|
|||
![]() | |||
![]() | |||
![]() | |||
![]() |
![]() |
![]() |
![]()
|
![]() |
![]() |
3 Коли ходитимете в моїх установах і пильнуватимете мої заповіді, і будете їх виконувати, 4 то я насилатиму вам дощі о відповідній порі, і земля даватиме свій урожай, і дерево, що в полі, приноситиме свої плоди. 5 Молотьба триватиме у вас до збирання винограду, а збір винограду триватиме до сівби; ви їстимете хліб ваш до наситу і житимете безпечно у своєму краю. 6 Я встановлю мир у краю, й зможете лягати (спати), і ніхто не буде вас турбувати; я повиганяю хижого звіря з країни, і меч не проходитиме по краю вашім. 7 Ви будете гнатися за вашими ворогами, й вони падатимуть від меча перед вами. 8 П'ятеро вас гнатиме сотню, а сотня вас гнатиме десять тисяч, падатимуть вороги ваші від меча перед вами. 9 Я обернусь до вас і розплоджу вас, і розмножу вас, і дотримаю мого союзу з вами. 10 Ви не то що зможете прохарчуватися попередньолітніми врожаями, ба навіть виноситимете старе перед новим урожаєм. 11 Я поставлю мою храмину посеред вас: не буду бридитися вами. 12 Я ходитиму проміж вас і буду вашим Богом, а ви будете моїм народом. 13 Я - Господь, Бог ваш, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб ви не були там рабами; я поломив занози ярма вашого, щоб ви ходили випростані. 14 Коли ж ви мене не послухаєте і не виконуватимете всіх оцих заповідей моїх, 15 коли зневажатимете мої установи й гордуватимете веліннями моїми, не здійснюючи всіх заповідей моїх та ламаючи союз мій, 16 то ось що я зроблю з вами: напущу на вас страх, сухоти й пропасницю, від них померкнуть очі й погасне життя. Намарно будете засівати своє зерно, бо вороги ваші пожеруть його. 17 Я звернусь проти вас, і вас поб'ють вороги ваші; над вами володарюватимуть ненависники ваші, і ви втікатимете, хоч і ніхто не буде гнатися за вами. 18 Якщо і тоді не послухаєте мене, я семикратно обкладу вас карами за гріхи ваші. 19 Я зламаю вашу зарозумілу силу, і зроблю небо над вами як залізо, а землю вашу як мідь. 20 Намарне витратиться ваша сила, бо земля ваша не даватиме врожаю, ні дерево з краю не даватиме свого плоду. 21 А коли ж ви все таки будете противитися мені, і не схочете слухати мене, я скараю вас сім разів більшою карою, ніж ваші гріхи. 22 Я пущу на вас дикого звіря, що вигубить дітей ваших, і винищить скотину вашу, і вас зведе нінащо, так що спорожніють шляхи ваші. 23 Коли ж ви й після цього не дасте мені вас направити, а виступатимете проти мене, 24 то я теж піду проти вас і покараю вас семикратно за гріхи ваші. 25 Я наведу на вас меч, що помститься за зламаний союз. Ви позбираєтесь у ваших містах, а я впущу посеред вас чуму, і ви впадете ворогові до рук. 26 Як я відніму в вас піддержку вашу, - хліб, тоді десять молодиць пектимуть хліб ваш в одній печі і розділюватимуть вам по вазі, й ви їстимете й не насититесь. 27 Коли ж і після цього не послухаєте мене і повстанете проти мене, 28 я теж виступлю в гніві проти вас і покараю вас усемеро за гріхи ваші. 29 Ви їстимете тіло синів ваших, і тіло дочок ваших їстимете. 30 Я зруйную ваші висоти, і розіб'ю ваші стовпи на честь сонця і кину ваші трупи на звалища бовванів ваших, і душа моя гидуватиме вами. 31 Міста ваші оберну в пустиню, зруйную святині ваші і не прийму приємного запаху ваших воскурень. 32 Я спустошу країну так, що вороги ваші, які поселяться в ній, зжахнуться над нею. 33 Вас самих я порозкидаю між народами, я вийму з піхов меча за вами; і спорожніє земля ваша, а міста ваші перетворяться в руїни. 34 Тоді земля зазнає відпочинку протягом усього часу її запустіння, як ви самі опинитесь у землі ворогів ваших; тоді відпочине земля й розкошуватиме своїми суботами. 35 По всі дні запустіння свого спочиватиме вона за те, що не відпочивала своїми суботами, як жили ви на ній. 36 А тим, хто з вас зостанеться, на серце наведу страх у країнах їхніх ворогів; так що гнатиме їх шелестіння листя, як затремтить від вітру, і втікатимуть, як утікають від меча, і падатимуть, хоч ніхто не гнатиметься за ними. 37 І спотикатимуться один через одного, наче перед мечем, хоч ніхто не гнатиметься за ними; ви не встоїтесь перед ворогами вашими. 