 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Коли ж все згасло, то любов мій зір Данте Аліґ'єрі. Божественна комедія (Рай: Пісня 30). Чи треба старатися робити все гарно, коли, наприклад, зводиш оселю або щось інше? Роби так, щоб усе виходило гарно, бо й Господь радується усякій красі, - але все треба робити без пристрасти. Якщо ж помічаєш у собі пристрасть до речей, то пригадай кінець їхній - і заспокоїшся. Бо нема жодної речі, котра би перебувала постійно в одному й тому самому стані, але все - тлінне й мінливе. Подвижницькі настанови святих отців Варсануфія та Йоана - Про подвиги та боротьбу з пристрастями Хтось, побачивши гарну жінку, прославив у ній Творця. Від погляду на неї запалала в ньому любов до Бога і з очей потекло джерело сліз. І дивно було бачити, як те, що багатьох довело б до падіння, для нього - понад природу - стало вінцем перемоги. Якби людина завжди могла так почувати і діяти, то осягнула б нетління ще до загального воскресіння. Святий Йоан Ліствичник. Про вісім головних пристрастей і боротьбу з ними. Віддав своєї владарки обличчю Данте Аліґ'єрі. Божественна комедія (Рай: Пісня 21). Гляди! Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого. Второзаконня 10:14 Погляд на жінку викликає у нездержливого пристрасть, а невинного схиляє до прослави Бога. ... природним всім спонукам Мистецтво, ніби учень, вслід іде, - Отож воно є наче Божим внуком. Данте Аліґ'єрі. Божественна комедія. Оточив його ґранатовими яблуками й багатьма золотими дзвінками навколо, щоб при кожному кроці його видзвонювали, щоб звук їхній чути було у храмі - на спомин синам народу свого; його шати священні - з золота, блавату та з кармазину гаптованої роботи; судовий нагрудник - з об'явленнями правди, витканий з кармазину мистецького виробу, з дорогоцінним камінням, мов печатка, вирізьбленим, оправленим у золото - праці майстра-самоцвітника, - з виритим на пам'ять написом, за числом поколінь Ізраїля. Вінець золотий вклав зверху завою, з відбитою на ньому печаткою посвячення, пишну відзнаку чести художньої роботи, прикрасу - втіху очам. Перед тим ніщо не було таке гарне, і ніколи чужинець не надягав такого, - лише його сини та нащадки його повіки. Ісус Син Сираха 45:9-13 Справді дурні з природи всі ті люди, які не пізнали Бога, які через видимі блага не здолали пізнати Сущого, і, розважаючи над творами, не дійшли до впізнання Майстра, - лише вогонь або вітер, або пливке повітря, або зоряне склепіння, або бистру воду, або світила небесні вважали за богів, правителів світу. А якщо, красою їхньою захоплені, вони взяли їх за богів, то нехай знають, скільки їхній Володар кращий, бо сам Творець краси творив їх. Якщо ж сила та потуга здивувала їх, нехай з того збагнуть, наскільки могутніший той, який витворив їх. Бо з величі та краси створінь через уподібнення можна дійти до пізнання Творця їх. Однак, вони лиш на легкий заслугували докір: можливо бо, що вони блудять, шукаючи Бога й бажаючи його знайти; бо живучи посеред його творів, досліджують їх пильно і стають полоненими їхнього вигляду, бож те, що вони бачать, - гарне. Але й вони не є виправдані, бо якщо вони змогли стільки знати, щоб спромогтись досліджувати світ, то чому раніше не знайшли Володаря його? Книга Мудрости 13:1-9 Що у свинячім рилі золота каблучка, те гарна жінка, якій бракує глузду. Приповідки 11:22 Краса - це одна з найбільших потреб людства; це корінь, з якого проростають гілки миру і плоди нашої надії. Краса відкриває нам Бога, тому що, так як Він, праця над красою дає чисті плоди, закликає нас до свободи і віддаляє від егоїзму. Папа Бенедикт XVI Велика книга, вічно відкрита, яку ми повинні посилено вивчати і читати - це природа. Антоніо Гауді Саме прояв краси Бога і Божого творіння був головною метою всієї творчості Антоніо Гауді, а одним з головних джерел натхнення була для нього природа; через неї він хотів привести людей до Бога. Агнєшка Бистшановська "Любіть один одного!" Як зазначив Бенедикт XVI, Антоніо Гауді черпав натхнення з трьох книг, які живили його як людину, як віруючого і як архітектора: це книга природи, книга Святого Письма і книга літургії. Агнєшка Бистшановська "Любіть один одного!" Вбити в дитині почуття краси – почуття, яке хоча б слабко, проте обов’язково в ній закладене, – це означає скалічити в ній людину. Обов’язок і завдання виховання – розвинути почуття краси, відкрити йому дорогу і дати силу. Блаженна Марцеліна Даровська ...