Цитати про благословення

26 Тоді каже до нього Ісаак, його батько: Підійди лишень та поцілуй мене, мій сину!

27 Він же підійшов і поцілував його. І занюхав Ісаак запах його одежі й поблагословив його та й сказав: Ось запах сина мого, неначе запах поля, що Господь благословив його.

28 Дай же, тобі, Боже, росу з неба й родючу землю. Та ще й пшениці й вина подостатком!

29 Нехай народи тобі служать і племена приклоняться перед тобою. Будь володарем над братами твоїми, й сини матері твоєї нехай приклоняться перед тобою. Проклятий хай буде, хто тебе проклинає, а благословен, хто тебе благословляє!

30 Та сталось, як Ісаак скінчив благословляти Якова і Яків щойно вийшов від Ісаака, свого батька, прийшов Ісав, брат його, з полювання.

31 Він теж зготував смачну страву, приніс її до свого батька й каже до нього: Хай тато підведуться і з'їдять дичини свого сина, щоб душа їх благословила мене.

32 Тоді Ісаак, його батько, спитав: Хто ти? Він же відповів: Я - син твій, твій первісток, Ісав.

33 Ужахнувся Ісаак жахом великим та й питає: А хто ж той, що піймав дичину, приніс мені, й я з'їв спокійно все, заки ти прийшов, і я поблагословив його, так він благословенний і буде?

34 Коли Ісав почув слова свого батька, скрикнув він великим і жалісним голосом та сказав до батька свого: Благослови мене, мене також, мій тату!

35 А той мовив: Прийшов твій брат підступно й узяв твоє благословення.

36 Ісав і каже: Хіба не названо його Яків; він бо два рази вже обійшов мене! Забрав моє первородство, а ось тепер узяв моє благословення?

37 На це відозвавсь Ісаак, кажучи до Ісава: Я, бачиш, його поставив володарем над тобою і всіх його братів дав йому за слуг; хлібом і вином забезпечив його. Що ж, отже, мій сину, можу я для тебе зробити?

38 Тоді Ісав каже до свого батька: Хіба одне благословення в тебе, тату? Благослови й мене, мій батьку! Та й заридав Ісав уголос.

39 Тут батько його, Ісаак відповів йому, кажучи: Без родючої землі буде твоя оселя, і без роси, що падає з неба.

40 Ти житимеш з меча твого і будеш на послугах у твого брата. Але станеться, що звільнишся, скинеш ярмо з свого карку.

Буття 27:26-40

2 А Господь був з Йосифом, і щастило йому в усьому: він був у домі свого пана, єгиптянина.

3 Бачив же його пан, що Господь був з ним і що щастив йому Господь у всьому, що робив,

4 тож Йосиф знайшов ласку в очах свого пана й слугував йому, й цей наставив його над своїм домом і все, що мав, дав йому в руки.

5 З того часу, як він поставив його над своїм домом і усім, що мав, Господь поблагословив дім єгиптянина заради Йосифа та й Господнє благословення було на всьому, що було в нього вдома й на полі.

Буття 39:2-5

Завжди благословляй устами твоїми - і не будуть злословити тебе, тому що від злослів'я родиться злослів'я, а від благословення - благословення.

Святий Ісаак Сирійський

Священники й левіти встали й благословили народ. Господь вислухав їхній голос, і їхня молитва дійшла до його святого житла, на небо.

ІІ Книга Хронік 30:27

Не збіднів Господь Ісус і не знесилився дарувати і нам такі самі блага, якими збагатив був святих патріярхів, – якби тільки узрів, що ми собі на благо і Йому на славу користуємося тим, що Він уже дарував нам.

Але коли бачить, що через нелад у своїй душі вживаємо на шкоду собі навіть невеликі Його дари, то – як чоловіколюбний – не подає нам більших, щоб не загинули ми цілковито.

Бог - благий, тож дав нам свободу й можливість черпати користь від усього, та ми – через пристрасність і злобу свою – губимо дари Божі, а даровані нам блага – через злочинні наміри свої і лиху вдачу - обертаємо собі на шкоду. Якби Він бачив, що людина – на добро собі й ближньому – користується малими дарами Його, то очевидно дарував би їй більші.