38 Ви загинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших. 39 Хто ж зостанеться з вас, ті зотліють за свої беззаконня по ворожих землях; вони зотліють і за беззаконня батьків своїх, як і батьки їхні. 40 Вони зізнаються у власних беззаконнях і у беззаконнях батьків своїх, - і в тих віроломствах, що мені вчинили, йдучи явно проти мене. 41 Із-за того й я повстав проти них і вигнав їх у землю ворогів їхніх. І тоді впокориться їхнє необрізане серце, і тоді вони спокутують свої беззаконня.» Левіт 26:3-41 26 Тоді каже до нього Ісаак, його батько: Підійди лишень та поцілуй мене, мій сину! 27 Він же підійшов і поцілував його. І занюхав Ісаак запах його одежі й поблагословив його та й сказав: Ось запах сина мого, неначе запах поля, що Господь благословив його. 28 Дай же, тобі, Боже, росу з неба й родючу землю. Та ще й пшениці й вина подостатком! 29 Нехай народи тобі служать і племена приклоняться перед тобою. Будь володарем над братами твоїми, й сини матері твоєї нехай приклоняться перед тобою. Проклятий хай буде, хто тебе проклинає, а благословен, хто тебе благословляє! 30 Та сталось, як Ісаак скінчив благословляти Якова і Яків щойно вийшов від Ісаака, свого батька, прийшов Ісав, брат його, з полювання. 31 Він теж зготував смачну страву, приніс її до свого батька й каже до нього: Хай тато підведуться і з'їдять дичини свого сина, щоб душа їх благословила мене. 32 Тоді Ісаак, його батько, спитав: Хто ти? Він же відповів: Я - син твій, твій первісток, Ісав. 33 Ужахнувся Ісаак жахом великим та й питає: А хто ж той, що піймав дичину, приніс мені, й я з'їв спокійно все, заки ти прийшов, і я поблагословив його, так він благословенний і буде? 34 Коли Ісав почув слова свого батька, скрикнув він великим і жалісним голосом та сказав до батька свого: Благослови мене, мене також, мій тату! 35 А той мовив: Прийшов твій брат підступно й узяв твоє благословення. 36 Ісав і каже: Хіба не названо його Яків; він бо два рази вже обійшов мене! Забрав моє первородство, а ось тепер узяв моє благословення? 37 На це відозвавсь Ісаак, кажучи до Ісава: Я, бачиш, його поставив володарем над тобою і всіх його братів дав йому за слуг; хлібом і вином забезпечив його. Що ж, отже, мій сину, можу я для тебе зробити? 38 Тоді Ісав каже до свого батька: Хіба одне благословення в тебе, тату? Благослови й мене, мій батьку! Та й заридав Ісав уголос. 39 Тут батько його, Ісаак відповів йому, кажучи: Без родючої землі буде твоя оселя, і без роси, що падає з неба. 40 Ти житимеш з меча твого і будеш на послугах у твого брата. Але станеться, що звільнишся, скинеш ярмо з свого карку. Буття 27:26-40 2 А Господь був з Йосифом, і щастило йому в усьому: він був у домі свого пана, єгиптянина. 3 Бачив же його пан, що Господь був з ним і що щастив йому Господь у всьому, що робив, 4 тож Йосиф знайшов ласку в очах свого пана й слугував йому, й цей наставив його над своїм домом і все, що мав, дав йому в руки. 5 З того часу, як він поставив його над своїм домом і усім, що мав, Господь поблагословив дім єгиптянина заради Йосифа та й Господнє благословення було на всьому, що було в нього вдома й на полі. Буття 39:2-5 Завжди благословляй устами твоїми - і не будуть злословити тебе, тому що від злослів'я родиться злослів'я, а від благословення - благословення. Священники й левіти встали й благословили народ. Господь вислухав їхній голос, і їхня молитва дійшла до його святого житла, на небо. ІІ Книга Хронік 30:27 Не збіднів Господь Ісус і не знесилився дарувати і нам такі самі блага, якими збагатив був святих патріярхів, – якби тільки узрів, що ми собі на благо і Йому на славу користуємося тим, що Він уже дарував нам. Але коли бачить, що через нелад у своїй душі вживаємо на шкоду собі навіть невеликі Його дари, то – як чоловіколюбний – не подає нам більших, щоб не загинули ми цілковито. Бог - благий, тож дав нам свободу й можливість черпати користь від усього, та ми – через пристрасність і злобу свою – губимо дари Божі, а даровані нам блага – через злочинні наміри свої і лиху вдачу - обертаємо собі на шкоду. Якби Він бачив, що людина – на добро собі й ближньому – користується малими дарами Його, то очевидно дарував би їй більші. Чи не те саме бачимо і в мистецтві? Хто береться до праці з твердим бажанням навчитися чогось, працює спочатку з трудом – не все легко йому вдається. Та хоч і часто псує діло рук своїх, не падає