Запитання священику УГКЦ - Він і вона. Частина 4. Християнство
Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.                А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.                Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.                А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.                Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.                А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;                ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;                не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.                Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.                Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.                А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.                А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.                А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.                Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.                Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.                А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Запитання священику УГКЦ: Він і вона. Частина 4.
   

Читайте також: частина 1, частина 2, частина 3, частина 5

 
 
Слава Ісусу Христу!
Отче, моя колишня дружина у свій час настояла на тому, щоб після одруження ми обвінчалися в Греко-Католицькій Церкві. Вона - греко-католичка, я - православний. Через 7 років ми з нею розвелися. У кожного з'явилися нові стосунки. Жінка, з якою я живу зараз, хоче щоб ми обвінчалися. Але ж я обвінчаний з іншою. Зараз постало питання про розвінчання. Підкажіть, будь ласка, чи проводить Греко-Католицька Церква такий обряд, і якщо так, то куди потрібно звернутися?
Заздалегідь вдячний за відповідь.


Сергій
Київ
Україна
Православний
Дата - Tuesday, 29 Sep 2015, 06:13:16

Слава навіки Богу!
Дорогий Сергійку, я зрозумів Ваше запитання й мушу підказати, що така справа називається не розвінчання, хоча багато хто саме так розуміє її. Називається вона уневажнення шлюбу. А чому так? Та тому, що людина, будучи християнином, може один раз в житті приймати Тайну подружжя, це є християнська мораль; а друге вінчання, або шлюб, може бути правосильним, при смерті, не допусти Боже, одного з подружжя. Так, у Греко-Католицькій Церкві існує Трибунал, котрий покликаний розглядати подібні справи і для того потрібно звернутися до - або того священика, що вас вінчав, або по місцю проживання.

Слава Ісусу Христу!
Отче, чи можуть чоловік і жінка, які планують брати в майбутньому шлюб, бути свідками у РАГСі?


Оьга
Самір
Україна
Православна
Дата - Thursday, 24 Sep 2015, 15:22:21

Слава навіки Богу!
Напевно, маєте на увазі: в майбутньому - чоловік та жінка, а тепер - хлопець з дівчиною. Можуть бути свідки в цивільному шлюбі, не мають жодного відношення до Церкви.

Слава Ісусу Христу! Отче, я не знаю, що мені робити. Я одружена вже 2 роки, брали шлюб у церкві, до одруження зустрічалися 5 років, але рішення одружитися стало спонтанним, оскільки я завагітніла. У нас народився синочок, якого ми дуже любимо. Але з чоловіком ми живемо погано. Постійні сварки, непорозуміння, різні погляди на життя і на виховання сина. Синочок наш народився з проблемами здоров'я, і весь догляд і реабілітації лягли на мої руки... Я ні в якому разі не жаліюся, бо готова за цю дитину віддати все, що маю, і готова все для нього робити. Але хотілося б якоїсь допомоги з боку чоловіка... Близько року, як я зрозуміла, що не люблю його, і напевно він мене теж. Проживання під одним дахом стало для мене тяжким. І тепер я в безвиході, як жити без любові? Як? Що робити? Я ж розумію, що дала клятву перед Богом і тепер не знаю, як бути... Порадьте, будь ласка, хоч щось...

Христина
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 23 Sep 2015, 09:26:52

Слава навіки Богу!
Дорога Христинко, я звичайно не Трибунал і не суддя, але як розумію з ситуації, то ви за п'ять років розважалися, і шлюб брали з безвихідної обставини, з причини вагітності, а це є причиною на уневажнення шлюбу. Ця відповідь не може служити Вам для того, щоб розривати шлюб, потрібно шукати порозуміння.

Слава Ісусу Христу. Де у Львові можна зараз пройти передшлюбні науки? Скільки вони тривають? Плануємо весілля на 7 листопада. Дякую за відповідь.

Іванка
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 22 Sep 2015, 21:44:07

Слава навіки Богу!
Дорога Іванко, передшлюбні науки потрібно проходити в того священика, де ви ходите на Богослужіння, й хто вам буде давати шлюб, а тривають вони не менше, як один місяць. Вітаю й бажаю любові!

Слава Ісусу Христу.
Отче, допоможить. Підкажіть, як забути хлопця, із яким проходила три роки?

Слава навіки Богу!
Не потрібно ні про кого забувати, а просто хлопця знайти іншого.

Слава Ісусу Христу! Мені 25 років, в шлюбі з чоловіком - уже 2 роки. Маємо донечку, вже 1 рочок. Вибачте, що пишу такі речі, але мені ні з ким порадитись на цю тему... Але треба щось робити. Проблема моя в тому, що я під час інтимної близькості з чоловіком не отримую ніякого задоволення... Не знаю, що мені робити, тому що я свої "обов'язки" маю виконувати і хочу, але, коли приходиться, поводжу себе не добре... Все щось не так... Проблема в мені. Не знаю, що я маю з цим робити, тому що себе далі "мордувати" не хочу, та й хочу зберегти сім'ю.

Наталія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 08 Sep 2015, 13:27:05

Слава навіки Богу!
Дорога Наталочко, сім'я - це Богом благословенний союз двох сердець, і дуже добре, що ви ціните її й бажаєте зберегти. Те, що ви пишете "інтимна близькість" - є Богом поблагословенне й святе, бо Він так казав: "Любіться й плодіться". Але як бути, коли від того кохання нема насолоди, питаєте? Думаю, ви мусите цю тему якось обережно обсудити з чоловіком, але так, щоб його не вразити цим, та щоб він не образився. Ви знаєте, яким чином та у який спосіб Ви б відчула належне задоволення, а тому запропонуйте чоловікові якось по-вашому той обов'язок виконати, а потім може йому й самому сподобається. Головне, щоб ви розуміли одне одного й однаково задовільнялись й насолоджувались одне одним і не вважали це за обов'язок, а за потяг, котрий би тільки скріплював сім'ю. Проявіть жіночу винахідливість і все буде добре. Нехай щастить.

Слава Ісусу Христу! Отче, ДОПОМОЖІТЬ РОЗІБРАТИСЬ, БУДЬ ЛАСКА. Пару років тому я зустрічалась з хлопцем, дуже сильно його покохала. Він пішов служити в армію, я його чекала, але так сталось, що ми розійшлись з ним. Він не міг мене забути, ледь не покінчив самогубством і почав спілкуватись з багатьма дівчатами (я про це тоді не знала). Пізніше їх відправляли в АТО, і перед АТО він приїхав додому і переспав з однією дівчиною, яка завагітніла від нього. Вона настояла на шлюбі, і ще перед одним виїздом в АТО він з нею одружився. Але, однак, не встигнув він повернутись з армії, як вона подала на розвід. Нещодавно ми зустрілись з ним, і почуття знову прокинулись... Він просив пробачення в мене, в моїх батьків, казав, що такого не повториться ніколи. Що тільки мене кохає і завжди кохав, і я його кохаю, але відштовхую. Мені здається, що це неправильно, якщо я візьму з ним шлюб... І чи взагалі дадуть мені в Церкві з ним шлюб?

Анна
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 25 Aug 2015, 09:39:54

Слава навіки Богу!
Якщо він з дівчиною брав у Церкві шлюб, то до тих пір, поки він не буде уневажнений, вам шлюб не дадуть у Церкві.

Але чи правильно це, якщо він два рази буде брати шлюб? І чи дійсно Бог розриває шлюб, чи це гріх?

Анна
Львів
Україна
Греко-Католичка

Так! Неправильно! Два рази шлюб брати неможна. Тайна Подружжя у християнстві дається людині один тільки раз. Бог дійсно шлюб не розриває, Він тільки поєднує двоє в одне ціле, в родину, де одне одного доповнюють і в любові продовжують рід людський. Але буває, що Бог не поєднав з певної причини, котру відшукає Трибунал і тоді своїм Авторитетом заявляє про неважність певного шлюбу. А чи це гріх? Так! Гріх - пхатися в чужу родину та робити своїм осудженням всіх винуватцями у смертних гріхах, а собі приміряти ореол.

Ми з чоловіком взяли шлюб. За цілий рік ми прожили три місяці. В нас появилася дитина. Він завів собі коханку, й не одну. Ми розвелися. Я маю другого, вже вагітна. Церковний шлюб не розірвали!

Анна
м.Надвірна
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 19 Aug 2015, 09:11:22

Слава Ісусу Христу!
Питання я не зрозумів, а у листі описаний суцільний гріх. Коли про таке пишете, та ще й у Інтернеті, то, або міняйте своє віроісповідання на правдиве, бо у Католицькій Церкві таке не водиться, або кайтеся, ідіть до сповіді й налагоджуйте своє життя - взагалі, й родинне - в тому числі.

Слава Ісусу Христу. Уже багато років, як я потрапив в полон гріха онанізму. Багато разів обіцяв Богу що покину цей гріх, але безрезультатно. Настільки погано мені від цього, що цими діями ображаю Бога, та не можу дотримати обіцянки. Займаючись цим гріхом, виявилась ще одна, скажімо так, інтимна проблема, що цей процес дуже швидко триває, і якщо розглядати в майбутньому подружжя, то, гадаю, я не зможу задовільнити свою дружину, і, скажімо, боюсь, щоб це в подальшому не стало причиною подружньої зради. Стосунки з дівчатами у мене не складаються. Вони завжди залишають мене. Але я відчуваю, що коли починаються стосунки, і все добре на початку, тоді про гріх онанізму абсолютно не думаю і не згадую за нього. А коли розходимось, тоді знову повертаюсь у цей полон. Що робити? Як бути? Не знаю, як іти мені до сповіді, якщо знаю, що не втримаюсь від цього гріха. І всі мої сповіді, не знаю, не прийняті Богом, просто після них якоїсь суттєвої різниці не відчуваю, в серці просто якась незрозуміла тиша, пустота, і мабуть переслідує відчуття, що Бог не простив, або може я сам собі не можу простити, і весь цей груз, гріхи, які я робив, продовжую дальше тягнути за собою. От якесь таке відчуття. І кілька років назад, коли в сестри було весілля, мені настільки боляче, заздрісно було, що просто розвернувся і пішов з весілля, та переслідувала думка, чи, можливо, голос - не можу однозначно сказати: "Що в тебе цього (весілля) ніколи не буде". І зараз є в мене дівчина, з якою складні стосунки. Кілька разів вона різала вени, не через мене. Рідні відмовились, скажімо так, від неї. Розбивала чужі сім'ї. Одним словом, складне у неї життя було. Компанія, яка веде розгульне життя. Батько випиває у неї, і, як на мене, то і вона надміру дуже часто балується алкоголем, пробувала легкі наркотики. І, по суті, в дуже кризових ситуаціях вона завжди зверталась до мене, і я був з нею. Почали зустрічатись, але якось не складується. Бувають моменти, що просто зникає, потім з'являється. Обманювала мене. Говорить, що відчуває, що начебто якась сила тягне донизу, а вона хоче до світла. Націлюю її, щоб іти до сповіді. Кілька раз була, казала, що почувається по-іншому. Але після останньої кризової ситуації подзвонила до мене і сказала, що йдем до сповіді. Я приїхав, і коли настав час іти в церкву, її як підмінили, і вона просто втекла з дому і прийшла після того, як я прийов з церкви. Говорить, що в церкві її тягне сміятись. Хочу витягнути її з цього, люблю її. Весь час говорю, що треба звернути увагу і навести порядок в духовній сфері. Батьки її - свідки Єгови. Колись вона ходила на їхні зібрання, а потім її настільки понесло, стільки дурниць наробила. Кажу, що вона обманювала мене, з іншого боку, коли говорили з нею, і, здається мені, що тоді вона була щирою зі мною, казала, що хоче бути зі мною, хоче нове життя, запитувала, чи я буду з нею до кінця, чому я з нею, що вона цінує це, і дуже важливо, що з нею. Але по її вчинкам та ставленню до мене складується зовсім інше враження, можливо, користується. Але згадуються ці розмови, коли кажу, здається, що говорила справді душа її, і це не дає піти, залишити саму, та хочеться боротись, хоча, дуже складно. Одного разу ми говорили з нею по телефону, і тоді я перший раз чув у її голосі настільки злості, ненависті до мене, почала кричати, чому я з нею, не залишаю її, і це було якось неприродно, дико, аж мурашки по шкірі пробігали. Складалось враження, що це не вона говорить, таке враження, що нею щось тоді оволоділо. Чи я себе накручую? Ось такі от дві проблеми, які мучать, і з якими не можу справитись, і не знаю, що робити? Дівчину звати Діана.

Богдан
Чернівці
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 11 Aug 2015, 16:14:23

Слава навіки Богу!
Дорогий Богданку, розуміючи Тебе з твоїми бідами, можу тільки порадити, як казав Шевченко: "Борітеся й поборете!" Життя - це рух у боротьбі за щастя.

Слава Ісусу Христу!!! Отче, підкажіть, що я маю робити??? Я зустрічаюся з хлопцем, який був шлюблений і має дитину, але з жінкою вони не живуть вже декілька років! А я - звичайна дівчина, яку виховали по-християнськи, яка ніколи не думала, що зі мною таке може трапитись, що я закохаюсь в розлученого чоловіка. Але сталось те, що сталось, я дуже би хотіла, щоб ми були разом, і щоб наше життя не було вічним гріхом. Мене цікавить таке питання: чи можемо ми з ним одружитися, оскільки він був уже шлюбленим, а я ні?.. А також це - уневажнення, наскільки я знаю, то в Біблії такого нема, то вже люди собі придумали, по ідеї, це не є правильно... Але що ж тоді робити, якщо молода пара не зжилася, і що залишається - все життя жити самому теж несправедливо, тим більше, якщо закохатися по-справжньому заново... Як тоді людина повинна жити, щоб було правильно, і щоб бути Благословенним шлюбом, особливо, в моєму випадку... Чи маю я хоч якийсь шанс на подружнє життя без гріха саме з тією людиною, про яку пишу? Я знаю, що це все гріх і що поступаю неправильно, але ми кохаємо один одного і хочемо бути разом, і я дуже надіюсь, що так і буде, адже безвихідних ситуацій не буває... Щиро дякую наперед за Вашу відповідь, вона мені дуже потрібна...

Наталя
Новояворівськ
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 18 Mar 2014, 20:46:21

Слава навіки Богу!
Ви, п. Наталіє, багато знаєте, бо вихована по-християнськи, знаєте Біблію, і знаєте те, що люди придумали. При християнському вихованні Вам не говорили, що відбирати чужих чоловіків - гріх, робити при живому батькові дитину сиротою, так само, - гріх. Ви, звичайна дівчина, добре по-хритстиянськи вихована, що добре розбирається у всьому, знайдіть собі такого ж звичайного вихованого хлопця, а чужого чоловіка лишіться.

Слава Ісусу Христу! Отче, ми з хлопцем зустрічались 5 років. В нас були складні відносини, і я часто сумнівалась в нас. Він неодноразово робив мені пропозицію одружитись, але я відчувала, що не можу, і відмовляла. Я була не готова скласти присягу. Він чекав, але потім все ж не зміг, і ми розійшлись. І в цей період я зрозуміла, що мені його бракує, і я хочу створити з ним сім'ю. Але я не впевнена, чи він цього хоче, бо каже, що втомився і запутався в своїх почуттях... Я не знаю, що робити? Мучусь, що сама його відштовхнула, але, можливо, ці сумніви були не просто так, до того ж, ми, нажаль, грішили, і в інтимному плані я не відчувала задоволення. Я не хочу його заставляти й не знаю, чи варто говорити ще раз про свої почуття, але хочу все виправити, щоб він був щасливий. Але як буде краще? З іншого боку, ми були разом так довго, а так і не дійшли до шлюбу. Чи просто почекати?

Марта
Луцьк
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 04 Aug 2015, 01:55:10

Слава навіки Богу!
Марто, Марто, багато турбот маєш. Гадаю, за ці роки вашого зустрічання багато нагрішили, але все-таки не знайшли одне у одному потіху й насолоду, і це досить чітко розуміти з Твого листа. Та думка моя така. В житті всяке буває, але Бог зважає, в першу чергу, на покаяння людини, а не на гріх, бо покаяння гріх стирає, і Бог його відпускає. Бог гріхи простить, а ви собі підіть різними дорогами й не потрібно обманювати, в першу чергу, самих себе.

Слава Ісусу Христу!
Я з чоловіком - в громадянському шлюбі, бо церковний у нього вже був. Ще до одруження він говорив, що візьме церковний розвід. Тепер, коли я його про це питаю, у відповідь - агресія, каже, що це його справа, він все сам вирішить, але нічого для цього не робить. В нас за місяць вже народиться дитинка, і я дуже хвилююсь, як її похрестити і як взагалі вона буде народжена не в шлюбі. Що я можу зробити для того, щоб пришвидшити цей процес? І чи можуть уневажити шлюб, якщо його колишня жінка теж розписана з іншим чоловіком? Як довго може тривати ця справа?


Оксана
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 28 Jul 2015, 20:31:53

Слава навіки Богу!
Дорога Оксанко, дитинку потрібно обов'язково похрестити і тут жодних перепон бути не може, просто до метрики священик запише, як незаконно народжений. Уневажнення Церковного шлюбу триває досить-таки довго, і в цій справі Ви особисто є поза справою, а відносно нічого вдіяти не можете.

Як бути людині, що двічі була в шлюбі в різних Церквах?

Саша
Хмельницький
Україна
Не знаю
Дата - Wednesday, 29 Jul 2015, 10:05:59

Слава Ісусу Христу!
Дорогий Сашко, людина повинна спочатку визначитися, хто вона й чи належить до Церкви, а відтак вирішувати справи.

Слава Ісусу Христу! У мене давно виникало бажання задати це питання священику УГКЦ, але все не вистачало сміливості. Ми одружені 2 роки, вінчалися. Через півроку виявилось, що чоловік був одружений і розлучився (але дітей у них не було), але це ще не все, бо після того у нього народилась дитина від іншої дівчини, з якою він не захотів узаконити стосунки. Мені він цього до шлюбу не розповідав, бо боявся, що я не вийду за нього, і мої батьки не дозволять. Якось шокуюче я це пережила, але час від часу ці "привиди" попередніх його жінок мене виводять зі стану рівноваги. Життя у нас якесь дивне: майже не живемо разом, він десь по заробітках, я вдома у батьків. То у його батьків обоє, грошей постійно не вистачає, хоча не можна сказати, що щось собі дозволяємо, просто йдуть, як пісок крізь пальці. Я більше року не можу знайти роботу, він також по підробітках, стабільного нічого. Власних дітей страшно народжувати, бо не знаємо - ні де нам жити, ні за що. Як мені бути, як ставитись до "попередниць" (він спілкується з ними, каже, що по-дружньому), але мене це страшенно ранить? Я не готова його ні з ким ділити і взагалі, чи може наш шлюб вважатися шлюбом, якщо він від початку на брехні? Буду вдячна, якщо відповісте на пошту.

