Християнська бібліотека. Божественна комедія. Рай: Пісня 05. Християнська бібліотека. Божественна комедія.
І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Рай: Пісня 05
   

Зміст: "Божественна комедія"


Перше, Місяцеве небо - Незрушність обіту і можливість його заміни - Піднесення на друге, Меркурієве небо - Юстініан

1] «Коли моя у полум'ї любові

2] Не по-земному сяє красота,

3] Аж очі в тебе знемогти готові,

4] То не дивуйся: бачення зроста

5] На досконалості і, як відкриє,

6] То на відкрите благо шлях верста.

7] Я бачу вже, як світло зазоріє,

8] Що в розумі твоєму зайнялось,

9] Як, бачивши його, любов замріє.

10] Коли ж її привабить інше щось,

11] Це лиш сліди, що ледве розрізняють,

12] Сліди од світла, що в віках знялось.

13] Запитуєш, чи добре заміняють

14] Нездійснений обіт святі діла

15] Й тоді гризоти душу обминають?»

16] Так Беатріче пісню почала

17] І, наче той, хто каже без зупинки,

18] Благе повчання далі повела:

19] «Дарунок найдорожчої оцінки,

20] Що добрий Бог в щедроті дав нам всім,

21] Оцінювати й визначати вчинки, -

22] Свобода волі та, що лиш самим

23] Усім розумним надана створінням

24] І надаватиметься тільки їм.

25] Тепер своїм ти дійдеш розумінням,

26] Що важить більш обіт од всяких мір,

27] Бо згоден Бог, як згоден ти сумлінням.

28] Але, уклавши з Богом договір,

29] Здаєш ти скарб понад усяку ціну, -

30] Моїм словам про нього ти повір!

31] Що може стати на його заміну?

32] Ти вже віддав від себе основне,

33] А з не свого ти як даси й частину?

34] Таке тут міркування головне.

35] Та церква зміни дозволя робити,

36] І це немов спростовує мене.

37] Тож не відходь од столу, хоч і ситий,

38] Бо страви нелегкої, що я дам,

39] Тобі інакше не перетравити.

40] Розкрий же розум свій моїм словам

41] І їх замкни: те не стає в науку, ¦

42] Що ти, почувши, не сприймаєш сам.

43] Дві речі вкрай потрібні на розлуку

44] Із жертвуваним: це - саме воно

45] І між двома угода на спонуку.

46] Ця друга річ існує все одно,

47] Аж поки здійснюється; це про неї

48] Тобі казала я не так давно.

49] Тому-то править мусили євреї

50] Цю жертву завжди, хоч не раз вона

51] Була, як знаєш, не в вині й єлеї.

52] Суть іншої не дуже-то й складна,

53] І, певно, гріх ви б не такий зробили,

54] Коли б змінилась в ній речовина.

55] Та хоч би як тягар змінить хотіли,

56] А, взявши, мусите його нести,

57] Поки ключі не зрушні - з жовтим білий.

58] І всякий обмін, ти повір, пустий,

59] Якщо обміненого у новому

60] Не вмістиш, як чотири у шести.

61] Коли ж воно у значенні свойому

62] Аж перетягує ваги, тоді

63] Його не можна обмінять нікому.

64] В обітах, смертні, будьте ви тверді,

65] Але не обіцяйте необачно,

66] Як сталось Ієвфаєві-судді,

67] Що не сказав: «Вчинив я непробачно», -

68] А зле вчинив, і вряд стоять вони

69] Із грецьким тим вождем, що в війську лячно

70] Усі ридали, що з його вини

71] Як жертва Іфігенія вмирає, -

72] Й ридма ридали мудрий і дурний.

73] Хай кожен з християн себе смиряє,

74] Пером під вітром не летить у літ,

75] Не вірить, ніби все вода змиває.

76] У вас є Ветхий і Новий завіт,

77] Ще й пастирі церковні - вам єдиний

78] Показувати шлях на правди світ.

79] Не забувайте ж гідності людини,

80] Як пориватиме вас хіть на зле,

81] Щоб вас єврей не брав на сміх і кпини.

82] Не будьте, наче те ягня мале,

83] Що кила материне вим'я ссати,

84] Стрибає й бавиться, як Бог пошле».