духом, а наново береться до праці і, хоч знову псує, не покидає діла, до якого взявся, виявляючи тим твердість волі своєї. Якщо ж впаде духом і перестане трудитися, то нічого не навчиться, а якщо – попри всі невдачі – буде й далі терпеливо і наполегливо працювати, то накінець – з поміччю Божою – опанує те мистецтво, яке собі обрав. Тоді вже все буде робити легко і з задоволенням. – Так і в духовному житті. Хто здобуває чесноти, не одразу осягає їх, бо се неможливо; і хоч спочатку не все йому вдається, хай не відступає від початого – інакше не досягне бажаної мети. Треба завжди докладати нових зусиль, подібно до того, як робить се той, хто бажає навчитися будь-якого ремесла чи опанувати будь-яке мистецтво. Коли з терпінням і бажанням буде трудитися, Бог зглянеться на труд волі його й подасть йому силу все робити без примусу. Авва Мойсей казав: «Сила тих, що прагнуть набути чеснот, – в тому, щоб не виявляти малодушности, коли впадуть, а знову й знову підійматися і ревно працювати над собою». Щоб здобути будь-яку чесноту, потрібен труд, час, ревне бажання, а головно – поміч Божа. Без благовоління Божого даремним буде наш труд, так само як і труд хлібороба, що засіває і обробляє землю, якщо Бог не дасть дощу і не зростить насіння. Треба молитися і благати в Бога помочі, бо тільки так сподобимося Божого заступництва. Якщо занедбаємо молитву, то як Бог зглянеться на труд наш? Якщо ж будемо молитися ліниво й розсіяно або скучати на молитві, нічого не одержимо, бо Бог дивиться на волю нашу і – відповідно – подає Свої дари. Навіть мале наше зусилля до добра притягає нам Бога на поміч. Сітей цього духа зможемо уникнути, якщо про кожну з набутих чеснот будемо говорити разом з Апостолом: Не я, але благодать Божа, що зо мною; Благодаттю Божою я є те, що є (1 Кор. 15:10); То Бог викликає у вас і хотіння, і діяння за Своїм уподобанням (Флп. 2:13). Сам Вершитель нашого спасіння каже: Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, — той плід приносить щедро. Без Мене ж ви нічого чинити не можете (Йоан 15:5). А Псалмопівець мовить: Коли Господь та не будує дому, — дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста, — дарма пильнує сторож (Пс. 127:1). Неможливо, щоби людина, зодягнена у войовничу проти духа плоть, могла без особливого покрову Божого милосердя осягти досконалу чистоту й непорочність. Бо всяке добре даяння і всякий звершений дар з висоти є, що сходить від Отця світла (Як. 1:17). Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав? (1 Кор. 4:7). Я кажу це не для того, щоби зневажити людські зусилля і відвернути когось від дбайливої та ревної праці. Навпаки, я рішуче стверджую — міркуванням старців — що без важкого труду людині ніяк не сподобитися досконалости. Проте лише своїми зусиллями — без благодаті Божої — вона не зможе довести її до належного ступеня. Кажучи, що людина не може без помочі Божої осягнути досконалости, ми стверджуємо, що благодать Божа дається тільки тим, що трудяться у поті чола, або, як мовить Апостол, сходить тільки на тих, що ревно прагнуть її. У 89 псалмі співається від лиця Божого: Я поклав на витязя корону, Я вивищив вибраних з-між народу. Хоч, як каже Господь, тим, що просять, дасться, тим, що стукають, відчинять, і ті, що шукають, знаходять, однак самих лише прохань, шукань і стукань замало, якщо милість Божа не зішле того, що просимо, не відчинить дверей, що в них стукаємо, не дасть знайти того, чого шукаємо. Вона готова дарувати нам усе те, бо далеко більше від нас бажає нам вищої досконалости й нашого спасіння — якщо тільки наша свобідна воля не протистоятиме їй. Блаженний Давид так глибоко усвідомлював неможливість осягнути досконалість власними зусиллями, що аж двічі просив Господа ствердити діла його, кажучи: І стверди діло рук наших; стверди його — діло рук наших! (Пс. 90:17), і знов: Покажи, Боже, Твою силу; силу, о Боже, — що для нас Ти дієш! (Пс. 68:29). Святий Йоан Касіян - Огляд духовної боротьби Коли ж у тебе буде убогий, хто-небудь із твоїх братів, у якомусь твоєму місті на твоїй землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, ти не будеш твердий серцем, ані не буде скудною рука твоя супроти вбогого брата; ні - ти радо даси з своєї руки й охоче позичиш йому, скільки в біді, в яку