Анна
Київ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 01 Jul 2015, 16:15:54

Слава навіки Богу!
Дорога Анночко, дякую Вам за сміливість і нехай вона кріпить Вас по житті. Ви маєте рацію в плані того, що на обмані та брехні щастя побудувати важко. Важко мені судити за Трибунал, як він може розцінити подібну брехню, але в принципі шлюб є дійсним тоді, коли жодних умов, обману, брехні та щось подібного між нареченими не існує, а є непохитний намір віддатися одне одному, одне одного доповнити й, звичайно, співпрацювати з Творцем у продовженні роду людського.
Звичайно, попередниці напевно дратують не тільки Вас, а кожну жінку, але мусите цінувати у вашому шлюбі те, що Ваш чоловік вибрав з поміж усіх - тільки Вас!

Слава Ісусу Христу! Отче, у мене запитання, яке не дає мені спокою вже досить довгий час. Ми з чоловіком живемо у шлюбі вже 7 років, маємо гарну донечку і плануємо ще діточок з Божого благословення. На жаль, зараз, в силу певних обставин, мусимо відкладати вагітність. Для планування сім'ї ми користуємося природними методами, та навіть у неплідні дні чоловік боїться вивергати своє сім'я у жіноче лоно. На мої зауваження не реагує і каже, що краще не ризикувати. Як мені бути - люблю свого чоловіка, але кожного разу мене мучить, чи не гріх ми чинимо? Дякую.

Надія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 17 Jun 2015, 12:26:05

Слава навіки Богу!
Дорога Надійко, Ви маєте правду, а чоловік мусить прислухатись до Вас.

Слава Ісусу Христу! Мені дуже потрібна Ваша порада, але для початку постараюсь точніше описати свою проблему. Ми з чоловіком одружені 2 роки, брали шлюб. Перед тим, як вийти за нього заміж, я вже розуміла, що у нього непростий характер, але я мала надію, що справлюсь. Найбільша проблема в тому, що він не хоче ходити до церкви, думаю, якби в нього була віра в Бога, всі недоліки нашого сімейного життя поступово зникали б. Наступна проблема - він п'є багато пива, літр щодня - це мінімум, і вже багато років це тягнеться, я хочу дітей, а як можу ризикувати завагітніти, ризикувати здоров'ям дитини? Думала - одружимось, плануватимемо дітей, і це зміниться, а стає тільки гірше. Складається враження, що він дітей не хоче мати найближчим часом, на запитання - коли в нас будуть діти, коли про це будеш думати, однозначної відповіді нема - "скоро" це все, що я чую. Крім цього, він лінивий, не просто лінивий, а дуже лінивий, його батьки не привчили працювати, він мені навіть по дому не "горить бажанням" допомагати, якщо щось зробить, то аби як, треба переробляти, або постійно контролювати, я не можу йому сліпо довіритись в будь-якій справі. Коли ми приїжджаємо до моїх батьків і потрібна якась допомога, то треба 10 разів сказати "йди, роби те чи інше", бо він ще телевізор дивиться, або спить до обіду, або читає - все, що завгодно, тільки не те, що треба, а якщо робить, то як мокре горить. Мені соромно перед моїми батьками за нього. Якщо я їду до своїх батьків одна, а він залишається вдома, то замість того, щоб вдома щось зробити, він гуляє з друзями, може напитись, і ще його друзі в нас ночують за моєї відсутності. Він якась черства людина, до своїх батьків він дзвонить тільки тоді, коли йому щось треба, а просто подзвонити до мами, спитати, як справи і здоров'я - такого ніколи не було, а життя моїх батьків його не цікавить тим більше. Нема якогось душевного спілкування. Якщо його мама за щось сварить, то він може так до неї рот відкрити, що вона з ним потім тижнями не говорить. Йому нема різниці, що він винен, критику він не сприймає взагалі, а покомандувати кимось любить. В результаті, я боюсь залишати навіть свою маму з ним наодинці, бо знаю, що він може нагрубити. Дотримуватись свого слова він також не вміє, якщо домовляюсь з ним, щоб зустрів мене з автобуса, бо маю важку сумку, він інколи не зустрічав, з друзями день перед тим погуляв, а мене потім тільки перед фактом ставить, що не зустріне, а як добратись додому з тягарем - мої проблеми. І взагалі він мене останнім часом тільки перед фактами ставить. Гроші заробляти - заробляє, але економити не вміє, тому і скласти якусь суму йому просто нереально, і я через нього не можу. Я знаю інше життя моїх батьків, де все було злагоджено, з розумом, розважливо, за якимось планом, а я живу одним днем. Обговорити ці питання з ним важко, віджартовується, або починає кричати, якщо я наполягаю на вирішенні питання, чи чіткої відповіді. Його крики мене доводять до сліз, і на тому розмова закінчується - ні вирішити, ні спланувати. Я розчарована в сімейному житті, спустошена, молитись моральних сил нема. Я відчуваю, що мій чоловік для мене, як гора, яку я мушу пхати перед собою. Не таким я уявляла сімейне життя, краще бути одній. Відчуваю, що починаю ненавидіти свого чоловіка за це, відчуваю, що вже не люблю, як раніше. Шкодую, що брала з ним шлюб. І все частіше думаю про те, щоб розлучитись. Я не знаю, що мені робити. Мені 30 років, йому 33 - скільки маю чекати, поки він доросте до батьківства? Чи можна уневажнити шлюб в моїй ситуації, особливо, якщо він не захоче дітей?

Мирослава
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 16 Jun 2015, 21:06:42

Слава навіки Богу!
Дорога Мирославко, розумію Ваш розпач і про все, що Ви написала, є важкий тягар у родинному житті. Можливо, якби молоді пари та священики відносились до передшлюбних наук більш прискіпливіше, подібних випадків би не було, або було б дуже мало. Справа в тому, що Бог поєднує молоду пару й благословить їх на чоловіка й жінку для того, щоб вони одне одного доповнювали й продовжили рід людський, а у вас якось воно не зовсім так. Як подивиться Трибунал на вашу справу - важко судити, але порадьтеся з Вашим Духовним Отцем.

Слава Ісусу Христу! Поможіть, отче, я не знаю, що далі робити. Я люблю одну дівчину, але вона мені - родина в четвертому поколінні, я її племінник, а вона мені - тітка. Поможіть, скажіть, будь ласка, чи можем ми бути разом, і чи зможем ми одружитися колись? Наперед дякую.

Андрій
Київ
Україна
Православний
Дата - Tuesday, 16 Jun 2015, 16:09:25

Слава навіки Богу!
Христова Церква забороняє шлюб між родичами до четвертого роду включно.

Чи можна уневажнити шлюб, коли дівчина скрила від хлопця свої дошлюбні статеві стосунки з іншою особою? Для хлопця це важлива перешкода для шлюбу, якби він знав, то би не женився на ній. На брехні щастя не побудуєш!

Василь
Коломийський р-н.
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 09 Jun 2015, 08:39:49

Ні, такий варіант відпадає. Найперше, зі шлюбом ніколи не можна спішити, потрібно зважити всі "за" і "проти". Обов'язково пройти передшлюбні науки.

Передшлюбні науки щось міняють? Я знаю випадок, коли дівчина від хлопця скривала психічну хворобу. Брехлива людина - найпідступніша людина. Я дуже не люблю брехунів. Я б таку підступну жінку викинув з дому, як катран з плота. Яке щастя може бути побудоване на брехні?

Василь
Коломийський р-н.
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 09 Jun 2015, 08:39:49

Передшлюбні науки, якщо їх проходити належним чином і витримати всі терміни, багато чого негативного попереджають вже в родинному житті, або пара просто розходиться, і це позитивно.

Слава Ісусу Христу! Питання таке - я на заробітках 15 років, деякий час були разом із сім'єю, а останніх 7 років, наче якась стіна між нами, документи в нас є, але в мене є сумнів, чому дружина не хоче їхати сюди, і я не можу набратись рішучості і кинути то все, і їхати до сім'ї. Як об'єднати сім'ю?

Євген
Лондон
Великобританія
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 09 Jun 2015, 09:14:18

Слава навіки Богу!
Дорогий Євгене, це є дуже велика проблема і у нашій країні, але є вона й усьому світі. Сім'я - це окремо взята спільнота, де потрібно вирішувати все спільно, а тому щось слушного порадити важко.

Слава Ісусу Христу! Отче Михайле, хочу звернутися до Вас зі своєю проблемою в надії, що Ви мені допоможете і дасте мудру пораду. Я одружена зі своїм чоловіком майже 5 років, у нас є дитина. Але сімейне життя ніяк не складається, ми постійно сваримося. Живемо ми разом з моїми батьками, але мій чоловік дуже погано до них відноситься, він не приховує, що їх ненавидить, ображає їх нецензурними словами, каже, що готовий навіть їх вбити, каже, була б його воля, він би їх перестріляв і т.д. Але батьки нічого поганого йому не роблять і не робили, навпаки, всіляко допомагають нам і допомагали з самого початку нашого спільного життя. Чоловік каже, що був не готовий до сімейного життя, що не подумав, коли одружувався, що не хоче обов’язків, хоче жити в своє задоволення (витрачати всі гроші на себе, не працювати, бавитися цілий день в комп’ютерні ігри тощо), дитиною він займається з примусу, нема в нього щирого бажання присвячувати час синові. Дитина в нас нездорова, має вади розвитку, але з Божою допомогою потроху стан його здоров’я налагоджується, але чоловік не цінує того великого дару, який подарував нам Господь, коли послав нам дитину, і тепер допомагає її вилікувати. Гроші всі хоче витрачати тільки на себе, каже, що дитина може обійтися без того, того і того, економити і відкладати на щось він не має наміру, каже: для того живу, щоб тратити гроші і жити в своє задоволення. Чоловік каже, що давно мріє розлучитися, але чому, пояснення не може дати. Заміж я виходила з чистими намірами, відразу намагалася бути гарною жінкою, слідкувала, аби чоловік був ситий, чистий, прала, прибирала, піклувалася про нього, але він відповідав мені тільки злістю. Щодо інтимних стосунків, то у нас теж є проблеми, оскільки чоловік постійно займається самозадоволенням, дивиться порнофільми і фото оголених жінок, і при цьому займається самозадоволенням. Мене це дуже ображає, адже я берегла себе, і він був першим і єдиним моїм чоловіком, і я ніколи не відмовляла йому в близькості, чому ж тоді він так робить? Пробувала не раз поговорити, просила, пояснювала, сварилася, плакала, нічого не допомагає, каже, я так привик і так буду робити завжди, щось не подобається - розлучайся. Одного разу чоловік робив це навіть при моїх батьках (!!), відповів на те, що якщо їм не подобається щось, нехай йдуть в іншу кімнату! Але ж живемо ми у них вдома! По дому він нічого не хоче допомагати, каже, то не моя хата, мені того не треба, на городі також не хоче помогти, хіба вже коли починаємо сваритися, то тоді робить ніби послугу, кажучи: добре, піду, поможу. Покластися на нього зовсім не можна в жодному питанні, довіряти теж не можна, адже він все розповість іншим людям. Отче, як я маю поступити? Чи маю з ним продовжувати жити і терпіти, чи маю розлучитися і дати йому ту свободу, якої він так прагне і подарувати спокій моїм батькам? Я зараз багато молюся, читаю духовну літературу, до моїх рук потрапила книжка "15 молитов, які Ісус об’яивив Бригіді", їх треба щодня молити протягом року, маю твердий намір саме так і зробити. Багато роздумую над життям Ісуса і Його смертю, і розумію, що раз Він терпів, не вчинивши жодного гріха заради інших людей, то ми маємо не нарікати на життя і смиренно нести свій хрест, але як я маю реагувати на його ненависть до моїх батьків, адже, беручи шлюб в церкві, я обіцяла любов, вірність, послух, підтримку йому, але ж якщо я буду його підтримувати, то тим самим буду порушувати 5-ту Заповідь Божу, а якщо не підтримуватиму, то порушую обіцянки, дані при шлюбі… Отче, вибачте за такого довгого листа, але я дійсно заплуталася і не знаю, як маю жити, порадьте мені щось, може порадите також якусь духовну літературу, або якісь молитви? Дуже буду вдячна за відповідь.

Наталя
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 02 Jun 2015, 08:08:32

Слава навіки Богу!
Дорога Наталочко, важко порадити у Вашій справі щось слушне, бо родина це є щось святе, Богом благословенне на любов та доповнення одним одного в шлюбному житті, а у вас це якось не так. Не знаю, як ви проходили передшлюбну науку, коли чоловік не був готовий до шлюбного життя, і як священик вас повінчав з такою перепоною, коли вона може служити причиною неважної Тайни подружжя. Порадьтеся з своїм священиком.

Слава Ісусу Христу!!! Отче, щиро дякую, що відгукнулися на мого листа, дякую Вам за пораду. Хочу ще уточнити, що до весілля він таким не був, справляв враження доброї і порядної людини, а після весілля все почалося. Одного разу сказав, що одружився, бо не мав, де жити, і хотів собі жінку з міста, і щоб була не бідна, щоб батьки її добре заробляли, сказав, що якщо я б була із села, чи мала меншу квартиру, то він і не подивився б в мою сторону, бо поставив собі за мету знайти жінку з хатою. За таким же принципом і сестра його живе, хоче знайти чоловіка багатого і забезпеченого. Батьки його цілком підтримують таку позицію дітей. До весілля ми жили окремо, тому не було можливості дізнатися про такі риси його характеру, а коли бачилися, то він вдавав, що дуже любить і дуже добрий... А я йому просто вірила і любила...

Наталя
Львів
Україна
Греко-Католичка

Слава навіки Богу!
Наталочко, такий намір одруження уневажнює шлюб у самому корені. Це намір не носіння слабкостей одне одного, а шукання легкого життя, це намір не для подружжя, а вигоди, і такий шлюб, на мою думку, Трибунал, якщо вдасться такий факт довести, уневажнить. Шкода.

Слава Ісусу Христу! Ще хотіла запитати, от якщо я незгідна на церковне уневажнення шлюбу (причина - чоловік знайшов іншу, зрадив мене, і сам хоче уневажнення), у нас маленька дитина, я згоди не буду давати і підписувати нічого не буду. Він все зробить, щоб його отримати, наговорить на мене всяке, я його знаю... Нас розведуть по-церковному без моєї участі? І я буду мати після того право брати повноцінну участь у християнському житті?

Оля
Копичинці
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 02 Jun 2015, 15:39:47

Слава навіки Богу!
Дорога Оля, я не можу вгадати, який вирок винесе Церковний Трибунал, бо якщо Трибунал знайде вагому причину на уневажнення, тоді може уневажнити шлюб й без Вас. Після такого уневажнення Ви будете цілком вільна людина від шлюбних зв'язків.

Слава Ісусу Христу! Я розлучена близько 25 років, брала шлюб. Колишній чоловік одразу одружився з коханкою і взяв шлюб вдруге. Я зараз підтримую стосунки з вдівцем, а священик йому сказав, що він не має права причащатися, тому що підтримує стосунки з жінкою, яка перебуває в шлюбі. Чи можна вирішити цю ситуацію? Дякую.

Ксенія
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 26 May 2015, 20:56:02

Слава навіки Богу!
Дорога п.Ксеніє, в принципі, священик має рацію, але в цій ситуації щось не зрозуміло. Як чоловік міг взяти шлюб з коханкою, якщо він перебуває у шлюбі з Вами? Ваш шлюб повинен бути уневажнений, і тільки так він міг взяти шлюб з коханкою. Священикові потрібно пояснити, що шлюб уневажнено, і Ви є свобідна, якщо таке було, а якщо не було уневажнення, тоді потрібно звернутись до Церковного Трибуналу і все уладнати.

Слава Ісусу Христу.
Отче, я не знаю, що мені робити. Я із хлопцем зустрічаюся два роки, але він мені не вірить, він вірить своєму другу, який не хоче, щоб він зі мною був. Як зробити так, щоб він не слухав його, адже я його дуже сильно люблю? Підкажіть, будь ласка.


Інна
Хуст
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 12 May 2015, 19:54:24

Христос Воскрес!
Дорога Інночко, напевно, ти дуже гарна на вроду і друг твого хлопця хотів би Тебе собі від нього забрати, а тому й наговорює йому всяке. Ти не звертай на це увагу, а просто придивляйся, чим воно все скінчиться, бо, якщо хлопець не вірить тобі вже зараз, не буде він Тобі вірити й тоді, як стане Тобі чоловіком, а то вже дуже недобре.

Як бути далі, Отче, я не можу його забути, але і так не можу жити... Я життя без нього не можу уявити.

Інна
Хуст
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 14 May 2015, 21:00:29

Христос Воскрес!
Інночко, дорога, у Тебе ще все попереду. Те, що Ти не можеш його забути, добре, але потрібно, щоб і він про Тебе пам'ятав, інакше бути не може. Не переживай, все буде добре, молися, і Бог Тобі пошле мудру гадку.

Слава Ісусу Христу.
Хочу запитати у Вас поради, чи буде це мені за гріх? Я прожила з чоловіком в громадянському шлюбі шість років, в нас є донька, їй уже вісім років, но коли доньці було лише три роки, його забрали в тюрму на десять років. Я обіцяла його чекати, уже чекаю чотири роки, але йому зраджую, і немає сили вже, дуже хочу сім'ї і повноцінної. Боюсь його образити, але і дуже люблю. Якщо я почну зустрічатись з другим і, можливо, вийду за нього заміж, чи буде це правильним вчинком в моєму житті? Чи буде моя совість спокійною?..


Оля
Івано-Франківськ
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 12 May 2015, 06:20:39

Христос Воскрес!
Дорога Олько, на рахунок совісті та правильного чи неправильного поступку, я не можу судити як священик, бо у Вас з самого початку склалося все не дуже правильно. Ви народила дитину й жила поза шлюбом, ваше життя не було Благословенне, а тому гріх є вже в самому початку, а не лише тепер, як пишете, що зраджуєте йому. Було б дуже добре про все глибоко задуматись, проаналізувати й помалу почати приводити все до ладу.

Христос Воскрес. Дякую Вам, що відповіли на мого листа. Мені дуже важко на душі, враховуючи те, що в мене уже є, я ще не можу знайти спільний зв'язок зі своїми рідними. Я дуже хочу, щоб мене моя мама просто пожаліла і дала якусь надію. А то лиш осуджують, а ще сестра молодша постійно мене звинувачує в своїх бідах, каже, що через мене вона свариться з чоловіком, та й в усьому, що стається, все винна я. Я не витримувала такого тиску і сказала, що піду і повішусь. Дуже за ці слова жалію і сповідалась з цього приводу. Ми з дочкою почали молитись на вервиці, щоб Боженька допоміг її татові повернутись з тюрми. Підкажіть, яку правильно молитву відмовляти? Розрадьте, як мені з цим всім бути? Просто я одна і немає ні з ким поговорити. Дякую Вам.

