Християнська бібліотека. Божественна комедія. Рай: Пісня 28. Християнська бібліотека. Божественна комедія.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Рай: Пісня 28
   

Зміст: "Божественна комедія"


Дев'яте, Кристалічне небо - Божественна сутність і ангельські чини - Погодженість між системою небес і побудовою дев 'яти кіл - Небесна ієрархія

1] Коли відкрила істину до краю

2] Про вбогих смертних в нинішніх віках

3] Та, що проводила мене по Раю,

4] То, як спахнулі ззаду в свічниках

5] Вогні, уздрівши в дзеркалі раніше,

6] Аніж на очі власні чи в думках,

7] Ми, озирнувшись зріть, чи правду пише

8] А чи неправду скло, зримо злиття

9] Таке ж, як співу з ладом, не вільніше, -

10] Так пам'ять зберегла від забуття,

11] Що я зробив, дивившись в гарні очі,

12] Де пута заплело мені чуття.

13] Коли ж я озирнувся - так щоночі

14] Ми в небі бачимо нові тіла,

15] А в них щось тайне, радісне, уроче, -

16] Я цятку вздрів, яка такий лила

17] Вогонь, прегострий силою своєю,

18] Аж гостротою очі обпекла.

19] Та найдрібніша зірка поруч з нею

20] Здалась би місяцем в достатку сил,

21] Коли б зрівнять їх, як зорю з зорею.

22] Мабуть, так само близько круг світил,

23] Коли повітря мокре охололо,

24] Корона виплива на небосхил,

25] Як цятку обвило вогненне коло

26] І рух його став швидший від основ

27] Кружіння, що собою світ збороло.

28] І з першим другий обвід обійшов,

29] А з другим - третій, з третім же - четвертий,

30] З четвертим - п'ятий, з п'ятим - шостий знов.

31] І сьомий увижавсь такий простертий,

32] Що вісниці б Юнониній було

33] Обняти неможливо в круговерті.

34] А восьмий у дев'ятім був; плило

35] В них сил для обертання в меншу міру,

36] Чим далі сяло первісне число.

37] В тім пломінь грав з чистішого ефіру,

38] Хто ближче до святої іскри був,

39] Бо вглиблювався глибше в неї щиру.

40] Уздріла владарка, що я відчув

41] Вагання, й мовила: «Вплив цятка має

42] На кожний в небі чи в природі зсув.

43] Поглянь, що коло ближче обіймає,

44] І знай: у нім швидкий цей біг явивсь

45] Тому, що всіх любов тут поглинає».

46] І я на те: «Коли весь світ би вівсь

47] Таким порядком, як ти освітила,

48] То б відповідаю я задовольнивсь.

49] Але в чуттєвім світі, чим світила

50] Сміліше над землею піднялись,

51] Тим більша є божественна їх сила.

52] Якщо тепер не менше, ніж колись,

53] Відзначений я ангелів собором,

54] Що вкруг любов'ю й сяйвом обвились, -

55] То прагну відповіді, чом із твором

56] Відтворення не йде одним шляхом,

57] Бо я причин не бачу вутлим зором».

58] «Що справитися пальцям з тим вузлом

59] Тобі незмога - в тім немає дива:

60] Не торкнутий, він затягнувсь цілком, -

61] Так владарка. І далі:- Незрадлива

62] Наповнить істина думки близькі,

63] Як визріє в тобі ця мисль правдива.

64] Тілесні кола ширші чи вузькі

65] Од сил, що їх приймають без остатку

66] Всі частки їх, високі і низькі.

67] Чим добрість більшає, тим більше статку,

68] Тим статку більш, чим більшає об'єм,

69] Де частки досконалі ще з зачатку.

70] І, всесвіт женучи, немов бичем,

71] Узгоджується вихором незмірним

72] З любові й знання вогняним кільцем.

73] Отож як не за розміром позірним,

74] За сутністю давать оцінку їм,

75] Істотам, що тут кружать колом зірним,

76] Уздриш ти цей увесь зв'язок чудним

77] У кожнім небі в стані неспокою -

78] Значного з більшим, меншого з малим».

79] Як сяючою стане і тонкою

80] Повітряна півкуля, бо дихне

81] Борей своєю м'якшою щокою, -

82] Склепіння враз яснішає хмурне,

83] Туманів смуга розтає нестала,

84] Й сміється радо небо чарівне, -

85] Такий був я, коли мені казала

86] Привітна владарка слова свої,

87] І правда, мов нічна зоря, сіяла.

88] І тільки мова скінчилась її,

89] То враз, як із розжареної криці

90] Йдуть іскри, з кіл сипнули їх рої.

91] Здавалося, що кожна з них іскриться,

92] І їх палало більше, ніж коли

93] Подвоювать на клітках шахівниці.

94] Я чув, як здійнялись хвали й хвали

95] До цятки непорушної, що ними

96] Лишаться завжди, як завжди були.

97] І та, що бачила мій незборимий

98] Порив, сказала: «В першім колі цім

99] Витають херувими й серафими.

100] Захоплювані наміром одним

101] Вподібнитись до цятки, їх водійки,

102] Ведуть всі стежку колом осяйним.