він упав, йому потрібно. Гляди, щоб у твоєму серці не зродилась ось така грішна думка: надходить, мовляв, сьомий рік, рік відпусту! - та й станеш споглядати лихим оком на свого рідного брата, й не даси йому нічого; він закликав би тоді Господа проти тебе, й ти взяв би гріх на себе. Дай йому щедро й не смутись у своєму серці, що даєш йому, бо за цей учинок Господь, Бог твій, поблагословить тебе у кожній праці й у всіх починах рук твоїх. Справді, вбогі ніколи не переведуться на землі, тому то я тобі й заповідаю: щедро розтулюй свою долоню для свого брата, для нужденного й для вбогого в твоїй землі. Коли запродасться тобі твій брат, єврей чи єврейка, і прослужить шість років у тебе, в сьомому році відпустиш його від себе на волю. Але як відпускатимеш його від себе на волю, то не будеш відпускати його з порожніми руками. Обдаруєш його щедро з твоєї кошари та з твого току, й з твоєї винотоки; чим тебе Господь, Бог твій, благословив, з того й даси йому. Второзаконня 15:7-14 1 «Як будеш уважно слухати голос Господа, Бога твого, виконуючи старанно всі його заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні, то Господь, Бог твій, поставить тебе високо над усіма народами землі, Второзаконня 28 Господь промовив до Мойсея: Числа 6:22-27 Найбільше ж такого смирення навчав преподобний учнів своїх, щоб у всілякому ділі спершу благословення отримували від старшини: "Сій-бо, — казав, — діла свої так у благословенні, щоб у благословенні і плід від них для насолоди пожати". І цього вчення силу показав таким чином. Коли приходили до нього благочестиві задля користи, після божественного повчання ставив перед ними з їжі монастирської хліб і сочиво. Якось і сам князь Із'яслав прийшов. Того скуштувавши, сказав до преподобного: "Ось, як же знаєш, отче, всіх благ світу цього сповнився дім мій, проте ніколи в ньому так не смакувало, як же нині тут. Бо коли раби мої готують хоч і розмаїті страви, і коштовні, але не такі смачні, як же ці. Прошу тому, отче, розкажи мені, звідки смак у стравах ваших?" Богонатхненний же отець наш Теодосій відповідав: "Якщо, добрий владико, довідатися хочеш — послухай, і розповім тобі. Коли в нас брати хочуть страву варити чи хліб пекти, мають устав такий: спершу приходить брат, що служить, до ігумена і бере благословення від нього. Тоді б'є поклони перед святим вівтарем тричі до землі, запалює свічку від святого вівтаря і нею запалює вогонь у кухні чи в пекарні. Коли ж після того воду хочуть у котел наливати, говорить служачий старійшині: "Благослови, отче". Той же відповідає: "Нехай Бог благословить тебе, брате". І так ціле діло їхнє з благословенням здійснюється, через те для насолоди служить. Твої ж раби, як же думаю, працюючи, сваряться, нарікають і обмовляють один одного, багато разів і биті від приставників. І таке все діло їхнє — не без гріха роблене — не для насолоди буває". Це чувши, князь відповів: "Справді, отче, так є, як же кажеш". Житіє преподобного і богоносного отця нашого Теодосія, ігумена Печерського Київського Нехай книга цього закону ніколи від твоїх уст не віддалиться, і розважатимеш над нею день і ніч, щоб пильно виконати все, що в ній написано; тоді бо матимеш успіх у твоїх справах і тоді буде тобі щастити. Господь повелить благословенню, щоб воно було з тобою в твоїх коморах і в усякім ділі рук твоїх, та поблагословить тебе в землі, що її Господь хоче тобі дати. Второзаконня 28:8 Коли Господь та не будує дому - дарма працюють його будівничі. Псалом 127 Та ще й найняв 100 000 ізраїльтян, хоробрих вояків, за 100 талантів срібла. Але прийшов до нього чоловік Божий та й сказав: «Царю! Нехай не йде з тобою ізраїльське військо, бо Господь не з Ізраїлем, не з усіма отими синами Ефраїма! Іди ти сам, чини сам, будь хоробрим у битві! Бог не повалить тебе перед ворогом, бо в Бога є сила підтримати й повалити.» Амасія ж сказав чоловікові Божому: «А що робити із стома талантами, що я дав ізраїльському військові?» Чоловік же Божий відповів: «Господь може дати тобі багато більше від цього!» ІІ Книга Хронік 25:6-9 Господнє благословення саме збагачує, як не збагачує жадна праця. Приповідки 10:22
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
![]() |
![]() |
![]()
|
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |