителі Пізи, перед якою Арно проходить старовинним каналом.

59. Твій племінник - Фульчері да Кальболі, флорентійський подеста з 1303 року, жорстоко переслідував недобитки «білих» і гібелінів.

93. Між По й горою... - тобто у Романьї.

97. Де добрий Ліцйо... - Тут і в наступних рядках старий Гвідо згадує імена романців, які відзначались колись, на його думку, зразковою чес-нотливістю.

107. Тут і далі Гвідо перелічує замки й маєтки занепалих знатних родів.

119. Демон - прізвисько Магінардо Пагані да Сузінана (пом. 1302), відомого політичною безпринципністю.

133. «Хто стрінеться - мене забити має!» - слова Каїна, який із заздрощів убив свого брата Авеля (Бібл.).

139. «Я - Аглавра...» - Аглавра заздрила своїй сестрі Ерсі, яку любив бог Марс, і той обернув заздрісницю на камінь (ант. міф.).


Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!