Оля
Івано-Франківськ
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 13 May 2015, 19:03:52

Воістину Воскрес!
Дорога Олю, ви пишете, що сповідалась з того гріха, наміру повіситись, але сповідь Ваша була святотатська - по тій простій причині, що живете з чоловіком навіру, не в шлюбі, а таким парам, допоки не полагодять свої родинні стосунки, до сповіді не можна. Я писав Вам, що потрібно полагоджувати своє родинне життя - або в один бік, або в інший, а відтак можна до сповіді й починати помалу практикувати свою віру. Молитись спробуйте 90 псалом, але краще молячись полагоджувати життя і побачите, що все стане на свої місця.

Слава Ісусу Христу! Отче, допоможіть, будь ласка, порадою. Справа в тому, що я близько року зустрічаюся з дівчиною, маю до неї почуття і думаю про одруження, але дуже непокоїть мене те, що вона жила в дошлюбних стосунках з іншим. Знаю, що я й сам багато гріхів вчинив (такого не чинив) і повинен їй пробачити. Але мені здається, що вона за цей гріх не жаліє, бо зберігає його фотографії, спілкується з його друзями і каже мені, що якби так довго була б зі мною, то гріх би був між нами, хоч вона теж віруюча греко-католичка. Не хотів би її втратити тільки через те, що не зміг пробачити, але думки про все це просто нестерпні. Порадьте, будь ласка, як мені їй пробачити, чи поговорити з нею? Наперед дякую за Вашу відповідь.

Ростислав
Київ
Україна
Греко-Католик
Дата - Thursday, 07 May 2015, 17:12:51

Христос Воскрес!
Дорогий Ростиславку, звичайно, всі провини людям прощати нам заповідає Ісус, і навіть каже так, що якщо хтось провиниться перед нами сім раз, то потрібно пробачити навіть не сім раз, а сімдесят раз по сім. Це значить, кожного разу, як людина кається, їй потрібно прощати. Тут така делікатна справа, що порадити мало що можна, бо все залежить від самого Тебе. Мусиш дуже добре про все зважити. Найперше, чи зможеш забути про все її життя без Тебе, та й чи вона захоче порвати з минулим, а повністю віддасться у Твої обійми. Чи вистачить у Тебе стільки любові до неї, щоб все забути й пробачити. Щоб не зробити помилки в житті, бо одружитися - це вже не просто зустрічатися, це пов'язати своє життя з нею на все, мусиш заздалегідь про все розважити, а відтак прийняти єдине правильне рішення.

Христос Воскрес! В мене така ситуація: вже більше трьох років я люблю одного хлопця, але любов ця, на жаль, не взаємна. Кожного дня просинаюся і лягаю спати з думкою про нього, мрію про спільне щасливе майбутнє. Та все це просто фантазії, які навряд чи стануть реальністю. Ці думки не дають мені спокійно жити, не можу більше ні про що думати, нічого планувати... Життя моє здається нікчемним і жалюгідним... На інших і дивитися не можу... Здається, що я вже нікого не зможу полюбити і так залишуся самотньою до кінця життя. Щонеділі іду в церкву, кожного дня прошу в Бога ласки заспокоїти мою душу, зняти тягар, який наводить на грішні думки... Але поки що моє прохання не було почуте. Може, я щось не так роблю... Порадьте, будь ласка, що мені робити, підкажіть якусь хорошу молитву на заспокоєння душі. Дякую!

Анна
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 06 May 2015, 14:11:15

Воістину Воскрес!
Перекладіть на ґрунті віри свою проблему Богу на плечі, нехай діється Його воля, і буде все добре.

Слава Ісусу Христу! У мене виникла трішки складна ситуація. Я вийшла заміж рік тому, ми взяли тільки цивільний шлюб, а вінчання вирішили відкласти на півроку. А пару місяців після того у нас сталася трагедія - мама чоловіка раптово померла! Скажіть, будь ласка, чи повинні ми дотримуватися жалоби протягом року? Просто бути в інтимних стосунках і в той самий час не бути повінчаною є важко! Дякую.

Мар'яна
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 06 May 2015, 01:42:38

Христос Воскрес!
Для того, щоб взяти шлюб у Церкві, жодних жалобних перепон не існує. Така перепона є тільки для весілля.

Слава Богу! Отче, мені зараз важко на душі і на серці. Важко, бо відчуваю важкий гріх (розлучаюсь з чоловіком). А тепер ще батько моєї похресниці (кум) розлучається з дружиною, розлучається, тому що мене кохає. Не скриватиму, і у мене до нього з'являється якась симпатія. Порадьте, що робити?.. І підкажіть, чи по церковним канонам дозволяється шлюб між нами? Дуже Вам дякую.

Лілія
Рівне
Україна
Православна
Дата - Thursday, 30 Apr 2015, 11:58:34

Христос Воскрес!
Церква такі шлюби не благословляє, а, навпаки, вважає їх гріхом. Питаєте, що робити? Та нічого не потрібно робити, а просто жити так, як жили, а якщо згрішили, то і таке буває. Покайтеся й до гріха більше не вертайтеся.

Христос Воскрес!
Скажіть, будь ласка, де можна отримати другий церковний шлюб (перший був здійснений у 2008 році та через півтора року уневажнений, є супровідний лист від Церкви) у Львові, та до кого можна звернутись? Дякую.

Параскева
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 28 Apr 2015, 10:50:41

Воістину Воскрес!
Дорога Параскево, шлюб за Церковними Канонами можна отримати в тому храмі і від того священика, де Ви практикуєте свою віру, де ходите в церкву.

Слава Ісусу Христу!
Підкажіть мені, будь ласка, як знайти, і, взагалі, чи треба шукати, чи просто чекати на велике, безмежне, взаємне кохання? Я розвелася з колишнім чоловіком 4,5 роки тому. Зразу тоді ж подала документи на уневаження нашого шлюбу, нам його дали через 1,5 року, від того шлюбу у мене залишилася донечка, яку я дуже люблю. Відколи розвелися з чоловіком, живемо удвох з донечкою. І з того часу я молюся до ГОСПОДА з проханням подарувати мені зустріч з великим, безмежним, взаємним коханням. Та поки що я його не зустріла. Були хлопці, які хотіли бути зі мною, але я до них не відчувала те, що мрію. Я так хочу мати того єдиного свого рідного, і щоб усі інші знали, що я зайнята, і не приставали до мене. Підкажіть, будь ласка, де його шукати, щоб він любив ГОСПОДА, був чесним, не вживав багато алкоголю, був вірним і відповідальним?
В нічному клубі такого навряд зустрінеш, в кафе-барах - також, а ще щоб розумним був? Це, здається, нереально.


Оксана
м.Надвірна
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 21 Apr 2015, 10:31:54

Христос Воскрес!
Дорога Оксаночко, дякую Вам за такий фантастично-романтичний лист. Так гарно написала, як і думала та бажає. Молодець. Бог любить таких прямих і відкритих, але, напевно, ще щось перевіряє у Вашій вірі, як Він робив то з Авраамом, коли просив Авраама принести в жертву Йому любимого сина Ісаака. Ви такі вимоги ставите перед Богом, що Він, напевно, й не може відразу Вам такого віднайти в наш час, але обов'язково знайде Вам його. Ваш принц обов'язково знайдеться і з тим не варто поспішати, життя ще все попереду. Напевно, Ви зробила собі деякі висновки від колишнього неважного шлюбу, а тому насолоджуйтеся життям і беріть з нього все, що Вам Бог посилає щоденно, бо минуле не вернути. Моліться, просіть і дякуйте, просіть і дасться Вам, шукайте й знайдете, - каже Господь. Все буде гаразд і нехай +Благословить Вас Господь!

Христос Воскрес!
В мене в сім'ї є проблема, мене заставили вийти заміж без любові, і тепер я вже 11 років з цим живу. Я не можу виконувати інтимні стосунки, я цього не хочу.
Мій організм цього не прагне, і я тепер не знаю, як мені далі бути і жити. Можливо, Ви мені в цьому допоможете, бо я вживу отця встидаюся про таке питатися...

Іванна

Воістину Воскрес!
Дорога Іванко, такий шлюб є не дійсний, і вам Церковний Трибунал дасть уневажнення. Якщо бажаєте докладніше, то запитуйте.

Доброго дня! Отче, в мене така історія. Мені 23 роки. Десять місяців тому я вийшла заміж, шлюб брали, люблю свого чоловіка безмежно, але от питання - дітей ми раніше не обговорювали, а тепер я постійно говорю йому про це, а він відкладає - то після літа, потім після свят, ще не час, фінансів мало і т.д. Пішла я до сповіді, а отець каже мені, що: "Він тебе не любить, тому от так відкладає на потім". Та не може бути такого, ми направду дуже добре живемо, може просто причина, якої я не знаю. Що порадите робити? Як переконати його? І що, направду не любить???

Оксана
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 08 Apr 2015, 20:48:31

Слава Ісусу Христу!
Дорога Оксанко, хіба в науках передшлюбних не говорив вам священик, що Бог благословляє молоду пару чоловіком і жінкою саме для продовження роду людського, і якщо Бог благословив, то Він і потурбується про фінанси? Гадаю, священик, коли таке казав, мав на увазі щось зовсім інше, а зовсім не те, як Ви його зрозуміла, бо чоловік Вас так само любить, як Ви любите його.

Слава Ісусу Христу! Отче, чи може священик обвінчати, якщо дівчині 16 років, а чоловікові 30?

Аліна
місто Чернівці, с.Великий Кучурів
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 25 Mar 2015, 19:08:44

Слава навіки Богу!
Може, Церква такої заборони не передбачає.

Слава Ісусу Христу!
Я у шлюбі майже 9 років, маю трьох дітей, люблю свою сім'ю. Та відчуваю, що земні справи віддаляють мене від Господа. Як тільки заглиблююся у молитву і думки про Бога, про вічне, - віддаляюся від чоловіка, ніби живу у якомусь іншому світі. Але, як тільки налагоджую відносини з чоловіком (інтимний план), тоді менше молюся і молитва моя не така щира. Ніби Бог відходить на друге місце. Бувають з чоловіком суперечки відносно того. Каже мені, що треба було йти в монастир, а не одружуватися. Він рідко сповідається і не розуміє мене багато в чому, затягує у ту буденність і рутину. Я ніби між двох берегів...

Юля
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 24 Mar 2015, 16:11:51

Слава навіки Богу!
Ви є гарна пара! +Божого вам Благословіння!

Скажіть, будь ласка, чи можна взяти церковний шлюб без реєстрації шлюбу у РАГСі?

Христина
Львів
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 18 Mar 2015, 21:56:18

Слава Ісусу Христу!
Можна.

Слава Ісусу Христу. Отче, моя сестра заміжня вже більше 10-ти років, в сім'ї двоє дітей. Чоловік багато п'є, зраджує, принижує, зневажає і дуже сильно її б'є. Останній раз побив до струсу мозку, на лиці була гематома. Душив її, бив каструльою, руками і навіть дуже грубий і важкий стакан розбив їй на голові. І попередні рази бив дуже сильно з наслідками для її фізичного і морального здоров'я. До дітей ставиться так собі... Полоскотати і купити йогурт - це весь прояв його батьківства, а один раз (сестра) чула, як він казав своїй мамі по телефону, що хоче пороздирати їй і дітям роти і бачити їх не може. Вона не хоче від нього йти, бо вважає це гріхом. Порадьте, будь ласка, отче, що їй робити? Я його врозумити не можу. Вона молилася за нього, я молився, але це його не міняє. І по-доброму і по-злому... Нічого не помагає. І наскільки тяжким буде гріхом розвестися в такій ситуації?

Роман
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Wednesday, 18 Mar 2015, 16:19:41

Слава навіки Богу!
Церква передбачила в таких випадках родинне розділення, але це не означає розвід, а просто розділення стола та ліжка, але подружжя це не уневажнює і шлюбу брати не можна.

Слава Ісусу Христу. В мене є непросте запитання. Ми з чоловіком живемо багато років, є діти і внуки. Після 12-ти років подружнього життя ми розвелись, він погано себе поводив, шлюбу тоді не брали. 10 років жили окремо, а 17 років тому ми знову одружились і взяли шлюб. Перед шлюбом чоловік не сказав мені, що в нас не буде інтимної близькості. Після шлюбу її не було, а вцілому в нас вже 25 років нема інтимних стосунків. Я розводитись не збираюсь, хоч згідно церковних канонів могла б уневажнити шлюб. Я недавно зустріла свою дитячу любов. Він живе сам, шлюбу не брав. Він дуже далеко, більше півтори тисячі кілометрів. Він, хоч рідко, але приїжджає, щоб зустрітись зі мною. В нас близькі стосунки. Я не знаю, чи це гріх. Якщо гріх, то я за нього не каюсь. Тому пропустила сповідь минулого року. Чи маю я право моральне з ним зустрічатись, хоч дуже рідко, кілька разів в рік? Пробувала припинити контакти по інтернету і зустрічі, але починаю дуже хвилюватись, хворіти. Я просто фізично не можу з ним розірвати зв'язок. Чи можна все так залишити, як є, тобто зрідка зустрічатись?

Марія
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 10 Mar 2015, 16:21:11

Слава навіки Богу!
Пані Марія, я Вам вже відповідав, що Церква не дає дозволу ні на жодний гріх.

Слава Ісусу Христу! В мене до Вас, отче, таке питання. Чи варто добиватись дівчини, яка говорить, що розлюбила і хоче інших відносин? Я її сильно люблю.

Роман
Львівська обл.
Україна
Православний
Дата - Tuesday, 10 Mar 2015, 05:51:59

Слава навіки Богу!
Не варто, Романку.

СІХ! Віднедавна в мене склались дуже дружні стосунки із вікарієм нашої парафії (я одружена, мій чоловік римо-католик, я православна), який дуже підтримав і допоміг мені морально у скрутний для мене час. Ми часто спілкуємось на абсолютно різні теми, не особисто, телефоном. А турбує мене те, що останнім часом я відчуваю якусь прив'язаність до цієї людини, прагнення спілкуватись постійно, ділитись новинами, питати думку. Жодних тілесних жадань чи неправильних думок по відношенню до його особи я не маю, але мене не полишає тривога, що починаю мимоволі закохуватись насамперед в його душевні якості, а може і в те відчуття комфорту від спілкування з ним, не знаю. З чоловіком у мене були невеличкі непорозуміння, але зараз я навпаки роблю все можливе, щоб нам було добре разом, і це щораз краще виходить. Багато в чому мені допоміг у цьому питанні власне цей вікарій своїми розмовами і порадами. Моє питання - чи повинна я розірвати спілкування з цим священиком, чи маю просто пильнувати свої почуття і тримати себе - тільки подумки, звісно - в рамках дружніх стосунків? Дякую.

Наталія
Львів
Україна
Православна
Дата - Thursday, 05 Mar 2015, 22:42:27

Слава навіки Богу!
Дорога п. Наталія, священик проявив свої священицькі риси, котрі й повинен проявляти кожний священик до всіх своїх духовних дітей, але це не повинно служити якоюсь причиною чи спокусою до тілесного гріха, як Ви про це пишете. Так розумію, що між вами до цього й не доходить, але є побоювання, а тому потрібно не тільки молитись молитву Єфрема, а й зі всієї сили старатись виконувати її. Моліться за свого священика й буде все добре.

Слава Ісусу Христу.
Мій хлопець вже мав жінку і був шлюбований, але прожили разом вони два місяці і офіційно їх розвели менше, ніж через рік після одруження. Причина була в тому, що вона йому зраджувала, і цьому є підтвердження. А також багато хто говорить, що вона займалася ворожінням, і її подруга сказала йому, що вона не може мати дітей взагалі, а вона казала, що це просто невелике захворювання, яке можна вилікувати, але основною причиною розлучення була зрада. Зараз ми з ним вже разом більше як два роки і хотіли б одружитися. Як йому уневажнити церковний шлюб, і чи це взагалі можливо? Дякую!


Христина
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 03 Feb 2015, 02:42:31

Слава навіки Богу!
Дорога Христинко, шлюб уневажнює (визнає юридично, що шлюбу, як такого, не було в природі) Церковний Трибунал, але такі факти, про котрі Ти понаписувала, до уваги не беруться, бо це тільки плітки та чорний піар, але ніяк не підстава на уневажнення. Все, що сталося в сім'ї після шлюбу, може бути гріхом, але не причиною для уневажнення. Трибунал, щоб винести вердикт уневажнення, бере до уваги життя пари до шлюбу і їх наміри!

Христос Народився! Скажіть, будь ласка, чи можна проводити сватання на Великдень?

Ірина
Львів
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 27 Jan 2015, 18:42:49

Славімо Його!
Краще відкласти таку відповідальну справу на інший час.

Слава Ісусу Христу! Підкажіть, будь ласка, в які дні можна вінчатись в серпні, чи можливе вінчання 15 серпня?

Людмила
Львів
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 28 Jan 2015, 08:51:36

Слава навіки Богу!
Дорога Людмило, вінчатися, що значить здійснити Тайну подружжя, можна в любий час, бо цього Церква не забороняє, але є певний період, коли забороняє справляти гучні забави - весілля, а тому 15 серпня припадає саме на Спасівку, або на 2-х тижневий піст, що починається саме в цей день та кінчається 28 серпня.

Пане Отче, чи не могли б Ви сказати, де можна уневажнити шлюб? Тому, що він тільки розвівся цивільно, а церковно він не розвівся...

Слава Ісусу Христу!
Він мусить з цим запитанням звернутися до того священика, котрий його вінчав, або до того, до котрого ходить на Богослужіння, а відтак, священик напише потрібні папери й скаже, куди з ними далі звертатися.

Слава Ісусу Христу! Питання моє дуже складне, але намагатимусь викласти саму суть. Мені - 33, чоловіку - 45. Два роки назад ми повінчались (в обох це другі вінчані шлюби). Народилась через 9 місяців донечка. Коли ій виповнилось 2 місяці, чоловік пішов. Почав стосунки з колишньою дружиною. Взяв величезний кредит (півмільйона гривень), за який я за законом маю теж відповідальність. Але це вторинне. Що мені болить найбільше - він абсолютно відмовився від нас. Жодного разу він не позвонив і не приїхав. Спочатку я намагалась налагодити якось контакт. Безрезультатно. Священик, котрий нас вінчав, теж намагався якось прояснити ситуацію, нагадати про відповідальність щодо дитинки. Коли якось він проїхав повз нас з дитиною, подивився і навіть не зупинився, я була на грані відчаю. Пройшов рік. Донька росте, а її рідний батько навіть SMS-повідомленням не цікавиться її життям. Я зробила помилку, поєднавши життя з людиною, яку мало знала. Я вдруге дала обіцянку Богові і не виконую. Сердце розриваеться від болю та образи і за себе, і за мале дитя. Допоможіть порадою. Дякую.

