Рай: Пісня 15

Зміст: "Божественна комедія"

П'яте, Марсове небо - Хрестоносець Каччагвіда - Стародавня Флоренція

1] Предобра воля благосна, якою

2] Завжди любов до праведних спонук

3] Являється, як жадібність, - лихою,

4] Притишила у ніжній лірі звук

5] І струн святих спинила рокотання,

6] Настроєне дбанням небесних рук.

7] Чи можуть буть глухими до благання

8] Ті сутності, що співи перервать

9] Погодились і вислухать прохання?

10] О, без кінця той має горювать,

11] Хто так минуще любить, що не хоче

12] Свою любов на вічне прямувать!

13] Як в тихій, ясній висі замигоче

14] Раптовий вогник і, вразивши нас,

15] Приверне наші неуважні очі,

16] Видаючись тремтливою весь час

17] Зорею, хоч насправді всім відомо,

18] Що жоден пломінь там іще не згас, -

19] Так з правого в хресті плеча до злому

20] Ковзнуло вниз світило вогняне

21] З-поміж зірок, що світять в небі тому.

22] Наблизилося видиво ясне,

23] Спускаючись по променевій смузі,

24] Мов блиск, який крізь алебастр сяйне.

25] Радів, як вірити найбільшій музі,

26] Так дух Анхізів, мов з великих свят,

27] Зустрівши сина в Єлісейськім лузі.

28] «О кровь моя! О лучшая стократ

29] Господня благодать! Никто доселі

30] Не зріл отверстих паки в небо epamU -

31] Так світло це; і погляди веселі

32] Я зніс до нього й до владарки звів, -

33] І став подібний тут і там до скелі:

34] В очах її сіяла, з ясних див,

35] Така усмішка, що я зрів на власні,

36] Як для блаженства в свій я Рай злетів.

37] Хоч дух цей, що його були прекрасні

38] І вид, і голос, щось казав, здались

39] Слова глибокі, та на зміст неясні.

40] Не мали наміру вони кудись

41] Піти від мене, - сповнені радіння,

42] Над смертний розум вгору піднеслись.

43] Коли ж той лук високого летіння

44] Ослабнув так, що стріли слів могли

45] Влучать в мету людського розуміння,

46] Почув я знов: «Подяки й похвали

47] Прийми од мене, триєдиний Боже,

48] Бо внуки не обминуті були!»

49] І далі: «Прагнення тривале й гоже,

50] В великій вичитане книзі тій,

51] Де біле й чорне змін зазнать не може,

52] Ти зняв, мій сину, в сфері світляній,

53] Де мовлю; хай же та благословиться,

54] Що крил дала на зліт високий твій!

55] Ти віриш - мисль у тебе промениться

56] До мене з першої, як п'ять і шість

57] Із знаної походять одиниці,

58] Тому й не хочеш вислухати вість,

59] Хто я і чом у радісному тиску

60] Для мене ти - найрадісніший гість.

61] Ти в правду віриш! Тут, в дзеркальнім лиску.

62] Малі й великі без пустих розмов

63] Прийдешніх мислей бачать кожну риску.

64] Та щоб святу я вдоволив любов,

65] З якою вартував, безсонний, пильний,

66] І до мети жаданої дійшов,

67] Хай голос твій, веселий, смілий, вільний,

68] Дзвенить в питанні, хай в жазі дзвенить,

69] Тобі готов мій.відголос незмильний».

70] Я зваживсь в Беатріче зір втопить,

71] Вона ж моїм думкам так усміхнулась,

72] Що мій порив розправив крила вмить.

73] І я почав: «Відколи розімкнулась

74] Вам перша рівність, почуття й ума

75] Вага порівно на всіх вас відчулась,

76] Як з сонця - ясність і жарінь сама -

77] Тепло і світло нарівно зринають, -

78] Тут порівняння іншого нема.

79] Але з причин, які усі з вас знають,

80] Знання і воля протягом життя

81] Відмінних крил у смертних не зрівняють.

