 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
І зробили святому поховання славне із псалмами, і співом, і піснями духовним, поклали чесне його тіло поблизу соборної церкви, у молитовниці, яку він збудував. І подавалися від гробу його святого багато зцілень недужим; не лише-бо в житті своєму, а й після переставлення безкорисливий і чудотворний той лікар прокажених очищав, бісів з людей виганяв і всілякі лікував хвороби, і нині лікує, і зцілює душі й тіла наші молитвами своїми, благодаттю ж Господа нашого Ісуса Христа. Йому ж з Отцем і Святим Духом слава навіки. Амінь. Дмитро Туптало "Житіє преподобного отця нашого Партенія, єпископа Лампсакійського града". Ми народжуємося для того, щоб померти, але помираємо для того, щоб жити. Автор невідомий Ті, хто вмирає в благодаті й дружбі Божій, але не повністю очищеними, хоча їм і забезпечене вічне спасіння, після смерті зазнають очищення, щоб отримати святість, необхідну для входу у радість небесну. Церква називає чистилищем це кінцеве очищення обраних, зовсім інше, ніж покарання проклятих. Церковне Передання, посилаючись на деякі тексти Писання, говорить про очисний вогонь. (1 Кор 3,15) о. Олександр Смерть прекрасна, бо вона означає повернення додому. Мати Тереза Незабаром радості нашого дитинства, недільні вечори, наші секретні розмови... все буде нам повернуто навічно, та ще й з відсотками. Тоді мої думки ставали глибокими, і душа моя, не знаючи, що значить споглядання, поринала в справжню молитву... Я слухала віддалені шуми: шелест вітру і ледь чутну музику, що доносилася із солдатської казарми, і моє серце наповнював сум. Тоді земля здавалася мені засланням, і я мріяла про Небо. І сказали, що стоять перед престолом Царя слави Христа і небесних дів насолоджуються красою... Дмитро Туптало "Житіє святого отця нашого Григорія Богослова, патріярха Константинограда"
Ніколи не потрапить до раю той, хто хоче потрапити туди один... Томас Фуллер О смерте, гірка бо гадка про тебе для людини, що живе спокійно в своїх достатках, для того, хто безжурний і в усьому вдатний, а й хто має ще силу приймати поживу. О смерте, присуд твій благодайний для людини, що вбога й уже безсила, що вельми стара, про все ж має журитись, - яка зневірилась і якій терпець увірвався. Страху не май перед присудом смерти: згадай своїх попередників і тих, що ще будуть. Це вирок Господній для кожного тіла: навіщо ж іти тобі проти волі Всевишнього? Ще десять, ще сто, ще тисяча років - в аді не будуть життю докоряти! Сираха 41:1-4 Те мовивши, брата одного, недавно похованого, покликав на ім'я. І зразу мертвий відповідав з гробу. Браття ж, скоро розкопавши гріб, знайшли брата воскреслого і, звільнивши на ньому обв'язання, вивели його живим. Дмитро Туптало "Житіє преподобного отця нашого Макарія Єгипетського" Вони говорили йому: "Христос послав нас про радісну твою благозвістити кончину. У дев'ятий-бо від нині день у вічне життя перейдеш, прийдемо ж і ми в день той до тебе і з радістю візьмемо тебе зі собою перед престолом Владики стояти разом з нами і безсмертною насолоджуватися їжею". Дмитро Туптало "Житіє преподобного отця нашого Макарія Єгипетського" По трьох-бо днях у передречену нею годину із багатостраждального тіла і лютих ран перейшла як мучениця до Господа в життя без болю, що на Небесах зі святими. Прожила на землі літ вісімдесят у трудах і подвигах багатьох, нині ж у покої вічному оселяється, де ж літ їй не забракне. Дмитро Туптало "Пам'ять преподобної матері нашої Синклитикії" Звелів же Севір-князь мучити його сильно. Коли був мучений славний Божий Мученик, не видав голосу болю, але тільки співав, промовляючи: "Єдине лише попрошу в Господа, щоб жити в Домі Господньому у всі дні життя мого". І знову говорив: "Чашу спасення прийму й Ім'я Господнє призову". Коли те говорив, більше роздратувався князь й иншим катам приступити звелів. Народ же, що обабіч стояв, бачив багато крови, що по землі текла, співчував йому, говорячи: "Помилуй себе, чоловіче, і богам принеси жертву, щоб від гірких цих мук вибавитися". Святий же Петро відповідав: "Ці муки нічим не є ані болю жодного не приносять мені. Якщо ж відвернуся від Бога мого, то справді у найтяжчі муки впаду, які є безконечними". Дмитро Туптало "Страждання святого мученика Петра, названого Валсамит" Тому він і приніс жертву переблагання за мертвих, щоб вони звільнилися від гріха. ІІ Книга Макавеїв 12:46 Чим життя є ліпшим, тим важче стає помирати. Антоніо Сікарі "Мадлен Дельбрель" Святий же день за днем робив поступ на краще і, в досконалість чеснот сходячи, ангелам співрозмовником бути сподобився — про своє до Бога переставлення за тридцять днів від ангела Божого довідався. Через те великої сповнився радости, до відходу готуючись. Дмитро Туптало "Пам'ять преподобного отця нашого Ісихія Постника" Іноді, подумавши трохи, вона говорила: «Як багато людей потрапляє в пекло! Як багато їх потрапляє в пекло!» «Не бійся, - заперечувала Лусія, щоб заспокоїти її, - ти потрапиш на небо!» Але вона відповідала: «Так, я туди потраплю, але хочу, щоб і вони теж потрапили». Вона користувалася будь-якою можливістю: відмовлялася пити, коли відчувала спрагу, не їла фіги і виноград, які дуже любила. Вона теж носила на поясі свою примітивну волосяницю і так затягувала її, що їй було дійсно дуже боляче. Одного разу під час гри вона випадково доторкнулася до куща кропиви, тут же відвела руку, а потім ще сильніше схопила цю пекучу траву, кажучи Лусії і Франсіско: «Подивіться-но! Ось чим ми ще можемо себе умертвляти!» Вона першою зрозуміла, що такою можливістю було і не уникати людей, які приходили до них з наполегливими питаннями, не тікати і не ховатися від них (як вони звикли робити): «Я не буду ховатися, - говорила вона, - хочу принести нашому Господу цю жертву». Іноді вона відмовлялася від їжі, «щоб спокутувати гріхи тих, хто їсть занадто багато». Часом, коли вона вже була хвора, насилу тягнучи ноги, вона ходила до церкви навіть в будні дні - «за грішників, які не ходять до церкви і в неділю». Антонио Сикари "Блаженные Франсиско и Хасинта Марто" 4 квітня 1919 року, коли не минуло ще й двох років з моменту появи Богоматері, він вигукнув: «Мамо, подивися, там, біля дверей: яке гарне світло...» - і помер. Антонио Сикари "Блаженные Франсиско и Хасинта Марто" ...ми ж відважні й радше воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа. ІІ Послання Апостола Павла до Корінтян 5:8
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