Оксана
Знам'янка
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 27 Jan 2015, 11:05:05

Слава навіки Богу!
Складна ситуація, інколи за помилки людина платить важку ціну. Зробіть і Ви так, як зробив він.

Христос Народився!
Отче у мене ось яка ситуація: я зустрічаюсь з хлопцем, і ми хочемо одружиться, але справа в тому, що він уже мав один шлюб і розвівся з жінкою. Що нам тепер робити? І чи дадуть нам шлюб?


Юлія
Івано-Франківськ
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 21 Jan 2015, 09:54:21

Славімо Його!
Дорога Юлько, якщо під словом "розвівся" можна розуміти уневажнення шлюбу, тоді вам шлюб дадуть. Але, якщо Церковний Трибунал свого вердикту про уневажнення не виносив і перший шлюб є дійсним, а лише цивільний є розірваний, - тоді потрібно уневажнити попередній шлюб і тільки так вас повінчають.

Доброго дня. Мій чоловік залишив мене і забрав собі жінку мого рідного брата, вони живуть зараз разом. Також він є хрещеним батьком сина брата і цієї жінки. Скажіть, будь ласка, чи можуть вони бути разом?

Наталія
Львів
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 15 Jan 2015, 13:14:32

Слава Ісусу Христу!
В християнстві такі варіанти не практикують, а тим більше - поміж католиків.

Слава Ісусу Христу!
Хочу Вас запитати, чи мій двоюрідний брат може оженитись на розведеній жінці, в якої двоє маленьких діток, але в неї життя не склалось? Він не був жонатий. Чи це буде гріхом перед Богом? Відпишіть, будь ласка, більш поширеніше, я Вас дуже прошу.


Надя
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 14 Jan 2015, 06:44:02

Слава навіки Богу!
Дорога Надійко, Ваш двоюрідний брат може оженитися і на такій жінці, котра би мала й десять діток, але чи буде він тим діткам за люблячого батька? Жодного гріха не буде, якщо шлюб буде узаконений належним чином та Богом Благословенний. Якщо жінка мала законний шлюб, не лише розписалися, або жили, як то є зараз модним, по домовленості, тоді Церковний Трибунал повинен той шлюб уневажнити. Якщо було все "по-суперсучасному" без Бога й Церкви, нехай ідуть до священика, а він все розповість та полагодить.

Отче, в мене є проблема. Зараз я зустрічаюсь з хлопцем, і тепер ми дізнались, що моя мама - його хрещена, і що він - мій брат у п'ятому хресті. Скажіть, будь ласка, чи буде гріх, якщо ми одружимось?

Ірина
Коломия
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 08 Jan 2015, 21:09:39

Христос рождається!
Дозвіл на ваше одруження може дати правлячий єпископ.

Слава Ісусу Христу!
Отче, я розлучена. Але шлюб зберігся. Чоловік просто не хоче жити зі мною, сказав, що сім'я - це не для нього. Я просила, благала. Говорила зі своїм священиком, він казав, що треба простити і бути терплячою. Я намагалась говорити з чоловіком, просити, йти на примирення, щось змінювати в нашому житті і в собі. Він не захотів і таки подав на розлучення. Я досі залишаюсь вірною йому. Але не знаю, як далі з цим жити. Я молода жінка, дуже хочу сім'ю (дітей в нас не було). Греко-католицька Церква не признає розлучень і другого шлюбу. Як мені бути? Я практично кожен день плачу, бо відчуваю себе неповноцінною. Я хотіла і хочу зберегти сім'ю, а в мою сторону зневага. Чи можу я мати ще християнську сім'ю? І друге питання: чи можу я бути хресною в дитинки?


Ірина
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 06 Jan 2015, 22:12:25

Христос Рождається!
Дорога Іринко, Ви не впадайте у відчай. Все в житті полагодиться. Якщо Вас зневажають, не потрібно себе нікому нав'язувати, бо все рівно з того користі не буде. Ви можете бути хресною, а якщо Церковний Трибунал знайде слушну причину і уневажнить шлюб, Ви можете правомірно збудувати нову повноцінну сім'ю.

Слава Ісусу Христу!
Хотіла б запитати: якщо один з членів подружжя працює по змінах (2 тижні вдома / 2 тижні на роботі), і робота знаходиться в іншому місті (тому 2 тижні ми не бачимось взагалі), як можна при цьому займатись природнім плануванням родини? Бо на ті 2 тижні, коли ми разом, майже завжди випадає період, коли статевих стосунків не має бути. Але взагалі графік в мене доволі несталий - періодично таки випадають наші зустрічі в безпечні дні. Ми - молода пара, недавно одружились, дітей, відповідно, нема і не хотіли б поки, тому дуже рідко бути в статевих стосунках нам складно... Я в цілому б могла піти на те, щоб зовсім зрідка мати статеві стосунки, але мій чоловік недостатньо віруючий, щоб на це погодитись, хоча дуже добра людина. Дуже буду вдячна за пораду!


Настя
Київ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 01 Jan 2015, 08:12:08

Слава навіки Богу!
Дорога Анастасіє, справа в тому, що там, де достатньо віруюча пара, подібних запитань не виникає, бо Бог поєднує їх для співпраці з Ним в продовженні роду людського.

Слава Ісусу Христу!
Пане о.Михайле, у мене така ситуація. Рік тому я покохала хлопця, він також не був до мене байдужий, але пізніше я дізналася, що у нього є дівчина. Я перестала з ним спілкуватись. Але я не витримала і знову почала з ним спілкуватись, мене ніби притягує до нього, хоча я знаю, що у нього є дівчина. У нас було все, окрім сексу, тому, що це для мене ще зарано. Він мені сказав, що не буде навіть думати про те, щоб зі мною переспати, це станеться тоді, коли я сама йому скажу, що хочу цього. У нас все добре, але коли я тільки згадую, що у нього є дівчина, моє серце заливається сльозами. Пізніше я дізналась, що він з нею перестав спілкуватись, тобто вони посварились, це довело, коли він мені сказав це сам, що він до неї не дзвонить, вона сама до нього дзвонить. Одного разу я його запиталась: "Чому ти не можеш її кинути?". А він мені відповів, що якщо вона себе і так надалі буде поводити, то він з нею розійдеться. Отче, мені 15 років, йому 25 років, це дуже велика різниця, я знаю, але... Я дуже його люблю, він як мій наркотик, мене завжди до нього притягує. А ще я помітила, що та його дівчина дуже схожа на мене, і я собі подумала, що він напевно зі мною, тому що я на неї схожа... Я просто дуже боюся, щоб він мене не використав і не кинув. Я заплуталась, я не знаю, що мені робити. Але скільки я була з ним наодинці, він міг би мене давно використати, чи правду я кажу, отче? Я просто хочу ясності. Я не можу зрозуміти, чи він мене дійсно любить? Коли я переставала з ним спілкуватися, я писала йому дуже багато дурниць, але він мені пробачав, і ще коли я вже з ним прощалася, тобто мала уже йти додому, він не хотів мене відпускати, сказав: "Я тебе не відпущу, я тебе ніколи не відпускав!" Пане о.Михайле, будь ласка, допоможіть мені, поки я не наробила дурниць...

Іра
Кунин
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 30 Dec 2014, 13:18:24

Слава навіки Богу!
Дорога дитинко Іринко, Ти Ангел! Хорони свою Ангельську чистоту. У Тебе попереду все життя, не потрібно спішити жити. Насолоджуйся життям, бо воно вже не вернеться. Хлопців буде дуже багато в Тебе ще в житті і любові також! Чому Тебе не використав цей хлопець? Та тому, що він є досить розумний та обережний. Ти ще занадто молода, дитино! Те, що Тобі сьогодні здається дуже приємним, колись оціниш зовсім по-іншому. Будь дуже обережна і цінуй себе, бо поки Ти така, як Тебе мама народила, Ти маєш ціну!!! Після всього Тебе знецінять і часто буває так, що начнуть зневажати. З Новим роком і Божого Тобі + Благословення!!!

Добрый день. Я с супругой был повенчан в Костеле, но cам я православный. Наш брак был расторгнут из-за её измены. Теперь я хочу произвести аннуляцию брака в Костеле, что для этого необходимо сделать в первую очередь? Является ли измена весомой причиной для этого? И необходимо ли будет присутствие на этой процедуре моей бывшей супруги? Заранее спасибо...

Денис
Минск
Р.Б.
Православний
Дата - Wednesday, 17 Dec 2014, 11:42:33

Слава Ісусу Христу!
Дорогий Денисе, подружня зрада сама по собі не є причиною уневажнення шлюбу, але може послужити для розслідування, чому така зрада відбулася і таким чином знайти істинну причину до уневажнення. Ви мусите з цим питанням звернутись до свого священика, де ходите в церкву, або до того, хто вас вінчав. Якщо у Трибуналу виникнуть запитання, то вони викличуть для свідчення Вас, або колишню дружину.

У мене таке питання - що робити, коли ти любиш хлопця, і він тебе, добре до тебе відноситься, а батьки категорично проти нього налаштовані, ненавидять його. Заздалегідь дякую за відповідь.

Ірина
Львів
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 03 Dec 2014, 18:17:15

Слава Ісусу Христу!
Батьків потрібно слухатись і не робити грішних помилок!!!

Слава Iсусу Христу! В мене таке запитання - у нас немає дiтей, мене це дуже турбує. Може, наш шлюб не був благословенним? Ми з чоловiком ходимо до церкви, молимось, але щось видно не так в нашому життi?

Катерина
Львiв
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 03 Dec 2014, 16:56:54

Слава навіки Богу!
Якщо ви є вінчані у Церкві, то шлюб є благословенний.

Слава Ісусу Христу. Прошу, поможіть мені, я не знаю, що робити і як допомогти людині, яку я дуже кохаю. Я в даний момент проживаю за кордоном, але в Україні маю людину, яку дуже кохаю. Але він зачав дуже пити, став хамити, брехати, від усіх відвертається і перестати з тим не може, або не хоче. Як мені йому помогти? Не хочу його втрачати, поможіть, будь ласка. Дуже Вам дякую.

Уляна
Трускавець
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 03 Dec 2014, 11:45:20

Слава навіки Богу!
В таких випадках може допомогти собі виключно сам той, кого Ви кохаєте, а щоб він собі і Вам допоміг, потрібно молитись за нього.

Слава Ісусу Христу! Дорогий Отче, хочу написати Вам про наболіле та почути промінчик розради. Так ось, я зустрічалася з хлопцем таємно від батьків (батьки заборонили нам бути разом, казали, що він поганий), з часом я завагітніла від нього, народила прекрасну донечку, з ним мали розписуватись, та помішала сварка (батьки мої не хотіли бачити його батьків на своєму порозі, він прислухався до своїх батьків і поставив умову, щоб я вибирала між ним і своїми батьками, я в свою чергу вибрала батьків, а не його, тому, що була мала і не знала, як правильно поступити). Після пологів ми продовжували спілкування час від часу, також бачились час від часу, ставлення його до дитини було байдуже, по селі він говорив, що то не від нього дитина. Пройшло трохи часу і я зустріла іншого хлопця і, як здавалось на той час, полюбила його (хоча, в серці завжди був мій перший хлопець, від якого я маю дитину), з цим хлопцем, з яким я зустрілась, ми розписались (вінчання не було), почались сварки, скандали, обіди, прокльони, я не могла його терпіти, бо не кохала його, все-таки я вирішила з ним розлучитись і розлучилася, довело до того, що після розлучення він не давав мені спокійно жити (весь час ходив під будинком, дверима, просив, щоб я повернулась, та я була категорично проти нього), з того всього я вирішила поїхати до батьків у село і почати жити з батьками. Пройшло вже 11 років, а я досі кохаю свого першого хлопця, думаю про нього кожного дня, мрію ним (він живе в тому селі, що і я, ми цього року були близькі і бачились, не зважаючи на те, що він почав жити з іншою дівчиною (у цивільному шлюбі)), я не можу йому сказати "ні", я усвідомлюю, що він про свою дитину навіть не питає (мене болить за це в душі) та все одно іду до нього. Останнім часом я вирішила викинути його з життя і зробила так, щоб він не міг зі мною зв’язатись, та серце болить, хочу його побачити, кожного разу, як іду по справах, чи в магазин, - іду з надією, що його просто побачу і все. Я не знаю, що мені робити, просила Бога, щоб навернув його хоч до дитини, та відповіді не побачила (та я і не заслуговую на відповідь, тому що ще коли жила з чоловіком, робила аборти, щоб не мати дітей від нього, в душі я надіялась, що буду з першим своїм хлопцем), мені боляче в душі кожного дня, що я так багато нагрішила, що вела себе неправильно, що допустила стільки помилок, що поламала своє життя! Я як переїхала до батьків, почала навертатись до Бога, молитись, ходити до сповіді, ходжу кожної неділі в церкву і слухаю уважно священика, жалію за кожний вчинок поганий. Але всередині мене розриває, плаче моя душа, не чую себе я щасливою, одинокою чую себе, сумую за ним, доходило до того, що вже плачучи благала святих, щоб він повернувся до мене, та все марно. Він не хоче до мене повертатись після того, як через помсту до нього (помста була через те, що він від самого початку та й увесь час зраджував мене з іншими і обманював), дійшла в злобі до того, що мала близькість з його рідним братом (про що жалію кожного дня), моя запальна натура і необдумані вчинки довели до такого, що тяжко уявити в голові. Порадьте, що мені робити? Як бути? Як змиритись з такою мукою у душі? Як мені почати нове життя? Благаю Вас, порадьте щось мені, бо я так більше не витримую, моя біль не триває місяці, вона триває багато років…

Христина
Львів
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 03 Dec 2014, 08:08:39

Слава навіки Богу!
Дорога Христинко, мені важко щось слушного порадити, але зі всього написаного видно, що душа лежить до першого, а тому потрібно прикласти всі сили до того, щоб все шлюбно узаконити. Щоб дитина мала рідного батька, а Ти мала законного чоловіка. В житті всяке буває, але, якщо людина кається, Бог гріхи простить, а тому і вам потрібно одне одному пробачити, бо, як читаю, - жодна з сторін не світилась святістю, а люди з часом забудуть, бо всяке чудо три дні триває.

Слава Ісусу Христу! Отче, стикнулась із складною ситуацією. Мені 25 років, у шлюбі не перебувала. Зустрічаюсь із хлопцем, який був одруженим. Про цей факт його життя дізналась зовсім нещодавно, оскільки він довгий час приховував це, як він це пояснив, бо боявся мене втратити. На даний час він отримав цивільне розлучення і хоче отримати уневажнення церковного шлюбу. Він є парафіянином Греко-католицької Церкви, проте перший шлюб укладався у православній церкві, оскільки дружина належала до Православної Церкви. З його слів, у шлюб він вступив з примусу батьків нареченої, оскільки на той момент наречена стверджувала, що вагітна, проте, як вияснилось, вагітності не було. Це було лише вигадкою нареченої, яка обманула і його, і батьків. Скажіть, будь ласка, чи є це причиною для визнання шлюбу недійсним? У яку єпархію потрібно звернутись йому, щоб отримати уневажнення шлюбу, якщо наступний шлюб хочемо брати у Правосланій Церкві? Наперед дякую за відповідь.

Іванна
Мостиська
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 02 Dec 2014, 13:59:44

Слава навіки Богу!
Дорога Іванко, примус та обман є вагомою причиною для уневажнення шлюбу. Із питанням про уневажнення шлюбу потрібно, в першу чергу, звернутися до свого священика, що вас обслуговує, а відтак він порадить, до котрого Церковного Трибуналу краще звернутись.

Отче, у мене таке питання. Що робити, коли ти любиш хлопця, він добре до мене відноситься, а батькам він зовсім не подобається?

Ірина
Львів
Україна
Православна
Дата - Thursday, 27 Nov 2014, 16:05:04

Слава Ісусу Христу!
Потрібно зробити так, щоб хлопець сподобався і батькам.

Слава Ісусу Христу! Отче, мені потрібна Ваша порада... Я зустрічаюсь з хлопцем 4 роки, він мене любить, я теж його дуже любила... Але коли справа дійшла до того, що він освідчився, я засумнівалась. Він хворіє на цукровий діабет, і хоча я розумію, що це не вирок, і з тим люди живуть, я не можу позбутись страхів і негативних думок. Я його підтримую, зараз він проходить лікування за новою методикою і вірю, що Бог йому поможе. Але все одно живу в постійному страху. Друге питання, що мене турбує, він хоче інтимних стосунків (ми їх мали, він був першим в мене), але я усвідомлюю, що це гріх і після них відчувала себе спустошеною і не відчувала задоволення, я тепер йому відмовляю, а він комплексує і ображається - не розуміє, що я просто психологічно не хочу і не можу. Я без них можу обійтись, хоча, з іншого боку, мене лякає, що в мене нема тяги, може, це неправильно, чи недостатньо любові? Він готовий до шлюбу і хоче, а я вагаюсь, бо клятва - це важливо; він терпеливо чекає, а я не знаю, що робити... Ці всі страхи, сумніви призводять до того, що я постійно плачу, переживаю і відчуваю себе нещасною, мені себе шкода... Але, з іншого боку, розумію, що він мене сильно кохає, підтримує і намагається зробити так, щоб мені було добре, я знаю, що чоловіком і татом він би був добрим, і я готова до сім'ї, і в плані духовності ми б могли розвиватись разом, бо він прислухається до мене, а я хоча й не дуже ревна християнка, але дуже хочу жити з Богом і правильно. Але я не впенена в заміжжі, хоча знаю, що пора, і дітей хочу. І на його місці важко іншого уявити, хоча в тих всіх сумнівах дуже хочеться все кинути і почати з чистої сторінки. Але страшно... Може Бог не просто так дав мені його, можливо, його хвороба - це випробування, аже Бог не дає хрестів, які ми не можемо знести, але я й не вінчана з ним, тому не маю як би зобов’язань. Може, я поступлю егоїстично, якщо його лишу? Чи не зустріну іншого? Чи втрачу долю?.. Чи все одно буду сумніватиь, хто б це не був? Ці всі думки крутяться в мене в голові щодня і не один рік. Ми розходились і знову сходились. Як жити з цим всім? Я розумію, що в людей є проблеми набагато страшніші, але я так не можу. Люблю і сумніваюсь оночасно. А як є сумнів, то можливо це не любов? Але попри все ми пережили багато і все одно разом. Що робити? Порадьте...

Марта
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 25 Nov 2014, 06:16:20

Слава навіки Богу!
Дорога Марточко, дружба між дівчиною та хлопцем, як би вона довго не продовжувалась, ні до чого не зобов'язує, а вже родинне життя зобов'язує до багато чого. Бог поєднує та благословить пару для того, щоб вони одне одного доповнювали та без всякої умови жертвували себе одне одному. Всяке діло, якщо є сумніви, не закінчується вдало, а шлюб - це на все життя! Тому потрібно дуже добре про все розважити. Гріхи молодості Бог простить, але поламати собі, і не тільки, все життя - було б не зовсім мудро.