82] Тож серцем дяку вам складаю я, -

83] Бо, смертний, за нерівність ту в уразі, -

84] За батьківське гостинне прийняття.

85] Благаю я тебе, живий топазе,

86] Щоб і в найбільших скарбах помічавсь,

87] Мене своїм ім'ям вгамуй у спразі».

88] «О віть моя! Тобою я пишавсь,

89] Чекаючи невтомно! Я ж твій корінь, -

90] З тих слів його одвіт мені почавсь,

91] І далі: - Той, хто для своїх утворень

92] Дав назву й сам понад сто літ в журбі

93] Йде по горі уступом упокорень, -

94] Мені був син і прадід був тобі.

95] Тож треба, щоб діяннями своїми

96] Йому ти втому зменшив у ходьбі.

97] Флоренція між мурами старими,

98] Де лік видзвонюється терц і нон,

99] Жила в чесноті й мирі незборима.

100] Не мала ні намист, ані корон,

101] Ні дженджерух, ні поясів розкішних,

102] Пишніших за найкращих ваших жон,

103] І не було у нас батьків невтішних,

104] Якщо дочка знаходилась нова,

105] Бо віку й він було у міру пишних.

106] Дітей мав дому кожного глава,

107] Й пора ще не прийшла Сарданапалу

108] З палат робить небачені дива.

109] Не перевершив гору Монтемало

110] Учеллатойо ваш, що був вінцем

111] З піднесення і буде ним з провалу.

112] Я Беллінчоне Берті з ремінцем

113] І кісткою здибав, його ж дружину

114] Завсіди з нефарбованим лицем.

115] А Веккйо й Нерлі просту шкуратину

116] Носили, з веретена та руна

117] Жінки їх одягали всю родину.

118] Щасливиці! Своя була труна

119] Для кожної, і зраду в ліжку взнати

120] З-за Франції не мусила й одна.

121] Та, звикши сон вночі від себе гнати,

122] Співала над колискою з малим

123] Пісень, яким радіють батько й мати.

124] А та сиділа з прядивом своїм,

125] Весь вечір повідаючи родині

126] Про Трою, чи про Ф'єзоле, чи Рим.

127] Були б їм дивні Лапо ваш в гордині

128] Або Чангелла, вся з пороку й зла,

129] Як Цінцінат з Корнелією нині.

130] Громадськими чеснотами жила

131] Громада без облуди, без обиди, -

132] Такий мені чудесний дім дала

133] Та, що в роділь гамує болі й біди,

134] І я, принесений в ваш древній храм,

135] З хрестом дістав імення Каччагвіди.

136] Моронто й Елізео - двом братам

137] Було ім'я, а жінку взяв з-над Падо,

138] Й вона лишила прізвище всім вам.

139] Служив я в імператора Куррадо,

140] І він мені меча подарував

141] За бій, який йому я виграв радо.

142] З ним я пішов на захист ваших прав,

143] Які народ невірний, знахабнілий -

144] Вина в тім пастирів - у вас забрав.

145] І ці поганські племена звільнили

146] Мене із світу, повного брехні,

147] Що всіх принижує, кому він милий,

148] І мучеництво мир дало мені».

- - -

Коментарі:

18. Жоден пломінь... - тобто кількість постійних зір лишається без змін, хоч ступінь яскравості кожної окремої зорі не сталий і може підпадати певним змінам.

20. Світило вогняне - душа Каччагвіди (жив у XII ст.), Дантового прапрадіда.

25-27. Як вірити найбільшій... - коли вірити Віргілієві, дух Анхіза радо вітав Енея, який відвідав Елісій, царство мертвих (Ен. VI, 679-693).

28-З0. О кровь моя! О лучшая стократ... - Каччагвіда розмовляє латинською мовою (Данте передає його слова у перекладі, крім першої фрази), і це досі викликає багато дискусій серед коментаторів. Найімовірніше, що поет мав на меті надати цій мові старого хрестоносця більшої урочистості (див. далі, P. XV1I, 35).

30. Отверстих паки... врат - бо для всіх смертних ця брама відчиняється один тільки раз, після смерті, а для Данте, крім того, ще раз, вдруге (паки) за життя.

