Запитання священику УГКЦ - Алкоголізм Християнство
Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.                А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.                Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.                А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.                Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.                А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;                ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;                не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.                Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.                Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.                А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.                А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.                А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.                Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.                Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.                А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Запитання священику УГКЦ: Алкоголізм
   

 
 
Слава Ісусу Христу.
В мене біда - чоловік почав сильно випивати. Я своїми силами прошу чоловіка і молюся Святим допомогти мені у цій проблемі. Скажіть, будь ласка, як правильно давати записку на молитву до церкви або священику від пияцтва чоловіка? І дуже хотіла б від Вас почути якоїсь поради з приводу цієї проблеми. Спаси Господи.


Наталія
Тячев
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 13 Mar 2019, 14:05:11

Слава навіки Богу!
Дорога Наталочко, правильно буде писати у записці так, як воно насправді є. Від п'янки, значить від п'янки, але потрібно і самій молитися, а краще жертвувати свої молитви і Причастя Святе, що Ви причащаєтесь за чоловіка, щоб Святий Дух додав йому мудрості і відвернув від такої згубної звички. Постарайтесь через Великий піст протриматись у правдивому пості ще і з наміром за чоловіка. Щасти Вам.

Христос народився!
Отче, звертаюсь до Вас, як до мудрої людини, і прошу допомогти. Я не можу налагодити стосунки зі своїм батьком, бо не можу пробачити його слів проклинання. Він тяжко мене проклинає, бо має проблеми з алкоголем, і я не можу дивитися, як рідна людина чахне на очах через свої запої. А вчора він накинувся і ледь мене не задушив. Ще скоріше я звертався до ворожки, яка мені казала занести в церкві за його здоров'я і молитися, і воно йому пройшло. За те, що я звертався до такої людини, я розповідав вже на сповіді. Зараз знову те саме і я не можу вже цього пробачити, я видалив з його телефона свій номер, а на своєму телефоні заблокував його, я відчуваю і свою провину, бо мені не варто було сваритися, бачучи, що він не в собі. Отче, порадьте, як мені правильно вчинити, як мені те перебороти, бо коли він дивиться на мене, я в тих очах не бачу тієї людини, а це якась невідома мені особа, це без перебільшення демон. Я у відчаї і не знаю, як мені правильно вчинити. Якщо Вам не важко, підкажіть, будь ласка.


Юрій
Львів
Україна
Православний
Дата - Thursday, 10 Jan 2019, 09:29:36

Славімо Його!
Дорогий Юрію, найперше, Ти повинен пробачити татові всі його провини, він є тато!!! По-друге, коли тато вип'є, потрібно поводитися так, як з хворою людиною. І потрібно молитися за батьків у особливий спосіб, а за батька ще більше, щоб Бог оберігав його від п'янки, і бачити в ньому тільки батька, котрий дав Тобі життя.

Христос Народився!
Допоможіть мені у такій ситуації. Я вже певний період не вживаю алкоголь. Так, я раніше вживала його часто, і це мене губило. І ось мене тривожить, як приступати до Святого Причастя, оскільки там є вино, а я не хочу знову починати з алкоголем. Підкажіть, як поступити в цій ситуації?


Діана
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Thursday, 10 Jan 2019, 08:57:15

Славімо Його!
Дорога Діано, у Святому Причасті алкоголю немає, є КРОВ Ісусова.

Слава Ісусу Христу!
Отче, для додаткового заробітку ми з чоловіком плануємо продавати у ресторанчики настоянку ягід на спирту (на смак, як вино, ягоди настоюються 3-6 міс). Робимо таке вдома і смакуємо на свята. Проте, в душі виникають протиріччя - адже це все ж таки алкоголь, а ми б не хотіли спричинитись до пияцтва жодної людини... Що ж робити? Порадьте, будь ласка, чи варто починати таку справу?


Ганна
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Wednesday, 02 Jan 2019, 22:22:01

Слава навіки Богу!
Дорога Ганно, розуміючи Вашу особисту християнську мораль та Вашої родини, тішуся нашим народом. Тепер по справі. Так, це алкоголь, але Ісус, Його Церква вчить, вино веселить серце чоловіка, якщо його вживати, але не зловжити. Ліки так само є для лікування, але якщо їх наїстися, то вони є отрутою. Заводи виготовляють ножі для кухонної справи, але ними і вбивають. Подібних прикладів є багато, і тут протиріччя і всякі сумніви не повинні мати місце, бо той, хто хоче пиячити, знайде собі інший, та й може не з найкращих способів пиятики. Справу добру завжди варто починати, а тим паче у нашій країні, не шукайте заробітку у світі, робіть вдома. Нехай щастить. З Новим Роком!

Як діяти, коли чоловік вже вкотрий раз піднімає на тебе руку в стані сп‘яніння? Але навіть у тверезому стані є агресивним. Під час нападу моя мама та сестра прибігли рятувати, він і їх кинув на землю. Це все в присутності наших малих дітей. У нас їх четверо. Коли чоловік спокійний, то ходить до церкви, сповідається, молиться з дітьми, весь вільний час проводить вдома. Але раз в місяць відбуваються такі речі. Розмови призводять до того, що він все обертає, що я його до того довела, або хтось з моєї родини. Чіпляється за дрібнички! Я вже не можу, я божеволію. З одного боку, хочеться якось його провчити, бо несила терпіти таке приниження. А з іншого боку, жалію його і боюся зробити щось таке, чим би могла Бога образити. Дуже сподіваюсь отримати якусь пораду!

Оля
Сан Дієго
США
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 04 Sep 2018, 07:53:02

Слава Ісусу Христу!
Дорога Олю, якщо Ваш чоловік ходить в церкву й приступає до сповіді, то він є добра людина, а такі випадки, про котрі пишете, трапляються з якоїсь причини, котру потрібно шукати всім разом у родині. Потрібно прослідкувати, від чого він стає агресивним, або коли стає агресивним. Те, що він агресивно поводиться у сп'янінні, то це є природно, то може в таких випадках потрібно вдома якось поміняти тон розмови чи може щось інше. Він же не вічно п'яний і якщо приступає до сповіді, то мусить каятись за свою поведінку, а тому це все поправимо. Тримайтеся і носіть хрести одні одних.
Нехай щастить.

Слава Ісусу Христу, о.Михайле. Дякую за усі попередні відповіді, нехай Господь буде з Вами.
Маю, отче, до Вас таке запитання:
Мій тато - побожний практикуючий християнин, багато молиться, часто сповідається, причащається, співає в церковному хорі, деколи співає за дяка в церкві, але любить випити і коли вип'є, то не має міри, та ще починає проповідувати в такому стані про Бога родичам та іншим людям. Тато вважає, що то не гріх - говорити п'яному про Господа. Вважає, що ліпше говорити в такому стані, ніж не говорити взагалі нікому нічого. Чи тато тут правий? І що маємо зробити, сказати, щоб кинув пити?
Дякуємо! Дай Боже Вам здоров'я.


Юля
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 16 Aug 2017, 13:05:15

Слава навіки Богу!
Дорога Юля, не кожна людина напідпитку говорить про Бога, а говорить дещо зовсім інше. У народі є така приказка: "Те, що у тверезого в голові, у п'яного на язиці". Було б добре, якби всі чоловіки по корчмах говорили про святе, а не про те, про що звикли. Це є правда, що проповідувати справи Божі потрібно при ясному розумі, але по великому рахунку при сучасній ситуації тато дещо правий. Це щодо загальної теми питання, але я свідомий того, що запитання насправді базувалось не на тому, що при випивці говориться про Бога, а справжня проблема - це вживання алкоголю. Тата потрібно лагідно й мудро переконати в тому, що п'янка шкодить здоров'ю і матеріальному стану, а практикуючий християнин повинен остерігатися поганого прикладу для слабих у вірі.

Слава Ісусу Христу!
Отче, маю складну життєву проблему. Мій батько п'є, мама закордоном 18 років. Тато живе зі старенькою бабцею, тобто своєю мамою. Як ми його не просили схаменутись, нічого не діє - ні вмовляння, ні прохання, ні погрози. Лікуватись не хоче і не визнає це за проблему. Я себе "з'їдаю" думками, що я маю робити з батьком-алкоголіком після того, як не стане бабуні. Дня не пройшло, щоб не переживала. Мені 28 років, одружена, мала б жити і радіти життю, та не можу, постійно живу в страху, що тато все проп'є, знайде собі друзів по чарці і просто пропаде. Я його люблю, та сил це терпіти просто не хватає. Бабуню шкода, що то терпить. Нема життя через його алкоголізм. Я і на вервечці за нього молилась, і до Богородиці, що розв'язує вузли, молилась, і до св.Тадея, і "Таємницю щастя" відмолила рік, дев'ятниці до Богородиці Неустанної Помочі - і нема ніякого проблиску. Невже мене не чують? Хочу ще помолитись до Богородиці Невичерпної чаші, та зрозуміла, що не знаю, як правильно читати Акафіст. Навчіть, будь ласка, я в такому відчаї, що світ не милий. Хочу жити, та переживання і опіка за татом не відпускають мене. Я втомилась вже просто і не знаю, що маю робити... Поможіть добрим словом, будь ласка.


Христина
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 04 Apr 2017, 17:01:55

Слава навіки Богу!
Дорога Христинко, п'янка - сучасна велика проблема нашого життя, але вона має свої корені, як і всяка проблема. Молитви Ваші, Христинко, вислухані, але ні Мамка Божа, ані Святий Тадей нічого не вдіють, якщо ми самі собі не будемо допомагати. Не знаю, якого віку Ваш батько, та це і не так важливо, але женитися й прожити 18 років без жінки біля старенької мами, може ще й вислуховувати мамині докори, чути збоку всякі відгуки, як там за кордоном наші заробітчани. Щоб таке становище щоденного життя витримати, потрібно не аби-яку силу волі мати, щоб не випити. Це явище, яке спіткало наш народ, є вкрай негативне. Родини розпадаються, чоловіки спиваються, жінки собі так само, і так минає життя. Ви скажете, що ж робити - такі часи. Так, Ви права, але такий варіант, гадаю, не з найкращих. Нехай тато їде до мами, або мама до тата, якщо це можливо, і нехай одне одного підтримують, а Ви радійте разом з ними.

Отче, я маю конфлікт з батьком-алкоголіком. Він уже роками п'є і б'є маму. Вона жаліється, що він їй так і каже: "Я тебе вб'ю". Я вмовляла, просила, погрожувала - нічого не допомагає. Про лікування не хоче навіть чути, я вмовляла маму, щоб якось себе захищала (примусове лікування, навіть міліцію визвати відмовляється). Дзвонить до мене і більше нічого не робить. Він вже накидується і на брата, а недавно хотів бити і мене, бо я приїхала її захищати. Лякає та ненависть, яка з'явилася у мене в душі до нього. Я розчарована у подружжі, у родинних зв'язках, закинула відвідування церкви (бо вона закриває очі на проблему таких жінок). Хоча у сім'ї чоловіка такого немає, мені все частіше здається, що коли я постарію, він також почне мені докоряти цим (як робить батько з мамою), уникаю його, думаю про розлучення, зраду (моя мама навчала бути вірною своєму чоловікові, і я бачу, що в результаті вийшло з цього). Недавно в мене сталася істерика, я обзивала його останніми словами, які тільки приходили на думку, старалася влучити найдошкульніше, мало що не кляла. У мене таке враження, що вирвали душу, і виходу я не бачу. Ловлю себе на думці, що не хочу жити в світі, де взамін за самопожертву, присвяту людині всього життя на старість очікують побої та приниження. Зараз мені здається, що прощення мені немає за таку поведінку, боюся, що мої діти будуть покутувати мої слова. Найбільше мене мучить ненависть, якої намагаюся позбутися роками, та батько робить усе, щоб я горіла в пеклі. Не знаю, що ще робити, як бути і як взагалі далі жити? Порадьте щось останній грішниці.

Лілія
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 24 Feb 2016, 21:53:35

Слава Ісусу Христу!
Дорога Ліля, я розумію Вас і Ваше становище у родині. Так, там, де п'янка в родині, руйнується все підряд. Напевно, у таких випадках було б добре почати поправу становища в родині кожному з себе. Скоро наступить час Великоднього посту, коли кожна людина в першу чергу має зробити для себе іспит совісті і відтак стати на путь покаяння. Було б корисним скористатися цим часом для полагодження справ у родині. Господь каже, що Царство Боже бере свій початок з наших сердець. Використайте його.

Слава Ісусу Христу! Я попала у нелегку ситуацію і нема з ким порадитися. Ми з чоловіком проживаєм у шлюбі 6 років. Маєм донечку 4,5 роки. Мій чоловік - алкоголік. Коли виходила заміж, то знала, що з колегами може випити, але він був зовсім іншою людиною, з рішучими поглядами у майбутнє. Що тепер сталося, не знаю. Батьки мої і його були проти нашого шлюбу, тому цілий час нас хотіли розвести. Я його сильно кохаю, але після трьох разів лікування в наркодиспансері і клятви, що зміниться і перестане пити, нічого не міняється. Всі гроші, що заробить, то проп'є або на лікарню стратить. За комунальні і їсти до хати купити - думаю я і свекруха, а він нічого не думає, окрім спиртного. Чи можна з таким чоловіком розводитись? Чи терпіти, як кажуть священики, бо ми взяли шлюб і давали клятву перед Богом? Я просто запуталась і не хочу впадати у гріх.

Ярина
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 22 Sep 2015, 19:03:50

Славана віки Богу!
Дорога Яринко, мушу казати, що співчуваю вам обом, бо ти мучишся і не маєш насолоди від родинного життя, бо, як розумію, атмосфера в родині не з найкращих, але після розводу пропаде людина, котру, як пишеш, сильно кохаєш, а тому напевно мають рацію священики, коли кажуть терпіти.

Ми з чоловіком живемо разом 12 років. Перша дитина (хлопчик, 11 років) народилась не заплановано, але нас підтримали батьки і наше кохання. Ми не були повінчані. Я багато обманювала його на дрібницях, тому що не хотіла скандалу (він деякий час пиячив і бив всю сім'ю). Згодом народилась друга дитинка (дівчинка, 7 років), я довгий час не знала, що вагітна (тому, що місячні продовжувались), а дізналась на дуже пізньому терміні і боялась признатись чоловіку, що вагітна (боялась, що він мене поб'є). Коли дитина народилась, він пробачив (хоча я не впевнена, що до кінця) і прийняв нас. У нас все наладилось, він отримав хорошу роботу, я теж пішла на роботу, діти - в школу, садочок. Минулого року ми почали ходити в церкву, тому що наш син пішов до першого Причастя і його назначили міністрантом при церкві. Згодом ми почали відвідувати катехези і вступили до спільноти при соборі. В цьому році повінчались і вирішили жити християнським життям. Але, не зважаючи на те, що ми користувались природнім плануванням (мені допомагала лікар), я все одно завагітніла, ми вирішили дитинку залишити. А тепер у чоловіка депресія і образа, що я все підставила і все життя його використовую. Я дуже багато пережила з ним за ці роки, і мені дуже боляче це слухати. Він почав пиячити, він, звичайно, сповідається, причащається, але став дуже агресивний і хоче розійтися. Я молюся, але не знаю, як правильно себе з ним поводити, щоб не ображати, хотіла звернутись до нашого священика, але боюсь, щоб він після цього ще більше не закрився в собі і не усугубити ситуацію. Що мені робити?

Олена
Ужгород
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 04 Aug 2015, 14:05:35

Слава Ісусу Христу!
Дорога Оленко, мусите порадитись з любим священиком, їх у соборі багато. Кому більш довіряєте, ось до того й підійдіть й попросіть поради. Моя думка така. Бог дає життя своїм Благословінням на вашу любов і якщо Він Благословив життя, то й потурбується, як те нове життя буде жити. Не потрібно брати все на свої плечі й відчуваючи свою безпорадність, падати у відчай. Потрібно доручитися в руки Божі, бо Він каже нам, що без Нього ми нічого робити не в силах. Тому потрібно практикувати віру свою наживо, а не показово. Сповідь та Причастя повинні укріпляти віру в Бога, формувати добрим серце, порозуміння в родині й любов до неї і т.д.

Слава Ісусу Христу. Мій батько дуже п'є, жодне свято ще не проходило без п'янки, тиждень п'є, пару днів відходить, а тоді знову п'є, мама постійно хворіє, я також, сестра чисто зневірилась. Ми вже багато років молимось за навернення батька, але результату немає. Мама у відчаї ходила до "бабки", та їй сказала, що мамі на весілля кинули землі з гробу, щоб мучилась до гробу. Чи може то таке бути, як зняти ті пороби, що робити далі? Сил уже немає, ми у відчаї.

Людмила
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 09 Apr 2015, 07:32:43

Слава навіки Богу!
Дорога Людмило, не вірте в бабські байки, бо вони вам таке наговорять, а дайте їм ще більше грошей і почуєте й не таке. Вірте в Бога, моліться до Його й просіть Його ласки для родини, й час той прийде, що все стане на свої місця, у родині запанує мир та злагода.

Слава Ісусу Христу!
Отче, у нас сталося велике горе! Мій рідний брат у стані алкогольного сп'яніння убив людину. Я знаю, що зараз він кається, але боюся, що час, проведений у в'язниці, його змінить, і він буде сприймати убивство, як звичну справу...
Отче, як нам допомогти йому і його душі? Як відмолити такий великий гріх? І чи можливе прощення для нього? Щиро Вам вдячна наперед!

Валентина
Дубно
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 23 Dec 2014, 07:26:04

Слава навіки Богу!
Дорога Валентино, найперше він повинен оцінити свій вчинок, і саме він повинен через покаяння просити від Бога відпущення гріха та тікати від нього, але в жодному разі не так, як Ви пишете, бо це не є покаяння. За такі гріхи люди каються все життя і немає значення, де вони. Бог, в першу чергу, дивиться на душу людини, а вже на її язик, що вона ним каже. Розумію Ваше горе, а тому розумію Вашого листа і, гадаю, буде дуже мудро і по-Божому - не тратити віри в Бога, бо Він є справедливий суддя і розсудить по справедливості, а не так, як це роблять земні судді. Уповайте на Бога і якщо там і насправді є так, як Ви пишете, то все у Божих руках і станеться таке з Божої волі, що Ви навіть і не сподівались. Для того, щоб Бог гріх простив, потрібне всього на всього покаяння, але щире і правдиве, а гріха такого людина ще не придумала скоїти, щоб його Бог не простив.

Слава Ісусу Христу!
Отче, порадьте, бо не знаю, що робити. Чоловік має залежність від алкоголю. Знайшла лікаря, який кодує гіпнозом від алкоголізму. Але я не знаю, чи вважається це гріхом? Як Церква відноситься до кодування від алкоголізму? Чула, що у Львові є священик, який молитвою лікує від алкоголізму. Чи може Ви щось про нього знаєте і можете дати координати?
Дякую
.

Віра
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 28 May 2013, 08:03:59

Христос Воскрес!
Дорога п.Віра, таким лікуванням займаються монахи-екзорцисти, а тому потрібно Вам звернутись у любий монастир і там Вам точно підкажуть його адресу.

Христос Рождається! Скажіть, будь ласка, чи можна просити священика поговорити з чоловіком про алкоголізм, щоб він навернув його, відвернув його від цїєї проблеми? І які молитви треба нам молити, щоб Господь вислухав нас і допоміг нам? Бо дуже важко жити з такою проблемою, бо ми - молода сім'я і в нас двоє маленьких дітей. І прошу отця помолитися за мого чоловіка. Дякую наперед за відповідь.

Оксана
Тернопіль
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 29 Jan 2013, 09:17:04

Славімо Його!
Дорога Оксанка, просити не те що можна, а потрібно просити священика, щоб якось у доступній формі пояснював про вредність надмірного вживання алкоголю. Це велика біда, коли в родині є п'яниця. Обов'язково попросіть священика, щоб якось постарався допомогти Вам. Обіцяю Вам, що буду старатися просити у молитвах за Вашого хворого (залежного від алкоголю) чоловіка. Моліться і Ви у наміренні його зцілення.

Христос Рождається! Дуже дякую Вам, отче, за відповідь і за підтримку! Це дуже важливо для нас! Ще прошу у Вас благословення на починання відмолювання акафісту до Неіспиваємої Чаші. Наперед дуже Вам дякую! Нехай береже Вас Господь!

Оксана
Тернопіль
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 30 Jan 2013, 08:23:49

Славімо Його! Моліться і нехай Бог благословить Вас і Вашу родину!

Скажіть, будь ласка, як вилікуватись від алкоголізму (швидше психологічного, бо як вип'єш, то з'являється веселість і легкість, життя здається простим, проблеми відходять на другий план і щоб досягти цієї радості, яка чогось є майже єдиною радістю в житті, п'єш, а коли вип'єш, - не можеш зупитинитися, поки не нап'єшся до безсвідомого стану) і чи треба ще раз сповідатися з гріхів, які не сказала, бо склалося враження, що священик спішить (свої гріхи я виписала на листочок і коли почала читати священику, він перепитав, якими важкими гріхами я згрішила, то я їх назвала, а інші не сказала, бо то було на прощі, сповідалось дуже багато людей)?

Вікторія
Івано-Франківськ
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 20 May 2010, 15:03:54

Пані Вікторія, Слово Боже вчить нас, що вино звеселяє душу людини і це є природньо, бо воно також є даром Божим, але далі є цьому продовження, - не впивайтеся, бо воно веде до блуду. Вам потрібно свій вільний час, коли Ви маєте звичку випити, заповнити чимось корисним, щоб не вистачало часу на п'янку, а при нагоді погоститись, - пам'ятайте про мірку Ваших можливостей. Двічі сповідатися з одних і тих самих гріхів не потрібно. Якщо Вам здається, що священик не почув про Ваші гріхи, - вірте, що про них почув Бог. Якщо у Вас виникне бажання сповідатися і довго зі священиком у сповіді говорити і розпитувати його, підберіть час, коли він має вдосталь часу. Нехай Вам щастить.

Слава Ісусу Христу! Я перепрошую, що так багато питаю, але питаю далі - що є корисним для незаміжньої 32-річної жінки, крім монастиря? Раніше думала про дітей, але розумію, що сама не вмію жити, то і дитину не навчу нічому путньому.
Я не знаю, для чого живу, бо не бачу в своєму існуванні ніякого сенсу, ну хіба, як кара (насамперед певно для батьків), чи як засторога для інших (що не варто так жити). Але ж людину змалку завжди націлюють на те, що вона має чогось добитися, бути корисною Богу і суспільству. Якщо я не люблю ні людей, ні себе (себе правда менше, ніж людей), то для чого мені жити? А ще як добавити до того лінь і непристосованість до життя, то виникає питання - для чого жити і займати місце доброї людини, повної життєвої сили, снаги, енергії (такі люди завжди чогось вмирають рано, хоча могли б жити довший час і приносити іншим радість і щастя)?
І ще, Бог тішиться, коли людина, яка пішла не тією дорогою, вертається до нього. То чого після цього він її не забирає до себе, а лишає жити тут, якщо знає, що вона знову буде падати і щоразу гірше? Якось в цій ситуації важко віриться в те, що Бог хоче, щоб всі спаслися. Швидше, він хоче подивитися, наскільки низько може впасти людина і звідки вона ще може вибратися, а звідки ні. Навіть по прикладу Йова складається враження, що Бог просто спостерігає над муками людини, які посилає їй для того, щоб показати дияволу, що він сильніший. Я розумію, що ці думки неприпустимі, але вони постійно мене мучать і я не маю на них ніякої відповіді. Просто до церкви я стала ходити у 26 років, тобто, віри змалечку в мене не було, і тепер вона дуже маленька, а щось добре намагаюсь зробити не з любові до Бога, а того, щоб не горіти в пеклі на найбільшій грані. Того я не розумію багатьох речей. І не розумію, чого Бог дав людині можливість робити вибір у всьому, крім того, чи жити їй далі, чи не жити: якщо людина бачить, що не виходить в неї жити правильно, то чи не краще було би висповідатись і померти, щоб не грішити далі і не набирати ще більше кари на себе і своїх рідних (за умови, що самогубство б не було гріхом)?
І ще, в Об'явленні святого Івана Богослова в 14-му розділі написано "4. Це ті, хто не осквернився жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди він іде. Вони викуплені від людей, первістки богові і Агнцеві", - це треба розуміти, що спасуться лише вибрані 144 тисячі чоловіків?
І ще в Біблії постійно наголошується, що людина сама по собі нічого не може, вона може лише в тому випадку, коли вона вибрана Богом. То це мається на увазі, що є вибрані Богом люди для праведного життя, а всі решта - грішники, які так і не зможуть добитися праведності?
І ще написано, що кожен буде відповідати за те, що він знає. То якщо людина не вникає в суть християнства, а вірить так, як її навчили з діда-прадіда і то виконує, то вона і в тих межах відповідатиме? Тобто, якщо вона щось не вважає гріхом, але то по суті гріх, а гріх вона його таким не вважає, бо не знає, то за його вчинення вона і не відповідатиме?
Я знаю, що є Бог і що він все створив і всім керує, в тому числі і моїм життям, і в багатьох випадках відвертав від мене гірше, що могло статися, але я ніяк не можу навчитися його любити так, щоб ця любов стримувала мене від гріха. От такі думки, як я вище написала, не дають мені спокою, і того я прошу Вашої відповіді, щоб позбутися сумнівів.

Вікторія
Івано-Франківськ
Україна
Католичка

Слава навіки Богу! Вікторія, найперше дякую Вам за гарного листа, бо в ньому Ви багато про що розповіли. Ваша розповідь дає мені можливість сказати Вам, що Ви на добрій дорозі, раз турбуєтесь про своє життя дочасне й життя вічне. За порадою Ви звертаєтесь до Слова Божого і наводите прекрасні приклади, котрі мусять турбувати кожну людину. Це дуже добре, бо св. Августин каже, що Бог створив людину без волі людини, але спасти її без волі людини не може. Віка, Ви не задумувалась над тим, що за Ваші прекрасні роки земного життя, скільки раз Ви не встояли перед спокусами і падали в гріх, а Бог, видячи ваші сльози розкаяння, як у Марії Магдалини, прощав Ваші гріхи, але Ви далі падали в гріх, як і кожна людина, а Бог знову пробачав і пробачить, бо кожна людина є Дитиною Божою. Ось якби ви мали чуство матері, Ви би простили Вашій дитині всі її провини, бо Ви її носили під своїм серцем, потім в болях принесли на світ нове життя, а воно на Ваших очах росте і кожного дня Ви бачите в дитині щось нове, цікаве, а як підросте, вже побачите й щось не дуже приємне, але хто би Вам чого не говорив про Ваше потомство, Ви все будете любити найбільше свою дитину, яка б вона не була. Так і Бог своїх дітей любить і прощає їх. Хіба не так було з многострадальним Йовом, сатана наговорював на Йова і просив від Бога дозволу допустити на його різні спокуси, Бог дозволяв, але казав, щоб сатана душу Йова не чіпав. Тому у житті Вашому так само є щось такого, що Вам не зовсім, гадаю, хотілось би, але вірте, і у Вас буде радість.

Слава Ісусу Христу.
Я потребую Вашої допомоги. У мене батько страждає від алкогольної залежності. Я довгий час різними молитвами (самостійними та спільними) намагаюсь йому допомогти, але безуспішно. Нещодавно я натрапила на Акафіст Пресвятої Богородиці ради її чудотворноі ікони "невипивана чаша". Чи можете Ви мені допомогти якось з цією проблемою – порадьте, чи варто звертати увагу на цю молитву і чи вартує поїхати до цієї ікони, що знаходиться в Росії, в с.Серпухів? Що ще порадите зробити у цій ситуації?
Дякую за розуміння!


Тетяна
Львів
Україна
Католичка
Дата - Monday, 03 May 2010, 17:00:18

Слава навіки Богу! Ніякими молитвами нехтувати не потрібно, а щиро їх проказувати, бо ніхто не може вгадати, якої молитви Господь від нас потребує, щоб задовольнив наші прохання. Мати св. Августина довгі роки молилася за грішного сина, щоб той навернувся, і Господь все-таки прийняв молитви матері. З грішника - стався Святий, котрий один раз покаявся і до гріха більш не вертався. Паломництва також допомагають, але у всіх Божих справах має бути тверда віра на порятунок. Це залежить виключно від Вас.


Читайте також відповіді священника УГКЦ (по темах):


Также Вы можете задать вопрос священнику Римо-Католической Церкви (РКЦ)


Будь ласка, перед тим, як задати запитання священику, ПЕРЕЧИТАЙТЕ запитання/відповіді на вищевказаних сторінках – можливо, що на таке питання отець Михайло ВЖЕ ВІДПОВІВ

Термін відповіді на Ваше запитання може складати від декількох днів до декількох місяців


На запитання відповідає о. Михайло Шелемба

Рекомендуйте цю сторінку другові!



Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!