Блаженний Авва Зосима

Чи не те саме бачимо і в мистецтві? Хто береться до праці з твердим бажанням навчитися чогось, працює спочатку з трудом – не все легко йому вдається. Та хоч і часто псує діло рук своїх, не падає духом, а наново береться до праці і, хоч знову псує, не покидає діла, до якого взявся, виявляючи тим твердість волі своєї. Якщо ж впаде духом і перестане трудитися, то нічого не навчиться, а якщо – попри всі невдачі – буде й далі терпеливо і наполегливо працювати, то накінець – з поміччю Божою – опанує те мистецтво, яке собі обрав. Тоді вже все буде робити легко і з задоволенням.

– Так і в духовному житті. Хто здобуває чесноти, не одразу осягає їх, бо се неможливо; і хоч спочатку не все йому вдається, хай не відступає від початого – інакше не досягне бажаної мети. Треба завжди докладати нових зусиль, подібно до того, як робить се той, хто бажає навчитися будь-якого ремесла чи опанувати будь-яке мистецтво. Коли з терпінням і бажанням буде трудитися, Бог зглянеться на труд волі його й подасть йому силу все робити без примусу. Авва Мойсей казав: «Сила тих, що прагнуть набути чеснот, – в тому, щоб не виявляти малодушности, коли впадуть, а знову й знову підійматися і ревно працювати над собою».

Щоб здобути будь-яку чесноту, потрібен труд, час, ревне бажання, а головно – поміч Божа. Без благовоління Божого даремним буде наш труд, так само як і труд хлібороба, що засіває і обробляє землю, якщо Бог не дасть дощу і не зростить насіння. Треба молитися і благати в Бога помочі, бо тільки так сподобимося Божого заступництва. Якщо занедбаємо молитву, то як Бог зглянеться на труд наш? Якщо ж будемо молитися ліниво й розсіяно або скучати на молитві, нічого не одержимо, бо Бог дивиться на волю нашу і – відповідно – подає Свої дари.

Блаженний Авва Зосима

Навіть мале наше зусилля до добра притягає нам Бога на поміч.

Блаженний Авва Зосима

Сітей цього духа зможемо уникнути, якщо про кожну з набутих чеснот будемо говорити разом з Апостолом: Не я, але благодать Божа, що зо мною; Благодаттю Божою я є те, що є (1 Кор. 15:10); То Бог викликає у вас і хотіння, і діяння за Своїм уподобанням (Флп. 2:13). Сам Вершитель нашого спасіння каже: Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, — той плід приносить щедро. Без Мене ж ви нічого чинити не можете (Йоан 15:5). А Псалмопівець мовить: Коли Господь та не будує дому, — дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста, — дарма пильнує сторож (Пс. 127:1). Неможливо, щоби людина, зодягнена у войовничу проти духа плоть, могла без особливого покрову Божого милосердя осягти досконалу чистоту й непорочність. Бо всяке добре даяння і всякий звершений дар з висоти є, що сходить від Отця світла (Як. 1:17). Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав? (1 Кор. 4:7).

Я кажу це не для того, щоби зневажити людські зусилля і відвернути когось від дбайливої та ревної праці. Навпаки, я рішуче стверджую — міркуванням старців — що без важкого труду людині ніяк не сподобитися досконалости. Проте лише своїми зусиллями — без благодаті Божої — вона не зможе довести її до належного ступеня. Кажучи, що людина не може без помочі Божої осягнути досконалости, ми стверджуємо, що благодать Божа дається тільки тим, що трудяться у поті чола, або, як мовить Апостол, сходить тільки на тих, що ревно прагнуть її. У 89 псалмі співається від лиця Божого: Я поклав на витязя корону, Я вивищив вибраних з-між народу. Хоч, як каже Господь, тим, що просять, дасться, тим, що стукають, відчинять, і ті, що шукають, знаходять, однак самих лише прохань, шукань і стукань замало, якщо милість Божа не зішле того, що просимо, не відчинить дверей, що в них стукаємо, не дасть знайти того, чого шукаємо. Вона готова дарувати нам усе те, бо далеко більше від нас бажає нам вищої досконалости й нашого спасіння — якщо тільки наша свобідна воля не протистоятиме їй. Блаженний Давид так глибоко усвідомлював неможливість осягнути досконалість власними зусиллями, що аж двічі просив Господа ствердити діла його, кажучи: І стверди діло рук наших; стверди його — діло рук наших! (Пс. 90:17), і знов: Покажи, Боже, Твою силу; силу, о Боже, — що для нас Ти дієш! (Пс. 68:29).

Святий Йоан Касіян - Огляд духовної боротьби

Коли ж у тебе буде убогий, хто-небудь із твоїх братів, у якомусь твоєму місті на твоїй землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, ти не будеш твердий серцем, ані не буде скудною рука твоя супроти вбогого брата;

ні - ти радо даси з своєї руки й охоче позичиш йому, скільки в біді, в яку він упав, йому потрібно.

Гляди, щоб у твоєму серці не зродилась ось така грішна думка: надходить, мовляв, сьомий рік, рік відпусту! - та й станеш споглядати лихим оком на свого рідного брата, й не даси йому нічого; він закликав би тоді Господа проти тебе, й ти взяв би гріх на себе.

Дай йому щедро й не смутись у своєму серці, що даєш йому, бо за цей учинок Господь, Бог твій, поблагословить тебе у кожній праці й у всіх починах рук твоїх.

Справді, вбогі ніколи не переведуться на землі, тому то я тобі й заповідаю: щедро розтулюй свою долоню для свого брата, для нужденного й для вбогого в твоїй землі.

Коли запродасться тобі твій брат, єврей чи єврейка, і прослужить шість років у тебе, в сьомому році відпустиш його від себе на волю.

Але як відпускатимеш його від себе на волю, то не будеш відпускати його з порожніми руками.

Обдаруєш його щедро з твоєї кошари та з твого току, й з твоєї винотоки; чим тебе Господь, Бог твій, благословив, з того й даси йому.

Второзаконня 15:7-14

1 «Як будеш уважно слухати голос Господа, Бога твого, виконуючи старанно всі його заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні, то Господь, Бог твій, поставить тебе високо над усіма народами землі,
2 і всі ці благословення зійдуть на тебе та здійсняться на тобі, якщо слухатимешся голосу Господа, твого Бога.
3 Благословен будеш у місті й благословен на полі;
4 благословен буде плід твого лона і плід твоєї землі і плід твоїх тварин, великорослого та дрібного скоту.
5 Благословен буде твій кошик і твоя діжа.
6 Благословен будеш, увіходивши, й благословен будеш, виходивши.
7 Твоїх ворогів, які стануть проти тебе, Господь розіб'є перед тобою; одним шляхом вони вийдуть проти тебе, а сімома шляхами втікатимуть від тебе.
8 Господь повелить благословенню, щоб воно було з тобою в твоїх коморах і в усякім ділі рук твоїх, та поблагословить тебе в землі, що її Господь хоче тобі дати.
9 Господь поставив тебе для себе як народ святий, як клявся тобі, -коли виконуватимеш заповіді Господа, Бога твого, та й ходитимеш його дорогами.
10 І всі народи землі побачать, що тебе названо іменем Господнім, і боятимуться тебе.
11 І дасть тобі Господь ущерть: плід твого лона, плід твого скоту, плід твого поля на землі, що її Господь, Бог твій, клявся твоїм батькам дати тобі.
12 Господь відчинить для тебе свою благодатну скарбницю, небо, щоб послати в пору свою дощ тобі на землю і щоб благословити всяке діло рук твоїх; і ти позичатимеш багатьом народам, сам же не позичатимеш ні в кого.
13 Господь поставить тебе на чолі, не позаду, і будеш завжди йти лиш угору, не йтимеш униз ніколи, - але як слухатимешся заповідей Господа, Бога твого, які заповідаю тобі сьогодні, щоб ти додержував і виконував їх;
14 і не відхилявся, ні праворуч ні ліворуч від усіх слів, що їх заповідаю сьогодні, та щоб не ходив за іншими богами й не служив їм.
15 Коли ж не слухатимешся голосу Господа, Бога твого, і не виконуватимеш пильно всіх заповідей його й установ, які заповідаю тобі нині, то спадуть на тебе всі ті прокляття й спостигнуть тебе:
16 Проклят будеш у місті і проклят будеш на полі.
17 Проклят буде твій кошик і твоя діжа.
18 Проклят буде плід твого лона й плід твоєї землі та й те, що приведе тобі худоба й що вродиться в тебе в кошарі.
19 Проклят будеш, як увіходитимеш, і проклят будеш, як виходитимеш.
20 Господь зішле на тебе прокляття, замішання й страх у всякому ділі твоїх рук, доки не загинеш і не зникнеш притьмом за твої лихі вчинки; за те, що покинув мене.
21 Господь наведе на тебе чуму, доки вона тебе цілком не згладить із землі, куди ти йдеш, щоб зайняти її.
22 Господь поб'є тебе сухотами і пропасницею, запаленням і жаром, посухою й сажкою та зоною, і все те вчепиться тебе, поки не згинеш.
23 Твоє небо, що в тебе над головою, стане міддю, а земля, що під тобою, залізом.
24 Замість дощу сипатиме Господь тобі на землю порохи та пісок, які падатимуть на тебе, аж поки не зникнеш.
25 Господь віддасть тебе на поталу ворогам твоїм; одним шляхом виступатимеш проти них, а сімома втікатимеш від них, і станеш страховищем для всіх царств земних.
26 Твій труп стане поживою всякому птаству небесному й звірю земному, та й нікому буде їх відганяти.
27 Господь поб'є тебе єгипетською болячкою, вередами, коростою й паршами, й ти не здолаєш вилікуватися з них.
28 Господь поб'є тебе шалом, сліпотою й божевіллям,
29 так що ходитимеш навпомацки опівдні, як ходить сліпий у темряві, і ніяка справа тобі не пощастить; ти зазнаєш тільки гнету й заздрости, та й нікого не буде, щоб тебе рятувати.
30 Засватаєш жінку, а візьме її собі інший; збудуєш хату, а жити в ній не будеш; насадиш виноградник, а користатися з нього не будеш.
31 Вола твого заріжуть перед твоїми очима, й ти не їстимеш з нього; твого осла заберуть у тебе, й він не повернеться більше тобі; твоїх овець пооддають твоїм ворогам, і нікому буде помогти тобі.
32 Твоїх синів і твоїх дочок пооддають іншому народові і твої очі бачитимуть це та й плакатимуть щодня по них, та ти будеш безсильний.
33 Врожай із твого поля й усю твою працю їстиме народ, якого ти не знаєш; а тебе будуть повсякчасно тільки гнітити й утискати.
34 Ти втратиш розум на вид того, що побачать очі твої.
35 Поб'є тебе Господь лихими болячками на колінах і на голінках, від підошви аж до тім'я, і ти не спроможешся вигоїтись,
36 Поведе Господь тебе й твого царя, що його поставиш над собою, до народу, якого ні ти не знав, ні твої батьки; і служитимеш у нього іншим богам, дереву та каменю,
37 і зробишся дивовищем, приказкою та посміховиськом серед усіх народів, до яких приведе тебе Господь.
38 Багато насіння нестимеш на поле, а мало збиратимеш, бо пожере його сарана.
39 Насадиш і обробиш виноградники, а вина не питимеш і не назбираєш нічого, бо черва поїсть усе.
40 Оливкове дерево буде в тебе по цілім твоїм краю, та не намастишся олією, бо маслини пообпадають.
41 Сини й дочки вродяться в тебе, але твоїми вони не будуть, бо підуть у неволю.
42 Всі твої дерева й усі плоди твоєї землі сарана поз'їдає.
43 Приходень, що серед тебе, зноситиметься дедалі вище й вище над тобою, а ти падатимеш дедалі нижче й нижче.
44 Він тобі позичатиме, ти ж не будеш йому позичати; він буде головою, а ти будеш хвостом.
45 Отак упадуть на тебе всі ці прокляття, і гонитимуть за тобою, і поразять тебе, поки не загинеш; бо ти не послухався голосу Господа, Бога твого, і не додержав заповідей і установ його, які він тобі заповідав.
46 І будуть ці прокляття на тобі та на твоєму потомстві ознакою і дивом повіки.
47 За те, що ти не служив весело Господеві, твоєму Богові, радіючи серцем у всіх достатках,
48 служитимеш твоїм ворогам, які Господь пошле на тебе, - в голоді, у спразі, в наготі, терпівши в усьому нестаток; вони накладуть тобі залізне ярмо на шию, поки не знищать тебе.
49 Господь підійме проти тебе народ іздалека, з кінця землі, що злетить на тебе, мов орел; народ, мови якого ти не розумієш;
50 народ із жорстоким виглядом, який не вважає на старих і не має милосердя до дітей;
51 який пожере плід твоєї скотини й урожай твоєї землі, поки не знищить тебе; який не зоставить тобі ні зерна, ні вина, ні олії, ні того, що приведе тобі худоба, ні того, що вродиться в твоїй кошарі, поки не вигубить тебе.
52 Він стане облогою навколо всіх твоїх міст, аж поки не впадуть по всій твоїй країні високі й укріплені мури, що на них ти покладався; він обляже всі твої міста по всій твоїй країні, що її Господь, Бог твій, дасть тобі.
53 Ти їстимеш плід свого лона, тіло своїх синів і своїх дочок, які Господь, Бог твій, дасть тобі під час облоги та натиску, коли тіснитиме тебе твій ворог.
54 Найніжніший і найм'якшого серця чоловік між вами споглядатиме з-під лоба на рідного брата й на любу жінку та решту дітей, що зоставив їх живими,
55 щоб не дати нікому з них тіла власних дітей, які їстиме сам; бо не зосталось у нього нічого під час облоги й тиску, коли тіснитиме тебе твій ворог по всіх твоїх містах.
56 Найніжніша й найделікатніша між вами жінка, що, випещена й розніжнена, не наважувалася ступити босою ногою на землю, позиратиме з-під лоба на свого коханого чоловіка, на свого сина й на свою дочку,
57 задля породільної пліви й задля дітей, що їх має породити; бо вона з'їсть їх потайки з-за браку всього під час облоги й тиску, коли буде тіснити тебе твій ворог по твоїх містах.
58 Як не виконуватимеш старанно всі слова закону, що їх списано в цій книзі і не боятимешся отого славного й страшного імени: Господа, Бога твого,
59 то Господь нашле на тебе й на твоє потомство надзвичайні кари, кари великі й в'їдливі: тяжкі й довготривалі недуги.
60 Та й наведе на тебе всі єгипетські пошесті, яких ти так боїшся; і вони причепляться до тебе.
61 А ще наведе Господь на тебе всяку іншу недугу й усяку іншу язву, що про них не написане в книзі цього закону, - поки не згинеш;
62 і зостанеться вас мало, дарма що було вас багато, як зір небесних; бо ти не послухався голосу Господа, Бога твого.
63 І як радів вами Господь, коли чинив вам добре й намножував вас, так радітиме, коли стане вигублювати вас та винищувати; таким робом ви будете відірвані від землі, куди йдете, щоб її зайняти.
64 Господь розсіє вас між усіма народами, від кінця землі до кінця землі; там служитимеш іншим богам, яких ти не знаєш, ні ти, ні твої батьки, - дереву й каменю.
65 Та між тими народами спокою ти не зазнаєш, і твоя стопа не знайде місця спочинку; Господь вкладе там у тебе лякливе серце, і згасатимуть твої очі, й душа умліватиме.
66 Життя повисне перед тобою, немов на нитці, ти лякатимешся вночі й удень; не будеш певний свого життя.
67 Вранці казатимеш: Коли б уже настав той вечір! - а ввечері говоритимеш: І де він, той ранок? -від страху, що опаде твоє серце, і від того всього, що побачать очі твої.
68 Та й приведе тебе Господь назад у Єгипет, на човнах, по тій дорозі, про яку був сказав тобі: Не смієш уже більше бачити її! І виставлять вас там як рабів і рабинь твоїм ворогам на продаж, але нікому буде вас купувати.
69 Це слова союзу, що його Господь заповідав Мойсеєві заключити з синами Ізраїля, у землі Моав, окрім того союзу, який був заключив з ними на горі Хорив.»