103] Любові йдуть ще, крім цієї двійки,

104] Святі Престоли Божого лиця, -

105] Які до першої належать трійки.

106] То знай: вся радість кожного кільця

107] У баченні, що в істину ввіходить,

108] Утишуючи розум до кінця.

109] Як можна бачити, це думку родить,

110] Що лиш у баченні - блаженства суть,

111] Воно ж любов пізніше вже приводить.

112] Заслуги силу баченню дають,

113] їх - ласка й добра воля навіває, -

114] На східець так зі східця вгору йдуть.

115] Знов інша трійка листя розвиває,

116] Бо споконвік цвіте весна жива,

117] Яку Баран вночі не осяває, -

118] «Осанну» безперестану співа

119] На троє голосів, і в них єдині

120] В трьох родах радощів бринять слова.

121] В цій ієрархії є три богині:

122] Це - Панств, це - Сил могутня благодать,

123] І третій рід - Властей у благостині.

124] Передостанні кола два мигтять,

125] З Архангелами там Начала мають,

126] В останньому ж лиш Ангелам літать.

127] Всі ті роди угору зір спрямляють

128] І, долу проливаючи свій вплив,

129] Всі, Богом підняті, всіх піднімають.

130] І Діонісія так запалив

131] Цих родів вигляд, що він лад багатий,

132] Як я роблю, назвав і поділив.

133] Григорій не хотів на це пристати,

134] А як на власні очі глянув сам,

135] То став тоді із себе кепкувати.

136] Не диво, що в земних долинах, там,

137] Всі знає смертний тайни верховинні:

138] Хто ж їх тут бачив, той повідав вам

139] Між тайн, не знаних в людському корінні».

- - -

Коментарі:

16. Цятка - своєрідний символ Бога, перша з усіх геометричних фігур, джерело й початок усякого руху.

22-25. Мабуть, так само... - Зміст: подібно до того, як Місяць або Сонце названі тут світилами, бувають в охололому мокрому повітрі, тобто в густому тумані, оточені короною променів. На думку Данте, це коло, як і інші вісім, що концентричне оточують його, складається з ангелів, які поділяються на три потрійні сонми.

26-27. Від основ кружіння... - від швидкості руху Перворушія.

32. Вісниця Юнонина - Іріда, богиня райдуги (пор. вище, Р. XII, 12).

42. Зсув - найменший порух.

49-52. Але в чуттєвім світі... - Зміст: Данте своїм вутлим зором не бачить причин, чому в чуттєвім світі, що є відтворенням світу надчуттєвого, у світилах тим більшає Божественна сила й швидкість, чим сміливіше й вище вони піднялись над Землею своїм центром, а тут, у Небесному Раю, навпаки, найяскравіше й найшвидше те коло, яке обертається найближче до цятки.

54. Любов'ю й сяйвом... - пор. вище, Р. XXVII, 112.

64. Тілесні кола... - небесні сфери, у протилежність ангелам, що не мають тіл.

70-72. /, всесвіт женучи... - Зміст: наш небозвід, тобто Перво-рушій, найдосконаліша з небесних сфер, своїм рухом відповідає рухові ангельського кола, з найвищим вогнем любові й знання.

73-78. Отож як не за розміром позірним... - Зміст: взявши до уваги тільки силу, властиву небесним сферам і ангельським колам, а не позірні їх розміри, легко встановити пряме співвідношення між досконалістю кожної сфери і досконалістю Божого розуму, який керує нею, втілюючись в її рушіях (див. вище, прим. Р. II, 129), і що значному об'ємові небесної сфери відповідає багатий зміст благотворної сили, а невеликому - малий.

81. Борей - бог північного вітру, який своєю м'якшаю щокою, дмухаючи правим кутом рота, навівав м'який північно-західний вітер, прояснюючи небо.

92-93. Ніж коли подвоювать на клітках шахівниці - тобто їх було більше, ніж 2м-1 (число в двадцять цифр), - кількість хлібних зернин, яку, за східною легендою, зажадав собі в нагороду винахідник гри в шахи.

117. Баран в ночі... - сузір'я Барана видно вночі тільки восени.

121. Три богині - три ангельські кола.

127. Угору - тобто до центральної цятки.

130. Діонісій Ареопагіт - див. вище, прим, Р. X, 115-117.

133. Григорій - папа Григорій Великий (з 590 до 604 p.), який трохи інакше будував градацію ангелів, а саме: Серафими, Херувими, Престоли, Панства, Начала, Власті, Сили, Архангели, Ангели. До речі, сам Данте в трактаті «Бенкет», років за 17 перед написанням даного місця «Раю», навів таку шкалу ангельських чинів: І. Серафими, Херувими, Власті; II. Начала, Сили, Панства; III. Престоли, Архангели, Ангели. Пізніше, як бачимо з тексту, він перейшов на точку зору Псевдодіоні-сія.

138. Хто ж їх тут бачив... - тобто вчитель Діонісія - апостол Па-вел, що, згідно з християнською легендою, ще живим побував у Пеклі й Раю.


Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!