Християнська бібліотека. Божественна комедія. Рай: Пісня 26. Християнська бібліотека. Божественна комедія.
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Рай: Пісня 26
   

Зміст: "Божественна комедія"


Восьме, Зірне небо - Відповіді Данте на запитання про любов - Перший гріх, перші часи на землі, перша мова, перша оселя

1] Коли я знітився із зором згаслим,

2] То з пломеня, який його згасив,

3] Почув я голос, що звернувся з гаслом

4] До мене так: «Як зір твій осклянів,

5] Уражений із вигляду мойого,

6] То втішся хоч самим лиш звуком слів.

7] Тож починай: скажи мені, до чого

8] Летить душа твоя, й забудь свій страх,

9] Бо змерхнув зір твій, а не вмер од того.

10] У владарки ж, яка по всіх містах

11] Небесної держави йде з тобою,

12] Є вплив Ананіїних рук в очах».

13] Я мовив: «Ліки волею благою

14] Вже йдуть, коли у зір, як в отвір брам,

15] Вона ввійшла яскравістю яркою.

16] Найвищого святого блага храм -

17] То альфа і омега книг, що втішив

18] Себе я ними, бо любов зрю там».

19] Той самий голос, що оце потишив

20] Мій лютий біль в раптовій сліпоті,

21] Мене без запитань ще не залишив

22] І мовив: «Ще раз на сита густі

23] Я перевірю. Тож які підстави

24] Твоїй стрілі знайшлись в такій меті?»

25] І я: «Філософічні всі розправи

26] ] впливи, що з небес до нас летять,

27] Карби дали мені любові й слави;

28] Бо благо, як його за благо взять,

29] Вогні любові в'є, тим більш розквітлі,

30] Чим добрістю багатша благодать.

31] До сутності, яка палає в світлі

32] Сліпучому, а все те, що не в ній, -

33] Лиш промені від неї напівсвітлі,

34] Хай той свої зусилля основні

35] З великою любов'ю направляє,

36] Хто правду зрить, бо доказ в ній одній.

37] Цю правду розумову розстеляє

38] Той, хто мені довів, що ту любов

39] Найперше сутність вічна виявляє,

40] Це розстеля Творець світобудов:

41] «Я благо покажу тобі, як просиш», -

42] Мойсею мовлячи, щоб був готов.

43] Ти розстеляєш теж, коли підносиш

44] Про зміст найвищих таїн річ свою

45] За всіх глашатаїв гучноголосіш».

46] Почув: «Розсудок, звичний в вас в краю,

47] І тонша влада, згодна з ним, із грубим,

48] Для Бога бережуть любов твою,

49] А може, й інші струни в'яжуть з любим?

50] Скажи, щоб відповідь ясна була, -

51] Яким тебе любов кусає зубом?»

52] Святі думки Христового орла

53] Господнє показали спрямування,

54] Щоб і моя ним сповідь поплила.

55] І мовив я: «Усі ті мордування

56] До Бога серце благосне ведуть

57] І зміцнюють любові поривання.

58] Бо путь всесвітня, і моя вся путь,

59] І смерть його, мого життя заради,

60] Чого, як я, всі віруючі ждуть,

61] Що й сказані слова, й живі поради -

62] Все з хвиль любові ложної взяло

63] Мене на берег справжньої відради.

64] Зелене листя, що у ріст пішло

65] Навік в саду, вславляю я уроче, -

66] Мене з садівником воно звело».

67] Скінчив я, й задзвеніли найсолодше

68] З усіх усюдів хори: «Свят, свят, свят!»

69] І владарка їм вторила охоче.

70] Як сонце, зазирнувши до кімнат,

71] Розбудить сонних на приємнім ложі,

72] Все зливши морем променистих шат,

73] І враз пробудженим страшне й вороже

74] Все видається, й все не до пуття,

75] Аж поки їм свідомість не поможе, -

76] Так із сліпих очей моїх сміття

77] Під чистим зором Беатріче спало

78] І зникло в дальніх далях забуття.

79] Гострішим ще прозріння в мене стало,

80] І, остовпівши, я спитав, чого

81] Чотири раптом сяєва засяло.

82] І владарка: «Із пломеня цього

83] Найперша з душ, твір першої чесноти,

84] Зорить в екстазі на творця свого».

85] Як стовбур хилиться, коли навпроти

86] Дме вітер, та гнучкі свої гілки

87] Випростує і ставить, як і доти, -

88] Так я вчинив на шани знак палкий,

89] І, раптом опинившись у полоні

90] Жадоби мовити, я, говіркий,

91] Почав: «О яблуко єдине, в лоні

92] Не зроджене, о праотче старий,

93] Кому жіноцтво - невістки і доні!