Второзаконня 28

Господь промовив до Мойсея:
“Скажи Аронові та синам його: так будете благословляти синів Ізраїля, мовивши до них:
Нехай Господь благословить тебе і охороняє тебе!
Нехай Господь світить обличчям своїм до тебе та милує тебе!
Нехай Господь оберне обличчя своє до тебе і дасть тобі мир!
Так закликатимуть ім'я моє на синів Ізраїля, і я благословлятиму їх.”

Числа 6:22-27

Найбільше ж такого смирення навчав преподобний учнів своїх, щоб у всілякому ділі спершу благословення отримували від старшини: "Сій-бо, — казав, — діла свої так у благословенні, щоб у благословенні і плід від них для насолоди пожати".

І цього вчення силу показав таким чином. Коли приходили до нього благочестиві задля користи, після божественного повчання ставив перед ними з їжі монастирської хліб і сочиво. Якось і сам князь Із'яслав прийшов. Того скуштувавши, сказав до преподобного: "Ось, як же знаєш, отче, всіх благ світу цього сповнився дім мій, проте ніколи в ньому так не смакувало, як же нині тут. Бо коли раби мої готують хоч і розмаїті страви, і коштовні, але не такі смачні, як же ці. Прошу тому, отче, розкажи мені, звідки смак у стравах ваших?" Богонатхненний же отець наш Теодосій відповідав: "Якщо, добрий владико, довідатися хочеш — послухай, і розповім тобі. Коли в нас брати хочуть страву варити чи хліб пекти, мають устав такий: спершу приходить брат, що служить, до ігумена і бере благословення від нього. Тоді б'є поклони перед святим вівтарем тричі до землі, запалює свічку від святого вівтаря і нею запалює вогонь у кухні чи в пекарні. Коли ж після того воду хочуть у котел наливати, говорить служачий старійшині: "Благослови, отче". Той же відповідає: "Нехай Бог благословить тебе, брате". І так ціле діло їхнє з благословенням здійснюється, через те для насолоди служить.

Твої ж раби, як же думаю, працюючи, сваряться, нарікають і обмовляють один одного, багато разів і биті від приставників. І таке все діло їхнє — не без гріха роблене — не для насолоди буває". Це чувши, князь відповів: "Справді, отче, так є, як же кажеш".

Житіє преподобного і богоносного отця нашого Теодосія, ігумена Печерського Київського

Нехай книга цього закону ніколи від твоїх уст не віддалиться, і розважатимеш над нею день і ніч, щоб пильно виконати все, що в ній написано; тоді бо матимеш успіх у твоїх справах і тоді буде тобі щастити.

Книга Ісуса Навина 1:8

Господь повелить благословенню, щоб воно було з тобою в твоїх коморах і в усякім ділі рук твоїх, та поблагословить тебе в землі, що її Господь хоче тобі дати.

Второзаконня 28:8

Коли Господь та не будує дому - дарма працюють його будівничі.
Коли Господь не зберігає міста - дарма пильнує сторож.

Псалом 127

Та ще й найняв 100 000 ізраїльтян, хоробрих вояків, за 100 талантів срібла.

Але прийшов до нього чоловік Божий та й сказав: «Царю! Нехай не йде з тобою ізраїльське військо, бо Господь не з Ізраїлем, не з усіма отими синами Ефраїма!

Іди ти сам, чини сам, будь хоробрим у битві! Бог не повалить тебе перед ворогом, бо в Бога є сила підтримати й повалити.»

Амасія ж сказав чоловікові Божому: «А що робити із стома талантами, що я дав ізраїльському військові?» Чоловік же Божий відповів: «Господь може дати тобі багато більше від цього!»

ІІ Книга Хронік 25:6-9

Господнє благословення саме збагачує, як не збагачує жадна праця.

Приповідки 10:22

Цитати про алкоголізм Цитати про благословення Цитати про блуд Цитати про Бога Цитати про боротьбу із нечистою силою Цитати про виховання дітей Цитати про віру в Бога Цитати про гріх Цитати про гроші Цитати: діти пишуть Богу Цитати про життя після смерті Цитати про красу Цитати про лінощі Цитати про любов Цитати про милосердя Цитати про молитву Цитати про монаше життя Цитати про нього та про неї Цитати про піст

Цитати про подолання страху Цитати про правду Цитати про працю Цитати про святе Причастя Цитати про святість Цитати про сенс життя Цитати про Слово Боже Цитати про сповідь Цитати про спокуси Цитати про страждання Цитати про хвороби Цитати про Церкву Цитати про час Цитати про чудеса Цитати про шанування батька й матері Цитати про щастя Цитати про янголів Різні цитати