Рай: Пісня 32

Зміст: "Божественна комедія"

Десяте, Палаюче небо - Будова небесної рози - Блаженні діти - Марія і Гавриїл - Велика знать небесного Єрусалима

1] Повитий в радість мудрий споглядальник

2] Почав так мову у святих словах,

3] Мов добрий та уважний стернувальник:

4] «Ту рану, що Марія у віках

5] Загоїла, - завдати ще й ятрити

6] Тій дано, що сидить в її ногах.

7] А трохи нижче - третій ряд відкритий

8] Рахіллю, що ласкавий зір зверта

9] До Беатріче, як ти мав уздріти,

10] Ревекка з Сарою, Юдіф і та,

11] Яка прабабкою була співцеві,

12] Що для «Помилуй мя» розкрив уста, -

13] Здадуться всі тобі кільцем в кільцеві,

14] Я ж оком кожний теж пройду карниз,

15] Аж поки стане низ кінцем кінцеві.

16] Од лави сьомої угору й вниз

17] Єврейки посідали на сидіннях

18] В яскравім сяйві пелюсткових риз.

19] Помітно змінність в різних поколіннях

20] У вірі у Христа між різних лав,

21] Як вал, що височить на половинах.

22] Де квіт весь розпустився й розплатав

23] Всі пелюстки - собор там розмістився

24] Тих, хто Христового пришестя ждав.

25] Де ж простір поміж дуг ще не закрився,

26] Над чолами сіяє ореол

27] В тих, хто повірив, як Христос явився.

28] В усіх віках уславлений престол

29] Цариці неба й нижчі ще престоли

30] Собою створюють великий мол.

31] Навпроти ж - Іоанн, високочолий

32] Святий пустельник, що, зазнавши мук,

33] Два роки ще топтав у Пеклі доли.

34] А нижче лави у відрубний пук

35] Франціска, Бенедикта, Августина

36] Та інших в'яжуть, як у зграйний звук.

37] Дивуйся ж на дбайливість властелина:

38] Два зори віри в цьому є саду,

39] І кожному в нім- рівно половина.

40] Униз за поділяючу гряду,

41] Яка проходить точно та грунтовно, -

42] Не по своїх заслугах всі в ряду,

43] А по чужих, проте й не безумовно,

44] Бо виправдані душі ці були,

45] Як ще їм правди шлях не сяв любовно.

46] Ти в цім переконаєшся, коли

47] Побачиш зір невинний та чудовний,

48] Почуєш хор дитячий немалий.

49] Не певний ти й в непевності безмовний,

50] Але я визволю від пут, що ум

51] Тебе оплутав, сам облуди повний.

52] Ніяка випадковість дій і дум

53] По всіх просторах вишньої держави

54] Не знана, як і голод, спрага, сум.

55] Одвічний-бо закон порядок правий

56] Установив, і звичаї святі,

57] Немов на пальці самоцвіт яскравий.

58] Тому й дочасний мир у тім житті

59] Не без причин малеча торжествує,

60] На різній пое-ідавши висоті.

61] Той цар, в якого царство розкошує

62] В такій любові, в радості такій,

63] Що їх ніколи і ніхто не вчує,

64] Уми в одраді творячи палкій,

65] Дарує ласку з вибором свободним, -

66] З вас досить висновків у мові тій.

67] Це явлено у мудрістю безоднім

68] Святім письмі, де двоє близнюків

69] В утробі ще сварились один з одним.

70] Тож відзнача роздачею вінків

71] Найвища благодать, з ясним сіянням

72] Вслід ідучи забарвленню висків.

73] Тому-то не за життьовим діянням

74] Щабель розміщення різниться в них,

75] Але різнить за першим спонуканням.

76] На самому початку літ земних

77] Була достатня, щоб спастись, невинність

78] У злуці з вірою батьків старих.

79] У міру, як минала часу плинність,

80] В хлоп'ят невинних біль будив сльозу,

81] Обрізання ж давало силам цінність.

82] Коли вже час зростив нову лозу,

83] То без хрещення іменем Христовим

84] Зосталась та невинність унизу.

85] Поглянь на ту, чиє лице з Христовим

86] Найбільше схоже, і дістанеш сил

87] Іти назустріч святощам Христовим».

88] Над нею, несеною махом крил

89] Істот, сотворених у верховині,

90] Я бачив дощ з таких сяйних світил,

91] Що все, побачене в світах донині,

92] Немов стопила непрозора мла

93] Перед лицем святої благостині.

94] Й любов, яка нам перша повіла

95] Спів «Радуйся, Маріє-приснодіво»,

96] Простерла перед нею два крила.

97] Святим цим звукам одповів співливо

98] З усіх усюд благословенний двір,

99] Обличчями ясніючи на диво.

100] «Святий мій Отче, що приніс свій зір

101] Вниз ради мене і підвівся з лави,

102] Де радісно вкушав довічний мир, -

103] Який це ангел зору в сяйві слави

104] Не зводить од Царициних очей,

105] З любові, наче з полум'я, яскравий?»

106] Так мовив я й того чекав речей,

107] Якому озорила вид Марія,

108] Мов ранком сонце зірку гаряче.

109] І він мені: «Краси й відваги дія

110] У ньому виявляється без змін -

111] У нас про це можлива тільки мрія, -

112] Дав гілку пальмову Марії він

113] В ту мить, як тягарем вини всієї

114] Себе обтяжить зволив Божий Син.