Отче, допоможіть, будь ласка, вірною порадою. Я таємно закохана у сина свого хресного батька, проте, так склалося життя, що хресний до мене не приходить на дні народження та інші свята, що його син і не знає про мене, бо коли я додавала його в друзі на ВК, він навіть цим не цікавився і не прийняв заявку у друзі. Я бачила його на фото ВК і декілька раз наживо, я відразу покохала його з першого погляду. Підкажіть, будь ласка, що мені робити? Дякую наперед.

Віка
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 18 Nov 2014, 20:20:22

Слава Ісусу Христу!
Дорога Віко, розумію Тебе, дитино, а тому, поки не зайшла справа глибше, мусиш собі усвідомити, що перед Богом ви є духовні родичі і шлюбні поєднання не є можливі.

Я маю йти за дружку взимку наступного року. Справа в тому, що батько і дідо молодої померли. Скажіть, чи мають молодята в обох просити благословення? Як просити, в який день? Чи мають бути присутніми свідки?

Віка
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 18 Nov 2014, 20:07:01

Слава Ісусу Христу!
Свідки мають бути при самому шлюбі, а батьки, потрібно розуміти, не виключно тато, потрібно розуміти, - тато й мама.

Слава Ісусу Христу! Отче, чому в мене не получається вийти заміж? Мені 31 рік, я симпатична, але попадаються всі або розлучені, або не хочуть женитися, а хочуть інтимних відносин? І що я маю робити? Я заплуталась!

Оксана
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 18 Nov 2014, 12:01:16

Слава навіки Богу!
Дорога Оксанко, мені важко відразу точно відповісти на Ваше таке пряме запитання, бо для того потрібно знати людину більш у широкому діапазоні. На перший погляд, справа виглядає так, що Ви напевно маєте все, але щось бракує з того, що потрібне для шлюбу, але не потрібно падати в розпач - Ви ж не знаєте план Божий. Якщо Бог відразу щось нам не дає, значить, Він хоче дати людині щось більше і ліпше, а тому не потрібно путатись. Все буде добре!!!

Слава Ісусу Христу! Порадьте, як бути? Ми з чоловіком одружені вже 6 років  маємо чудового сина. Не можу знайти спільну мову із свекром. Коротенька історія мого життя: через рік після знайомства  ми з чоловіком одружилися. Його батьки були проти весілля, казали, що він ще молодий і 10 таких знайде. Але чоловік настояв на своєму - ми одружилися. Після весілля було пекло, ми постійно сварилися, його тато мене обмовляв, нарікав, казав, що я його кину. Чоловік в мене дуже запальний, давав волю зайвій енергії на меблі та стіни. Я вже готова була розлучитися, але ми вирішили берегти та будувати сім'ю. Я завагітніла, ми вже так часто не сварилися. Народився син, мій свекор поїхав на 9 місяців на заробітки - ми зовсім переставали сваритися, але коли свекор приїжджав, ми знову починали сперечатися на рівному місці. Кожного разу, як свекор їхав, чоловік ставав відповідальнішим, турботливішим. Останнього разу приїхав, дав нам гроші на машину, хоча ми думали питання вирішувати з житлом, бо живемо з моїми батьками і з сестрою і її чоловіком. Чоловік таки купив машину, і таку, як тато сказав, - ще дозичив гроші. Тепер ця машина поламалася,  зремонтувати ми поки не маємо за що. Але тато взяв собі за правило кожен день дзвонити і питатися, коли ми її зремонтуємо. Чоловік відговорюється, а в результаті нервується, і ми знову сваримося. Я вдячна йому за терпіння і повагу до батьків, гірше б було, якби він не поважав їх. Але я вже не витримую - зараз не хватає коштів на життя, борги, ще й тато підливає масла у вогонь. Тато звик всіма керувати, а чоловік не може пояснити, що в нас окрема сім'я. Свекор невіруючий, кожен похід в церкву у неділю я практично вириваю, бо він нам знаходить тисячу причин не йти. Я після народження сина стараюся бути практикуючою християнкою і хочу бачити таким свого чоловіка і синочка. Вибачте за можливо дивне питання, але дайте пораду, бо не знаю, де шукати порятунку. Сил вже в мене не хватає. Щиро дякую!

Оля
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 04 Nov 2014, 19:21:09

Слава навіки Богу!
Дорога Олько, ви прожили разом шість років, але, як розумію, все у якихось суперечках. Приємно читати, що Ви є практикуюча вірниця, маєте прекрасну дитинку та сім'ю, то нехай +Благословить Господь вас і надалі, бо без Нього Ви б таке життя не витримала. Гадаю, потрібно всі Ваші труднощі через молитву перекласти на Божі плечі, а на невіруючого свекра не дуже зважати і вступати з ним у дискусію, бо тоді вас, невіруючих, уже буде більше.

Слава Ісусу Христу! Отче духовний, допоможіть мені в моїй ситуації. Мені 18 років, я дуже люблю свого хлопця, мені здається, що я знайшла того єдиного, якого шукала... Але мої батьки проти через те, що у нього молодший брат має невиліковну хворобу - синдром дауна. Ще моя мама дуже проти нього, та я не можу зрозуміти, чому... Він крутиться, як білка в колесі, лиш щоб мені було добре... Дотепер ми добре спілкувалися і зустрічалися, а зараз вони взагалі заборонили мені з ним бачитися і говорити по телефону. Отче, я не знаю, що я маю робити. Я люблю ту людину, але своїх батьків також люблю... Що Ви порадите? Чекаю на Вашу відповідь.

Марія
Ужгород
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 04 Nov 2014, 19:33:30

Слава навіки Богу!
Дорога Марічко, дуже добре розумію Тебе і поважаю Твою любов! Ти маєш тепер такий вік, котрий у свої роки прийдешні будеш дуже цінити, бо такий вік є дуже прекрасний і потрібно, щоб він тривав чим довше. Радій життю і молодості, не спіши пов'язати себе якимись відповідальностями, бо дівоцтво потім не вернеш. Послухай, якщо любиш, батьків, вони добра Тобі бажають!

Слава Ісусу Христу!
Шановний отче!
В мене склалась така ситуація - я зі своїм колишнім чоловіком брала шлюб у Православній Церкві (так як обоє православні), але ми вже 5 років як не живемо разом через приниження і грубощі. Зараз в мене є молода людина, з якою ми хочемо створити сім`ю і взяти шлюб у костелі, так як мій хлопець є католиком! Я ходила в Українську Православну Церкву, Могилів-Подільську єпархію, і там мені видали довідку, що, згідно з моїм проханням, на другий церковний шлюб накладено резолюцію "Благословляю". Скажіть, будь ласка, чи дадуть другий шлюб у костелі?


Ольга
с. Гонтівка
Україна
Православный
Дата - Wednesday, 08 Oct 2014, 10:40:40

Слава навіки Богу!
Дорога п.Ольго, Христова Вселенська Церква, до котрої належать костели, не визнає другого шлюбу і такого не робить, щоб з будь-якого благословіння давала другий шлюб. Такі випадки, як це сталось у Вашому житті, трапляються, але у християнстві багатоженство не є прийнято, бо Бог створив чоловікові одну жінку, а жінці одного чоловіка і поєднав їх у одне тіло. Як бути у Вашому випадку? Вам потрібно звернутись до Церковного Трибуналу, надати там всі аргументи, чому не живете разом, та документи, які вони запросять, щоб Трибунал дав дозвіл на шлюб у костелі.

Слава Ісусу Христу! Мені 25 років, я ще не заміжня, і в мене склалась непроста ситуація зараз в житті, я познайомилась з хорошим хлопцем, але виявилось за тиждень нашого зустрічання, що він одружений, мав церковний шлюб, який давав православний священик. Також за деякий час я взнала, що у нього є дитина, якій півроку, і тому він не може зараз отримати розвід через те, що дитина ще не має року. Він пояснює мені, що з жінкою зустрічався три роки, але мало бачився з нею, все для неї робив, каже, що її переслідувала думка на рахунок грошей, так як на той час він непогано заробляв, а також хотіла вибратись до міста із села, також після їхнього одруження почала мішати жити їм мама жінки, почув згодом, що неодноразово жінка та її мама звертались до ворожки. Жінка не готовила йому і взагалі агресивно почала себе поводити після весілля. Перший раз, як він замовляв зал для весілля, він відмовився, але потім якось вговорили, щоб все ж таки відбулось весілля. Прожили вони з дружиною десь 2-3 місяці. І тепер більше року живуть окремо. Тепер він чекає, коли сину виповниться рік і йому дадуть розвід державний, а також хоче уневажнити шлюб церковний. В нас з ним хороші відносини, любим одне одного, разом ходим до церкви, розумієм одне дного з півслова, але через те, що я часто ходжу до церкви і є віруюча людина, я боюся образити Бога і не знаю, чи правильно поступлю, якщо зв'яжу своє життя з такою людиною, яка має таке минуле? Чи Бог Благословить мене з ним? Чи в Греко-католицькій Церкві нам зможуть дати шлюб? Отче, порадьте мені, будь ласка, як поступити в цій ситуації, як жити далі? Дякую і дуже чекаю з нетерпінням на відповідь.

Ірина
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 04 Nov 2014, 11:35:49

Слава навіки Богу!
Дорога Іринко, на рахунок того, чи Бог благословить Тебе з тим чоловіком, я сказати не можу, бо це справа Божа, але Церква ваш шлюб благословити може при умові, якщо Церковний Трибунал визнає шлюб того чоловіка не важним, а на таке уневажнення, так розумію, є аргументи, бо там були наміри не для сімейного життя, а переїзд з села, гроші, матеріальна вигода, ворожіння та примушення до шлюбу через вговорювання. Шлюб, де є якась умова, або не сімейна вигода, де пара доповнює одне одного, не є перед Богом важний. Іринко, молись, практикуй свою віру, приступай до Тайни покаяння і Пресвятої Євхаристії, а Бог Тобі буде на допомозі. Нехай щастить!

Слава Ісусу Христу!
Допоміжь вирішити нашу з подругою дискусію.
Ми дружимо з дитинства, і ще з раннього віку піднімали питання - хто перша вийде заміж, і хто в кого буде дружкою. Зараз ми виросли і в обох весілля не за горами. І моє питаня до Вас: чи може бути заміжня дівчина дружкою на весіллі? Оскільки моя подруга впевнена, що не може, і стверджує, що тільки одна з нас буде подругою нареченої. А я вважаю, що це забобони і язичницькі традиції. А яка думка Церкви? Допоможіть, будь ласка, у виршенні цього питання. Наперед - велике дякую.


Мирослава
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 04 Nov 2014, 18:51:07

Слава навіки Богу!
Дорога Мирославко, зробіть так: нехай ота, котра буде першою святкувати весілля, покличе свою не одружену подругу за дружку, а ота дружка, як вийде заміж і народить дитинку, покличе свою подругу дитині за хресну.

Слава Ісусу Христу!
Якщо пара бажає створити сім'ю, то чи можна спочатку взяти церковний шлюб, а через деякий час - в РАГСі? Що потрібно для того, щоб взяти шлюб не в парафіяльній церкві нареченого чи нареченої? Просто хочеться, щоб шлюб дав один конкретний священик, який взагалі за межами області проживання нареченого та нареченої. Якщо так можна, то як відвідувати передшлюбне навчання? Точніше, чи за місцем проживання, чи за місцем шлюбу? Дякую!


Люба
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 28 Oct 2014, 10:58:48

Слава навіки Богу!
Дорога Любо, жодному священику не дозволено вінчати не своїх прихожан до тих пір, поки не дадуть свою згоду на уділення Тайни подружжя та характеристику на молодих, священики, до котрої належали молодята.

Отче, дуже дякую за швидку відповідь. Але все ж таки залишається питання, чи можна спочатку взяти шлюб в церкві, а потім в РАГСі? Це для того, щоб не виникало спокуси жити у грісі позашлюбних стосунків. Хотілося би по-скоріше взяти шлюб, ну хоча би через встановлений термін у два місяці, ну навіть в будний день. Ну не так урочисто, але зато щиро. А розпис зробити дещо пізніше (до року часу), бо по-іншому не виходить з гостиною для рідних і близьких.

Люба
Львів
Україна
Католичка

Такий варіант є можливий.

Слава Ісусу Христу!
В мене таке питання: як маю годитися з своєю сім'єю?..
Я одружена два роки. Один рік ми жили в чоловіка у Білій Церкві з його мамою. Навесні цього року ми приїхали жити до мене, бо я завагітніла і народжувати хотіла тут, оскільки тут чистіший клімат, аніж там (Біла Церква вважається 4-ю радіаційною зоною), від цього часу в нас почалися сварки. В мене живуть мама, тато, брат і бабуся. Я народила сина в серпні, сваримося на різні побутові теми, всі наказують моєму чоловіку як і що слід робити, навіть брат, якому 17 років, вважає себе мудрішим за чоловіка, постійно його принижує і повчає, бабуся - так само. Я вже не кажу про маму, яка називає мого чоловіка ледарем, так як він жив у місті, але походить з села і вміє дрова рубати. Він по господарству робить все, що скажуть, може він не так бездоганно робить, як їм хочеться, але він старається, працює на роботі, але нам зараз не вистачить грошей на те, щоб зняти окремо житло, бо я в декретній відпустці. Як мені з тим жити? Хочу часу приділити дитині, але по одну сторону - батьки, яких я дуже люблю, а по іншу - чоловік. Я розриваюся між ними, щоб якось врегулювати конфлікти, але кожного дня щось нове... Кожного дня прошу Марію про заступництво... Допоможіть мені.


Віра
Судова Вишня
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 22 Oct 2014, 09:31:05

Слава навіки Богу!
Дорога Віро, пишете, що любите своїх батьків, і це є дуже добре! Але Ваші батьки, напевно, Вас недолюблюють, а тому благодать у Вашій родині залежить від Вашої дипломатії з батьками. Мусите пояснити їм, що від їх поведінки залежить мир та спокій у Вашій сім'ї.

Слава Ісусу Христу! Маємо з дружиною наступне питання. Ми у християнському шлюбі. Під час статевого акту дружина не досягає оргазму, тому ми час від часу використовуємо "ручне стимулювання". Але після того статевий акт продовжується і завершується. Але це "погладжування", що задовольняє, турбує нас у своїй правоті... Дякуємо за відповідь.

Богдан
Львів
Україна
Православний
Дата - Tuesday, 14 Oct 2014, 16:18:10

Слава навіки Богу!
Дорогий Богданку, та воно, в принципі, десь так і повинно бути. До акту все би мала бути така собі преамбула, як Ви кажете - поглажування, обійми, поцілунки, насолоджування подружньою красою, а відтак віддавання одне одному. Ви є Богом благословенні чоловіком та жінкою, і те, що називаєте актом, є святе.

Слава Ісусу Христу.
Чи можна робити весілля 18 квітня 2015 року? Дякую.


Іван
Івано-Франківськ
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 08 Oct 2014, 17:21:49

Слава навіки Богу!
До Томиної неділі весілля справляти не бажано, а 18 квітня - це субота якраз перед тою неділею.

Слава Ісусу Христу! Дорогий Отче, звертаюся до Вас за допомогою, можливо, Ви не схочете дати мені поради, але саме Вас послав мені Господь. Мені 19. Я шалено закохалася, закохалася так, що думаю це іменно та людина, до якої тягнеться вся душа. Ми почали зустрічатися, все було прекрасно. Но мої батьки, дізнавшись про цього хлопця, категорично проти наших стосунків, і не тому, що він їм не сподобався, а тому, що його тато схильний до алкоголю і таким були його дідо і дядько. Його вони не знають і, як мені повідомили, знати не бажають. Цей хлопець не прихильний до алкоголю зовсім і, думаю, в майбутньому теж не буде... По очах видно, але звичайно я розумію, що впевнена на 100% я в ньому бути не можу. Не настільки багато часу знаю його, але встигла "получити крила" від своєї любові. Я старалася поговорити з батьками, просила не забороняти стосунки, плакала, але, нажаль, нічого не допамагає. Удома постійні сварки, а я дорожу відносинами з батьками, але й для мене дорогі стосунки з цим хлопцем. Як мені поступити? Послухати батьків, щоб вони були задоволені? І не послухати своє серце... Чи залишитися в стосунках з цим хлопцем попри заборону батьків? Буду дуже вдячна за Вашу підказку в моєму житті.

Ольга
Львів
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 08 Oct 2014, 20:51:09

Слава навіки Богу!
Дорога дитино, перед Тобою ще все прекрасне життя, але щоб воно і насправді було прекрасним, легким та щасливим, мусиш виконати 4-ту Заповідь Божу "Шануй своїх батьків і будеш довго і добре жити". Батьки тобі хочуть тільки добра, і вони в тебе одні, а хлопців багато, кращі від кращих. Послухай батьків. Нехай щастить Тобі!

Слава Ісусу Христу. Отче, у мене є два питання. Оскільки при спілкуванні із священнослужителями кожен раз я отримував дещо різні відповіді... Маю необхідність Вашої поради і відповіді.
1) Невже подружння невірність не є підставою уневаження шлюбу?
2) Чи правда, що саме Папа Римський має дати дозвіл на уневаження шлюбу?


Андрій
Львів
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 08 Oct 2014, 11:21:21

Слава навіки Богу!
Дорогий п.Андрію, подружня невірність не є підставою на уневажненя подружжя. Уневажненя - це доведення факту, що подружжя у своїм задумі та зачатті не було важним, а відтак і самим шлюбом. Невірність може бути темою судової дискусії, мовляв, вона і є наслідком того, що шлюб не був важним бо, бо, бо і т.д., але все це потрібно довести, і щоб свідки підтвердили. У Вселенській Церкві існує така інституція, як Трибунал, і Він займається спірними справами. Святійший Отець займається більш Духовними справами.

Слава Ісусу Христу!
Шановний отче! В мене склалась така ситуація. Я з своїм колишнім чоловіком брала шлюб у церкві (так як обоє православні), але ми вже 5 років як не живемо разом через приниження і грубощі. Зараз в мене є молода людина, з якою ми хочемо створити сім`ю і взяти шлюб у костелі, так як мій хлопець є католиком! Я ходила в Українську Православну Церкву, Могилів-Подільську єпархію, і там мені видали довідку, що згідно з моїм проханням на другий церковний шлюб накладено резолюцію: "Благословляю". Скажіть, будь ласка, чи дадуть другий шлюб у костелі?


Ольга
с. Гонтівка
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 08 Oct 2014, 10:40:40

Слава навіки Богу!
Дорога п.Ольго, думаю, що Вам буде потрібно звернутися до Церковного Трибуналу, щоб так званий православний шлюб уневажнити, а відтак, ви собі зможете взяти шлюб будь де.