часто художник, зачарований якою-небудь місцевістю, після того, як напише з натури або за уявою (...) пейзаж, бачить, що в його роботі і сотої частки не передано з того, що виходить від тієї ж місцевості в натурі. (...) Художник забуває, що, крім візуальних вражень, є ще й інші, які й зачаровують його. У той час, коли він писав або милувався пейзажем, можливо, вечірня прохолода лягала в долині, співав соловей, шумів сусідній сосновий бір і пахло свіжоскошене сіно, а на довершення звідкись здалеку лунав дзвін... Всі ці разом узяті побічні дії, що не мають нічого спільного із зоровими враженнями, і давали те почуття поезії, яке було пов'язане з пейзажем, який зачарував художника (...). Будь-який художник може згадати безліч прикладів подібного роду; почну зі своєї художньої практики. Одного разу в Криму, опівночі, коли важкі чорні хмари висіли над горами і берегом, і лише над морем, вільним від тіні хмар, було якесь неясне мерехтіння світла, і на цій блідій смузі вимальовувалися рішучими чорними силуетами дві гострі скелі: Діва і Лебідь. Тихий далекий шум моря, і самотній жіночий голос співав, то стихаючи, то знову меланхолійно задумливо лунаючи в мовчазній темряві ночі... Це було так дивно, ніби приховуючи в собі щось вічне, так неповторно, що я зараз же хотів, прийшовши додому, запалити лампу і зробити хоч якийсь натяк на цю загадкову ніч. Але, згадавши обман, в який я був введений, і самотністю серед скелястого пейзажу, і шумом моря, і голосом якоїсь сирени, я залишив марну надію зобразити побачене. Аполлінарій Михайлович Васнєцов Консервативний, як і сама природа, причетний до вічних законів світобудови, пейзажний жанр буде існувати завжди, і потреба в картинах природи, розрив з якою у людини стає все більш глибоким і безповоротним, зробить пейзаж воістину безсмертним. Андрій Романовський Свого часу у Франції Франсуа Рене Шатобріан спробував дати вичерпний опис одного-єдиного листочка суниці; на двадцятій сторінці він залишив це заняття, переконавшись, що тема - невичерпна. Інший аристократ духу, Васильєв, йде схожим шляхом, зображуючи, як коштовність, найдрібніші прояви життя, якими, не помічаючи їх, ковзає зазвичай байдужий погляд: чи то листя берез, яке колихається передгрозовим вітром, жухла поруділа трава на узбіччі зимової дороги або пухкий, насичений весняною вологою сніг. Андрій Романовський Смішно і боляче дивитися на світ Божий! Всюди трибуни; всюди з живим поглядом, з роздутими істиною грудьми здіймаються оратори, великі люди, друзі людства; всюди - тріумфування; просвітлені натовпи хвилями рухаються від одного оратора до іншого, від парових машин до велетенських гармат, від плугів до мітральєзів... Хором гримить з одного кінця світу в інший: «Нехай живе дев'ятнадцяте століття». Співає цей гімн вчора розчавлений француз, співає цей гімн пруссак, який вчора розчавив цілий народ... »(...) А природа навкруги - вічно прекрасна, вічно юна і - холодна. Втім, не завжди вона тримає за собою цю останню якість; я пам'ятаю моменти, коли я весь перетворювався на молитву, на захват і на якесь тихе, втішне відчуття примирення з усім, з усім на світі. Я ні від кого і ні від чого не отримував такого святого відчуття, такого повного задоволення, як від цієї «холодної» природи... нехай буде вона благословенна, хоча люди і кажуть, що їй ані поганого, ані доброго приписувати не можна. Федір Олександрович Васильєв Ви не закохані - в природу, в природу, кажу я. Подивіться, ось я був на днях у Марфиному гаю. Дуби - кора вже зеленіє. Весна відчувається в повітрі. Треба відчути, треба відчути, як добре в повітрі відчувається весна. Олексій Кіндратович Саврасов Склепіння готичні переплетені вузькими опуклими карнизами, що дуже красиво, ця зала абсолютно порожня, але в інший є кілька місць і трон під балдахіном - цікава річ для хорошого історичного художника, але мені вже набридають всі ці подвиги і примхи королів - і світських, і духовних; все це пройшло і слава Богу. Це мертвечина, а мені б швидше на натуру, на пекло червоного сонечка; природа завжди нова, не заплямована нічим подібним і завжди готова обдаровувати невичерпним запасом своїх дарів, який ми називаємо життям. Що може бути краще природи, та ще й не спотвореної подвигами людства! Іван Іванович Шишкін Одне напевно добре - це природа. Господи! Скільки вона містить в собі звуків, думок, уривків почуттів, скільки в ній мрій (...) глибоких, вдумливих, віковічних... Ось і сидиш та й слухаєш, що природа говорить, що розповідає ліс, про що птахи співають, слухаєш і переживаєш юність, порівнюєш свою весну з весною природи і бачиш, скільки втрачено, як мало, неповно зрозуміла була своя весна, і з сумом бачиш , що поправити нічого не можна, все минуло і не повернеться, і сумно стане і защемить, заниє серце. Михайло Васильович Нєстєров Краса серця не старіє і не згасає, як краса тіла. Навпаки, вона є як вино, яке з часом дозріває і набуває смаку. Ян Білевич, Любіть одне одного! Усе він створив гарним у свій час, та й вічність він вклав їм у серце, одначе, так, що чоловік не може збагнути діл, що їх творить Бог, від початку до кінця. Проповідник 3:11
Справжня краса полягає все-таки в чистоті серця. Махатма Ганді (індійський політичний діяч, філософ) Відвертай від красуні очі й на вроду чужу не споглядай, бо жіноча краса багатьох спантеличила, і кохання від неї вогнем займається. Ніщо так не надихає чоловіка, як красива жінка. Джон Елдредж Вродлива жінка обличчя звеселює: понад усе вона, чого чоловік бажає. Книга Сираха 36:22
Я подивився на Землю [з космосу] ... і подумав про батьківську любов - адже ми намагаємося зробити все найкращим чином для дітей. І як же сильно Бог любить нас, що дав нам такий прекрасний дім, таку красиву планету, щоб ми на ній жили. Він дуже-дуже сильно нас любить. Майкл Массіміно, астронавт NASA.
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
|
|