115] Дивись же й мови дослухайсь моєї:

116] Ось тут сидять патриції значні

117] Побожної імперії цієї.

118] З них двоє - щастям значені, ясні,

119] Посаджені найближче до Августи,

120] Мов корені у розі неземні.

121] Отцеві, що ліворуч, суд стоустий

122] Плода солодкий закидав укус,

123] Бо людству гірко від його розпусти.

124] Отець, що справа, - вільний від спокус

125] Страж церкви Божої, йому-бо саме

126] Ключі від рози передав Ісус.

127] А той, хто перед смертними часами

128] Із днем зіткнувся, для жони тяжким,

129] Звойованої списом та цвяхами,

130] Сидить з ним поруч; вліво ж, поруч з ним, -

131] Той вождь, який приніс колись-то манну

132] Невдячним людям, зрадним і пустим.

133] Насупроти Петра ти бачиш Анну,

134] Що з доччиного ніжного лиця

135] Очей не зводить і співа «Осанну».

136] Навпроти ж Превеликого Отця

137] Сидить Лючія, що в тяжкі години

138] Була в лісу тобі за посланця.

139] Але збігають сну твого хвилини,

140] Й скінчу на тім. Щоб вийшов добрий шов,

141] Швець кроїть так, щоб стало шкуратини.

142] Спрямуймо зір очей на Пралюбов,

143] Щоб, мавши змогу ближче придивитись,

144] Ти скільки змоги в блиск її зайшов.

145] Та щоб тобі не ззаду опинитись

146] І щоб не марно крилами махать,

147] Повинні ми про ласку помолитись.

148] Молитись тій, хто дасть нам благодать.

149] За мною йди з любов'ю, без вагання,

150] Щоб од молитви серцем не відстать».

151] І він почав таке святе благання.

- - -

Коментарі:

1. Повитий в радість мудрий споглядальник... - Бернар.

4-6. Ту рану... - Зміст: у ногах Марії, в другому згори ряді, сидить Єва, яка завдала людству рани первородного гріха, порушивши заборону, і роз 'ятрила її отрутою, спокусивши Адама. Рану цю загоїла Марія, народивши Спасителя.

8-9. Рахіль. - Нижче від Єви, в третьому згори ряді, сидить пра-матір Рахіль, а праворуч від неї, у новозавітному півколі (див. нижче, 25-27, і прим.), - Беатріче.

10. Ревекка з Сарою... - нижче від Рахілі сидять старозавітні праведні жінки.

10-11. Та, яка прабабкою була співцеві... - прабабкою царя Давида була Руф.

12. «Помилуй мя» - покаянний псалом Давидів.

19-20. Помітно змінність в різних поколіннях... - відповідно до поділу праведників на старозавітних, які вірили в майбутнє пришестя Христа, і новозавітних, які повірили у Христа після того, як це пришестя сталося.

25-26. Де ж простір поміж дуг ще не закрився... - у правому від Марії півколі, ще не цілком заповненому (див. вище. Р. XXX, 132).

31. Навпроти Марії, по той бік арени, сидить Іоанн Хреститель.

33. У Пеклі доли - в Лімбі, першому пекельному колі, де Іоанн пробув час між своєю смертю і Христовою, коли померлий Спаситель вивів усі праведні душі з Пекла.

34-36. А нижче лави... - Зміст: ті, хто сидить нижче від Іоанна, зв'язані лавами з цього боку амфітеатру в такий же відрубний пук, як єврейські жінки - навпроти.

38. Два зори віри... - старозавітні праведники і святі Нового завіту.

40. Униз за поділяючу гряду... - тобто нижче від середнього ряду амфітеатру.

64-75. Уми в одраді творячи палкій... - Зміст: людська доля - і земна, й посмертна - залежить тільки від ласки та зведення Божого, а тому може бути наслідком цілком, здавалося б, випадкових та неважливих причин, от як забарвлення волосся (натяк на згаданий біблійний епізод з рудим Ісавом), і щабель розміщення в райському амфітеатрі визначається не за головним діянням життєвим, а тільки за першим спонуканням із Божим свободним вибором.

68. Двоє близнюків... - біблійна легенда про Ісава й Якова, які ще до народження сварились один з одним за первородство (пор. вище, прим. Р. VIII, 130-131).

84. Унизу - в Лімбі.

85. Поглянь на ту... - на Діву Марію.

94-95. Любов, яка нам перша повіла спів... - архангел Гавриїл.

106. Того чекав речей... - слів Бернара.

112-114. Дав гілку пальмову Марії він. - Мова йде про Благовіщення.

119. До Августи - до Діви Марії. Кажучи про побожну імперію та її патриціїв, Бернар надає Марії цього титулу римської імператриці.

121-123. Отцеві, що ліворуч... - ліворуч від Марії першим у старозавітному півколі сидить Адам.

124-126. Отець, що справа... - справа від Марії, першим у новозавітному півколі, сидить апостол Петро.

127-130. Той, хто перед смертними часами... - апостол Іоанн, автор «Апокаліпсиса», книги про час тяжкий для церкви, з якою Христос одружився, коли був прибитий цвяхами до хреста й поранений списом.

130-132. Вліво ж, поруч з ним... - тобто з Адамом, сидить Мойсей.

133. Анна - мати Діви Марії.

136-138. Навпроти ж превеликого отця... - проти Адама сидить Лючія, що являлась від Беатріче підбадьорити Данте на початку всієї поеми і біля входу в Чистилище.

142. На Пралюбов... - на Бога.

Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!