Здравствуйте, батюшка.
Я надеюсь, что пишу именно туда. Я хотела бы у Вас узнать и очень точно )) Я познакомилась с одним парнем и уверена, что буду с ним всегда, точнее, хочу быть. И он тоже не гулящий, не пьющий, не курящий, он - верующий и служит в церкви. Но есть проблема - родители мои против, чтобы я выходила замуж далеко. Они хотят, чтобы я вышла замуж за того, кого они выберут... Я хочу убежать с ним, но держит меня одно - что это грех. Я знаю, что они будут против. Разве убежать с любимым человеком, быть с ним - это грех?? Что же мне делать, как поступить? Я не хочу ни за кого другого замуж, не хочу терять такого человека, он очень хороший человек, такого больше нет, это точно.

Анна

Слава Ісусу Христу!
Дорога Анночко, звичайно, непослух батькам є гріхом, але заміж виходити потрібно за того, кого любиш. Шлюб з примусу, або з вигоди, або за умови якоїсь є не важним! Тому, Анночко, мусиш переконати своїх батьків у правильному своєму виборі, щоб вони дали згоду, і тоді буде все ОК! Що я Тобі і бажаю.

Здравствуйте, батюшка, я обдумала на счет этого вопроса и решила, что не сбегу, я решила, что намного лучше будет, если я уговорю родителей и с их благославения выйду замуж ))) Это большой грех, и я не должна так поступать с родителями.

Анна

МОЛОДЕЦЬ!

Слава Ісусу Христу!
Я вже вельми давно розстався з дівчиною, пройшло майже три роки. Зараз мені 20, я, в принципі, не грішу, молюсь і стараюсь ходити до церкви. Про що і прошу Бога, щоб дав мені кохану людину, дружину, але все по-старому, час проходить, вік піджимає і якось трохи давить, що ти одинокий, є страх залишитися так і т.д.
Зрозуміло, що все відбувається з Божої ласки, тому я і вирішив запитати, в чім може бути проблема - в мені, чи це Бог випробовує мене, чи може хтось наврочив?!
Заздалегідь дякую!


Андрій
Львів
Україна
Православний
Дата - Wednesday, 17 Sep 2014, 20:26:17

Слава навіки Богу!
Андрійку, не потрібно спішити зі шлюбом. Ця Тайна береться раз на все життя, а тому потрібно приглядатися дуже добре до тієї, з ким хочеш пов'язати свою долю. Потрібно все дуже добре зважити, молитись щоб Бог керував вибором, і щоб діялася Його воля, а відтак все буде добре!!! 20 років - це не 40 і навіть не 30. Прийде той час, коли і на Твоїй вулиці заграють музики! Нехай щастить, а на весілля запроси.

Слава Ісусу Христу! Дуже дякую Вам за відповідь, отче. Також хочу задати ще одне питання. На сайті Кредо (www.credo-ua.org) я прочитав такі слова: "Як що ви відчуваєте, що готові перебувати з цією особою і віддавати їй цілого самого себе, не вимагаючи нічого взамін, - то це любов". Поясніть, будь ласка, як практично це відбувається, якийсь, можливо, приклад? Мені хочеться таким бути, але я відчуваю, що хочу, щоб і до мене ставились так само, цінували. Як зрозуміти, що це любов, і з цією людиною варто одружуватись? Дякую, що Ви є. :)

Грішник
Львів
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 02 Sep 2014, 14:47:10

Славана віки Богу!
Саме такою повинна бути любов - взаємною, і тоді буде родина щасливою. Віддавати самого себе, або саму себе, не вимагаючи нічого взамін, це коли воля протилежної сторони виконується без будь-якої умови. Якраз таке подружжя, де пара поєднує свої долі без жодних умов, а тільки з наміром одне одного доповнити і всеціло віддаватися одне одному та продовжувати рід людський, є законним та Богом поєднаним.

Слава Ісусу Христу. Декілька днів тому я побачила фото з виїзним вінчанням, замість корон на голову молодят одягли віночки. Скажіть, чи це можливо - виїзне Вінчання?

Вікторія
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 26 Aug 2014, 16:00:50

Слава навіки Богу!
Дорога Вікторія, у нашій Церкві не прийнято вживати корони, це московський звичай. У нас вживались і вживаються віночки, котрі сплітають молодятам до вінчання їх хресні матері. У наш час дуже багато введено всякого модерного у житті християн, а тому, у принципі, виїзне вінчання можливе.

Батюшка, доброго времени суток.
Простите меня. Но у меня к Вам столь важный вопрос.
Батюшка, я очень похотливый человек, а я прекрасно понимаю, что это грех и что это плохо.
Но у меня есть девушка, и она очень мне нравится, но она так же, как и я, похотливая. И вот мне нравится, как мы проводим время, похотью. Но я хочу исправиться. И я разок пытался сказать ей только одну правду. Но закончилось всё очень плохо. Я опять сгрешил. И вот я просто не могу перестать грешить.
Как мне перестать грешить, чтобы не обидеть её? Бросить?

Слава Ісусу Христу!
Покинути Вашу дівчину, а відтак дозволити любимій людині, щоб вона й надалі перебувала у гріхові, гадаю, не є по християнській моралі. Розійтись з дівчиною - це самий легший варіант, але не найкращий! На мою думку, було б добре переконати дівчину в тому, що перебувати у гріхові є досить небезпечно, а тому потрібно б все як слід обсудити разом і дійти до спільного покаяння за скоєні гріхи. У гріх впадають люди, з котрих потім дуже часто стаються святі. Якщо Ви вирішив про все написати, значить совість у Вас працює у правильному напрямку, а тому допоможіть і своїй любимій, щоб вона так само була з Вами одної думки. Нехай щастить!

Доброго времени, батюшка.
Прошу, помогите мне. Я буду говорить прямо. Я не могу избавиться от мастурбации. Я мастурбирую часто. И само ублажение - это грех, я понимаю.
Но меня посещают мысли, чтобы я это сделал. Как мне покаяться, чтобы Бог наш Всевышний нам помог?
Прошу, помогите... Меня совесть грызёт... Что я виновен... Прошу, посоветуйте что-то...

Слава Ісусу Христу!
В такій ситуації можу порадити одне - потрібно женитись і тоді подібна спокуса сама по собі помалу відпаде, а дружина буде тільки тішитись.

Слава Ісусу Христу!
В мене таке питання - чи відповідає жінка за гріхи чоловіка, і навпаки, якщо згрішив чоловік, чи впливає це на жінку? Дякую.

Слава навіки Богу!
Відповідальність за гріхи несе людина виключно тільки за свої, так як і каятись, і сповідатись може тільки за свої власні.

Чи гріх зустрічатись з людиною, яка була в шлюбі і має розвід через суд?

Оксана
Львів
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 21 Aug 2014, 20:38:10

Слава Ісусу Христу!
Дорога Оксанко, якщо у вас є серйозні наміри в побудові родини, тоді в межах дозволеного - не гріх.

Слава Ісусу Христу. Отче Михайле, дайте відповідь на таке запитання інтимного характеру. Ми з дружиною перебуваємо у шлюбі. Нам Господь подарував двох гарних синочків. Як правильно повинен відбуватися інтимний акт так, щоб ми не перебували у грісі, і це було любо Господеві? Чи можна застерігатися? Якщо так, то якими методаим? Завчасно буду Вам вельми та щиро вдячним!

Андрій
Золочів, Львівська область
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 13 Aug 2014, 14:26:00

Слава навіки Богу!
Дорогий Андрійку, радію разом з Вами за синочків Ваших, але у нас їх три, вісім внуків та дві внучки, доганяйте. Я зрозумів Ваше запитання і гадаю, що Ви зрозумієте мою відповідь. Церква не дає дозвіл на гріх, але вже скоєний гріх при розкаянні, у сповіді відпускає.

Це частина нашого з Мартою багатства від Бога!

Дуже дякую за теплі і щирі слова, Отче! Я зрозумів все, що Ви хотіли мені донести у своїх словах! Бажаю багато Божих ласк, любові та великої терпеливості у Вашій нелегкій праці з людьми. Слава Ісусу Христу!

Андрій
Золочів, Львівська область
Україна
Католик

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіми Вами!

Слава Ісусу Христу! Порадьте, як поступити в такій ситуації? Ми з чоловіком одружені один рік, однолітки (обом по 23 роки). Коли одружувалися, то прекрасно розуміли, що ще доволі молоді – якраз закінчували інститути, мали проблеми з пошуком роботи та житла, тому свідомо відкладали народження дітей. Згодом, чи то під впливом подруг з маленькими дітьми, чи то під натиском батьків, чи то за власними поривами, я почала схилятися до думки, що відкладати народження дітей немає сенсу, бо використовувати презервативи - то гріх, бо всіх грошей на світі і так не заробиш, бо в кінці-кінців діти - це безмежне щастя. Так я зрозуміла, що хочу стати мамою. Проте, мій коханий чоловік, на жаль, поки що не схиляється до такої думки і каже, що ще не готовий. Переживає, що не зможе забезпечити сім’ю матеріально (хоча зараз ми обоє офіційно працюємо та маємо власне житло), переживає, що ми нікуди не зможемо поїхати відпочити (бо медового місяця в нас так і не було). Називає багато причин, та всі вони зводяться до одного – він ще не готовий стати батьком та просить мене не тиснути на нього, а дати йому можливість самому до цього прийти… То що мені робити? Я не хочу більше грішити і застерігатися, але не послухати чоловіка також не можу. Природним методами планування чоловік не довіряє. Який вихід з ситуації?

Олена
Тернопіль
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 13 Aug 2014, 10:34:38

Слава навіки Богу!
Дорога Оленко, попробуйте разом з чоловіком подивитись на вашу сім'ю дещо з іншого боку. Ви є молода сім'я, всього рік, як пов'язали свої долі, але вже маєте освіту, маєте роботу і маєте житло. На перший погляд, ви є забезпечена родина, але чи воно так насправді, і що вас пов'язує? Ви є бідна сім'я!
Напевно, при проходженні передшлюбної науки ви обоє були дуже неуважними до повчання, котрі вам давав священик. Бог поєднує двох молодих, щоб вони одне одного доповнили, з любов'ю дарували себе одне одному і головне, щоб співпрацювали з Творцем у продовжені роду людського!!! Саме тому Бог та Церква не благословить одностатеві шлюби, бо від них немає продовження роду! Якщо Бог дав вам все те матеріальне, що потрібно до сімейного життя, Він потурбується і за ваше потомство! Раджу порадитись, звернути з поганської дороги й почати жити християнським життям!

Це наша сім'я. Потомство: троє дітей і десять внуків. За всіх турбується Бог!

Слава Ісусу Христу, отче!
Надіюся на Вашу мудру пораду.
Ми з чоловіком - молода щаслива пара, обвінчалися три місяці тому. Та в моїй душі неспокій.
Під час шлюбу священик запитував: "Чи ти не обіцяла іншому одружитися?"
І я відповіла, що ні. Хоча чотири роки до цього я зустрічалася з іншим хлопцем, і, будучи дітьми, ми обіцяли один-одному все на світі, і те, що я з ним одружуся, теж обіцяла. І так мені тепер болить. Отче, скажіть, будь ласка, яким би смішним не видавалося моє запитання, - чи відбувся наш шлюб? Що ж означає це запитання священика? Я щиро вдячна за Вашу увагу.


Ольга
Івано-Франківськ
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 07 Aug 2014, 21:30:01

Слава навіки Богу!
Дорога дитино, з Тебе буде гарна жінка! І нехай Господь вас благословить всяким добром, а найголовне, щоб збулася ваша сім'я перед Богом, що значить, щоб виповнилось 7 вас! Батько + мама = 2 та + 5 діток і так разом 7 "я"! Коли молодята приходять до храму, щоб взяти шлюб, священик, перед тим, як мають вони увійти у храм, питається від них, чи вони не обіцяли у Церкві, що значить у Тайні подружжя, подружньої вірності комусь іншому, і чи з доброї, не примушеної волі, вони хочуть тепер поєднати свої долі? Священик так само запитує і від присутніх, може вони знають якусь канонічну перепону між молодими, яка би могла унеможливити шлюб, і лише після позитивної відповіді запрошує всіх до храму.
Олько, якщо Ти, а ні твій чоловік, попередньо не були в шлюбі і в Церкві нікому не обіцяли вірності та любові, ваш шлюб відбувся! Ми багато чого поза Церквою собі обіцяємо та може й грішимо, але це є гріх, а не перепона. Гріх при розкаянні Бог прощає, а якщо і були якісь дитячі обіцянки, щоб Тебе совість не гризла, при сповіді скажи і все. Будьте щасливі!

Слава Ісусу Христу.
Підкажіть, будь ласка, що мені робити?
Мій чоловік робить на роботі, коли хоче. Хоче - йде на роботу, не хоче - не йде, вдома нічого не хоче допомагати мені, до дитини і до мене халатне відношення, для нас нічого не старається, пильнує друзів, машину, мотоцикл. Я з ним не один раз говорила про те, щоб він думав про сім'ю, хоч зрідка, але щоб відпочивав з нами, я і так скільки всього йому пробачила, і я його запитувала, для чого ти брав шлюб, як ти собі іншу знайшов і приводив - це ж гріх. Його відповідь була - бо я дурний, перед образом мені клявся і виходило, що все, що клявся - це брехня... Я ж теж маю родину, хочу в гості поїхати, але не можу, бо постійно потрібно в хаті прибрати, щоразу за чоловіком прибирати, бо за собою нічого не зробить, їсти варити, прати і так дальше... І б'є мене, буває, при сварці, бо каже, що я його нервую, бувало просто так. Всі мені кажуть розвестися, а я не хочу, бо сама виросла без батьків і не хочу, щоб моя дитина так росла... Він багато чого робив того, що неможна, але ж я все одно йому пробачаю з надією, що можливо колись йому розум прийде.
Порадьте, будь ласка, що мені робити?


Ірина
Куликів
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 31 Jul 2014, 21:08:38

Слава навіки Богу!
Дорога п. Іринко, Ісус вчить нас, що якщо хтось бажає зберегти своє життя, той його мусить загубити заради Ісуса, а хто його загубить заради Ісуса, той знайде життя і використає його. Далі Ісус каже, що хто Його любить, нехай зречеться самого себе, бере на себе свого хреста і йде слідом за ним. Часто ми нарікаємо на свій хрест, а це пряме нарікання на Бога. Потрібно може не нарікати, а дякувати Йому за те, що він довірив такого хреста саме мені, і час від часу Йому дякувати за таку довіру. Не втрачайте віру в те, що колись прийде розум чоловікові вашому.

Дорогий отче, скажiть, будь ласка, як краще поступити? Я розлучений, маю сина, з ним спiлкуюся, але зустрiв жiнку на сайтi знайомств. Була у нас зустрiч, я вiдчуваю серцем, що їй потрібна моя допомога, але розумію, що вона щось приховує від мене. Що можна зробити в цій ситуації?

Василь
Iвано-Франкiвськ
Україна
Православний
Дата - Wednesday, 30 Jul 2014, 18:43:32

Слава Ісусу Христу!
Васильку, послухайся свого серця і не наступи вдруге на одні й ті ж самі граблі!

Слава Ісусу Христу. Я зустрічаюся з хлопцем вже більше року, плануємо спільне майбутнє. Недавно я дізналася, що його батьки між собою родичі в третьому поколінні (шлюб в церкві брали - Московського патріархату). Знаю, що це є гріхом, і тепер боюся за нашу з ним долю, щоб це не зашкодило нам і головне - нашим майбутнім дітям, та ще й мама моя відмовляє мене від стосунків з ним. Отче, порадьте, що робити в такій ситуації - молитися за нашу долю і старатися побудувати стосунки, чи, доки не пізно, розійтися? Але ж не має він все життя страждати за помилку своїх батьків?

Світлана
Львів
Україна
Православна
Дата - Thursday, 24 Jul 2014, 15:25:06

Слава навіки Богу!
Дорога дитино, людина має таку рису, що Бога прирівнює до себе, до людської поведінки, але воно не є так. Бог є Любов, а де є любов, там не має бути якоїсь помсти, або незаслуженої кари. Бог - справедливий Суддя. Тому, Світланко, Ти сама собі у кінці свого листа дала відповідь, правда, в дужках. Діти собі батьків не вибирають, а батьки є в шлюбі і шлюб (гадаю, з вірою) брали в Московському патріархаті, і для них того вистачає, бо і Вселенська Церква такі шлюби визнає. Якщо пару благословили у храмі від імені Церкви, а пара заявила про їх родство наперед, пара жодного гріха не несе! Не переживай, Світланко, а щиро молися до Бога за щасливу свою долю, і Бог Тобі буде на допомозі!!!

Слава Ісусу Христу! Отче, я звертаюсь до Вас за порадою. Я полюбила свого троюрідного брата, і він мене також. Батьки, звісно, проти, але ми не можемо жити один без одного. Ми відчуваємо один одного, ми навіть думаємо однаково. Звісно, ми розуміємо, що це гріх. Ми віримо в Бога, ходимо до церкви, кожного дня молимось. Ми дуже хочемо бути разом! Допоможіть, будь ласка.

Алла
Рівне
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 22 Jul 2014, 10:57:30

Слава навіки Богу!
Дорога Аллочко, я допомогти вам не можу, хоч дуже розумію вас, але можу підказати, куди маєте звернутись про допомогу.
Найперше, мусите переконати батьків, як з одного, так з іншого боку, бо вони противляться вашому шлюбу тому, що Церква не радить до четвертого роду включно поєднувати свої долі. Але Церква, якщо бачить вашу горячу любов і незмінне бажання жити разом, бачить згоду батьківську на ваш шлюб, може дати диспензу, дозвіл на шлюб. А відтак, мусите підійти до вашого священика та заявити йому про ваш намір і про все розповісти. Він візьме письмову згоду від батьків і напише прохання єпископові, щоб той дав своє благословіння і всі діла. Беріть шлюб, нехай Бог вас благословить на чоловіка й жінку, робіть весілля і, діставши ваше запрошення, я теж приїду на весілля - жарт.
Щастя вам!!!!!!!!!!!!

Дорогий отче, слава Ісусу Христу! Скажіть, будь ласка, чи в сімейному інтимному житті є якісь моменти, коли потрібно утримуватися від близькості? Наприклад, напередодні якогось свята чи в період посту?

Олена
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 15 Jul 2014, 16:47:35

Слава навіки Богу!
Дорога Оленко, пригадайте собі слова шлюбної присяги. Пригадала - виконуйте її!!! Якщо появиться якесь бажання з власної обоюдної ініціативи з того, про що запитуєте, можете його дотримати, але це не значить, що таке правило існує, як таке!