85] Так Беатріче - маю те списати -

86] І погляди, палких жадань гінці,

87] Звелись у світ, яскравим сяйвом взятий.

88] її мовчання й зміна на лиці

89] В мого розсудку одібрали мову,

90] Що запитом лягла на язиці.

91] І як стріла влучає в здобич лову

92] В той час, коли ще тятива дзвенить,

93] У друге царство ми летіли знову.

94] Так владарка спахнула радо вмить,

95] Коли на світ цієї сфери стала,

96] Що не могло й світило так ясніть.

97] Якщо ж сама зоря торжествувала,

98] То що з собою я б робити став, -

99] Моя природа-бо така нестала!

100] Щось кинувши в прозорий рибний став,

101] Ти бачиш, як всі риби збились в кучі,

102] Гадають, що принаду ти їм дав, -

103] Так іскор тисячі - яркі, блискучі -

104] До нас збігалися й гукали всі:

105] «Ось хто зростить нам почуття найлуччі!»

106] По сяйній наближалися косі

107] За духом дух, на радощі багаті,

108] Осяяні в усій своїй красі.

109] Читачу, здумай: як слова початі

110] Тут увірвались би, то з дальших дій

111] Ніщо б не втиснуло в твій ум печаті.

112] І зрозумів би ти тоді хутчій,

113] Як прагнув я розмови з душ юрбою,

114] Лиш увійшла вона у погляд мій.

115] «О значений високою судьбою,

116] Уздриш ти вічного тріумфу трон

117] Ще до закінчення земного бою!

118] Ми в сяйві ясному небесних лон

119] Теж сяєм; як в собі ти хіть роздмухав

120] Спитать, хто ми, - ця хіть тобі закон», -

121] Сказав так хтось із благочесних духів,

122] А Беатріче: «Ти кажи, кажи

123] І вір їм, начебто богів ти слухав».

124] «Ти вбраний, бачу, в промінь нечужий,

125] Бо ллється він твоїм же чистим зором,

126] Всміхнешся - заяскріє до межі.

127] З'ясуй, благаю, хто ти й на просторім

128] Цім місці, світлий душе, став чому,

129] Від смертних вкритий світлом непрозорим?» -

130] Так проказав я сяєву тому,

131] Що мовило, й воно спахнуло лиском,

132] Немов зачувши ангельську сурму.

133] Як сонце, сховане надмірним блиском,

134] Вгорнулося у клуби світляні,

135] А спека випромінювалась диском, -

136] Свята ця постать радістю в ясні

137] Запнулась промені, прямі й навскісні,

138] Й, вкривалом вкрита, мовила мені...

139] А що - йде спів про це в наступній пісні.

- - -

Коментарі:

4. Бачення зроста... - зростає у Беатріче.

29. Здаєш ти скарб... - свободну волю.

35. Зміни - звільнення від обіту.

57. Поки ключі не зрушні - з жовтим білий - поки заміни обіту не дозволить церква. Білий і жовтий (срібний і золотий) ключі - символ церковної влади.

60. Як чотири у шести. - Новий обіт має бути суворіший проти попереднього.

66-68. Як сталось Ієвфаєві-судді... - За біблійною легендою, Ієвфай, суддя ізраїльський, дав обітницю Богові в разі перемоги над ворогами принести в жертву перше, що вийде йому назустріч з брами його двору. Назустріч судді вийшла його єдина дочка, яку він, виконуючи обітницю, і віддав смерті. Багато хто з середньовічних богословів (серед них Амвросій, Прокопій, Фома Аквінський та ін.) засуджували цей його вчинок.

69-72. Грецький вождь - Агамемнон, який приніс у жертву свою дочку Іфігенію, щоб боги послали потрібний йому вітер для походу проти Трої.

80. Як пориватиме вас хіть на зле... - як хіть до перемоги керувала Ієвфаєм і Агамемноном (пор. вище, прим, до 66-68 і 69-72).

87. Світ, яскравим сяйвом взятий... - схід.

93. Друге царство - Меркурієве небо.

95. Цієї сфери... - планети Меркурія.

117. До закінчення земного бою - тобто поки ти ще живий.

127-129. На просторім цім місці... - на Меркурії, закритому сонячним промінням од Землі.


Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!