Запитання священику УГКЦ - Гроші Християнство
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Запитання священику УГКЦ: Гроші
   

 
 
Слава Ісусу Христу, о.Михайле.
Маю таку непросту ситуацію. Моя друга дитина пішла у перший клас. Ми навчаємося в "А"-класі. Зійшлися тут непрості батьки, і я з деякими з батьківського комітету вступила у дискусію, відстоюючи мінімальні суми на подарунки (квіти, цукерки) і на дні народження вчителя та ніяких конвертів у подарунок. Кажу - це моя думка і не ображайтеся, я вам не ворог. Просила вибачення, якщо образила. Батьки ж переконували мене, що вчителька варта того, кладіть в конверт так, як всі. Нашу непросту розмову почули майже всі - і наша вчителька, і інші вчителі, і батьки. Вчителька зібрала нас і строго говорила, що їй ніяких грошей від нас не потрібно, і ми її засмутили такою розмовою. Хоча відомо, що гроші в подарунок на день народження беруть як не всі, то майже всі вчителі. І вона теж. Після того батьки мене звинувачують, що я в усьому цьому винна, що я - провокатор, бунтар... Ніхто за мене не заступився.Запиталася сьогодні у вайбер групі домашнє завдання для дитини,ніхто не відписав,хіба одна мама передзвонила. Мовчати я не могла і з цим усім жити Важко, худну, переживаю, погано сплю... У вчительки я попросила вибачення і сказала, що образити її не хотіла, тільки відстоювала свою позицію.
Переживаю, щоб дитина не страждала від усього цього. Як бути, що робити?
З Богом, дякую.


Юля
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 26 Sep 2017, 13:00:26

Слава навіки Богу!
Дорога Юля, все, про що Ви написала, є в корені неправильно. Кожна людина на місці своєї праці повинна виконувати свою працю не за подарунки, а за заробітну плату. Всі кричимо про корупцію, а самі її створюємо.

Добрий день! На даний момент я шукаю кращу роботу, довгий час працювала сама на себе. Пропозиції роботи були, але не все влаштовувало (зарплатня, умови), і я змушена була відмовляти. А зараз гризуся, чи не пішла я проти Волі Господа, адже я просила помочі, а натомість з'являється страх і невпевненість, і я тікаю. Боюся, що Господь більше не допоможе, не знаю, як зрозуміти, що робота, яку пропонують, є дарунком від Бога. Як не помилитися? Можливо, я вже помилилася, відкинувши ті пропозиції?

Анна
Рівне
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 12 Jul 2017, 13:19:06

Слава Ісусу Христу!
Кожний, хто шукає, знаходить.

Слава Ісусу Христу! Чому Юда Іскаріотський зрадив Ісуса Христа? Чому багато послідовників апостолів теж можуть зраджувати Ісуса Христа?

Мирослав
Теропіль
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 12 Jul 2016, 13:59:12

Слава навіки Богу!
Дорогий Мирославку, Юда більше любив гроші, ніж Ісуса, і, на жаль, є такі послідовники апостолів, котрі також більше люблять гроші, аніж Ісуса, а тому поступають так, як вчинив Юда.

Слава Ісусу Христу!
Отче, маю до Вас запитання та хочу поради, як надалі ставитися до виниклої у моєму житті ситуації. Почну з того, що мій батько все життя працював у бізнесі. Бізнес не був його власним, а спільним. Далі в країні почалася криза 2009 року, і в бізнес потрібно було залучати кошти. Решта учасників цього робити не захотіла, а батько, аби врятувати ситуацію, позичив в родичів відносно велику суму коштів. Але зробив це таємно, ніхто про це не знав - ні я, ні мама. Одразу він відділився від решти учасників, став вести бізнес сам, і в цей період у нього з’явилася коханка, яка стала його заступником. І от три роки тому ми з мамою взнали про великі батькові борги. Борги були в усіх банках, по податках, по постачальниках, по всіх знайомих і родичах і сягали дуже великої суми. Звичайно, що бізнес пішов різко вниз, коханка виїхала за кордон, а борги лишилися. Куди пішли кошти, він не каже, і по сьогоднішній день ми про це не знаємо. Попри все те, мама його простила і залишилася з ним жити. Вона постійно віддає частину своєї зарплатні, щоб віддати його борги. Те ж саме роблю і я. Я взяв його збанкрутілу фірму і паралельно веду її. А він не вклав останнім часом нічого зі своєї сторони, залишився без роботи, але й роботи не шукає. Єдине, що має на прожиття, це отримує орендну плату з приміщення, причому дохід має більший, аніж можна потратити на себе та продукти для сім’ї, але куди та решта доходу дівається – ніхто не знає, і на свої борги він не тратить ні копійки. Ми кілька разів сідаємо з ним за круглий стіл, він обіцяє щось робити, щось платити, постійно лише обіцяє, але... Тільки обіцяє. Він просто «скинув» борги на нас з мамою, а всім боржникам сказав, що виплачувати буду я, бо мені нібито передав бізнес. Але уявіть собі, що я маю розказувати боржникам, коли дохід з бізнесу всього-навсього 10000 грн, а боргів на 1500000 грн? В результаті в мене нема ні вихідного, ні спокійного дня, ні якогось більш-менш просвіту на наступні 8-10 років. А попри все те, я виховую сина 1,5 року. Та й дружина постійно «пиляє», чому я повинен віддавати його борги, про які я не знав і гадки не мав, і ніякого відношення до них не було. І така ситуація, що нікуди я від цього дітися не можу. Так само нема гарантії, що він залишиться з нами, а не піде в іншу сім’ю. І здається, все життя зупинилося лише на тому, щоб працювати і зароблене одразу ж віддавати і цьому нема кінця і краю. І нічого не робити я так само не можу, бо розумію, що рано чи пізно його борги все одно «впадуть» на мене та моїх дітей, що віддавати доведеться все одно мені. Кинути батьків я не можу і все життя працювати на дурне теж не хочу.
Скажіть, отче, що б Ви робили в моїй ситуації? Які рішення прийняли б?
Дуже чекаю Вашої відповіді.