Слава Ісусу Христу!
Отче, дякую Вам за те, що даєте поради багатьом людям, і мені в тому числі.
Зараз на серці дуже важко, а тому надіюся, що Ваші слова стануть поштовхом для вирішення моєї проблеми, адже саме через інших до нас промовляє Господь, основне - почути. На даний момент я зустрічаюся з хлопцем, з яким майже рік я була дуже щаслива: щирі і теплі розмови, незабутні зустрічі, скука за ним і... те, що люди до 30-ти називають величезним коханням, адже всі старші кажуть, що юність не зрозуміти. Мабуть і я б на цьому зупинилася, якби не пошук тої любові, про яку нам каже апостол Павло. Я не можу сказати, що завжди терпелива, що не гнівалась, хоча зайвого ми собі нічого не дозволяли, все ж я не можу сказати, що не було поганих думок... Є багато людей, які осуджують наші зустрічі з ним, люблять мене вколоти, і це викликає в мені сумнів, сумнів до моїх почуттів. Та чим більше думаю про те, чи люблю так, як потрібно, тим більше заплутуюсь, і на душі залишається єдине запитання: "Якщо любиш, чому слухаєш людей?" чи "Чому іноді холодна, коли він поруч, а коли йде, вже не хочеш, щоб йшов?" Найбільше за все я боюся, що ця людина через мене буде нещаслива в шлюбі, бо що то за сумніви в любові? Але як тільки подумаю, що не буду з ним, серце обливається кров'ю.
Хочу з ним зустрітися, боюся втратити, він дуже розуміє мене в усіх християнських аспектах життя, але чи люблю я його так, як пише апостол Павло? Не знаю, підкажіть, чи варто з ним розходитися, щоб даремно не тратив час?


Наталія
Львів
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 10 Jul 2014, 16:28:57

Слава навіки Богу!
Дорога Наталочко, Бог подарував кожній людині одне життя і прожити його потрібно щасливо на славу Божу! Тайна Шлюбу відмінна Тайні Покаяння, бо якщо людина впадає в гріх, кається і сповідається, то це робиться не одноразово, але шлюб Богом благословенний може бути тільки один за життя. Молода пара обіцяє собі взаємно любов на все життя і таке присягання дається перед Божим Лицем в храмі Господнім, де священик владою, йому даною, об'являє молоду пару чоловіком та жінкою, бо їх вже поєднав Бог, і вже ніхто роз'єднати не в силі. Це є дуже відповідально, в першу чергу, перед Богом, перед Церквою та, звичайно, одне перед одним! Вселенська Христова Церква дотримується правила не вінчати молоду пару до тих пір, поки вони не пройдуть спеціальну передшлюбну науку, після котрої виявляється, що далеко не всі пари є готові до родинного життя. Гадаю, було б і вам корисно якось прослухати декілька таких уроків, а потім собі про все розміркувати і вже відтак робити подальші відповідальні життєві кроки.

Доброго дня. Хотіла запитати, чи можна одружитися дівчині з хлопцем, якщо цей хлопець з її мамою - троюрідні брат і сестра?

Христина
Теребовля
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 09 Jul 2014, 11:52:59

Слава Ісусу Христу!
Дорога Христинко, Церква дотримується правила рекомендувати своїм вірникам не одружуватись до четвертого роду включно, але в деяких оправданих випадках може дозволити шлюб, зменшуючи чисельність родоводу.

Слава Ісусу Христу.
В мене є запитання. Я з чоловіком одружилась після 3-ох місяців зустрічей, і коли я була вже вагітною. Цю дитину я втратила, бо чоловік через місяць після весілля почав влаштовувати скандали, виганяв з дому, обзивав моїх рідних, впрошував відріктись від них, проклинав їх. Тепер каже, що це через мене ми втратили першу дитину. Зараз в нас є хлопчик. А чоловік далі мене обзиває, не дозволяє їздити до моєї родини, хоча ми живемо в одному місті. Я хочу розлучитись, але боюсь за дитину, за себе, за моїх рідних, бо він каже, що зробить щось з ними. Його батьки не мають на нього жодного впливу, бо ми живемо разом. Маємо квартиру, в якій робимо ремонт і плануємо переїхати. Але, що буде, коли будемо жити окремо, бо тут хоч його батьки трохи заступаються за мене? І додому (до батьків) немає, як вертатись, і з ним жити вже не сила. Порадьте, що робити? Дякую.


Юлія
Тернопіль
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 02 Jul 2014, 09:40:47

Слава навіки Богу!
Моліться, Юлько, і нехай буде Божа воля, а відтак все стане на свої місця.

Здравствуйте! Меня зовут Елена. Я в таком отчаянном положении, что действительно не знаю, что делать. Ситуация такая. Я - одинокая, встретила одинокого мужчину. Мы оба христиане. Его зовут Михаил (ему нравится имя Майк). Любим друг друга, без преувеличения сказать, влюбились на старости лет "по уши". Мне 48, ему ... - вот здесь и есть проблема, ему 65. Мы не можем надышаться друг другом, а он стесняется возраста, разницы между нами. Говорит, что Бог не одобрит, а люди осудят. Оба плачем. Я у себя дома, он у себя дома. Когда ему совсем невмоготу - пьёт. Я очень переживаю за него, за его здоровье. Что нам делать, как ему, моему мужчине, помочь? Ведь мы оба молились о встрече второй половинки, мы встретились, мы никого не обманываем, мы никому не изменяем... А так больно, что он зациклен на разнице в возрасте, сам говорит: "будем друзьями", а потом звонит мне снова и снова, и я чувствую, он плакал... Господи! Помоги! Вразуми моего любимого! Веди, Господи, моего любимого Твоей рукою! Дай ему смелости переступить ложную скромность, ведь Бог послал нас друг другу. Что делать?.. Помогите, если можете, советом, делом или молитвой, пожалуйста...

С Уважением, Елена.

Слава Ісусу Христу!
Дорога п. Елена, якщо між вами немає жодної перепони, ви є обоє вільні, то чому мучите себе? Вік - це не є перепоною, а якщо ще й любов між вам молодеча, то йдіть до священика і беріть шлюб. На людське осудження у вашому віці не звертайте увагу - три дні поговорять та й перестануть, а проживете осталий вік життя у радості на Божу славу.

Слава Ісусу Христу!
Мій чоловік зрадив мені, хоча і мав сміливість сказати мені це в очі. Просив пробачення... Але я знаю, що він ішов на цей гріх свідомо. Я його люблю, але тепер не знаю, як з цим жити: одна частина мене простила, а інша не може усвідомити, як це пережити, і як жити далі... Пішов раз на такий вчинок - буде і інший. Отче, як правильно, по-Божому бути? В нас вже мова заходила і про розвінчання...


Ольга
Чернівці
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 26 Jun 2014, 22:45:51

Слава навіки Богу!
Дорога Ольго, розумію Вашу біль, але кожна біль з часом виліковується! Олько, не кажіть своєму чоловікові про мою відповідь. Найперше собі розважте, чому чоловік Вам зрадив? Де причина зради, а може і не зрада, а просто сучасний погляд на життя? Якщо сама не догадуєтесь про причину зради, спитайте від нього при нагоді. Не хочу вдаватися у подробиці вашого життя, але мусить бути якась причина зраді, хоча, може воно і не зрада, а просто відверте помилкове гріховне задоволення.
Життя - досить-таки складна штука, але воно в нас тільки одне!!! Колись фарисеї привели до Ісуса красавицю, що згрішила так само, як згрішив і Ваш чоловік, та вимагали законного покарання. Думаю, здогадуєтесь на вирок Ісуса, а тому пробачте чоловікові і в майбутньому старайтесь так провадити життя, щоб половинка Ваша ніколи не заглядала у гречку.

Слава Ісусу Христу! Отче, скажіть, будь ласка, чи можна брати за молодшого дружбу хлопця, який зареєстрував громадянський шлюб, має дитину, але не вінчаний, з дружиною не живе разом, але і не розлучений?

Мирослава
Тернопіль
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 25 Jun 2014, 09:26:14

Слава навіки Богу!
Дружба, як і власне дружка, є свідками при шлюбі, і цього є достатньо. Все інше - це є якісь місцеві звичаї, які до Церковних правил не відносяться, а тому коментувати таку якусь специфічну ситуацію я не можу, але можу сказати, що за дружбу стараються запрошувати порядного, не забрудненого у всяких публічних гріхах молодого хлопця, як власне і дружку.

Слава Ісусу Христу, дорогий отче!
Завдяки щирим молитвам сталося щастя: я зустріла свою другу половину, яку безмежно кохаю. Готуємось до весілля.
Мені дуже хочеться, щоб наш шлюб був такий, який сподобався б Богові, тому ми відмовились до весілля від фізичних стосунків і плануємо природнє планування сім'ї. Але мене бентежить те, що перший місяць нам буде важко дотримуватися природного планування, а я відчуваю, що ще не готова до вагітності. Хлопець каже, що можна скористатися контрацепцією, але я проти, бо знаю, що це гріх, але, з іншої сторони, ми так довго цього чекали і не хочеться перший місяць себе обмежувати у задоволенні. Що Ви можете порадити з цього приводу?


Олена
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 17 Jun 2014, 16:32:22

Слава навіки Богу!
Дорога Оленко, у вас такі хороші християнські наміри, а відтак ви збираєтеся коригувати плани Божі. Ви покладіть все на Божі плечі, нехай діється Божа воля, а ви себе не обмежуйте у тому задоволенні, котре Бог благословить.

Слава Ісусу Христу. Мені 26 років, у 20 я завагітніла, хлопець не захотів цієї дитини, але я не робила аборту, а народила і разом з батьками виховую сина. Зараз я зустріла чоловіка, який покохав мене, подружився з моїм сином. Ми плануємо одружитися і взяти шлюб, весілля ми не робитимемо, лише для рідних. Підкажіть, будь ласка, чи маю я право одягати фату, адже не розписана, без шлюбу, я виховую сина?

Віка
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 17 Jun 2014, 11:26:01

Слава навіки Богу!
Дорога Віка, хоч я не знаю Тебе особисто, але мушу сказати, що радію за Тебе. У свій час, напевно дуже важкий і на перший погляд безвихідний стан, Ти поступила мудро, по-християнськи, що не вбила в собі нове життя. Від спокус і гріха ніхто не є застрахований, але, якщо до одного гріха додати ще один, та ще гріх навмисного людиновбивства і рідної дитинки, це гріх, вопіющий до Неба! Видно, Бог зважив на те, що у свій час Ти покладалася на Нього і послав Тобі такого чоловіка, котрий кохає Тебе і подружився з синочком, а це має не абияке значення в сім'ї.
Те, що маєш синочка, не є перепоною для Церковного шлюбу, головне, щоб той чоловік так само не мав жодних перепон для шлюбу, а якщо таких немає, одягайте все, що вам до вподоби, і фату також, тільки фото пришліть і мені.

Слава Ісусу Христу!
В мене таке запитання. Я католичка зі Львова, мій чоловік протестант, живемо ми в Америці, він народився також тут. Маю доньку від попередніх відносин, шлюб ми не брали, з другим чоловіком в шлюбі, є дитина - хлопчик 10 міс. З чоловіком постійні сварки, за те, що постійно в ліжку мастурбує, сексу зі мною мати не хоче, я вже його виганяю на диван, а він на порно веб-сайтах сидить, і сказати комусь стидно. Говорити до нього неможливо, кричить, обзиває, до психіатра іти не хоче, каже, що все придумую. Живемо два роки разом, замітила, що він сам до себе говорить, інколи вночі має галюцінаціі, нервовий, кричить, кидає всім в мене. Я з дитиною вдома, в вересні в мене починається університет, ще залишилося 2 роки, молюся, прошу Бога про допомогу. Скажіть, будь ласка, чи можна з ним розвестись в Церкві? Я плачу постійно, спати не можу. Можливо, Бог має для мене щось інше приготоване?


Оля
Crosby
США
Католичка
Дата - Wednesday, 28 May 2014, 03:39:51

Слава навіки Богу!
Та ви й так не разом, й до чого тут розвод?

Слава Ісусу Христу. Мій тато вісім років тому зрадив моїй мамі і почав жити з іншою жінкою, у них двоє дітей. Мої батьки вінчалися. Але я би хотіла, щоб мати почала нові стосунки і вона до цього готова. Моя мама християнка, але, скоріше, для формальності. Проте, вона хотіла би одружитися з віруючою людиною і взяти церковний шлюб. То чи вважається зрада одного з подругів причиною для уневаження шлюбу, скільки часу може йти процес уневажнення і чи є це платно?

Ірина
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 27 May 2014, 19:12:05

Слава навіки Богу!
Дорога Іринко, подружня зрада не може служити причиною уневажнення Церковного шлюбу, Трибунал розглядає уневажнення дуже довго, і це є платна процедура.

Добрий день, отче Михайле!
Ми з чоловіком православні, але вінчалися в Греко-католицькій Церкві. Там священик - справжня Божа людина! У мене мій чоловік - перший офіційний чоловік. Я у мого чоловіка - друга офіційна жінка. З першою жінкою він прожив 1,5 року і розлучився по причині її зради. Наше вінчання - перше для нас обох. Ми цього перший раз в житті дуже хотіли обоє! Отче, я думаю, що ось як має бути в житті: одна любов, одна офіційна жінка, одна офіційна сім’я на все життя. У мого чоловіка його перша жінка - перша любов, перша офіційна жінка, перша офіційна сім’я. Все вперше. Отже, його перша сім’я основна? Я знаю, що Бог ненавидить розлучення. Якби не було розлучення, то ми б не одружились. Отче, якщо все це так, то я у нього всього лиш друга у всіх смислах. Мені так важко, отче, я і наша сім’я не основна? Чоловік каже, що нікого в житті так не кохав, як мене. Вибачте, я пишу, що у мене в душі. Перед вінчанням ми не признались священику, що він був одруженим. Я так каюсь. Потім вже після весілля я у всьому призналась священику. Наше вінчання для Бога є справжнім? Дякую.


Оксана
Вінницька область
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 27 May 2014, 12:48:39

Слава Ісус Христу!
Дорога Оксано, бачу, що дуже любить Вас Бог, хоча Він всіх дуже любить, але Вас по-особливому. Бачите, як Він діє Духом Святим на Вашу совість. Якщо Ви вінчались у Греко-католицькій Церкві, то родина ваша є греко-католиками, що і є істинні православні. Я так зрозумів з листа, що чоловік не був вінчаний з першою так званою дружиною, а жили просто у цивільному шлюбі. Якщо це і насправді так, то такий шлюб Церква за шлюб не вважає, а відтак Ви є його перша законна дружина, і вінчання перед Богом є справжнім. Щастя вам родинного та діток багато!

Отче Михайле! Вибачте, можна я ще спитаю? Я заплуталась. Мої батьки офіційно вже разом 35 років. Вони не вінчані. Отче, їх шлюб Бог за шлюб не вважає? Моя батьківська сім'я несправжня? Ми з братом родились в неспражній сім'ї?

Оксана
Вінницька область
Україна
Православна

Так, діти, народжені в родині, яка не має Церковного шлюбу, є незаконно народжені.

Отче Михайле, а як в часи Ісуса пари брали церковний шлюб? Тоді був такий обряд?

Оксана
Вінницька область
Україна
Православна

Сам обряд може і мав якісь свої відмінності від сучасного шлюбу, але важливість і намір той самий.

Христос Воскрес!
Я греко-католичка, одружена (в шлюбі) 5 років. В мене 2 маленьких сина. Одному 3,3 роки, другому 1,5 роки. Після одруження практикувала симпто-термальний метод контрацепції, але сильно не вникала, так як планували дитину не через 5 років ))) Другий раз завагітніла непланово, але дитинці раді. Зараз природнім методом контрацепції користуватись не можу через ненормований сон і перевиснаження організму! Що радить Церква робити в подібній ситуації? Плануємо трьох дітей і, чесно кажучи, боюсь, що знов вагітна! Хіба вихід - мати 7-8 дітей? Дуже дякую за відповідь!


Софія
Львів
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 14 May 2014, 14:08:43

Воістину Воскрес!
Дорога Софійко, Ви носите таке мудре ім'я, а питаєте про вихід. Бог так створив жінку, що вона після кожних родів обновляє свій організм, організм омолоджується. Хочу вірити в те, що Ви напевно чула розповіді від старших людей, що колись у наших українських родинах народжувалось багато діток, але матеріальний стан народу нашого був куди гірший нашого сьогодення. Народ був матеріально може й бідний, але духовно був набагато багатший від нас.
В родинах було багато дітей, але вони виростали в любові між собою, про егоїзм тоді і думки не було, вони вміли ділитись одежиною і всім тим, чого їм тоді не вистачало. Тепер воно мало по-інакшому. Не бійтеся прийняти Боже благословення в дітках, бо якщо Він дає життя, то дасть і до життя. Найбільше багатство, яке людина може мати, це потомство, діти, внуки, правнуки, чого Вам бажаю.
Церква радить дарувати одне одному Богом благословенну любов і насолоду.
Не потрібно боятись вагітності, а потрібно тим радіти, що Ви принесете на цей світ нове життя, для Церкви - нового християнина, для країни - громадянина, і нехай він виросте вам, батькам, на радість, а Богу - на славу.

Слава Иисусу Христу! Мой муж был женат и крещен в баптизме, а потом его перекрещивали в УГКЦ. В баптизме его брак развалился через пару месяцев (жена ушла к другому). Мы женаты только в ЗАГСе, но хотим венчаться. Пастор молитвенного дома, куда он ходил, предлагал нам "сочетаться" там, но мы уже греко-католики и никуда не хотим уходить. Могут ли нас обвенчать в храме? Что для этого нужно?

Людмила
Киев
Украина
Католичка
Дата - Tuesday, 13 May 2014, 16:08:41

Слава навіки Богу!
Христос Воскрес!
Дорога п. Людмило, якщо ви є греко-католики, практикуєте свою віру у Греко-католицькій Церкві і маєте бажання узаконити свій шлюб перед Богом, це є дуже добре, бо саме таке законне подружжя є Богом благословенне. Ви разом зі своїм цивільним чоловіком підійдіть до того священика, до котрого ходите на Богослужіння, поясніть йому про свій намір, і він, відповідно, все полагодить.

Слава Ісусу Христу! Отче, мене дуже мучить одне питання. Зараз я проживаю за кордоном та живу в одній квартирі з хлопцем, адже більше нікого тут у нас немає. Нам по 21 року і зустрічаємося ми вже 7-ий рік. У нас, на мій превеликий жаль, були фізичні стосунки. Я дійсно про це дуже шкодую і говорила про це на сповіді. Але продовжую бути в гріху. А зараз я зрозуміла, що я не люблю цього хлопця, бо в нього замало віри. Тим більше, я б хотіла уникнути фізичного контакту, а він проти цього. Я хочу залишити його і знайти справжню рідну душу, яка б мене підтримувала у бажанні жити без гріха. Хочу мати справжню християнську сім'ю і любити свого чоловіка. А зараз здається, що цей хлопець тягне до дна. Хоча він мене дуже любить і відноситься до мене чудово. Тому я не знаю, як залишити його, щоб бути з Богом і хлопця не поранити. Підкажіть, отче, бо я відчуваю, що віддаляюся від Мого Господа через таке життя.

