Рай: Пісня 20

Зміст: "Божественна комедія"

Шосте, Юпітерове небо - Спів праведників - Закохані в справедливості владарі - складові частини образу орла - Віра і спасіння - Призначення долі наперед

1] Коли вже той, хто ризу ніс червону,

2] Пішов на другу із півкуль земних

3] І день сховавсь під ночі охорону,

4] То зразу ж безліччю зірок ясних

5] Все небо у промінні засіяло,

6] А той же сам світив ясніш за них.

7] Мені це явище на думку спало,

8] Коли знак світу і його вождів

9] Свій дзьоб стулив, промовивши немало.

10] Й незмірна безліч тих живих світів

11] Співати почала, ще більш огняна,

12] Та саме що - я в гадці не лишив.

13] О чарівна любове, в усміх вбрана,

14] Поміж найблагочесніших думок

15] Яка здалась мені ти полум'яна!

16] Коли в цих самоцвітах, що в вінок

17] Оправлена з них сяйна шоста свічка,

18] Затих останній ангельський дзвінок,

19] Мені зачулось, мов гуркоче річка,

20] Далеко дзюркотить між каменюк,

21] Неначебто струмків джерельних стрічка.

22] І нібито при гирлі цитри звук

23] Знаходить форму, і як подув, лине

24] Мелодією з флейти із-під рук, -

25] І тут, не переждавши ні хвилини,

26] Із образу так грім прогуркотав

27] Орлиним горлом, як із порожнини.

28] На голос обернувся він і став

29] У дзьобі словом, що я ждав од нього

30] І r cenui v своєму записав.

31] «Той орган мій, що бачить, а в земного

32] Орла ще й зносить сонце, - мовив він, -

33] Уваги потребує хоч не много.

34] З огнів, що видно з різних тут сторін,

35] Ті, з кого око тут моє іскриться,

36] Всі пильно дібрано один в один.

37] Цей, внутрішній, що створює зіницю,

38] Святого духа оспівав колись,

39] Возивши із ковчегом колісницю,

40] Тепер він знає, що перелились

41] Побожні співи на відплату рівну

42] І в пломеніючий вінець сплелись.

43] З п'ятьох, що створюють дугу надбрівну,

44] Той, що від дзьоба перший, втишив ту

45] Журбу за сином у вдови незмивну.

46] Тепер він знає, що хоч доброту

47] Він виявляв, та вічного спокою

48] Позбувсь, бо душу не віддав хресту.

49] А другий, як угору йти дугою,

50] Відстрочуючи неминучу мить,

51] Покаявся з молитвою палкою.

52] Тепер він знає: присуд не щастить

53] Усунуть геть, з молитви ж можна в слові

54] «Сьогоднішнє» на «завтрашнє» змінить.

55] А дальший, поступившись пастухові,

56] Хай добрий намір дав гіркі плоди,

57] Мене й закони в грецькій вклав обнові.

58] Тепер він знає, що хто зло сюди

59] З добром заніс, той приєднавсь до лику,

60] Хоч світ од нього й зазнавав біди.

61] А цей, на згині вниз брови, на стику,

62] Гульєльмо був, що плаче край за ним,

63] Бо смерть прийшла не Карлу й Федеріку.

64] Тепер він знає, що царем благим

65] Захоплюється небо, й в пишній свиті

66] Доводить це він одягом ясним.

67] Чи думав хто в несталім дольнім світі,

68] Щоб той Ріфей-троянець п'ятим був,

69] Де четверо - особи знамениті?

70] Тепер він знає краще, ніж хто чув,

71] Про Божу благодать в небеснім краї,

72] Але до дна її не досягнув».

73] Як жайворон зі співами ширяє

74] По висі й раптом мовчазним стає,

75] А насолода у ньому ще грає,

76] Таким здалось уявлення моє

77] Тієї волі, що з її веління

78] Усе стає одвічно тим, чим є.

79] Хоч перед сумнівом мого сумління

80] Я був, мов скло над барвами пусте,

81] Йому забракло довгого терпіння.

82] Та з уст моїх: «То що ж воно все те?» -

83] З великим він виштовхувавсь напором,

84] І я уздрів, що свято скрізь росте.

85] І відповів із спалахнулим зором

86] Моїм думкам благословенний знак,

87] І розум втішив розв'язанням скорим:

88] «Ти, бачу, віриш, але просто так,

89] Не розібравшись, що те слово значить;

90] Ти віриш, а не знаєш, чом та як.

91] Ти наче той, хто сутності не бачить,

92] Хоч назву речі й відає умом,

93] Аж поки хтось йому не розтлумачить.

94] / царствіє небесноє силком

95] Покориться любові та надії,

96] Щоб волю Божу подолать цілком, -

97] Не як людьми людина володіє -

98] її долають, бо дає долать,

99] А, здолана, добром долать воліє.