Богдан
Київ
Україна
Православний
Дата - Tuesday, 21 Jun 2016, 11:27:00

Слава навіки Богу!
Дорогий Богданку, Ви питаєтеся мене так, ніби я, слабий чоловік, можу сам, без Бога, щось вдіяти в цьому житті. Ісус каже, що без Нього нічого ми робити не можемо. Мені важко щось слушне Вам порадити, бо у кожній справі, щоб вона давала якусь бажану віддачу, найперше потрібна чесність, правдивість, точність й відкритість, а цього, нажаль, бракує, як Ви й сам переконався, навіть у родинах. Батьків покидати не варто, бо це є гріхом проти Божої Заповіді. Вірте в те, що, виконуючи Заповідь: "Шануй батька й матір, будеш легко й довго жити", Бог зважить на виконання Вами цієї Заповіді й виконає свою обіцянку у плані: "будеш легко й довго жити". Не втрачайте віри у Бога і Він це оцінить. З Богом все можливо, навіть те, що в людей неможливо.

Слава Ісусу Христу! У мене така ситуація: живемо з чоловіком у шлюбі 11 років, маємо дві донечки, любимо одне одного. Але всі ці роки у чоловіка є сильна залежність від азартних ігор, яка не раз ставила нашу сім'ю в дуже тяжке матеріальне становище... Був і закордон, і хата під заставою, і море кредитів, позик... Все це відбувається періодично: може бути півроку, рік спокою, благополуччя, а потім знову все спочатку. Я і просила, і плакала, і до священика водила... До церкви ходимо кожної неділі, сповідаємося, молюся за нього постійно... Вже просто не знаю, що робити, як вплинути... І, якщо чесно, не хочу з дітьми опинитися на вулиці через борги. І за нього боюся, аби з відчаю не зробив непоправного... Грає він, як каже, не для задоволення, а просто не має іншої змоги віддати борги, заплатити кредити і т.д. Кредитів справді має дуже багато.

Юлія
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 08 Mar 2016, 18:15:10

Слава навіки Богу!
Дорога п. Юлько, моліться і, дасть Бог, все налагодиться.

Слава Ісусу Христу! О.Михайло, перше питання - щодо мого віросповідання. Народилась і хрестилась я в Україні в УПЦ, а в Америці відвідую УГКЦ. Такі свята, як Великдень та Різдво, у нашій церкві святкуються по двох календарях, а решта - по Григоріанському. Особисто всі свята я надаю перевагу святкувати по Юліанському календарю. То яке в мене віросповідання?
Друге запитання. Моя мама проживає на Україні і має 76 років. Має великий смертний гріх срібролюбства, скупості. Квартира забита всяким хламом, що не пройти. У хаті молі, миші. На прохання дітей поприбирати квартиру і очистити не піддається. Насильно не можемо нічого зробити, бо вона має проблему з серцем і ніхто з нас, дітей, не хоче брати гріх на душу через її прив'язаність до цього хламу. Пояснюємо, що це смертний гріх, вона усвідомлює, соромиться, а позбутися свідомо не хоче, бо їй все потрібно. Уповає на Боже милосердя. У квартирі вся сантехніка вийшла з ладу, бо не можемо викликати майстрів через те, що не добратися до труб і т.д. Що нам, дітям, робити? Що порадите?

З повагою, Надія
Spotswood
США
Не знаю
Дата - Wednesday, 24 Feb 2016, 22:11:36

Слава навіки Богу!
Дорога Надійко, саме святкування Великодня та Різдва навіть за двома календарями не визначає віросповідання. Хрещення в УПЦ й відвідування УГКЦ, бо напевно іншої просто немає, так само не дає жодного визначення. Людина повинна сама визначити свою віру в Бога, вона повинна всім своїм єством відчути Бога у храмі і всюди, куди би вона не ходила, а відтак віднайти своє віросповідання. Мама за свої гріхи сама буде нести відповідальність, а вказувати їй важкість гріха, гадаю, не по-дитинськи. Зробіть мамі подарунок - візьміть її до себе на відпустку, а за той час наведіть порядок у квартирі.

Слава Ісусу Христу.
Отче допоможіть, бо мені зараз дуже важко. Я з чоловікок подавала на візу до Польщі і нам дали відмови. Ми, можна сказати, витратили все, що мали, а та жінка просто дала нам погані запрошення, а грошей не віддала. Я з відчаю і нервів написала їй SMS, що ми віддали їй, що мали, і що в нас дитина хвора (дитина дійсно зараз хвора, але не важко, а грип), і що якщо вона не поверне нам кошти, то я буду молитися, щоб їй те все боком вилізло, і щоб вона була в такій самій ситуації, як ми. Звісно, що я її страшила, хоча не приховую, що такі думки були. Вона нам повернула частину грошей і написала, щоб лікувала дитину. Отче, мені зараз дуже важко і страшно за дочку, бо та жінка могла щось в нервах погане подумати. Я переживаю за дитинку, бо вона - найдорожче, що в нас є, і я не переживу, якщо по моїй вині з нею щось станеться. Отче, що мені робити, скажіть, будь ласка? Бо я в сильному розпачі.

Уляна
Перемишляни
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 17 Feb 2016, 16:30:49

Слава навіки Богу!
Не переживайте, Улянко, а моліться за дитинку й ту жінку. Бог на те й Бог, що не такий, як люди, і не зважає на людські емоції.

Отче, благословіть запитати! Допоможіть мені, будь ласка, визначитися. На роботі (я працюю в університеті) вимагають під час сесії половині студентів, які навчаються на бюджеті, ставити трійки (з метою економії на стипендіях). Я розумію, що занижувати оцінку студенту, який знає матеріал - гріх, це щось на зразок підлої брехні. Однак, я боюся, що якщо почну відстоювати свої права, не зможу говорити спокійно, перейду на емоції - коротше, може бути конфліктна ситуація. Крім того, будуть мститися мені (це не так страшно), а також моїм дипломницям (тобто, я можу підставити дівчат під удар). Як правильно себе повести? Загалом - як ставитися до керівництва, якщо люди старші за віком і за посадою, але схиляють до непорядних вчинків? І ще - під час посту краще промовчати, заспокоїтись і зробити, як наказують, хоч би не дуже гідне, чи робити, як совість підказує, хоч би й через можливу сварку? Наперед вдячна Вам за відповідь і пораду.

Ганна
Суми
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 23 Dec 2015, 23:31:46

Слава Ісусу Христу!
Дорога п.Ганно, якби було побільше таких викладачів, що мають совість та страх Божий за гріх, наша країна, наш народ маю на увазі, набагато краще, в матеріальному розумінні цього слова, провадив би своє життя. Між народом було б порозуміння, злагода та правдива християнська любов. Мовчіть, нікому нічого не кажіть й не заперечуйте, а поступайте по справедливості, як підказує совість.

Слава Ісусу Христу!!! Мене звати Юра, мені 28 років, я дуже сильно грішний перед родичами своїми і перед своєю дружиною. Справа у тому, що ми з дружиною поженились 1 рік назад, відразу у нас все було добре, але з часом, через два місяці нашого життя, почались проблеми. Роботи хорошої не було, дружина в той час завагітніла, зараз у нас дочка Діанка народилась, але роботи не було, теща почала жінці упрікати, що вона завагітніла, а я роботи не маю, вона не буде на нас робити. Я потім поїхав був на роботу в Санкт-Петербург на два місяці, поки жінка на ранніх порах вагітна була, але там багато не заробив. Відповідно, приїхавши додому, теща дальше почала говорити, що я нічого не заробляю, мені прямо вона нічого не говорила, але все це вона жінці моїй говорила, і настроювала проти мене, мотивуючи тим, що я нічого не заробляю. Я почав пробувати займатись бізнесом, тогував оптом зерном, брав зерно без грошей у фермерів, потім продавав і гроші повертав. Спочатку все було добре, і усі були раді, гроші появились, жінка щасливо дитину вродила. Я думав, все, більшого щастя не треба, є робота, гроші, сім'я, дитина - що більше потрібно для життя? Але тут почалось інше - теща почала жінці говорити, що коли ми вночі з жінкою спимо, то теща в сусідній кімнаті чує, і ми спати їй не даємо, так як у неї чоловіка немає, вона сама хоче спати, а ми не даємо, і з часом після декількох таких зауважень мені жінка почала відказувати. Мені важко було морально те все витерпіти, гроші були у мене, я три рази зрадив жінці з повією, заплативши їй за інтим, але все одно мені хотілось жінки, а не когось іншого. І, чим раз, все сильніше я перестав думати головою, втратив розум, так сказати, перестав пильнувати бізнес, тільки одно було в голові - щоб у нас з жінкою все було добре, хотів навіть переїхати жити десь на іншу квартиру, чи куди - лиш би окремо від тещі, та потрібно було їхати на зйомну квартиру, так як я ще не мав стільки грошей, щоб купити відразу свою квартиру, чи свій дім, а теща була дуже проти, щоб ми їхали на зйомну хату. Вона говорила, що зароблю я грошей, тоді куплю дім, пороблю ремонти, куплю меблі, тоді переїдемо, а зараз жити поки що в них. Так проблема з близькістю з жінкою продовжувалась, я останній місяць зовсім втратив голову, зраджувати більш не зраджував, так як самому таке противно, але й працювати толком не міг. Почались проблеми на роботі, я завинив 200000 грн одному фермеру за зерно, бо мені не повернули всіх грошей, мотивувавши тим, що зерно не якісне. Я був би мав в той час світлу голову і думав добре головою, я був би доказав свою правоту, але коли спам'ятався, уже було пізно щось доказувати. Так я завинив купу грошей іншому фермерові, сказати правду жінці, а, тим більш, тещі, що я винен 200000 грн, мені не вистачило морально духу, так як теща завжди мене в будь-чому упрікала. Потім ще податкова штраф нарахувала на 21000 грн за неправильно поданий звіт. В результаті борг - 221000 грн. Цей фермер поки чекав, то чекав на гроші, а потім прийшов до жінки і почав вимагати у неї гроші і погрожувати. Відповідно, про все теща дізналась, і ще й те, що я збрехав, що не сказав, що грошей купу винен. З іншими фермерами зараз я не можу працювати, тому що той фермер розголосив про мої борги, що я йому гроші винен, то ж мені більш ніхто не повірить, щоб я взяв знову у когось зерна і заробив потроху грошей, і всі борги повернув. То ж виходить, що я знову безробітний, та ще й з купою боргів. Жінка, коли дізналась про все, і теща, то почала наполягати на розлученні. Жінка ще пока не подала на розлучення, але з дня на день подасть. Теща ще підіжме, та й все, вона молоденька у мене - їй 20 років, а мені 28, але я її дуже люблю. Не хотів би з нею розходитись, і я не знаю, як дальше мені поступити - купа боргів, роботи немає, щоб заробити і повернути, та ще й сім'я на грані розколу. І мені самому противно те, що я зразу не сказав правди, що гроші винен, і те, що я зрадив жінці. Правда, вона про це не знає. Я не знаю прямо, як дальше бути?

Юрій
Копиченці
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 18 Nov 2015, 14:51:52

Слава навіки Богу!
Дорогий Юрію, справа й направду досить заплутана, але немає жодної ситуації, щоб не було з неї виходу, а тому потрібно ревно молитися й просити Святого Духа, щоб підказав єдиновірний вихід з цієї ситуації. Сходи до сповіді і так, як написав, розкажи у сповіді. Спробуй щиро переговорити з жінкою та переконати її, що родина понад всякі борги.

Слава Ісусу Христу! Я працюю у науково-дослідному інституті, займаюсь технологією вирощування рослин (китайський очерет). Рослини розмножуються вегетативно (коріннями). Після обліку збору врожаю їх практично викидають. У мене таке запитання: чи можу я їх (корені, як посадковий матеріал) продавати, а гроші: 1) використовувати на потребу лабораторії (купити комп'ютер, щоб за ним міг працювати); 2) використовувати у власних цілях? Чи така діяльність є гріхом і необхідно отримати дозвіл від дирекції? Дякую!

Володимир
Київ
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 03 Nov 2015, 07:05:15

Слава навіки Богу!
Дорогий п. Володимир, щоб Вам совість не докучала, Ви попросіть від дирекції дозволу саме в такий спосіб, як описали в листі, і всі діла.

Слава Ісусу Христу!
Отче, благословіть запитати. Чи є гріхом брати гроші в кредит у банку? Мама дуже хоче купити дачу, а наявних грошей бракує. У душі відчуваю, що кредит - це гріх гордині, бо людина хоче мати більше, ніж на цей час їй Бог дав. Але мені не хочеться пояснювати це мамі, щоб не образити її. То чи варто взагалі, на Вашу думку, брати банківські кредити, чи краще відмовитися від того, що на даний момент не по кишені? Наперед вдячна за відповідь
.

Ганна
Суми
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 21 Oct 2015, 09:41:53

Слава навіки Богу!
Дорога Ганночко, Ти маєш правду у своїх міркуваннях, якось обережно потрібно маму розрадити не робити такої покупки.

Слава Ісусу Христу! Дорогий отче, маю пропозицію від колег по роботі отримати додатковий заробіток. Все, що потрібно, внести гроші в організацію "Меркурій". Все ніби добре, вніс гроші під відсоток, повернув свої і отримав відсоток, але бентежить логотип у вигляді «Кадуцей»! Чи є такий логотип забороненим, з точки зору Церкви? Я читав про цей логотип, він використовується в окультній практиці. Чи варто мати якісь справи з цією організацією?

Анатолій
Київ
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 10 Jun 2015, 15:36:12

Слава навіки Богу!
Дорогий Анатолію, я не знаю, що це за організація й про її логотип також не знаю, але, щоб Вас не дошкуляли сумніви, мусите знати, для чого використані Ваші гроші й отримані Вами відсотки. Потрібно знати, чи Ви не фінансував якусь протиправну або грішну справу. Якщо ці гроші використані на добрі справи, людям на користь, то логотип чи назва організації, гадаю, не має значення.

Христос Воскрес! Хотіла б Вашої поради, отче. Я працюю в аптеці. Стосовно роботи від нас вимагається збільшення виручки. Тому, пропонуючи людям ліки, я завжди починаю з дорожчого... Інколи можу запропонувати дешевше, але частіше за все я навіть не згадую про дешевше, і в результаті людина розвертається і іде. Або стосовно фірми-виробника препаратів, завжди кажу про дорожчий і навіть якщо є дешевше, то кажу, що немає. А в кінці зміни сідаю і кожного разу обіцяю, що поправлюся і не буду більше так поступати, і так на душі важко. Отче, що мені робити? Чи можу я після роботи і такого вчинку йти до Причастя без сповіді? Бо я майже що два тижні сповідаюся... І обіцяю поправитися... Але все одно на роботі грішу, як і грішила. Чи це вважається смертним гріхом?

Галина
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 29 Apr 2015, 14:34:57

Воістину Воскрес!
Дорога Галинко, моя думка така, що душевний стан дорожчий за всяку виручку. Це є гріх, та навіть такий, в котрому Ви, в принципі, не каєтесь, а всю вину за Ваші грішні вчинки звалюєте на тих, хто вимагає виручку збільшити, а заробітну винагороду Ви ж отримуєте з виручки. Людям потрібно допомагати не тільки ліками, але й добрими порадами.

Чи правомірно священик бере плату у грошовому вигляді за проведення хрещень, вінчань та поховання покійника? Чи є обов'язковою плата священику і дяка грошима, і в якому розмірі, за проведення похорону, хрещення та шлюбу згідно церковних Канонів?

Галина
Раків
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 28 Apr 2015, 11:35:18

Христос Воскрес!
Дорога Галинко, Ви якось так поставила запитання - чи правомірно? Священик повинен жити, отримуючи винагороду від служіння Престолу, від вислуговування Святих Тайн, і таке правило було введено ще в Старому Заповіті. Щоб було більш зрозуміло, то у Святому Письмі записано так: всі прихожани храму, релігійна громада повинна сплачувати в церковну касу десятину своїх доходів, а від тих зборів призначається відповідна винагорода для священика, дяка, церковника та іншій прислузі. Позаяк у нас такої практики не дуже існує, то люди стараються винагороджувати священика саме в такий спосіб, про котрий Ви написала. Є і такі країни, де священик отримує заробітню платню від держави. Всі святі Тайни, котрі священик відправляє, то є своєрідна молитва, а молитву купити, в принципі, за гроші неможливо, а тому й не існує в природі такого собі прейскуранту, бо така грошова винагорода є виключно добровільна пожертва. Є такі вірники, що й не платять, але є й такі, котрі платять, але священик в будь-якому випадку повинен бездоганно вислуговувати Святі Тайни, бо тільки він має на це право від Самого Сина Божого. Дякую за запитання.

Любий Отче, два місяці я зустрічаюся з юнаком. Він хлопець до роботи, фізик, майстер. Ми однолітки, 1991 року народження. Але маю сум'яття на душі з його поведінки, а швидше - від бездіяльності. Сумно з приводу двох моментів і вони делікатні, прямо сказати йому не можу про них і не знаю, як це зробити. Я думала, він сам зрозуміє. Він майже нічого і ніде за мене не платить. Подарував на Валентина цукерки, на день народження - кусок торта (рано у поїзді запалив на ньому свічечку і приніс до мого місця - це було зворушливо...). Але, є повно ситуацій - їдемо з ним у маршрутці, він платить за себе, а я виходить - за себе. Навіть було, що я йому винна була гривню, і він сказав мені про це. У кафе та ж ситуація. Коли їде до мене після роботи, ніколи не купить з собою бодай 100 грам печива. А як їхали до мого дому разом (вперше з ним), я купляла продукти, і він і не заїкнувся, щоб заплатити. Але зате згадує мені часто, що сестрі (на обстеження) і мамі гроші дає, що чоловік сестри (їй 18 років) не заробляє. Коли ми їхали в автобусі до мого села, я витягла гроші, і водій запитав, чи це за двох? Я запитала: "Заплатити за тебе?" Він каже: "Так..." Це мене шокувало. І з дому - теж я платила. А коли я сказала, у вигляді компліменту, що "ти молодець, бо в тебе нема грошей, а ти ще рідним надсилаєш". Він сказав, що в нього є гроші. Вдома, я підійшла при ньому до бабці і попросила 50 гривень на дорогу, а бабця дала. Він мовчав і не сказав, щоб не давала, що він заплатить, хоч гроші у нього були. У першу чергу шокує те, що йому не стидно! Мені, дівчині, стидно за такого хлопця біля себе, і я дивуюся, що йому - ні. Зате йому не стидно було вдома ввечері мені казати: "Перейдемо на новий етап стосунків (хотів, як і його сестра 18-літня, лягати у ліжко без шлюбу), я тебе не буду змушувати, я чекатиму..." І ще додав, що на моєму місці могла бути інша, але він з іншою не буде ніколи, а зі мною - так. (У мене це все викликає огиду після того, як я плати йому за продукти, на дорогу, в "Сільпо", а сама взагалі нічого не їла, і він знав, що я не збиралася їсти). Я сказала, що ми не маємо від Бога дозволу і строго відмовила навіть помисли такі мати. А він говорив, що в Святім Письмі пишеться - єднайтеся. (Але ж це мова за шлюб!) Окрім того, коли ми разом із ним колядували, люди дали нам солодощів і грошей. Мене здивувало, що він не зупинив мене, коли я ділила на дві купи, як чужим людям, - йому і мені (я стидалася сказати, що давай не ділити, а хай все буде в когось одного). Потім виявилося, що він їх і не їв, а вони просто так вдома стояли, потім сестрі завіз. Коли я один раз попросила купити молока до какао, я сказала, що хочу йому зготувати, бо він дуже любить, щоб купив, як буде йти до мене в гості рано, він відповів, що не буде пити какао рано. Я ж відповіла - гаразд, не купляй. Мені дивно стало, що він не подумав: "А чи дівчина може хоче какао?.." Що ж мені робити... У мене таке враження, що йому вигідні такі стосунки. Але я не відчуваю його віддачі, бо чим же іще може чоловік показати свою готовність взяти на себе хоч часткову матеріальну відповідальність за майбутню сім'ю. Стосунки до шлюбу, гадаю, - це модель їх у шлюбі. Виходить, він житиме за свої гроші, а сім'я (в тому числі - він, я, діти) житимемо за мої... І кидати його також не спішу, бо хочеться вірити, що це не велике непорозуміння, але що воно триває два місяці - дивно... І ми не в Європі, там жінки платять, там вони і не живуть разом і заїжджають. І я теж не платила б, якби бачила, що він проявляє ініціативу. Що ж йому казати, як казати і чи казати?.. Дякую, Отче!

Наталя
Київ
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 25 Feb 2015, 22:04:58

Слава Ісусу Христу!
Дорога дитино Наталочко, Ти так зворушливо звернулась в листі, що навіть не знаю, що й писати.
Маю родичів у Німеччині і там саме такий порядок відносин між людьми, як Ти описуєш про свого хлопця. Там запрошують одне одного на каву чи на що-небудь інше, але кожний платить за себе. Це там такий порядок і багато чого іншого є там такого, що для нас в диковинку. Не знаю, хто Твій хлопець, але мусиш про майбутнє життя добре собі розважити. Тепер, поки ви собі тільки дружите, легко й просто розійтися, навіть без всякого пояснення, але після шлюбу, після того, як відносини поглибляться, всякі круті життєві дії будуть болючими. Щоб один раз відрізати, потрібно дуже багато раз відміряти. Бажаю Тобі мудрості, молись і проси Бога, щоб дав добру пораду Своїм Святим Духом.

Слава Ісусу Христу.
Отче, скажіть, будь ласка, чи є гріхом такий спосіб заробляння грошей:
Наприклад, є два банки. Нехай це буде Приватбанк і Альфа-Банк, у них такі курси обміну:
Покупка       Продаж
 21.50         23.50
 16.90         18.40
Я купляю іноземну валюту у Альфа-Банку - 100 умовних одиниць по курсу 18.40, тобто плачу за них 1840 грн., і продаю їх Приватбанку по курсу 21.50, тобто отримую за 100 у.о. 2150 грн., тобто заробляю 210 грн. Дякую.


Тарас
Івано-Франківськ
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 28 Jan 2015, 05:40:43

Слава навіки Богу!
Дорогий Тарасику, шкода, що ми дожили до такої не ринкової, а базарної економіки - купи, продай та отримай навар. Христос у свій час міняйлів батогом виганяв з храму, бо вони були зробили з Дому Божого печеру розбійників. Щось подібного у Церкві в наш час, гадаю, не відбувається, а міняєш Ти як і весь світ, що на перший погляд здається, нікого не обманюючи. Всі роблять це свідомо, але вимушено, бо це гріх того, хто до цього довів народ, який вчора важким трудом заробив, скажімо, 100 грн., а сьогодні їх ціна вже стала, м'яко кажучи, 90 грн. за результатом міжбанківських торгів. Церква Христова застерігає від злодійства, кажучи: "не вкради!", але це є пряме злодійство. Недавно пенсіонер отримував пенсію у гривнях еквівалент, скажімо, 100 дол., а сьогодні цими доларами виплатять пенсію у гривнях двом, або навіть і трьом пенсіонерам пенсію. Видно, настав час у такий спосіб заробляти, але він не є чесним, а раз так, то й проблема. Творить тільки Бог, а людина мусить заробити у поті лиця, бо з нічого результат таке ж саме нічого, але маємо те, що маємо, кожний творить те, що йому забагнеться. Потрібно молитися, щоб Бог скоротив термін цього випробування, що допустив на наш народ.

Слава Ісусу Христу! Отче Михайле, звертаюся до Вас за порадою. Я одружений чоловік. З дружиною Оксанкою маємо однорічного синочка Владика. Живемо на квартирі в батьків дружини. Крім нас, там живе і сестра дружини з чоловіком. Я працюю в державній установі (Фонд державного майна України). Як і у всіх державних службовців, зарплата невелика - 2 тисячі гривень. Постійно відчувається брак грошей. Дружина просить, щоб їхав на заробітки в Польщу, аби більше заробляти. Мої батьки проти цього. Кажуть, щоб лишався на своїй роботі, не слухав дружину. Вони живуть самі окремо, кажуть, щоб йшли до них жити. Дружина не хоче йти туди жити, бо хоче жити окремо. Як в такій ситуації бути, підкажіть, будь ласка.

Володя
Івано-Франківськ
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 29 Jul 2014, 07:39:44

Слава навіки Богу!
Дорогий Володьку, не до кінця розумію логіку Твоєї жінки. Вона хоче жити окремо, але як це розуміти, окремо, коли вас там у квартирі проживає три сім'ї? З жінкою, звичайно, потрібно радитися, бо ви є одне ціле, але ви маєте навчитися прислуховуватися до думки одне одного, а потім спільно приходити до спільної думки. У таких питаннях, як у вас, порада мусить бути досить-таки обережна, а тому я викладу тільки свою думку. Ви мусите собі двоє сісти і у спокійній обстановці зважити всі "за" і "проти". На перше місце кладу сім'ю, тато, мама, дитина, і вони повинні бути всі разом! Матеріальне питання та помешкання також не має ігноруватись, але ні при яких обставинах в ущерб єдності сім'ї. Я схильний до думки, що Твої батьки мають правду, і я би їх послухав!

Христос Воскрес! Колись я привласнила чужі гроші, які зараз дуже хочу повернути. Однак, не можу знайти, кому повернути. Скажіть, будь ласка, чи можна пожертвувати ці гроші на церкву або комусь на допомогу, чи обов’язково віднайти цю людину і їй повернути? Допоможіть знайти вихід, бо неможливо з тим тягарем жити. Дякую.

Галя
Дрогобич
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 04 Jun 2013, 11:56:20

Воістину Воскрес!
Пані Галино, Ви правильно собі спланувала. Якщо неможливо віднайти того, кому заподіяна шкода, то Ви поступіть саме так, як собі Ви спланувала, зробіть свого роду пожертву, з таким наміром, щоб зняти тягар з душі, і це буде рівносильно заподіяній шкоді.

Зараз такий час, що все керується бізнесом. І тоді, коли ми допомагаємо бідним матеріально, виявляється, що ми поповнюємо запаси багатих. Так як тоді себе правильно повести в цій справі?

Яна
Івано-Франківськ
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 10 Jan 2013, 08:44:11

Христос Рождається!
Дорога п. Яна, Ви якось так по-філософськи написала своє запитання, що мушу Вам відповісти ось цим, прочитайте від Матея 25 глава від 14 до 30 вірша, а особливо, гадаю, Вам буде цікаво від 28-30 вірша.
Допомагаючи потребуючим, ми інвестуємо у вічність, прочитайте: Матея 25:31-46.
Чекаю на Вашу реакцію.

Слава Ісусу Христу!
Отче, підкажіть, як правильно поступити, взагалі поводитись в такій ситуації: у мого чоловіка є два брати (старші) і молодша сестра, мама в Італії вже багато років, і завжди виділяє лише одного сина Андрія (йому завжди все треба, більше нікому). Вона мені так і сказала, що йому допомагала і буде надалі, а нам - ні (бо моя мама теж в Італії, всі мамині гроші витрачаємо на будівництво нового дому; брату Андрію віддали бабину хату муровану, потрібен ремонт). З цим я змирилась. Але почалось інше: дочку вона озолочує, може всю зарплату витратити на її забаганки. Тепер в Андрія народилась дочка, і мама наказала взяти сестру за куму. Андрій з жінкою тягнуть все, що можна і не можна (з мами сестри, яка студентка, і гроші бере в мами, тата). В нас двоє діточок, йде свято Миколая, і вони заказали їй сани, звичайно, буде купляти тато. Я не витримала і сказала, навіщо робити різницю між племінниками та внуками? Мені боляче до сліз, що так несправедливо батьки ставляться до дітей, а тепер до внуків, і вчать дочку так робити.
Мені важко з ними, бо я католичка, а вони - православні, ще й чоловік їх не послухав і ходить зі мною до церкви (його мама сказала, що йому цього до смерті не пробачить, хоча говорити буде). Знаю, заздрість - це погано. Що робити?

Леся
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 18 Dec 2012, 11:43:38

Слава навіки Богу!
Дорога Лесько, я розумію Твій біль, але чим я можу порадити, коли у свій час таке трапилося і з самим Ісусом? Він навчав народ, а з поміж народу хтось каже до Ісуса: "Скажи моєму братові, щоб той поділився зі мною спадщиною". Ісус у відповідь сказав, що Він не майно прийшов на землю ділити і застеріг, щоб берегтись від зажерливості, бо не від статків залежить життя людини. Бачиш, Лесько, майнова проблема, незгода і все інше, що може з цього витекти, мала місце в житті людському вже від Адамових синів, і є вона, на жаль, і до сьогодні.
Ти запитуєш, що маєш робити? Маєш не втрачати своєї віри, а так як співаємо, маємо і жити, вірити в те, про що співаємо. Ой, хто-хто Миколая любить... Миколаю служить... Тому Святий Миколай на всякий час допоможе!!! Допоможе він і Тобі, лише віруй і побачиш чудо своєї віри, і щоб ніколи не гнівалась. Буде все гаразд.

Доброго дня! Слава Ісусу Христу! Моє питання - чи варто віддавати десятину з отриманого кредиту? З одного боку, гроші й не мої, а з іншого - я просив Бога допомоги, бо потрібна була доволі значна сума, і виходить, що Бог дозволив покористуватись Його грошима?.. Хоча, кредит - не сама хороша справа. Але в даному випадку він потрібен. Дякую.

Віктор
Тернопіль
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 27 Jun 2012, 18:45:10

Слава навіки Богу!
Віктор, щось так розумію, що Ви є совісна і богобоязлива з вірою у серці людина. Це дуже гарно! Святе Письмо говорить, що десятину потрібно жертвувати на славу Божу із доходів, а кредит не можна назвати 100% доходом. Він тільки буде Вам служити, як засіб заробляння доходу. Це щось подібне до притчі про таланти. Як ви отримаєте дохід з використання кредиту, ось тоді потрібно поступити так, як Вам підкаже совість і Ваша віра.

Слава Ісусу Христу! Пане отче, допоможіть мені розібратись в такому питанні. У мене є старша сестра (одружена, двоє дітей), в мене також дружина і син. Жили і прописані ми були в квартирі, яку нам залишили батьки. Коли ми з дружиною захотіли розміняти квартиру, щоб жити окремо, сестра сказала, що домовилась з тіткою (маминою рідною сестрою), що тітка довічно йде жити до неї, а свою однокімнатну квартиру вона дарує нам, а ми більше не будемо мати претензій на батьківську хату. Ми з дружиною погодились, все оформили по закону і переїхали - тітка до сестри, ми в її квартиру. Спочатку було все добре, але з часом, десь через рік, вони перестали знаходити спільну мову, почались сварки, образи і т.д. Так продовжувалось ще з півроку, і одного разу тітка сама пішла в будинок перестарілих, та так там і залишилась, і так вже 15 років там живе, і повертатись не хоче. Я тітці давав дві обіцянки: після смерті її поховати і поставити пам'ятник, бо в неї нікого немає. Від цього я не відмовляюся, як буду живий-здоровий, все зроблю, як обіцяв. Періодично ми з дружиною провідуємо її там, але весь цей час мені здається, що щось зроблено неправильно, і це мене весь час мучить. Я не знаю, чи маю я в цьому гріх, а якщо маю, то в чому, про що казати священику на сповіді? Навчіть мене, що маю робити?

Іван
Львів
Україна
Православний
Дата - Tuesday, 27 Dec 2011, 19:36:1

Слава навіки Богу! Дякую Вам за запитання. Дорогий братку Іване, колись з таким запитанням звернулись і до Ісуса. Ісус, звичайно, свою відповідь аплікував на Другу Головну Заповідь. Я так само не можу Вам відповісти від імені Церкви, бо тут само собою все ясно. Чисто по християнському, по людському, щоб Вас не мучила совість, дам Вам таку порадну відповідь. Ви попробуйте якось по мудрому дізнатись від тітки, чи вона є задовільнена тим, що Ви їй наобіцяв, чи вона не тримає в душі на серці на Вас якийсь гнів? Якщо щось таке є, тоді спробуйте якось те все залагодити. Пройшло багато часу, сьогодні вже Ви з родиною стоїте напевно краще матеріально, ніж 15 років тому. Спробуйте якось все полагодити у матеріальному розумінні, щоб Ваше серце було спокійним. Матеріальне проминає, але якщо відчуваєте за собою щось, полагодіть його матеріальним варіантом. Ісус Христос так само приводив приклади, як можна собі придбати друзів неправою мамоною. В житті всяке буває, але не варто забувати, що життя одне в людини. Одним словом, почніть залагоджувати з того, де відчуваєте за собою провину, а як Ваші вуха почують з уст тітки, що жодних питань до Вас немає, ідіть до сповіді і прямо, по простому, про все каючись, розкажіть священикові. Веселих Вам Різдвяних свят і щасливого 2012 року.

Слава Ісусу Христу.
У мене таке запитання. Не секрет, що священики живуть і утримують родини за рахунок пожертв парафіян. Останнім часом у нас вдома навіть вже хочуть, щоб прихожани давали десятину з доходів. В той же час, коли звернешся з проханням до священика допомогти в працевлаштуванні, чуєш відповідь, що його місія - це повчання і молитва. Виникає питання: а як же Христова наука, яка говорить, що треба робити добрі справи не тільки словом, а й ділом?!

Михайло
м.Коломия, Івано-Франківська обл.
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 21 Sep 2011, 11:10:21

Слава навіки Богу!
Дорогий Михайло, справа в тім, що десятина з усіх доходів належить Богу, і цей Закон Божий бере свій початок ще від Арона, і його ніхто не відміняв. Тому таке хотіння не є якимось новшеством. Відповідь священика, що він має проповідувати покаяння і молитися, є цілком вірна. Священик не є підприємець, або бюро по працевлаштуванню, хоча може виступати за своїх прихожан з ходатайством про працевлаштування.

Я з Вами не згоден. Десятина Богу - це не десятина особисто священику на його потреби. Чи багато священиків декларують доходи від пожертв громади і витрати, або питають у громади, куди розподіти кошти? Щось я не чув такого! Церква - це спільнота людей, а не священик і храм. Не плутайте мене і інших. Щодо того, що потрібно допомагати людям не тільки словом а й ділом, це чомусь всі опускають. Притча про самарянина - тому дійсний приклад.

Михайло
м.Коломия, Івано-Франківська обл.
Україна
Католик

Слава Ісусу Христу!
Я добре розумію, що Ви є не згідний зі мною, бо кожний, хто пише такі запитання, є вже не згідний, але не зі мною і тим священиком, де сталося непорозуміння, а з Божою Волею. І це природньо, бо такого в історії було багато і, нажаль, воно є тепер.
Розумію Вашу злобу, але воно з часом пройде і, дасть Бог, що Ваше ставлення до священика Вашого зміниться, бо він правий. Не священик винуватий, що у світі є гріх, а той хитрий змій Едемський. Адам свій гріх намагався скрити за Єву, а Єва - за змія, і так воно донині, а Христос запрошує до покаяння. Церква - то є ковчег для спасіння душ, а не підприємство. Церква - то не є будова, а спільнота Христових послідовників на чолі зі священиком, єпископом і так далі. Де немає священика, єпископа, там немає Церкви. Значить, всі пожертви ідуть саме на утримання живої Церкви у першу чергу, а потім мурів. Пожертви, гадаю, ніхто від Вас насильно не вимагає, а воно в більшості буває так, що саме той, хто ніколи нічого не жертвував, або жертвував копійки, і є невдоволений. Нехай Святий Божий Дух зробить Ваше серце таким, як у милосердного самарянина.

Слава Ісусу Христу!
Маю наступне запитання, а саме:
Як ставиться церква до страхування життя? В мене наступна ситуація (навіть проблема): батько моєї дівчини є застрахований в компанії PZU Україна, хоча компанія, напевне, не має значення, цікавить добра порада по ситуації. Батько дівчини також застрахував її на 30 років, в умові страхування передбачено виплату грошей у разі втрати здоров’я, смерті, також задумано, якщо того всього вищеперерахованого не буде, то буде просто накопичення грошей - мотивуючи це тим, що в нашій країні вже починається ситуація, що доживши до пенсійного віку, пенсії зовсім не буде, держава лишає людей на самовиживання. Також прикро, що дівчина підтримує батька. В нас досить цікава ситуація, ми плануємо брати шлюб наступного року, а зараз досить інтенсивно накопичуємо гроші для того, щоб придбати житло, хоча 60-70% допоможуть її батьки. Розумію також її навіть з тої точки зору, що якщо докорить батькам (хоча вона каже, що я не правий), то в плані житла все розвалиться, а ми так хочемо жити окремо, як сказав Ісус: «І покине батька і матір, і буде одним цілим з дружиною» (трошки не так написав). Мені найбільше зараз боляче від того, що людина вже сплановує собі життя аж на 30 років, моя думка: "не хвилюватися, що їсти і пити", як сказав Господь. Ясно, що присутні плани на кожен день, як його проводити, плани, можливо, на рік, а то й декілька, але якщо вони не вдадуться, то зовсім не варто засмучуватись, на все Воля Божа. Також страшно, що якщо батьки допоможуть "левовою" часткою у покупці квартири, то потім і будуть диктувати свої умови, як жити, а я хочу прожити це життя щасливо, в любові і на Славу Божу. Моя дівчина донедавна була фактично невіруючою, батьки її – також (можливо, лише для очей), та, дякувати Богу, вона почала змінюватись, ходити зі мною в церкву, готується до сповіді, вона зараз якраз почала робити перші кроки до навернення на християнську дорогу, я це непросто пишу, бо її люблю, чи закоханий в неї, це помітно у вчинках, поглядах (хоча цього дуже і дуже мало, навіть теперішня ситуація - це приклад, як на мене, не зовсім християнський). Я знаю, що сам весь залитий в гріхах, але я стараюсь противитись найменшому. Навіть ця ситуація, хочу жити щасливо, для Бога, бо знаю, що за кожен гріх буде біль навіть в цьому житі, я це відчуваю, аналізуючи всі свої вчинки, і, не дай Бог, з гріхами дойти до наступного. Мені важко в цій ситуації, навіть якщо страхування і не є чимось поганим (прошу, напишіть). Я розумію, що на початках сімейного життя потрібно буде ще більше раціонально використовувати гроші, а тут кожного року на протязі 30-ти років прийдеться сплачувати більше 5000 грн. Розумію, що для когось це ніщо (для мене гроші також не на першому місці), але ця сума є хорошою частиною моєї річної зарплати, а, дай Бог, в майбутньому, якщо буду разом з дівчиною, то і нашої, не хочу лицемірити, але напевне було б приємніше цю суму, ну якщо не віддати потребуючим, то хоча б раціональніше використовувати для власних потреб, а не зациклюватись на 30-ти роках наперед. Дуже прошу поради і відповіді на запитання (страхування життя), по самому запитанню. Також велике прохання про молитву за мене (Тарас), мою дівчину (Юля) і її батьків (Олег, Оля).
Завчасно щиро вдячний. Нехай благословляє Вас Господь за Вашу сумлінну працю.

Тарас
Львів
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 27 Jul 2011, 08:45:54

Слава навіки Богу!
Дякую Тобі, Тарасе, за листа, я вже зажурився, де Ти подівся, що не пишеш.
Тарас, Ти просиш моєї поради у ситуації страхування. З листа я так зрозумів Твій стан, що Ти знаходишся немов між двома магнітними полюсами, які майже з рівною силою діють на Тебе. Розумію Тебе, але я ліпшої поради дати не можу, ніж радить всім нам, і Тобі в тому числі, Сам Ісус, а що Ісус радить, - Ти про все дуже вдало в цьому ж листі написав. Виконуй поради Спасителя і буде все гаразд! Бери на себе свій хрест і йди за Ісусом, котрий запрошує: прийдіть до Мене всі обтяжені своїми турботами і полегшу ваше життя. Прислухайся до цих Божих слів!

Слава Ісусу Христу!
Я за віросповіданням греко-католик. Скажіть, будь ласка, чи є гріхом ситуація, коли накопичувати гроші в банку практично без цілі, взагалі дуже багато чого хочеться придбати, але то коштів не вистачає, а коли дозбируєш, то вже інші більш вагомі потреби виникають. Виділяю із зарплати суттєво - 50-70% заробітку, розраховую усе впритик, стараюсь економити (але розумно, хоча деколи наступає велика скрупульозність). Хоча я готовий у будь-який момент потратити їх на дуже важливу потребу (можливо, і з жалем, але готовий).

Тарас
Львів
Україна
Католик
Дата - Friday, 15 Oct 2010, 10:46:56

Слава навіки Богу! Нема гріха, бо й сам кажеш, що кінець кінцем тратиш їх на важливу потребу.


Читайте також відповіді священника УГКЦ (по темах):


Также Вы можете задать вопрос священнику Римо-Католической Церкви (РКЦ)

Также Вы можете задать вопрос священнику Православной Церкви (РПЦ)


Будь ласка, перед тим, як задати запитання священику, ПЕРЕЧИТАЙТЕ запитання/відповіді на вищевказаних сторінках – можливо, що на таке питання отець Михайло ВЖЕ ВІДПОВІВ

Термін відповіді на Ваше запитання може складати від декількох днів до декількох місяців


На запитання відповідає о. Михайло Шелемба

Рекомендуйте цю сторінку другові!



Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!