Соломія
Тернопіль
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 29 Apr 2014, 02:20:06

Христос Воскрес !
Дорога Соломійко, складна ситуація у твоєму житті. Ви з 14 років живете майже родинним життям, а тепер Ти відчула свою нелюбов до хлопця, і це насторожує. Коли людина любить, то вона на всякі жертви здібна. Пишеш, що хлопець дуже любить Тебе і дуже добре відноситься до Тебе, але в нього замало віри. Зі свого боку, Ти не бажаєш хлопця ранити розлученням.
Гадаю, було б добре, щоб Ти скористалась його любов'ю до себе в плані укріплення в його серці віри в Бога. Якщо справді любить, послухається поради. Все потрібно починати з покаяння, але не однобоко, а обоє разом.
Сім років спільного життя - це не один раз зустрілись, полюбили одне одного та й згрішили. Це вже щось більш серйозне, а тому мусите трезво собі подумати про ваше майбутнє життя. Розрив між вами погано відіб'ється на подальшому житті, було б краще узаконити життя в Тайні Шлюбу, але, звичайно, мусите про все дуже й дуже собі розважити.

Христос Воскрес. Я замiжня шість рокiв, маю дві дитини, через мiсяць народиться третя. Чоловiк не хотiв мати бiльше, як одну дитинку i казав, щоб я робила аборти. Зараз в нас дуже напруженi стосунки. Пiсля пологiв думаю зробити стерилiзацiю або поставити спiраль. Чи дозволяє це Церква?

Марiя
Львiв
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 29 Apr 2014, 11:16:18

Воістину Воскрес!
Всякі протизаплідні засоби Церква вважає гріхом.

Доброго дня. Якщо я живу з чоловіком, але ми не обвінчані, чи має право священик відпускати цей гріх?

Ірина
Київ
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 17 Apr 2014, 18:33:20

Слава Ісусу Христу!
Ні, не має.

Cлава Ісусу Христу! Я є католичка, чоловік - греко-католик. У радянські часи ми повінчались в Православній Церкві, бо там, де ми жили, не було Костьолу, а Греко-Католицька Церква була поза законом. У душі ми віру не міняли. Прожили з чоловіком 28 років і він забажав розлучення. Я живу сама, заміж другий раз не збираюсь. Колишній чоловік теж живе сам. Ми пробували вдруге зійтись, але нічого з того не вийшло. Зараз я ходжу до Костьолу, мій чоловік теж ходить до Греко-Католицької Церкви. Ми уже 10 років живемо окремо в офіційному розлученні. Мене мучить питання, чи законне було наше вінчання? Чи перед Богом я заміжня?

Христина
Ужгород
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 10 Apr 2014, 07:43:21

Слава навіки Богу! Дорога п.Христино, шкода, що ви після довгих років подружнього життя, коли треба би одне одного підтримувати і говорити собі взаємні комплементи, згадуючи прожите, а ви собі живете нарізно. Хотілось би вірити, що все-таки будете доживати вік разом, бо ви є чоловік і жінка, і шлюб ваш є важний і законний. Зробіть добрий Великопісний жест, зійдіться до Паски і більше не розходьтеся.

Слава Ісусу Христу!
Святий отче, потребую Вашої поради! У мене є друг, котрий хоче створити зі мною сім'ю. Для мене він, як то кажуть, рідна душа, з ним на серці є мир, але я до нього ніяких почуттів закоханості не маю. Кажуть, любов приходить у шлюбі після кількох років спільного життя, та чи варто йти під вінець, не маючи почуттів? Вони ж можуть з'явитись з часом, а можуть так і не з'явитись. Що порадите?


Ірина
Львів
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 09 Apr 2014, 14:02:00

Слава навіки Богу! Дорога Іринко, Бог поєднує в шлюбі хлопця з дівчиною на ґрунті їх взаємної любові, котру вони собі одне одному обіцяють в Церкві перед священиком при свідках, після чого священик об'являє їх чоловіком і жінкою. А що Ви будете обіцяти, якщо немає почуттів закоханості? Такий шлюб буде не важним.

Слава Ісусу Христу!
Мені 28 років, мені подобається хлопець, уже 10 років. Так сталось, що ми разом учились в одному ВУЗі і випадково почали працювати на одній роботі. Я відчуваю, що і я йому подобаюся. Але чомусь ми ніяк не зійдемось, я дуже-дуже хочу вийти заміж і народити дітей. Він трохи багатший, і мені здається, не може змиритися, що я не на машині і з села. Чи може це бути причиною? Підскажіть, дуже прошу, як зробити, щоб ми стали разом щасливими? Я іншого хлопця до себе не можу підпустити, мене не тягне до інших. Я боюся залишитися самотньою. Не маю, в кого запитати поради. Допоможіть.

Оксана
Львів
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 08 Apr 2014, 19:36:50

Слава навіки Богу!
Дорога Оксанко, я не маю дару пророкування і вгадувати не можу, а тому не можу сказати причину, чому ви не сходитесь.
Самотність - це, звичайно, не дуже приємна річ, але й життя з постійним відчуттям приниження, відчуття того, що тебе не люблять, недооцінюють, відчуття другорядності і можливо багато інших неприємних відчуттів на протязі життя, так само не є з числа приємного. Щасливими ви можете стати тільки так, якщо буде між вами спільна любов, і ви обоє будете бажати спільного життя, не зважаючи на те, хто де народився, і хто як матеріально забезпечений. Якщо Ти його любиш і Тобі здається, що і він плекає взаємність, але чомусь не сходитесь, то Ти даремно не хочеш підпустити до себе іншого хлопця. Ти спробуй підпустити, зрозуміло, на дозволену відстань, але так, щоб про це узнав Твій любимий, а тоді побачиш результат - любить чи не любить.

Слава Ісусу Христу!
В мене склалась така історія: вже 7 років живу з розлученим чоловіком (я не є причиною його розводу з його колишньою жінкою), ми маємо двох наших з ним дітей. Щоб брати церковний шлюб, нам потрібно було взяти церконий розвід. Так як ми на той час знаходилися в Канаді, то подали на церковний розвід через міського греко-католицького священика, і от потім ми переїхали в інше місто, і його направили в друге місто, зв'язок з ним втратили. В цьому місті ми ходимо і до католицької, і до православної церкви (чоловік є православний), і от розказали ми свою історію православному священику (так як він більше розмовляє українською мовою), він сказав, що пошукає наш файл і подивиться, в якому він розгляді, але каже, що в Православній Церкві можна вінчатися до 3-х разів, що він не бачить ніяких перешкод. І от мене мучить сумління, чи це не є гріхом, чи можна мені буде потім сповідатися в Католицькій Церкві? Бо дуже настроєна на вінчання. Дякую!

Людмила
Тернопіль
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 08 Apr 2014, 01:11:47

Слава навіки Богу! У Католицькій Церкві можна приступати до сповіді, якщо є законний Цековний шлюб.

Слава Ісусу Христу! У мене є друг, котрий хоче створити зі мною християнську сім'ю. Для мене він, як то кажуть, рідна душа, у серці є мир, але я до нього ніяких почуттів закоханості не маю. Коли він мене вперше поцілував, то відчуття, наче сама з собою цілуюсь. Подобається його душа, і мені з ним дуже добре, та нема сексуального потягу. Кажуть, любов приходить у шлюбі (і наче вік піджимає), та чи варто йти під вінець, не маючи почуттів?

Олена
Львів
Україна
Православна
Дата - Thursday, 03 Apr 2014, 17:56:04

Слава навіки Богу! Дорога Оленко, кожного разу, коли людина має намір щось зробити, вона собі прораховує все, а головне - для чого вона це має намір робити. У шлюбі так само, для чого поєднують свої долі двоє молодих хлопець з дівчиною. Поєднуються для того, щоб одне одного доповнити, одне одному дарувати любов, і в такий спосіб співпрацювати з Творцем у продовжені роду людського. Так, є така думка, що, мов, поженяться, а там якось притруться, але чи притруться? Жити все життя і не відчувати задоволення - це напевно не життя, а якась мука. Життя людині Бог дарує тільки одне, і, думаю, потрібно ним дуже цінувати, і перед тим, як щось робити, потрібно все дуже добре прорахувати. Потрібно може й не сім разів відміряти, а всі десять, і лише так приймати рішення - брати шлюб, чи не брати.

Слава Ісусу Христу. Мені 24 роки. Познайомився з дівчиною, якій також 24 роки. Має дитину. Була заміжня, але в Церкві не вінчалася, тільки розписалась. Чи буде вважатись гріхом планування подальшого подружнього життя з нею, відповідно, з вінчанням у Церкві, чи ні?

Богдан
Львів
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 25 Mar 2014, 20:25:44

Слава навіки Богу!
Дорогий Богданчику, хочу Тебе мало поправити. Дівчата дітей не мають! Діти є тільки в жінок і вони вже є мамами! Твоя подруга, хоч і була в цивільному шлюбі, але вона жила зі своїм, так званим, чоловіком у гріхові. Церква такі шлюби не визнає. Планування подружнього життя з такою особою можливе, але потрібно дуже добре про все подумати, бо Тайна подружжя може бути в житті людини один раз.

Слава Ісусу Христу! Мені 29 років, чоловікові - 32. У шлюбі 9 років, маємо двох діток. У нас таке питання, і не тільки як до священика, а й як до чоловіка. Чи може подружжя бути щасливим без інтимної близькості? У нас проблеми у сексуальному плані, ще ніколи я не відчувала ніякого задоволення від сексу (триває лише 5 секунд). Колись я намагалася не думати про це, задовільнялася тим, що чоловікові добре. Через кілька років ми почали вже сваритися, а зараз вже спимо у різних кімнатах і взагалі мене до нього вже не тягне. А навіщо - дітей більше не плануємо мати. Як жити далі? Якщо дивитися з біологічної і психологічної точки зору, то секс потрібний як для чоловіка, так і для жінки, ми ж не монахи. І ще я розчарована у тому, що потрібно берегти дівоцтво до шлюбу - ніхто цього не цінує, а навпаки - чоловіки хочуть, щоб жінка була більш обізнана у цій темі. Дякую.

Галина
Стебник
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 25 Mar 2014, 08:25:24

Слава навіки Богу! Дорога п. Галино, навіть і не знаю, як Вам відповідати, чи як чоловік, чи як священик. Та з огляду на те, що запитання адресовано священику, буду відповідати, як священик. Ви добре ставите своє запитання відносно статевої близькості, бо Бог створив їх чоловіком і жінкою, і це значить - створив їх одне одному, а не кожного самого для себе. Кожний священик зобов'язаний у передшлюбній науці наголосити молодій парі, що Бог поєднує чоловіка з жінкою для того, щоб вони в подружньому житті одне одного доповнювали і дарували одне одному любов. Щоб вони старались не себе задовольняти, а, навпаки, свого партнера. Ви є молода пара і вам потрібно насолоджуватись одне одним, а не спати порізно. Сварка не вихід! Ви зверніться до лікаря, і він порадить, як бути у вашій ситуації. Галинко, не потрібно жалкувати за тим, що зберегла дівоцтво, а, навпаки, тим потрібно гордитись, бо, на жаль, у наш час таке явище скоро буде рідкістю. Дівоцтво потрібно цінувати, бо дівчина - це не взуття, щоб приміряти.

Слава Ісусу Христу! Отче, підкажіть, що я маю робити? Я зустрічаюся з хлопцем, який був шлюблений і має дитину, але з жінкою вони не живуть вже декілька років. А я - звичайна дівчина, яку виховали по-християнськи, яка ніколи не думала, що зі мною таке може трапитись, що я закохаюсь в розлученого чоловіка. Але сталось те, що сталось, я дуже би хотіла, щоб ми були разом, і щоб наше життя не було вічним гріхом. Мене цікавить таке питання: чи можемо ми з ним одружитися, оскільки він був уже шлюбленим, а я ні? А також - це уневажнення, наскільки я знаю, то в Біблії такого нема, то вже люди собі придумали, по ідеї, це неправильно... Але що ж тоді робити, якщо молода пара не зжилася, і що залишається, все життя жити самому? Теж несправедливо, тим більше, якщо закохатися по-справжньому заново... Як тоді людина повинна жити, щоб було правильно? І щоб бути Благословенним шлюбом, особливо в моєму випадку?.. Я маю хоч якийсь шанс на подружнє життя без гріха саме з тією людиною, про яку пишу? Я знаю, що це все гріх, і що поступаю неправильно, але ми кохаємо один одного і хочемо бути разом, і я дуже надіюсь, що так і буде, адже безвихідних ситуацій не буває... Щиро дякую наперед за Вашу відповідь, вона мені дуже потрібна...

Наталя
Новояворівськ
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 18 Mar 2014, 20:46:21

Слава навіки Богу! Дорога Наталко, Ти так багато позапитувала, і майже на всі свої запитання сама собі й відповіла. А тому в мене відповідь така: що в людей не є можливим - у Бога все можливо.

Слава Ісусу Христу!
Хочу задати Вам таке запитання: чому ж все-таки статеві стосунки до весілля вважаються гріхом? Якщо ж науковці вважають, що стабільний статевий контакт є корисним і потрібним для здоров'я? То що ж в такому випадку робити?
І друге питання: як правильно висловити свій гріх щодо статевих стосунків перед священиком під час сповіді?
І третє питання: як навчитись контролювати свої статеві потреби?
Дякую.


Василина
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 18 Mar 2014, 15:25:37

Слава навіки Богу! Тому, що Бог благословив статеві стосунки тільки між чоловіком та жінкою, які поєднали свої долі у спільноту подружжя, і є на це благословенні Церквою. Наука добре каже, що стабільний статевий контакт є корисний для здоров'я, бо Творець, коли створив Адама, сказав, що чоловікові самому бути не добре, а тому створив йому Єву і створив їх чоловіком і жінкою. Церква також так навчає, а тому, якщо бажаєте бути здоровими, женіться, виходьте заміж і даруйте одне одному здоров'я. Кожний гріх потрібно називати своїм іменем і про цей так само потрібно казати так, як він був скоєний. Молитвою та постом можна досягнути контролю.

Слава Ісусу Христу! Підкажіть, будь ласка, як правильно писати письмове звернення до Владики на рахунок розвінчання, тобто як звертатися, в якій формі писати?

Іра
Львів
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 18 Mar 2014, 09:42:17

Слава навіки Богу! Іринко, клопотання на уневажнення писати потрібно до Цековного Трибуналу. Це той Орган, котрий таким справами займається, а форму там дадуть і про все розкажуть.

Слава Ісусу Христу. Скажіть, будь ласка, чи можуть дати уневажнення шлюбу, коли чоловік розвівся з першою дружиною в РАГСі, і вже розписався з іншою? Чи можуть дати уневажнення? Дякую.

Оксана
м.Винники
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 13 Mar 2014, 10:38:30

Слава навіки Богу! Ні, це не є причиною для уневажнення.

Слава Ісусу Христу. У шлюбі ми 15 років. Чоловік є дуже залежною і непоміркованою людиною. Спочатку друзі до розлучення, потім комп'ютерні ігри цілу ніч, футбол (секс у перерві між таймами), алкоголь до повзання, полювання без вихідних. А тепер - зустріч із Богом. За тих 15-ти років ми багато раз розходились, жили окремо, я подавала на розлучення. Одного разу ходили разом до священика, була розмова і висновок: він мене не любить. Із безвиходдя я "жила" у церкві, багато молилась, читала, постила, пілігримила, було, що і просила в Бога смерті. Мої друзі стали монахи і отці. Тісне спілкування, церковний хор. Ось так ми обидвоє прийшли до Бога. Тільки не тут-то і було... Чоловік непомірковано купує всю церковну утварь, літературу, молиться і постить. Живе у своєму світі, день і ніч вивчає обряд - то греко-католицький, то православний. В монастирі ЧСВВ знайшов однобічників, виступає, що ті неправильно моляться - не по канону. Я перестала через нього ходити до тієї церкви. З тієї зустрічі з Богом не випливає жодної любові, доброти, милосердя, співчуття. Людина жорстко постить і багато молиться (канон, вечірні, утрені, всенічні). Я кажу, що чоловік створив собі ідола, що Бог всюди є і все наповняє і є у кожній людині. Жити стало ще веселіше... Спимо ніби на одному ліжку, проте стосунки дуже рідкі і небажані. Ми майже не розмовляємо, або тоді, коли я сварюся і вимагаю його уваги для батьків чи сина. Друзі мого чоловіка - монахи, і він і наслідує їхнє життя. Збоку виглядає чоловік дивакуватим, всі дратуються від нього. Час від часу і мене накриває, розумію, що 15 років не мала чоловіка, а син - батька. Потягу між нами вже немає. Ось прийшла мені така думка, що хочу залишити чоловіка і сказала йому про це. Та незабаром від Господа получила на рівному місці по голові тяжким предметом. Жива, здорова, проте думка ця погана не полишає моєї голови... Кажу: відпусти, якщо не хочеш любити...

Юлія
Львівська обл.
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 12 Mar 2014, 20:05:08

Слава навіки Богу! Дорога Юля, щось так виглядає, що ваші характери є досить-таки різні, а відтак і погляди на життя не однакові. Але, ви є чоловік та жінка, маєте потомство і розвід, на що Ви натякаєте, - є гріхом та й мали вже нагоду в тому переконатись. Як бути, як привернути чоловікову увагу до себе, щоб зберегти родину? Відповідь може бути тут одна. Ви є жінка, котру Творець створив для того, щоб чоловікові не було самотньо, а тому проаналізуйте своє родинне життя, ще і ще раз. Можливо, потрібно щось в ньому поміняти, а відтак, може воно й важко, потрібно переступити через себе, і все стане на своє місце, а одночасно Ви виконаєте саме вимоги Великого Посту. Нехай щастить.

Слава Ісусу Христу! Скажіть, будь ласка, чи можна цілуватися з хлопцем до шлюбу?

Надія
Тернопіль
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 12 Mar 2014, 21:38:53

Слава навіки Богу! Можна, але тільки цілуватись!!!


Читайте також відповіді священника УГКЦ (по темах):


Также Вы можете задать вопрос священнику Римо-Католической Церкви (РКЦ)

Также Вы можете задать вопрос священнику Православной Церкви (РПЦ)


Будь ласка, перед тим, як задати запитання священику, ПЕРЕЧИТАЙТЕ запитання/відповіді на вищевказаних сторінках – можливо, що на таке питання отець Михайло ВЖЕ ВІДПОВІВ

Термін відповіді на Ваше запитання може складати від декількох днів до декількох місяців


На запитання відповідає о. Михайло Шелемба

Рекомендуйте цю сторінку другові!



Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!