94] На мене зглянься з вишньої гори,

95] Молю тебе. Мою ти знаєш віру,

96] Тож я змовкаю, ти ж заговори».

97] Коли серпанки вкриють спину звіру,

98] То, ревно вивільняючись із них,

99] Він виявляє неспокійність щиру.

100] Цілком так само перша з душ земних

101] Явила вогняними язиками

102] Сліпучу радість після слів моїх,

103] І далі: «Хоч не виразив словами

104] Бажання ти свого, все знаю в нім,

105] Як ти - в найкраще знаній між речами.

106] Його я бачу в дзеркалі яснім,

107] Що відбива все чисто без підлогу,

108] Саме ж не відбивається ні в чім.

109] Ти хочеш знать, як, дякуючи Богу,

110] Я трапив у найвищий сад, звідкіль

111] Ця жінка повела тебе в дорогу,

112] Ще - скільки я втішався там суціль,

113] І ще про гніву Божого природу

114] Й про мову - наслідок моїх зусиль.

115] То, любий сину, сталось не від плоду

116] Моє вигнання, що в синах трива, -

117] То поламав я Божу загороду.

118] Чотири тисячі і триста два

119] Ждав роки я в тім місці, де Віргілій

120] Твоєї владарки почув слова,

121] А поки жив я ще в земному тілі,

122] То сонце дев'ятсот і тридцять раз

123] На кожному засяяло світилі.

124] Та мова, що гранив я, як алмаз,

125] До незавершеної зникла вежі,

126] Коли напав людей Немврода сказ.

127] Залежать дум людських складні мережі

128] Від вдач, а ті - від зір, що красять ніч,

129] Тому у них є визначені межі.

130] Людині розмовлять - природна річ,

131] Тож кожен має дозвіл од природи

132] Обрать собі бажану мову й річ.

133] Ще не ступав я на пекельні сходи,

134] А всеблагий звавсь «І» серед земель,

135] Кого шаную я й усі народи.

136] Пізніше він дістав наймення «Ель»,

137] Бо звичаї зникають у людини,

138] Як всохлий лист зника серед пустель.

139] А на верху, що на землі єдиний,

140] Гріхом жив я й не відав, що є смерть,

141] Од першої до другої години

142] За шостою, де сонце мінить чверть».

- - -

Коментарі:

2. З пломеня... - що йшов від апостола Іоанна. 7-8. До чого летить душа твоя... - до чого спрямована твоя любов. Іоанн запитує поета про любов, як Петро і Яків - про віру й надію.

12. Є вплив Ананіїних рук в очах. - Зміст: Беатріче своїм поглядом поверне поетові зір, як, за церковною легендою, Ананія, один з перших Христових учнів, поклавши руки на очі апостола Павла, зцілив його від сліпоти.

16-18. Найвищого святого блага храм... - Зміст: уся моя любов спрямована до Бога.

38-39. Той, хто мені довів... - деякі коментатори відносять це визначення до Арістотеля, інші ж долучають іще й Платона, щоправда, із знаком запитання.

41. Я благо покажу... - цитата з другої Мойсеевої книги (Старий завіт).

52. Думки Христового орла... - Тут орел - символ євангеліста Іо-анна.

61. Що й сказані слова, й живі поради... - див. вище 16-18; 31-36.

72. Все зливши морем променистих шат... - заливши всі оболонки очного яблука.

83. Найперша з душ... - Адам.

93. Кому жіноцтво - невістки і доні! - бо коли Адам - батько всіх людей, то кожна заміжня жінка є водночас його дочкою і невісткою - дружиною його сина.

104. В нім... - у твоєму запитанні.

110. Найвищий сад... - Земний Рай.

111. Ця жінка... - Беатріче, що повела Данте з Земного Раю по небесах.

118-120. Чотири тисячі і триста два... - Зміст: 4302 роки я пробув у Лімбі, де Віргілій на початку «Пекла» почув від Беатріче прохання проводити Данте по загробному світу.

121-123. А поки жив я ще... - Зміст: я жив на землі 930 років.

125-126. До незавершеної... вежі... - до горезвісної спроби царя Немврода побудувати Вавилонську вежу, коли було змішано людські мови.

139-140. На верху, що на землі єдиний... - Зміст: у Земному Раю я пробув тільки сім годин - від ранку до тієї (сьомої сонячної) години, що йде за шостою.

142. Де сонце мінить чверть. - Зміст: о шостій годині, тобто опівдні, сонце переходить в іншу чверть, на вечір.


Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!