49. Прагнення - бажання бачити тебе.

50. В великій... книзі... - у книзі провидіння. 53. Та... - Беатріче.

56-57. Як п'ять і шість... - тобто як із знання одиниці походить знання будь-якого числа.

82. Тож серцем... - не словами.

91-92. Той, хто для своїх утворень... - син Каччагвіди Альдіг'єро, або Аліг'єро, за ім'ям якого його потомки дістали прізвище Аліг'єрі. Здається, що його ім'я читалось Аллаг'єрі (так принаймні стоїть в одному документі 1189 p.). Він ще був живий у 1201 р. Мав синів Белло та Беллінчоне, серед п'ятьох синів якого один, Альдіг'єро, був батьком Данте.

93. Йде по горі уступом упокорень... - вкруг гори чистилища по першому уступу, де спокутують свій гріх пихаті.

95. Тож треба... - треба, щоб ти добрими ділами скоротив час його перебування в Чистилищі.

97. Між мурами старими... - в межах старого міського муру, побудованого, за переказами, за часів Карла Великого. У XII ст. місто оточене було другим муром, в епоху Дайте - третім, ще ширшим.

98. Де лік видзвонюється терц і нон... - дзвін церкви Бадія у старому місті точніше за інші відбивав час. Терца - дев'ята година ранку, нона - третя після полудня.

105. Бо віку й він було у міру пишних - тобто віно (посаг) не бувало надмірно великим, а вік нареченої - занадто раннім.

107-108. Сарданапал - ассирійський цар, що лишився у пам'яті потемків як уособлення розкошів і розпусти.

109-111. Не перевершив... - з гори Монтемало (Монтемарйо) відкривається краєвид на Рим, а з Учеллатойо - на Флоренцію. Зміст цих рядків: Флоренція ще не перевищує Рима пишнотою будов, але колись п занепад буде ще більший, ніж занепад Рима.

112. Беллінчоне Берті деї Равіньяні - знатний і впливовий флорентієць XII ст., батько Гвальдради, дружини графа Гвідо Старого, яка вважалася взірцем усяких чеснот.

112-113. З ремінцем і кісткою (замість пояса) - ознака тодішньої простоти й скромності.

115. Веккйо (Векк'єтті) й Нерлі - глави знатних флорентійських родів.

118. Своя була труна... - у рідному місті, а не десь на чужині або у вигнанні.

120. З-за Франції... - куди чоловіки тепер виїжджають у справах.

127. Лапо Сальтерелло - флорентієць, Дантів сучасник, юрист і поет, жив дуже розкішно (див. нижче, прим. Р. XVII, 61-65).

128. Чангелла - флорентійка часів Данте, знатна вдова, прославлена своєю зухвалою поведінкою й легковажними звичаями.

129. Цінцінат - див. прим. Р. VI, 46-48; Корнелія - дочка Сціпіона Африканського й мати Гракхів, прославлена ще з античних часів як взірець чеснотливої жінки.

133. Та, що... - богородиця діва Марія.

134. В ваш древній храм.... - флорентійська хрещальня, баптистерій Сан-Джованні.

136. Моронто й Елізео... - Про братів Каччагвіди нічого не відомо. Чи не нащадкам Елізео належав будинок у найстарішій частині міста, дім Елізео, біля брами Сан-П'єро (див. Р. XVI, 41-42 і прим.)?

137. З-над Ладо... - з долини річки По.

138. Вона лишила прізвище всім. вам. - За словами Боккаччо, Кач-чагвіда одружився з дівчиною з роду феррарських Альдіг'єрі, і одному із своїх синів вони дали ім'я Альдіг'єро, звідки й пішло фамільне ім'я його потомків, змінившися згодом на Аліг'єрі (див. прим. 91-92).

139. Куррадо - імператор Конрад III, який 1147 р. разом з французьким королем Людовіком VII розпочав другий хрестовий похід, до якого долучився дехто з флорентійців.

144. Пастирів... - римських пап.

Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!