100] В брові тій перша й п'ята дивувать

101] Тебе повинні душі, бо ж не в'яне

102] Ця ангельського краю благодать.

103] їх прах покинули вже християни,

104] Які повірили в каліцтво ніг,

105] Одна - що сталось, друга - що настане.

106] Ця, з Пекла, звідки ще ніхто не міг

107] Із добрим вийти наміром, - вдяглася

108] В свої кістки, -живих надій поріг.

109] З живих надій цих до небес знялася

110] Така молитва про благі краї,

111] Що просто аж до Бога підвелася.

112] Душа ця, про яку слова мої,

113] Вернувшись до живих на строки певні,

114] Повірила в того, хто спас її,

115] Й пірнула так в огні любові ревні,

116] Що, вмерлу знов, занесено було

117] її у ці святі чертоги древні.

118] Та ж з ласкою, що лляло джерело

119] Таке на глиб, що жодне сподівання

120] На дні уздріть нічого не могло,

121] Дала чуттям до правди спрямування,

122] І з ласки в ласку Бог її очам

123] Відкрив грядуще наше врятування.

124] Повіривши у нього, з почуттям

125] Більш не вклонялась ідольській колоді

126] І докоряла грішним землякам.

127] Хрестилась в трьох жінок, яким в поході

128] При правім колесі веліли йти,

129] Настав же хрест в десятий вік відтоді.

130] О доле, в джерелі далека ти

131] Від тих, кому причини не знайомі

132] І хто не має сили їх знайти!

133] Ви ж не хапайтесь, смертні несвідомі,

134] З своїм судом: хай бачим Бога, все ж

135] Усі обранці нам ще не відомі.

136] Та незнання це втішне нам без меж,

137] Найвище благо з наших благ навіки, -

138] Бо те, що хоче Бог, ми хочем теж».

139] Так образ цей божественно великий,

140] Подовжуючи зір короткий мій,

141] Подав ці ніжні, чудодійні ліки.

142] І як цитрист вторує визначний

143] Значному співаку, торкавши струни,

144] Щоб спів його був гарний, голосний,

145] Так відгукались зграйно, наче луни,

146] Мигали згідно, як повіки, вряд

147] Два сяйва й блискали, немов перуни,

148] Орлиній мові громовій улад.

- - -

Коментарі:

4-6. То зразу ж безліччю зірок ясних... - Вважалось у ті часи, що зірки беруть світло від сонця (пор. далі. Р. XXIII, 28-30).

8. Знак світу і його вождів... - імперський орел.

31. Той орган мій, що бачить... - тобто око. У геральдичного орла видно лише одне око, бо його голова зображується в профіль.

38-39. Святого Духа оспівав колись... - мова йде про біблійного царя Давида, легендарного автора збірки псалмів.

45-48. Журбу за сином у вдови незмивну - римський імператор Траян, що, за переказами, відклав воєнний похід задля розсліду скарги старої вдови.

49-51. А другий... - за біблійною легендою, цар Єзекія.

55-57. А дальший... - імператор Константан, який переніс до Візантії (мене й закони в грецькій вклав обнові) свою столицю, закони і імператорського орла, причому поступився, як були твердо переконані в середні віки, Італією і Заходом папі Сільвестрові 1 (пастухові), керуючись добрим наміром, що, проте, призвів до зла (дав гіркі плоди) (так званий «Константанів дар», що грунтувався на фальшивому документі, складеному в римській курії, мабуть, у VIII ст., підробку якого довів у середині XV ст. італійський учений Лоренцо Валла).

62. Гульєльмо - Гульєльмо II Добрий, король Сицилії та Пульї (з 1166 до 1189 р.).

63. Бо смерть прийшла не Карлу й Федеріку. - Володіння Гульєльмо II журяться, що дісталися поганим королям: Пулья (Південна Італія) - Карлові II Анжуйському, а Сицилія - Федеріго II (див. вище, прим. Р. XIX, 127-131).

68. Ріфей-троянець - згадуваний в «Енеїді» Віргілія герой, забитий при взятті Трої («з-поміж тевкрів найсправедливіший», Ен. II, 425-426; див. далі 118-129, і прим.).

100-101. Перша й п'ята... душі... - душі Траяна й Ріфея, двох нехристиян.

104. Каліцтво ніг... - розп'яття Христа.

106-117. Ця, з Пекла... - душа Траяна (див. вище, 45-48 і прим.). Щоб здобути спасіння, вона, в результаті палкого заступництва за неї перед Богом папи Григорія Великого, знову повернулась у людське тіло й вже в другому житті прийняла християнство.

118-126. Таж... - тобто душа Ріфея (див. рядок 68 і прим.). Версію про те, що буцімто він вірив у майбутнє пришестя Христа, вигадав, мабуть, сам Данте.

Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!